Ухвала суду № 40880572, 18.09.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

18 вересня 2014 р.м.ОдесаСправа № 495/3570/14-а

Категорія: 10.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Чебан Н.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.,

суддів - Милосердного М.М.,

- Ступакової І.Г.

в зв'язку з відсутністю клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, справу розглянуто згідно з п.1 ч.1 ст. 197 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03 червня 2014 року у справі за заявою ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Білгороді-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області про визнання правонаступником,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою до управління Пенсійного фонду (далі УПФ) України в м. Білгороді-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області про:

- поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, пропущений з поважних причин;

- визнання її правонаступником після смерті її мати ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, у виконавчому провадженні за постановою Апеляційного суду Одеської області від 28 жовтня 2011 року, якою визнано протиправною бездіяльність УПФ України в м. Білгород-Дністровський Одеської області по не нарахуванню ОСОБА_3 підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням проведених виплат, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, зобов'язано УПФ України в м. Білгород-Дністровський Одеської області здійснити перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги ОСОБА_3 у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням проведених виплат, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03 червня 2014 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 до УПФ України в м. Білгород-Дністровський та Білгород-Дністровському районі Одеської області про визнання правонаступником відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм процесуального права, а також у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що пенсія як вид державної соціальної допомоги є суто суб'єктивним правом та нерозривно пов'язане з особою спадкодавця, а тому не входить до складу спадщини, а отже дані спірні матеріальні правовідносини не допускають правонаступництва.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 55, 160, 165, ч.1 ст. 264 КАС України, ст.ст. 1218, 1219 ЦК України, ст. 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказується, що соціальні виплати, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Згідно ст. 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

За приписами ч.1 ст. 264 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Тобто, процесуальним правонаступництвом є заміна сторони у разі переходу прав і обов'язків від однієї особи до іншої ( правонаступника) у відносинах, щодо яких виник спір.

Судова колегія вважає, що підставою для заміни сторону виконавчого провадження може бути смерть фізичної особи тільки у разі, коли спірні правовідносини допускають правонаступництво.

Згідно ст. 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у ч.2 ст. 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім'ї повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, а у разі їх відсутності або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Із зазначених приписів вбачається, що їх положення стосуються сум пенсії, які були нараховані органами Пенсійного фонду України пенсіонерові, однак не отримані ним у зв'язку зі смертю.

Судова колегія вважає, що кошти, які не були нараховані померлому, не можуть вважатися недоотриманою сумою пенсії та не підлягають виплаті у порядку, встановленому т. 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виходячи з наступного.

Статтями 1218, 1219 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.

Статус пенсіонера, як "дитини війни" є невід'ємним від особи, яка має право на отримання згідно з цим статусом соціальних виплат, та не може бути переданий іншим особам.

Отже, на зазначені відносини (право на отримання ще не нарахованих особі соціальних виплат), що безпосередньо пов'язані з особою спадкодавця та мають особистий характер, поширюється стаття 1219 ЦК України.

Процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в судочинстві участь останнього.

Процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним правонаступництвом і передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. Незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після заміни сторони в матеріальних правовідносинах.

Отже, оскільки розглядувані матеріальні відносини (щодо отримання не нарахованих померлій особі соціальних виплат) правонаступництва не передбачають, щодо них виключається і процесуальне правонаступництво. Цей принцип поширює свою дію і на стадію виконання судових рішень в адміністративних справах.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що у разі смерті позивача у справах стосовно ненарахованих пенсій, допомоги або інших виплат, встановлених законом, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця та згідно з приписами статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини, процесуальне правонаступництво незалежно від стадії адміністративного процесу не допускається.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень процесуального права при вирішенні спірного питання не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 199; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03 червня 2014 року

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: