Вирок № 40881087, 14.10.2014, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 14.10.2014

Справа № 320/8844/14к

(1-КП/320/555/14)

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

« 14» жовтня 2014 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді: Кучеренко В.В.

при секретарі - Левандовській Т.Ю.

за участю прокурора - Фурманенко М.В.

за участю обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - адвоката ОСОБА_2

представника потерпілої - адвоката ОСОБА_3,

розглянувши матеріали кримінального провадження № 12013080140004917 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новомиколаівка Приазовського району Запорізької області, громадянина України, одруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

22 жовтня 2013 року приблизно о 17 годині 10 хвилин обвинувачений ОСОБА_1, керував автомобілем ВАЗ-21013 реєстраційний номер НОМЕР_4, рухався по вул. В.Інтернаціоналістів в м. Мелітополь Запорізької області з боку вул. Кірова в напрямку вул. Дзержинського зі швидкістю близько 70 км/год, чим перевищив максимальну дозволену швидкість у населеному пункті.

На шляху прямування обвинувачений водій ОСОБА_1 наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, перед яким знижував швидкість транспортний засіб у сусідній смузі, маючи технічну можливість уникнути наїзду, не впевнився в тому, що на пішохідному переході немає пішоходів, своєчасно не зменшив швидкість та не зупинився перед пішохідним переходом, внаслідок чого в районі буд. 13/1 по вул. В. Інтернаціоналістів в м. Мелітополі, на нерегульованому пішохідному переході скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4, яка перетинала проїзну частину зліва-направо за напрямком руху автомобіля.

В результаті наїзду пішоходу ОСОБА_4 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження.

Своїми діями обвинувачений ОСОБА_1 порушив п.п. 12.4, 12.9, 18.4 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:

12.4. «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год»;

12.9.6 «Водієві забороняється: перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7...»;

18.4. «Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».

Порушення п. 18.4 ПДР України знаходиться в прямому причинному зв'язку з подією ДТП та її наслідками.

Згідно з висновком судової медичної експертизи № 122 від 21.07.2014 року, ОСОБА_4 в результаті ДТП були заподіяні наступні тілесні ушкодження: уламчастий перелом тіла правої клубової кістки з пошкодженням дна і країв правої вертлюжної западини і формуванням втиснутої деформації правої половини тазу, двобічні уламчасті переломи обох сідничних і обох лонних кісток зі зміщенням відламків, переломом першого крижового хребця.

В теперішній час у ОСОБА_4 є: контрактура в правому тазостегновому суглобі; підшкірна гематома по латеральної поверхні правого стегна в стадії організації з посттравматичною частковою нейропатією правого малогомілкового нерва; нейрогенний сечовий міхур по гіпермоторному типу, хронічний цистит, в стадії ремісії. Ці ушкодження є наслідками травми 22 жовтня 2013 року.

Травма тазу у ОСОБА_4 у вигляді уламчастого перелому тіла правої клубової кістки з пошкодженням дна і країв правої вертлюжної западини і формуванням втиснутої деформації правої половини тазу, двобічними уламчастими переломами обох сідничних і обох лонних кісток зі зміщенням відламків, переломом першого крижового хребця, що супроводжується контрактурой в правому тазостегновому суглобі; підшкірної гематомою по латеральної поверхні правого стегна в стадії організації з посттравматичною частковою нейропатией правого малогомілкового нерва; нейрогенним сечовим міхуром по гіпермоторному типу, хронічним циститом, в стадії ремісії, за ознакою стійкої втрати загальної працездатності більш ніж на 1/3, кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що у цей день він повертався з роботи. Коли він їхав з перехрестя виїхала фура та він взяв праворуч. Потім інший автомобіль зупинився, а він почав набирати швидкість та на 10 км/год. її перевищив. Через фуру не було видно пішохода. Після наїзду на пішохода, він одразу викликав швидку допомогу, яка забрала потерпілу. Потім його товариш приїжджав до лікарні, однак чоловік потерпілої почав сварити їх та більше він не їздив. У скоєному щиросердно розкаюється. Крім того просить застосувати відносно нього Закон України «Про амністію». Позовні вимоги потерпілої визначає частково. Матеріальну шкоду, спричинену ДТП, визнає в повному обсязі, а моральну шкоду - на розсуд суду.

Представник потерпілої - адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що потерпіла ОСОБА_4 вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого найвищу міру покарання. Що стосується суми моральної шкоди, то вважає, що вона повністю обґрунтована та підлягає стягненню з обвинуваченого. Оскільки його діями їй спричинені тілесні ушкодження, від яких вона не може в теперішній час вести нормальне життя і постійно потребує медичної допомоги різних спеціалістів.

Представник цивільного відповідача - ПрАТ «СК «Провідна» у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату слухання справи, про що в матеріалах справи маються поштові повідомлення про вручення судових повісток.

У зв'язку з тим, що обвинувачений повністю визнав свою вину, немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, суд вважає недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, тому суд у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України обмежився тільки допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які підтверджують позовні вимоги потерпілої, допитавши при цьому свідка ОСОБА_5 Інші докази по справі не досліджувалися.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що він є чоловіком потерпілої. Також зазначив, що його дружина перенесла ряд операцій у зв'язку з отриманими травмами. Для відновлення здоров'я вона займалась лікувальною фізкультурою. У результаті перенесених операцій та кількості лікарняних засобів, у його дружини почало випадати волосся, з'явилися сильні болі у шлунку, вона має порушення гінекологічного циклу. Крім того, вона погано спить. Також вказав, що у результаті ДТП його дружина перенесла сильний психоемоційний стрес, який виразився у постійному хвилюванні за своє життя. Вказані обставини негативним чином вплинули на її життя та життя її рідних, що потребує від неї додаткових зусиль в організації свого життя.

Таким чином, судом встановлено, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 на досудовому слідстві кваліфіковані вірно за ст. 286 ч. 2 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує суспільну небезпеку скоєного діяння та особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особа, яка здійснила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ст. 3 Конституції України особа, його життя та здоров'я, честь та гідність, недоторканність та безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Обвинувачений ОСОБА_6 кримінальне правопорушення вчинив вперше, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та щиросердно розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, що визнаються як обставини, що пом'якшують покарання, однак в зв'язку зі скоєнням тяжкого злочину, суд вважає, що його виправлення можливо лише в ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання у вигляді позбавлення волі, з застосуванням додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 1 п. «в» Закону України «Про амністію» зі змінами, внесеними із Законом № 1246-VII від 06.05.2014 року, звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені, які не позбавлені батьківських прав та на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 20.03.2008 року ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 її батьком є ОСОБА_1.

Таким чином, враховуючи той факт, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені тяжкого злочину з необережності, кримінальне правопорушення вчинив вперше, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, вину визнав повністю, має малолітню дитину, що в сукупності дозволяє суду застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 Закон України «Про амністію» та звільнити його від відбування покарання.

Що стосується цивільного позову, заявленого потерпілою, то суд вважає, що він підлягає частковому задоволенню за наступними підставами.

Так, відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Як встановлено у судовому засіданні, цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля ВАЗ 21013 реєстраційний номер НОМЕР_4 була застрахована в ПрАТ «СК «ПРОВІДНА». Ліміт страхового відшкодування життя, здоров'я складає 100 000 гривень, франшиза 0 гривень.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 01.03.2013, № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності володільця транспортного засобу діє протягом строку, на який його укладено. У разі зміни власника забезпеченого транспортного засобу (відчуження, спадкування, правонаступництво) договір страхування зберігає чинність до закінчення строку його дії.

Статтею 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 23 вищевказаного закону передбаченого, що шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого.

У зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Загальна сума, витрачена потерпілою на лікування, становить 45 483,12 гривень, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Крім того, відповідно до ст. 26 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодовується у розмірах, визначених відповідно до Цивільного кодексу України. 26.2. Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов'язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить: у разі встановлення III групи інвалідності - 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» передбачено установити у 2013 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1 147 гривень.

Таким чином, заподіяна потерпілій шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності, складає 13 764,0 гривень.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я час втрати працездатності: для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) - недотримана середня заробітна плата, обчислена відповідно до норм законодавства України про працю.

Згідно до довідки про заробітну плату, виданої Управлінням освіти Мелітопольського міської ради Запорізької області від 12.09.2014 № 753, та Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» середня заробітна плата ОСОБА_4 складає 152 гривні за 1 робочий день.

і--

ОСОБА_4 знаходилась на лікарняному починаючи з 22 жовтня 2013 року по 16 квітня 2014 року, що підтверджується довідкою Управління освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області від 12.09.2014 № 754.

Таким чином, заподіяна потерпілій шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності, складає 19 000,0 гривень.

Отже загальна сума матеріальної шкоди складає 72 247,12 гривень, яка в повному обсязі підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та повністю визнана обвинуваченим, а тому підлягає стягненню в повному обсязі.

Крім того, у результаті ДТП потерпілій було заподіяно моральну шкоду, яка виразилася у перенесенні сильного психоемоційного стресу у зв'язку з постійним хвилювання за своє життя. Вказані обставини негативним чином вплинули на її життя та життя її рідних, що потребує від неї додаткових зусиль в організації її життя.

Таким чином, суд вважає, що з обвинуваченого повинна бути стягнута моральна шкода у розмірі 120 000 гривень.

Що стосується позовних вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 5 000 гривень з ПрАТ «СК «Провідна», то суд вважає, що вони також підлягають задоволенню, оскільки страховик зобов'язаний відшкодовувати моральну шкоду в порядку та на умовах, встановлених ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Крім того, у відповідності до чинного законодавства, страховик відшкодовує моральну шкоду в межах 5 відсотків встановленої страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, що становить 5000 грн.

Також суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь потерпілої витрати на юридичну допомогу у розмірі 9 890,16 гривень, які в повному обсязі підтверджені розрахунком суми гонорару.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого підлягає стягненню витрати на залучення експерта у розмірі 1 173,60 гривень у відповідності до наданого розрахунку.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання - чотири роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, звільнити від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, на підставі ст.ст. 1 п. «в», 8 п. «в» Закону України «Про амністію» від 08.04.2014 року, зі змінами, внесеними Законом № 1246-VII від 06.05.2014 року.

Стягнути з ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» на користь ОСОБА_4 майнову шкоду у розмірі сорок п'ять тисяч чотириста вісімдесят три гривні 12 копійок.

Стягнути з ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі п'ять тисяч гривень.

Стягнути з ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» на користь ОСОБА_4 шкоду, пов'язану із стійкою втратою працездатності у розмірі тринадцять тисяч сімсот шістдесят чотири гривні.

Стягнути з ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» на користь ОСОБА_4 шкоду, пов'язану із тимчасовою втратою працездатності у розмірі дев'ятнадцять тисяч гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3) на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі сто двадцять тисяч гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3) на користь ОСОБА_4 витрати на юридичні послуги в розмірі дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто гривень 16 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_3) у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України витрати на проведення авто технічних експертиз у сумі одна тисяча сто сімдесят три гривні 60 копійок (рахунок № 31116115700009, одержувач - УК у Шевченковському р-ні м. Запоріжжя, код банку - 813015, код ЄДРПОУ - 38025367, у ГУДКСУ у Запорізькій області).

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя: В.В.Кучеренко