Рішення № 40882308, 09.10.2014, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" жовтня 2014 р. Справа № 926/1315/14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» м. Київ

до Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» м. Чернівці

про стягнення заборгованості - 1903343,37 грн.

Суддя Желік Б.Є.

Представники:

від позивача - Козак Н.В.

від відповідача - Білянський М.І.

СУТЬ СПОРУ: Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Чернівецької області від 29.08.2014 року за позовною заявою Публічного акціонерного товариства (ПАТ) «Національна акціонерна компанія» (НАК) «Нафтогаз України» м. Київ про стягнення на його користь з міського комунального підприємства (МКП) «Чернівцітеплокомуненерго» м. Чернівці, 1 903 343,37 грн., у т.ч.

1 079 122,01 грн. суми основного боргу;

572 050,75 грн. пені;

115 625,62 грн. трьох відсотків річних;

136 544,99 грн. збільшення боргу внаслідок інфляційних процесів.

Обгрунтовуючи позовні вимоги у справі, позивач посилається на порушення МКП «Чернівцітеплокомуненерго» грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу №13/3049-БО-38 укладеним між позивачем і відповідачем 25.01.2013 р. на поставку природного газу у 2013 році.

Згідно з цим договором, стверджує позивач, ним у власність МКП «Чернівцітеплокомуненерго» протягом січня - грудня 2013р. згідно з актами приймання-передачі передано імпортований природній газ на загальну суму 55017122,01 грн.

Як передбачено пунктом 4.1 договору, продовжує позивач, остаточний розрахунок за фактичний природний газ здійснюється відповідачем до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У порушення умов договору МКП «Чернівцітеплокомуненерго» своєчасно не розрахувалося за отриманий у 2013 р. природній газ, у зв'язку з чим за ним, стверджує позивач, станом на 17.07.2014 р. рахується борг в сумі 1079122,01 грн., яка включена до позовних вимог у даній справі.

Поряд з основною сумою боргу, зазначає позивач, ним до позовних вимог включені додаткові нарахування на підставі чинного законодавства та умов договору, у тому числі 572 050,75 грн. пені за прострочку грошових зобов'язань, 136 544,99 грн. на які збільшується борг внаслідок інфляційних процесів та 115 625,62 грн. які становлять три відсотка річних від суми заборгованості за весь час прострочення грошових зобов'язань.

МКП «Чернівцітеплокомуненерго», відповідач, не заперечуючи проти обґрунтованості позовних вимог, просить суд розмір пені, яка заявлена позивачем і підлягає стягненню в сумі 572050,75 грн., зменшити на 50% або на 286025,38 грн., враховуючи важкий фінансовий стан підприємства, який пояснюється незалежними від МКП «Чернівцітеплокомуненерго» обставинами, у тому числі збитковістю чинних тарифів на теплову енергію (балансовий збиток у 2012 році - 5 276,0 тис. грн., у 2013 - 7 186,0 тис. грн., у I півріччі 2014 - 12 415 тис. грн.); кредиторською заборгованістю споживачів теплової енергії (на 01.09.2014 р. складає 13 713, 4 тис. грн. ); дебіторською заборгованістю самого підприємства (в сумі 74 925, 0 тис. грн.) за природній газ і 707,5 тис. грн. за електроенергію).

За результатами роботи I півріччя 2014 р., продовжує відповідач, МКП «Чернівцітеплокомуненерго» володіє робочим капіталом в сумі 42 454,0 тис. грн.; його загальна кредиторська заборгованість на 01.07.2014 р. становить 76 060,4 тис. грн.; балансова вартість майна - 94 026 тис. грн.

МКП «Чернівцітеплокомуненерго» як суб'єкт природної монополії відповідно до ст. 25 ГК України не визначає умов реалізації товару на ринку.

Кредитний фінансовий стан підприємства, який надає послуги з теплопостачання, загрожує, як вважає відповідач, його стабільній роботі по забезпеченню безперебійного надання послуг з теплопостачання споживачам міста Чернівці, серед яких: обласний будинок дитини, пологовий будинок, лікарні та інші заклади охорони здоров'я та дитячі навчальні заклади.

Ухвалою від 30.09.2014 року розгляд справи судом відкладений на 09.10.2014 р. з метою надання сторонам можливості, з урахуванням обставин, що склалися у відповідача, самостійно вирішити питання щодо зменшення розміру суми пені за прострочення відповідачем грошових зобов'язань (а.с. 89).

Станом на день розгляду справи сторони не досягли згоди щодо зменшення суми пені за прострочення відповідачем грошових зобов'язань за отриманий і використаний у січні-грудні 2013 р. природний газ.

При цьому, від позивача до суду надійшов лист (вх.. суду 4652), в якому ПАТ «НАК» «Нафтогаз України» заперечує проти задоволення клопотання відповідача щодо зменшення на 50% суми пені, включеної до позовних вимог як санкції за порушення МКП «Чернівцітеплокомуненерго» грошових зобов'язань за договором поставки природного газу, та просить суд врахувати наступне:

Чинне законодавство передбачає можливість зменшення судом розміру штрафних санкцій у випадку якщо належні до сплати штрафні санкції є надмірно великими порівняно із збитками кредитора, що у даній справі відсутнє.

Постановою Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (пункт 3.17.4) передбачено: вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», продовжує позивач, перебуває у вкрай тяжкому фінансовому стані, наведені обставини підтверджуються звітом про фінансові результати за 2013 рік, згідно якого збиток Позивача становить 12 521 324 тис. грн., прибуток - 0 грн..

Здійснюючи покладене державою завдання з забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом, Компанія діє у жорстких рамках затверджених тарифів на закупівлю та постачання природного газу споживачам.

Позивач є гарантованим постачальником та не може відмовитись від постачання природного газу споживачам, а отже законодавчо зобов'язаний надавати споживачам природний газ, незалежно від свого фінансового становища, наявності чи відсутності заборгованості контрагентів. Водночас, у свою чергу має обов'язок щодо своєчасного розрахунку за закуплений природний газ з газодобувними підприємствами та іншими контрагентами. Несвоєчасність розрахунків за поставлений природний газ споживачів ( у тому числі Відповідача), як наслідок - нестача коштів, тягне за собою заборгованість перед газопостачальними підприємствами відповідно до договорів, які передбачають жорсткі санкції (як то - штраф, пеня) за прострочення оплат, обов'язок Позивача сплатити неустойку, що спричиняє значні збитки НАК «Нафтогаз України».

Відповідно до балансу на 31.12.2013 року, зазначає позивач, поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги на початок року становила 12 379 305 тис. грн., на кінець року суттєво зросла та становить 35 983 529 тис. грн. Основним видом діяльності Позивача є саме закупівля та постачання природного газу на території України.

Через несвоєчасність розрахунків та заборгованість споживачів природного газу Компанія, як гарантований постачальник газу, змушена залучати комерційні кредити за ринковими відсотковими ставками, що складають 20-24% річних для забезпечення потреб споживачів газу. Бюджетом України та фінансовим планом Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», який затверджений Кабінетом Міністрів України, не передбачені фінансові можливості для кредитування споживачів природного газу. Єдиним джерелом часткової компенсації понесених Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» втрат, завданих несвоєчасними розрахунками за газ, вважає позивач, є стягнення з боржників пені у розмірі, передбаченому умовами договорів.

Згідно балансу за 2013 рік довгострокова кредиторська заборгованість перед банками, як стверджує позивач, становить 21 249 001 тис. грн.

Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», забезпечує галузі національної економіки і населення природним газом. Тобто, Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» як підприємство державного сектору економіки є об'єктом, що має стратегічне значення для економіки, суспільства і безпеки держави. Відсутність можливості вчасно розраховуватись за природний газ і як наслідок - відсутність можливості вчасно надати послуги з постачання природного газу спричинить, вважає позивач, значні соціально та економічно негативні наслідки для всієї України, а зменшення судом розміру неустойки спричинить Позивачу збитки та дозволить Відповідачу і у подальшому безкарно порушувати договірні умови.

Одночасно позивач посилається на судову практику, встановлену Вищим господарським судом протягом 2012-2014 р.р. щодо застосування господарським судом п. 3 ст. 83 ГПК України про зменшення у виняткових випадках розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Заслухавши всі пояснення сторін, дослідивши матеріали і обставини у справі, суд встановив.

Позовні вимоги у справі засновані на зобов'язаннях сторін, узгоджених ними у договорі №13/3049-БО-38 від 25.01.2013 р. про закупівлю природного газу (а.с. 18-22) з додатком №1 та додатковою угодою до нього (а.с. 23-26), відповідно до яких ПАТ «НАК» «Нафтогаз України» поставляє у кількості, строки та по ціні згідно з умовами договору, а МКП «Чернівцітеплокомуненерго» оплачує природний газ в порядку та в строки, встановлені договором.

Доданими до позовної заяви актами приймання-передачі природного газу (а.с. 27-28) позивачем поставлено, а відповідачем прийнято та спожито у травні-грудні 2013 р., січні2014 р. природний газ на загальну суму 55 017 122,01 грн., з якої станом на день звернення позивача з позовом до суду рахується заборгованість в сумі 1 079 122,01 грн.

З цим погоджується відповідач, про що він зазначає у відзиві на позов (а.с. 90-94) та що підтверджує у акті звірки станом на 29.09.2014 р. (а.с.85).

Відповідач також погоджується з включеннням позивачем до позовних вимог додаткових нарахувань у вигляді збільшення суми боргу внаслідок інфляційних нарахувань, трьох відсотків річних за користування сумою боргу за ввесь час прострочення її сплати, та суми пені пені за порушення грошових зобов'язань.

Наведені обставини, які підтверджуються матеріалами справи, є підставою для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Не заперечуючи проти обґрунтованості позовних вимог у справі, відповідач просить суд врахувати тяжкий фінансовий стан підприємства, який за твердженням відповідача, виник не з його вини, та зменшити розмір пені, включеної до позовних вимог на 50%.

Позивач проти зменшення суми пені заперечує; у свою чергу посилається на тяжкий фінансовий стан ПАТ «НАК» «Нафтогаз України», який, зокрема, склався у 2013 р. у зв'язку з несвоєчасною оплатою споживачами переданого їм природного газу; надав звіт за 2013 рік, згідно з яким збитки ПАТ «НАК» «Нафтогаз України» склали 12 521 324 тис. грн., що відповідає його кредиторській заборгованості за поставлений газ, прибуток - 0 грн.

У відповідності до приписів ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання звільняється від відповідальності за порушені зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з п.3 частини 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню.

У відповідності до пункту 3.17.4 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Тяжкий фінансовий стан ПАТ «НАК» «Нафтогаз України» підтверджується звітом про фінансові результати за 2013 рік, згідно з яким збиток Позивача становить 12 521 324 тис. грн., прибуток - 0 грн.

Як вбачається з балансу на 31.12.2013 р. поточна кредиторська заборгованість позивача за товари, роботи, послуги на початок року становила 12 379 305 тис. грн., на кінець року зросла до 35 983 529 тис. грн., довгострокова кредиторська заборгованість перед банками становить 21 249 001 тис. грн.

Стаття 23 Господарського кодексу України передбачає можливість зменшення розміру штрафних санкцій у випадку, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора.

З огляду на наведені вище норми чинного законодавства щодо можливості зменшення судом, при вирішенні справи, належних до стягнення штрафних санкцій, оцінюючи обставини, за якими відповідач просить, а позивач заперечує проти зменшення на 50% належної до стягнення у даній справі суми пені за порушення відповідачем грошових зобов'язань, суд не знайшов достатніх підстав для задоволення прохання відповідача про зменшення включеної до позовних вимог суми пені. При цьому суд враховує: фінансовий стан як відповідача, так і позивача; той факт, що належна до сплати належна у справі сума пені (572 050,75 грн.) не є надмірною у порівнянні із збитками, які виникли у позивача (12 521 324,0 тис. грн.), в тому числі і з вини відповідача, не виконавшого своєчасно грошові зобов'язання за договором.

Ґрунтуючись на викладеному, матеріалах справи, керуючись ст.ст.44, 49, 82-85, 115-118 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити у повному об'ємі.

2.Стягнути з Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» (код 34519280 м. Чернівці вул. Максимовича, 19А) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія» «Нафтогаз України» (код 20077720 м. Київ вул. Б.Хмельницького,6) 1 903 343,37 грн., у т.ч. 1 079 122,01 грн. суми основного боргу, 572 050,75 грн. пені, 115 625,62 грн. трьох відсотків річних, 136 544,99 грн. збільшення боргу внаслідок інфляційних процесів, та на відшкодування судового збору 38 066,87 грн.

Повне рішення складено 13.10.2014 р.

Суддя Желік Б.Є.