Ухвала суду № 40880911, 13.10.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/24985/13-ц Провадження № 22-ц/772/2944/2014Головуючий в суді першої інстанції Іщук Т. П.Категорія 34Доповідач Медвецький С. К.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2014 р. м. ВінницяКолегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Медвецького С.К.,

суддів: Оніщука В.В., Чорного В.І.,

при секретарі: Богацькій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок залиття квартири, -

встановила:

У жовтні 2013 року ОСОБА_3 звернулася в суд з указаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що внаслідок прориву трубопроводу гарячого водопостачання з котла в квартирі, що знаходиться поверхом вище та належить відповідачу, було залито її квартиру АДРЕСА_1.

Власником квартири АДРЕСА_2 є відповідач ОСОБА_2

Посилаючись на те, що відповідач у добровільному порядку відмовляється відшкодувати заподіяну шкоду, позивач просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 20 679, 52 грн. та моральну шкоду в розмірі 8 000 грн., а також судові витрати по справі.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10 червня 2014 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 18 714, 80 грн. та 2 000 грн. моральної шкоди.

Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права та ухвалите нове рішення, яким позовну заяву залишити без задоволення.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Позивач та її представник ОСОБА_5 заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких міркувань.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

За змістом ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач, як власник квартири, повинен відшкодувати позивачу шкоду завдану залиттям квартири.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Установлено, що внаслідок прориву трубопроводу гарячого водопостачання з котла в квартирі, що знаходиться поверхом вище та належить відповідачу, було залито квартиру позивача.

ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1.

Власником квартири АДРЕСА_2, відповідно до договору купівлі-продажу від 20 травня 2011 року є відповідач ОСОБА_2 (а.с. 56-58).

Актом про проведення обстеження квартири АДРЕСА_1 на предмет встановлення наслідків та причин її залиття, яке сталося 28 липня 2013 року, встановлено, що в кухні на стелі (матеріал гіпсокартон) - мокрі плями замокання розміром до 1, 5 кв.м., замокли шпалери; у дитячій кімнаті - на стелі мокрі плями, замокання розміром до 1, 5 кв.м., замокли шпалери; на балконі після затоплення пошкоджено МДФ розміром до 7, 5 кв.м., а також пошкоджено стінний шкаф. Залиття виникло внаслідок пориву трубопроводу гарячого водопостачання з котла в квартирі, яка знаходиться поверхом вище, причину пориву встановити не вдалося, так як трубопровід знаходився в самовільно зашитій ніші, що не дало змоги виконати обстеження.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 19 червня 2014 року № 46, розмір матеріальної шкоди, спричиненої залиттям квартири АДРЕСА_1 становить 18 714, 80 грн.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 Постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо заподіювач шкоди не був уповноважений на такі дії. Під майновою шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

Відповідно до ст.ст. 58, 59, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідачем по справі не надано належних та допустимих доказів, які б спростували зазначений розмір матеріальної шкоди або відсутність його вини у настанні шкоди.

Суд першої інстанції вірно встановив, що факт залиття квартири позивача з вини відповідача підтверджується наявними у справі доказами та не спростований останнім у ході розгляду справи. Те, що 28 липня 2013 року у квартирі стався прорив трубопроводу гарячої води підтвердив у судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4, а також свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7., які були допитані у судовому засіданні.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо відшкодування з відповідача завданої матеріальної та моральної шкоди.

При цьому на підтвердження своїх заперечень проти позову, за клопотанням відповідача, була призначена судова будівельно-технічна експертиза, проти якої не заперечувала позивач, яка підтвердила факт настання шкоди майну ОСОБА_3

Безпідставними є доводи відповідача про те, що власник майна не зобов'язаний відшкодовувати матеріальну та моральну шкоду, оскільки ОСОБА_2 є власником квартири, пошкодження сталося в межах внутрішньоквартирної мережі, а відповідно відповідач як власник несе відповідальність за її стан, адже в силу положень ст. 319 ЦК України власність це зобов'язує.

Щодо визначення розміру відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції вірно врахував, що в результаті залиття квартири позивач зазнала моральних страждань у виді негативних переживань, неспокою, роздратування, зневіри, необхідності прикладання зусилля та коштів для відновлення своїх прав протягом тривалого часу, а відтак вірно визначив розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 2 000 грн.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, а відтак не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/ С.К. Медвецький

Судді: /підпис/ В.В. Оніщук

/підпис/ В.І. Чорний

З оригіналом вірно: