Ухвала суду № 40883708, 13.10.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

13 жовтня 2014 року Справа № 910/5000/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Іванової Л.Б.,суддів:Гольцової Л.А.(доповідач), Козир Т.П.розглянувши касаційну скаргу Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиціїна ухвалуГосподарського суду міста Києва від 22.05.2014та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 22.07.2014у справі№ 910/5000/14господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрєврогаз"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Голден Деррік"простягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Відповідно до п. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Згідно з частиною 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Київським відділом державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції подано касаційну скаргу без доказів сплати судового збору, однак було подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Статтею 8 Закону передбачена можливість відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати цього збору з урахуванням майнового стану сторони.

Частиною першою цієї статті встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Отже, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин та подання доказів, котрі свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на зацікавлену сторону.

Додана до матеріалів касаційної скарги копія виписки з рахунку не може вважатись належним доказом того, що майновий стан скаржника перешкоджав сплаті судового збору у встановлених законом розмірах і в строки.

Відтак, в даному випадку відсутні підстави для задоволення клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору, передбачені статтею 8 Закону України "Про судовий збір".

З огляду на наведене, подане скаржником клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 3 ст. ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України,-

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.05.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 у справі №910/5000/14 повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий суддя Л.Б. Іванова

Судді Л.А. Гольцова

Т.П. Козир