Ухвала суду № 40884862, 02.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/45354/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Блажівської Н.Є.,

Юрченко В.П.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Донецькій області (далі - Інспекція) на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Комунального закладу «Маріупольська міська лікарня №2» (далі - Заклад) до Інспекції,

про визнання дій неправомірними та часткове скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2013 року Заклад звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання неправомірними дій Інспекції щодо завищення посадового окладу начальника відділу матеріально технічного забезпечення, у розмірі 10488,62 грн., зайвого нарахування та перерахування коштів до державних цільових фондів, у розмірі 3807,37 грн., покриття видатків спеціального фонду за рахунок загального фонду, у розмірі 16277,15 грн.; визнання протиправними та скасування підпунктів 2.1, 2.2, 2.3 пункту 2, підпунктів 3.1, 3.2, 3.3 пункту 3 та пункту 5 вимоги Інспекції №26-01-34/722 від 25.04.2013 року (далі - Вимога №26-01-34/722) про усунення виявлених порушень.

10 червня 2013 року постановою Донецького окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2013 року, позов задоволено.

Дії Інспекції щодо завищення посадового окладу начальника відділу матеріально технічного забезпечення, у розмірі 10488,62 грн., зайвого нарахування та перерахування коштів до державних цільових фондів, у розмірі 3807,37 грн., покриття видатків спеціального фонду за рахунок загального фонду, у розмірі 16277,15 грн., визнані неправомірними; Підпункти 2.1, 2.2, 2.3 пункту 2, підпункти 3.1, 3.2, 3.3 пункту 3 та пункт 5 Вимоги визнані протиправними та скасовані.

Інспекція звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Донецького окружного адміністративного суду та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволені позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, з 18.03.2013 року до 8.04.2013 року Інспекція здійснила планову ревізію фінансово-господарської діяльності Закладу за період з 1.09.2011 року до 31.01.2012 року, за наслідками якої 18.04.2013 року був складений акт.

25 квітня 2013 року Інспекція прийняла Вимогу № 26-01-34/722 щодо усунення Закладом порушень фінансової діяльності.

У пункті 2 Вимоги зазначено, що Закладом порушено п. 10 підрозділу «Професіонали» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 336 від 29.12.2004 року та ст. 1 Закону України «Про оплату праці», що призвело до зайвого нарахування та перерахування коштів до державних цільових фондів (єдиного соціального внеску), у розмірі 3807,37 грн. Станом на 18.04.2013 року порушення не відшкодоване, у зв'язку з чим Заклад зобов'язано:

2.1. провести претензійно-позовну роботу щодо повернення зайво виплачених коштів з винної особи;

2.2. провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до Фонду та повернути зайво сплаченні кошти, у розмірі 3807,37 грн.;

2.3. в іншому випадку стягнути з особи, винної у зайвих грошових виплатах коштів, у розмірі 10488,62 грн., кошти у порядку та розмірах встановлених ст.,ст. 133-136 Кодексу законів про працю України.

В п. 3 вимоги зазначено, щодо завищення розміру посадових окладів внаслідок не проведення зміни тарифного розряду та відповідно посадового окладу при несвоєчасному поданні працівниками документів для підтвердження або підвищення кваліфікації до тарифікаційної комісії установи, в результаті чого зайво нараховані та виплачені посадові оклади на загальну суму 2425,86 грн., що є порушенням підпункту 6 п. 2.4.1 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України №308/519 від 5.10.2005 року, та зайво перераховані кошти до державних цільових фондів, у розмірі 880,58 грн. Станом на 18.04.2013 року порушення усунуте на суму 1240 грн. та відкориговані внески додержавних цільових фондів на суму 470,58 грн., у зв'язку з чим вказаним пунктом вимоги вимагалося:

3.1. провести претензійно-позовну роботу щодо повернень виплачених коштів з винної особи;

3.2. провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до Фонду та повернути зайво сплаченні кошти, у розмірі 0,41 грн.;

3.3. в іншому випадку стягнути з особи, винної у зайвих грошових виплатах кошти у сумі 1185,86 грн. у порядку та розмірах встановлених ст.,ст. 133-136 Кодексу законів про працю України.

У п. 5 вимоги зазначено, що кошти, отримані від надання платних медичних послуг, не спрямовувались на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням цих послуг, що призвело до покриття видатків спеціального фонду за рахунок коштів, у розмірі 116277,15 грн., що є порушенням ч. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України, пунктів 5, 23, 46, 49 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №228 від 28.02.2002 року. Станом на 18.04.2013 року порушення не відшкодовані, у зв'язку з чим Заклад зобов'язано прийняти до відома факт застосування фінансової санкції у вигляді зменшення бюджетних асигнувань, у розмірі 116277,15 грн.

Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 у березні 2005 року пройшла атестацію і, враховуючи достатній практичний досвід роботи та успішне виконання у повному обсязі покладених завдань та обов'язків, атестаційна комісія 31.03.2005 року прийняла рішення щодо відповідності ОСОБА_1 займаній посаді начальника відділу матеріально-технічного забезпечення і можливості бути залишеною на займаній посаді, як виняток, за відсутності вищої освіти (рішення атестаційної комісії відображено в атестаційному листі від 31.03.2005 року).

На підставі рішення атестаційної комісії головним лікарем міської лікарні №2 МСЧ «Азовсталь» прийнятий наказ №280 від 31.03.2005 року про залишення на посаді ОСОБА_1

Щодо завищення посадового окладу ОСОБА_1 в період з 1.09.2011 року до 31.01.2013 року, у розмірі 10488,62 грн., внаслідок не відповідності даних працівника кваліфікаційним вимогам для обіймання вказаної посади з 1.09.2011 року до 31.12.2012 року, що призвело до зайвого нарахування та перерахування коштів до державних цільових фондів (єдиного соціального внеску), у розмірі 3807,37 грн., слід зазначити наступне.

Кваліфікаційні вимоги до начальника відділу матеріально-технічного постачання визначені п. 45 підрозділу «Кваліфікаційні характеристики керівників» підрозділу «Загальні положення Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників» розділу 1 «Професії керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців» випуску 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» вказаного Довідника, і ними є: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст); стаж роботи з матеріально-технічного забезпечення - не менше 2 років.

Відповідно до п. 11 підрозділу «Загальні положення Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 336 від 29.12.2004 року, особи, які не мають відповідної освіти або стажу роботи, встановлених кваліфікаційними вимогами, але мають достатній практичний досвід та успішно виконують у повному обсязі покладені на них завдання та обов'язки, можуть бути, як виняток, залишені на займаній посаді або призначені на відповідні посади за рекомендацією атестаційної комісії.

Суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що дії суб'єкта владних повноважень, які полягають у встановленні під час ревізії порушення закону в цій частині, а саме завищення посадового окладу начальника відділу матеріально технічного забезпечення, у розмірі 10488,62 грн., зайвого нарахування та перерахування коштів до державних цільових фондів, у розмірі 3807,37 грн., правомірно визнано неправомірними, а підпункти 2.1, 2.2, 2.3 п. 2 вимоги - протиправними.

Порушення, які відображені в п. 3 Вимоги № 26-01-34/722 Закладом усунуті в повному обсязі при ревізії Інспекції ще до винесення зазначеної вимоги, шляхом утримання відповідних сум із заробітних плат працівників закладу на підставі їх власних заяв, що підтверджується заявами відповідних працівників про утримання відповідних сум з їх заробітних плат, розрахунковими листками на відповідних працівників за лютий та березень 2013 року і меморіальними ордерами №5 за лютий та березень 2013 року, які складені до винесення вимоги.

Щодо покриття видатків спеціального фонду за рахунок коштів, у розмірі 116277,15 грн., відповідно до ст.,ст. 13, 51 Бюджетного кодексу України, власні надходження бюджетних установ від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством, включаються до спеціального фонду бюджету.

Зазначені положення законодавства Закладом дотримані - власні надходження установи від плати за медичні послуги за договорами про надання медичних послуг застрахованим особам, включені до спеціального фонду бюджету.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що кошти, які надходили на рахунок спеціального фонду від надання медичних послуг за договорами, з цього рахунку спрямовувалися на витрати які не забезпечені або частково забезпечені видатками загального фонду для здійснення основної діяльності закладу, що відображено в звітах про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги форми №4-1м за 2011 рік, за 2012 рік, за січень 2013 року.

Видатки, які пов'язані з виконанням основних функцій працівників, а саме заробітна плата, нарахування на заробітну плату, комунальні послуги в період з 1.09.2011 року до 31.01.2013 року, Закладом в повному обсязі були забезпечені видатками загального фонду, що підтверджується звітами про надходження та виконання коштів загального фонду форми №2м за 2011 та 2012 роки, де сума фактичних видатків на заробітну плату та енергоносії повністю забезпечена бюджетними призначеннями загального фонду, що відповідало вимогам законодавства.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що Закладом дотримані вимоги законодавства щодо використання загального та спеціального фондів.

Наявність порушень бюджетного законодавства, передбачених п.,п. 24, 29 та 38 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України, які могли би бути підставою для застосування передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 117 вказаного Кодексу такого заходу впливу як зменшення бюджетних асигнувань, актом ревізії суб'єкта владних повноважень не встановлено.

Висновки судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову є обґрунтованими.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись ст., ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Блажівська Н.Є.

Юрченко В.П.