Ухвала суду № 40881930, 26.09.2014, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/23499/14-ц

Провадження №4-с/761/206/2014

У Х В А Л А

Іменем України

26 вересня 2014 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді Маліновської В.М.,

при секретарі Лазоришинець К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві скаргу ОСОБА_1 (боржник у виконавчому провадженні) про визнання дій державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві Стельмах О.О. протиправними, скасування постанов та зобов'язання вчинити дії в рамках виконавчого провадження №38727257, відкритого на підставі виконавчого листа Шевченківського районного суду м.Києва №2-13646/10, -

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2014 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга боржника - ОСОБА_1 про визнання дій державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві Стельмах О.О. протиправними, скасування постанов та зобов'язання вчинити дії в рамках виконавчого провадження №38727257, відкритого на підставі виконавчого листа Шевченківського районного суду м.Києва №2-13646/10.

Скаргу ОСОБА_1 мотивує тим, що 25.11.2010р. Шевченківським районним судом м. Києва прийнято заочне рішення про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_1 солідарно на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором в розмірі 2 007 268,57 грн. та судового збору в розмірі 1 820,00 грн. 02.04.2013р Шевченківським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 2-13646/10. 04.07.2013р. Банком в порядку ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» подано заяву до ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві з вимогою відкрити виконавче провадження стосовно заявника та стягнути з нього всю суму заборгованості. 09.07.2013р. старшим державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Стельмах О.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 38727257, разом з тим, 12.08.2013р. державним виконавцем в рамках виконавчого провадження № 38727257 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Та 19.09.2013р. - постанову про розшук майна боржника. З урахуванням положень ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», видаючи виконавчий документ, суд має вказати у ньому ідентифікаційний код, зокрема, боржника та його місце знаходження або проживання, та (або) номер і серія паспорта боржника. Проте у виконавчому листі Шевченківського районного суду м. Києва № 2-13646/10 від 25.11.2010р. вищенаведена інформація відсутня, а тому заявник вважає, що ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві прийняв до виконання неналежно оформлений виконавчий лист та відкрив виконавче провадження не встановивши особу боржника, тому заявник вважає, що постанова про відкриття виконавчого провадження № 38727257 стосовно нього винесена з порушенням Закону, а тому підлягає скасуванню. Також у виконавчому провадженні № 38727257 є Постанова про розшук майна боржника, в якій вказано майно, а саме автомобіль Daewoo Lanos, чорного кольору, державний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску, кузовний номер: НОМЕР_3, що належить Заявнику, але в цій же постанові боржник та стягував вказані зовсім сторонні особи, а тоум заявник вважає, що постанова про розшук майна боржника винесена з порушенням Закону. Враховуючи викладене, заявник просив: - визнати дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції Стельмах О.О., які виявилися у відкритті виконавчого провадження № 38727257 неправомірними; - скасувати постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції Стельмах О.О. від 09.07.2013р. про відкриття виконавчого провадження № 38727257; - скасувати постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції Стельмах О.О. від 19.09.2013р. про розшук майна боржника; - зобов'язати відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції зняти арешт та будь-які обмеження та обтяження з автомобілю Daewoo Lanos, чорного кольору, державний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску, кузовний номер: НОМЕР_3; - стягнути з відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції на користь заявника судові витрати.

В судове засідання Скаржник та державний виконавець ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомили.

Зважаючи на строки розгляду скарги передбачені ст. 386 Цивільним процесуальним кодексом України та на належність повідомлення державного виконавця та скаржника про дату та час розгляду скарги, суд вважає за можливе розглянути скаргу за наявними доказами в матеріалах справи.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи та матеріали справи № 2-13646/10, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25.11.2010р. у справі № 2-13646/10 позовні вимоги ВАТ КБ «Надра» задоволено, стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_1 солідарно на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованість по кредиту 253 401,41 доларів США, що в еквіваленті складає 2 007 268,57 грн., судовий збір 1 700,00 грн., 120,00 грн.

З матеріалів справи № 2-13646/10 вбачається, що представник ПАТ КБ «Надра», який є правонаступником ВАТ КБ «Надра», отримала виконавчий лист по справі 10.04.2013р.

В листопаді 2013р. ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з заявою про перегляд заочного рішення суду від 25.11.2010р. по справі № 2-13646/10.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22.01.2014р. заяву ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення по спарві за позовом ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду від 25.11.2010р., ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою до Апеляційного суду м. Києва, який своєю ухвалою від 19.03.2014р. керуючись ст.ст. 121, 295, 297 ЦПК України, ухвалив апеляційну скаргу на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25.11.2010р. вважати неподаною та повернути скаржнику.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що судове рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Стаття 14 ЦПК України передбачає, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" (далі Закону) примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу».

Статтею 383 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом (ч.1, ч.2 ст.8 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Частиною 17 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

Положеннями ч 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Стельмах О.О. старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 09 липня 2013 року було відкрито виконавче провадження (ВП № 38727257) по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-13646/10, виданого 02.04.2013р. Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1, адреса: 04060, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2 на користь ПАТ КБ «Надра» 2 009 008,57 грн. (а.с.13).

Як підстава для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.07.2013р., Скаржник зазначає, що відповідна постанова винесена з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», оскільки державним виконавцем був прийнятий до виконання виконавчий документ, що не відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме виконавчий лист, виданий Шевченківським районним судом м. Києва № 2-13646/10 не містить відомостей про ідентифікаційний номер, місце знаходження (реєстрації), номер і серія паспорта боржника, на підтвердження чого додав до скарги копію одного обороту виконавчого листа № 2-13646/10.

На підтвердження своїх тверджень, Скаржник надав суду копію одного обороту виконавчого листа, виданого у справі № 2-13646/10, без надання зворотного обороту виконавчого документа, де вказується, зокрема, місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника тощо, та проставляється підпис уповноваженої посадової особи із зазначенням її прізвища та ініціалів і печатка органу, що видав виконавчий документ, разом з тим, відповідно до п.3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» номер і серія паспорта стягувача та боржника зазначається лише для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

З огляду на відомості вказані у постанові про відкриття виконавчого провадження від 09.07.2013р., а саме місце реєстрації та ідентифікаційний номер Боржника станом на день винесення постанови, що збігається з даними скаржника (а.с.7,9), державному виконавцю був наданий виконавчий документ, а саме виконавчий лист по справі № 2-13646/10, виданий Шевченківським районним судом м. Києва, який відповідав вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», разом з тим, доводи Скаржника на підтвердження підстав скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.07.2013р. є необґрунтованими та такими, що суперечать матеріалам справи.

Окрім того, Позивач зазначив, що державним виконавцем в рамках виконавчого провадження № 38727257 19.09.2013р. було винесено постанову про розшук майна боржника, згідно якої оголошено розшук майна автомобіль Daewoo Lanos, чорного кольору, державний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску, кузовний номер: НОМЕР_3, в той час як у вказаній постанові вказані інші сторони виконавчого провадження, що є порушенням Закону України «Про виконавче провадження», оскільки власником розшукуваного автомобіля є ОСОБА_1, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 (а.с.12).

Судом встановлено, що постанова про розшук майна боржника від 19.09.2013р., на яку посилається Скаржник, містить інший номер виконавчого провадження, а саме: № 35879000 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2610/4263/2012, виданого 24.12.2012р. Шевченківським районним судом м. Києва та інші дані про стягувача і боржника - по стягненню з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 боргу у сумі 89 460,00 грн. (а.с.10).

Разом з тим, як вказує сам скаржник дана постанова міститься саме в матеріалах виконавчого провадження де він є боржником і, вказаний автомобіль, як він стверджує досить належить йому на праві власності, що підтверджує ксерокопією Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 30.11.2006р., за яким автомобіль Daewoo Lanos, чорного кольору, державний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску, кузовний номер: НОМЕР_3 був саме у 2006 році зареєстрований за ОСОБА_1 (а.с.12).

Доказів на підтвердження того, що скаржник звертався до державного виконавця з будь-якими заявами/клопотаннями з приводу того, що в постанові про розшук майна боржника зазначені дані, які не стосуються виконавчого провадження № 38727257, скаржнику суду не надав.

Статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Доказів того, що державним виконавцем при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження № 38727257 від 09.07.2013р. та постанови про розшук майна боржника від 19.09.2013р. порушуються права скаржника - ОСОБА_1, як сторони виконавчого провадження № 38727257 - а саме боржника, з якого за рішенням суду стягнуто відповідну суму грошових коштів, в матеріалах справи не міститься.

Відповідно до ст. 387 ЦПК України - за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу; у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи; якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Даючи юридичну оцінку зібраним по справі доказам, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню, оскільки, встановлені у судовому засіданні обставини та відповідні їм докази підтверджують те, що дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві Стельмах О.О. під час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 38727257 від 09.07.2013р. та постанови про розшук майна боржника від 19.09.2013р. є правомірними, не порушують права ОСОБА_1 як боржника у виконавчому провадженні №38727257 та відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження".

Жодних доказів, які б спростовували висновки суду матеріали справи не містять.

У випадку, якщо ОСОБА_1 вважає, що порушуються його права в рамках іншого виконавчого провадження, в якому він не є стороною, то він не позбавлений права реалізувати своє право на оскарження рішень та дій державного виконавця саме в рамках іншого виконавчого провадження шляхом звернення до відповідного суду у встановленому законом порядку.

Враховуючи наведене вище, на підставі ст.124 Конституції України, ст. ст. 1, 6, 11, 12, 17, 18, 25 Закону України "Про виконавче провадження", керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208-210, 383, 386, 387 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 (боржник у виконавчому провадженні) про визнання дій державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві Стельмах О.О. протиправними, скасування постанов та зобов'язання вчинити дії в рамках виконавчого провадження №38727257, відкритого на підставі виконавчого листа Шевченківського районного суду м.Києва №2-13646/10, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: