Ухвала суду № 40884250, 04.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" вересня 2014 р. м. Київ К/800/17494/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ТЕМІО" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 жовтня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ТЕМІО" до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ТЕМІО" (далі - ТОВ "ТД "ТЕМІО") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Деснянському районі) в якому просить визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 жовтня 2013 року позов ТОВ "ТД "ТЕМІО" задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Деснянському районі №0002272201 від 12 серпня 2013 року у частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 232453 грн. у т.ч. 205175, 00 грн. основного платежу, 27278, 00 грн. штрафних санкцій.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2014 року апеляційні скарги ДПІ у Деснянському районі та ТОВ "ТД "ТЕМІО" залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 жовтня 2013 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ТОВ "ТД "ТЕМІО" подало касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 жовтня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2014 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "ТД "ТЕМІО" у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Деснянському районі проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ "ТД "ТЕМІО" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "ВКП Спецінвест-2012" та ТОВ "Спрос Юей" за період з 01 вересня 2010 року по 31 липня 2012 року. За результатами перевірки складено акт №281/2250/33596123 від 16 липня 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "ТД "ТЕМІО" вимог пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ на суму 287175, 00 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у Деснянському районі винесено податкове повідомлення-рішення №0002272201 від 12 серпня 2013 року, яким ТОВ "ТД "ТЕМІО" збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 334953, 00 грн., у т.ч. 287175, 00 грн. за основним платежем, 47778, 00 грн. за штрафними санкціями.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ "ТД "ТЕМІО" і ТОВ "Спрос Юей" укладено договір №4-10 від 03 вересня 2010 року на надання дизайнерських, інформаційних та маркетингових послуг, договір №12-11 від 03 вересня 2010 року на надання юридичних інформаційно-консультаційних послуг, договір №5-10 від 03 вересня 2010 року на виконання налагоджувальних робіт, договір №25 від 30 вересня 2010 року на виконання налагоджувальних робіт. Виконання господарських операцій за договорами підтверджено податковою накладною, актами виконаних робіт, протоколами узгодження договірних цін від 03 вересня 2010 року та 30 вересня 2010 року.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що оскільки акт виконаних робіт від 30 вересня 2010 року та податкова накладна від 30 вересня 2010 року №231 на загальну суму ПДВ 47000, 00 грн., складені на підставі договору №4-10 від 03 вересня 2010 року, всупереч приписів ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону і пп. "е" п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, крім узагальненого найменування дизайнерських послуг та їх вартості, не містять чіткого визначення змісту та обсягу господарської операції та не надано інших доказів, що підтверджують конкретний зміст і вид виконаних робіт (наданих послуг), їх кількісні та вартісні вимірники, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що такий акт і податкова накладна є недостатніми доказами та не підтверджують фактичного виконання договірних робіт ТОВ "Спрос Юей" за договором №4-10 від 03 вересня 2010 року. Тому правомірним є донарахування ДПІ у Деснянському районі ТОВ "ТД "ТЕМІО" податкових зобов'язань на суму 47000, 00 грн. і застосування штрафних санкцій.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ "ТД "ТЕМІО" і ТОВ "ВКП Спецінвест-2012" укладено договір №27 від 02 квітня 2012 року на виконання налагоджувальних робіт. Виконання господарських операцій за договором підтверджено протоколом узгодження договірних цін та актами виконаних робіт.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що правильність декларування ТОВ "ТД "ТЕМІО" податкового кредиту не підтверджено належними документами, так як акти виконаних робіт і податкові накладні, крім узагальненого найменування налагоджувальних робіт та їх вартості, не містять чіткого визначення обсягу господарської операції, зокрема не фіксують кількість та вид сигналізаторів, щодо яких проводилися роботи. Тому суди дійшли висновку про завищення ТОВ "ТД "ТЕМІО" податкового кредиту з ПДВ за квітень, липень 2012 року на 35000, 00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент укладення ТОВ "ТД "ТЕМІО" договорів з контрагентами, останні були зареєстровані як платники податку на додану вартість та мали свідоцтва платника податків на додану вартість. Не встановлено наявність постановлених у судовому порядку обвинувальних вироків стосовно посадових осіб контрагентів за фактом фіктивного підприємництва.

Невиконання контрагентами платника своїх зобов'язань щодо сплати податку на додану вартість до бюджету має негативні наслідки лише щодо цієї особи і платник податку не може бути позбавлений права на податковий кредит та відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо він виконав усі вимоги чинного законодавства та має документальні підтвердження розміру податкового кредиту.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що оскільки ТОВ "ТД "ТЕМІО" не підтверджено належними доказами реальність фактів виконання робіт (послуг) ТОВ "ВКП Спецінвест-2012" на загальну суму ПДВ 35000, 00 грн. та ТОВ "Спрос Юей" на загальну суму ПДВ 47000, 00 грн., а ДПІ у Деснянському районі не доведено правомірність винесення податкового повідомлення-рішення в іншій частині, то податкового повідомлення-рішення підлягає частковому скасуванню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог ТОВ "ТД "ТЕМІО".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ТЕМІО" залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 жовтня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров