Ухвала суду № 40884772, 02.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/27852/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В. Васильченко Н.В. Леонтович К.Г. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Державної екологічної інспекції у Полтавській області на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2014 року у справі №548/2382/13-а за позовом Державної екологічної інспекції у Полтавській області до Штомпелівської сульської ради Хорольського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування лісорубного квитка, -

у с т а н о в и л а :

29.11.2013 року Державна екологічна інспекція у Полтавській області (далі - Інспекція) звернулась до суду з позовом до Штомпелівської сільської ради Хорольського району Полтавської області (далі - Штомпелівська СР), у якому просить визнати протиправним та скасувати лісорубний квиток від 04.05.2012 року серії 02ЛКБ №382582.

Постановою Хорольського районного суду Полтавської області від 25.02.2014 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано лісорубний квиток від 04.05.2012 року серії 02ЛКБ №382582.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014 року апеляційні скарги Штомпелівської СР, ОСОБА_4 задоволено. Постанову Хорольського районного суду Полтавської області від 25.02.2014 року скасовано, провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

У поданій касаційній скарзі позивач, з посиланням на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність в оскаржуваному лісорубному квитку обов'язкових посилань на категорію лісів, номер кварталу, номер виду, ділянки, площі ділянки, забезпечення збереженості приросту, як це передбачено в постанові Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 року № 761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів".

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, апеляційний суд керувався положеннями пункту 1 частини першої статті 157 КАС України, згідно яких суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Суд апеляційної інстанції, обґрунтовував своє рішення тим, що діюче законодавство не дає право позивачу - суб'єкту владних повноважень звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування лісорубного квитка.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 94 Лісового кодексу України державний контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища, іншими органами виконавчої влади у межах повноважень, визначених законом.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого указом Президента України від 13.04.2011 року № 454/2011, остання входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 року № 429, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.11.2011 року № 1347/20085 (далі - Положення), Державна екологічна інспекція в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується.

Відповідно до підпункту «б» пункту 4.2 Положення, Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням місцевими органами виконавчої влади вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів щодо законності вирубки, виконання комплексу необхідних заходів захисту для забезпечення охорони лісів від незаконних рубок.

Пунктом «а» статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що до компетенції Держекоінспекції належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами нерезидентами вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів.

Відповідно до частин 7 та 8 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Також, згідно з пунктом 4 «Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 року № 464, що регулює порядок проведення перевірки передбачено, зокрема, що на підставі акта, який складено за результатами перевірки, протягом п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища (додаток 4). Строк виконання припису встановлює державний інспектор залежно від виявлених порушень природоохоронного законодавства, але не більше ніж 6 місяців. Контроль за виконанням приписів, наданих за результатами перевірки, здійснює орган Держекоінспекції, який видав припис.

Відповідно до пункту «й» статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», пункту 6.17 Положення про Державну екологічну інспекцію в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 № 429, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.11.2011 року № 1347/20085, Держекоіспекція для виконання покладених на неї завдань має право вживати у установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Згідно статті 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Умови і механізм видачі лісорубного або лісового квитка як спеціального дозволу на використання лісових ресурсів визначаються Порядком видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 року № 761 (далі - Порядок № 761).

Згідно абзацу першого пункту 3 Порядку № 761 лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства (далі - органи Держлісагентства) на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки.

Лісорубний або лісовий квиток може бути анульований за рішенням органів Держлісагентства, власників лісів або постійних лісокористувачів, які видали квиток, відповідно до закону (п. 14 Порядку).

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважав, що діюче законодавство не дає право позивачу - суб'єкту владних повноважень звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування лісорубного квитка з викладених підстав.

Відповідно до частини 3 статті 6 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Положеннями пункту 5 частини 2 статті 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 1 статті 157 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи наведені вимоги закону та встановивши відсутність у позивача права на звернення до суду з зазначеним позовом, суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок щодо процесуального наслідку такого звернення.

Доводи, викладені в касаційні скарзі, висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати оскаржуване судове рішення таким, що винесено з порушенням норм матеріального чи процесуального права.

За правилами частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Судді :

з оригіналом згідно: помічник судді А.О. Кулеша