Ухвала суду № 40884611, 24.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" вересня 2014 р. м. Київ К/9991/3042/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Весельської Т.Ф.,

Винокурова К.С.

Олексієнка М.М.,

провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроконтракт - Н» до Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного центру зайнятості про скасування рішень,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного Центру зайнятості на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року, -

в с т а н о в и л а:

У травні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроконтракт - Н» (далі - Товариство) звернулось до суду з позовом, в якому просило скасувати рішення Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного Центру зайнятості (далі - Інспекція) від 29 березня 2011 року № 1115-06/31095141 та від 25 травня 2011 року № 1115-09/31095141 про застосування штрафу за порушення законодавства про зайнятість населення.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 липня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову щодо скасування рішення Інспекції від 25 травня 2011 року № 1115-09/31095141 скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення про задоволення позову. Скасовано рішення Інспекції від 25 травня 2011 року № 1115-09/31095141 про застосування економічних санкцій. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухваленої ним постанови та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

Позивач своїм правом подати заперечення на касаційну скаргу не скористався.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України від 1 березня 1991 року № 803-XII «Про зайнятість населення» (в редакції чинній на час розгляду справи, далі - Закон № 803-XII), роботодавці мають право на використання праці іноземців та осіб без громадянства на умовах трудового договору лише за наявності виданого роботодавцю державною службою зайнятості дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 4 цієї ж статті передбачено, що у разі використання роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства на умовах трудового договору без дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства державна служба зайнятості стягує з роботодавця штраф за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Порядок накладення штрафу визначається центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

З метою забезпечення впорядкування діяльності суб'єктів

підприємницької діяльності, пов'язаної із запрошенням для роботи в

Україні іноземців та осіб без громадянства Кабінет Міністрів

України своєю постановою від 1 листопада 1999 року № 2028 затвердив Порядок оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні (далі - Порядок № 2028).

Пунктом 14 цього Порядку передбачено, що відповідно до статті 8 Закону № 803-XII (в редакції, чинній на час працевлаштування ОСОБА_5 у період з 26 травня 2004 року по 4 січня 2005 року та з 2 січня 2007 року по 8 лютого 2008 року) у разі використання праці іноземців без дозволу державної служби зайнятості з підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності державна служба зайнятості стягує штраф за кожну таку особу у п'ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Проте, постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2009 року № 322 його замінено Порядком видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства (далі - Порядок № 322), пунктом 19 якого встановлено, що у разі використання роботодавцем праці іноземців без дозволу на використання праці іноземця державна служба зайнятості стягує з роботодавця штраф за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Судами попередніх інстанції встановлено, що 1 лютого 2011 року Інспекцією проведено перевірку Товариства, за результатами якої складено Акт контрольного заходу № 16 про виявлення порушення ним законодавства про зайнятість населення, а саме: використання праці громадянина Республіки Казахстан ОСОБА_5 на умовах трудового договору за відсутності дозволу на його працевлаштування. На підставі цього Акту Інспекцією прийнято два рішення:

- від 29 березня 2011 року № 1115-06/31095141 про застосування штрафу у розмірі 18820 гривень за порушення частини другої статті 8 Закону № 803-XII та пункту 2 Порядку № 322, у зв'язку з працевлаштуванням ОСОБА_5 з 10 березня 2010 року без дозволу;

- від 25 травня 2011 року № 1115-09/31095141 про застосування економічних санкцій у розмірі 1700 гривень за порушення статті 8 Закону № 803-XII та пункту 2 Порядку № 2028, у зв'язку з працевлаштуванням ОСОБА_5 у період з 26 травня 2004 року по 4 січня 2005 року та з 2 січня 2007 року по 8 лютого 2008 року без дозволу.

Тож, приймаючи 25 травня 2011 року ще одне рішення за теж саме порушення Інспекція, до того ж, керувалась Порядком № 2028, який на цей час втратив чинність.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність прийняття Інспекцією зазначеного рішення про застосування економічних санкцій, та скасував його.

Оскільки постанова суду апеляційної інстанції відповідає правильному застосуванню норм матеріального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 222, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Кіровоградського обласного Центру зайнятості залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Судді Т.Ф.Весельська

К.С. Винокуров

М.М. Олексієнко