Ухвала суду № 40880557, 07.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/911/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В.О. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

07 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретаріБорисюк Л.П., Бєлової Л.В., Грибан І.О. Чайка О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13 травня 2014 року у справі за позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про стягнення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2014 року Інспекція з питань захисту прав споживачів у Черкаській області звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила стягнути з відповідача суму штрафу за постановами № 46, 47 в сумі 5 300 грн. до державного бюджету р/р 31114106700002, МФО 854018, ГУДКСУ у Черкаській області, УК у м. Черкаси/Черкаси, код ЄДРПОУ 38031150, код платежу 21081100.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 13 травня 2014 року позов задоволено.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 в дохід бюджету через Інспекцію з питань захисту прав споживачів в Черкаській області штраф в розмірі 5 300 грн.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 23 січня 2014 року на підставі наказу від 20 грудня 2013 року № 118, направлення № 35 від 06 лютого 2014 року, відповідно до норм Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», посадовою особою позивача проведена планова виїзна перевірка магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, що проводить господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_1, база.

За результатами вказаного заходу складено акт перевірки характеристики продукції від 06 лютого 2014 року № 000031, в якому встановлено відсутність Національного знаку відповідності на продукції, наслідком чого стало порушення п. п. 30, 32 Технічного регламенту безпеки іграшок № 901 від 08.10.2008, затверджених постановами Кабінету Міністрів України, а також неналежне застосування Національного знаку відповідності на продукцію.

17 лютого 2014 року на підставі зазначеного акту позивачем винесені постанови: № 46 про накладення штрафу в розмірі 4 250 грн. за розповсюдження продукції без Національного знаку відповідності; № 47 про накладення штрафу в розмірі 2 550 грн. за розповсюдження продукції, щодо якої неналежно застосовано Національний знак відповідності.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач обґрунтовано застосував до відповідача штрафні санкції за постановами від 17 лютого 2014 року № 46 та № 47.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Спеціальним законом, який встановлює правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції, є Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (далі - Закон).

Відповідно ст. 4 Закону, метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Метою здійснення контролю продукції є забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України, встановленим вимогам до моменту її випуску у вільний обіг на митній території України та недопущення ввезення на митну територію України продукції, яка становить серйозний ризик суспільним інтересам.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону, з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності, зокрема, проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування); вживають у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог.

Посадові особи, які здійснюють контроль продукції, мають право:

1) проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, документальні перевірки та вибіркові обстеження зразків продукції;

2) вимагати від. декларантів надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення контролю продукції, перевіряти їх та одержувати копії документів і матеріалів, що свідчать про факти порушення законодавства;

3) вимагати від декларантів надання у погоджений з ними строк усних чи письмових пояснень з питань, що виникають під час здійснення контролю продукції;

4) вимагати від декларантів припинення дій, що перешкоджають здійсненню заходів контролю продукції (ст. 16 Закону).

Статтею 23 Закону встановлено порядок проведення перевірок характеристик продукції.

Положеннями п. 1 ч. 3 ст. 44 Закону передбачено, що до розповсюджувача застосовуються штрафні санкції у разі розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, - у розмірі від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двохсот до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно ст. 9 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» розповсюджувачі зобов'язані:

надавати споживачам (користувачам), а також виробникам, розповсюджувачам у ланцюгу постачання відповідної продукції інформацію про ризики, які становить ця продукція;

надавати відповідному органу державного ринкового нагляду та іншим заінтересованим особам інформацію, необхідну для відстеження походження відповідної продукції;

співпрацювати (в межах своєї діяльності) з виробниками та органами державного ринкового нагляду у здійсненні заходів щодо уникнення ризиків, які становить продукція; сприяти виробникам у вжитті ними заходів щодо забезпечення безпечності продукції;

не постачати продукцію, про яку їм відомо або має бути відомо на підставі наявної в них інформації, що ця продукція не відповідає вимогам щодо забезпечення безпечності продукції;

якщо їм стало відомо або має бути відомо на підставі наявної в них інформації, що продукція, яку вони розповсюдили, становить ризики для споживачів (користувачів), несумісні із загальною вимогою щодо безпечності продукції, негайно повідомляти про це відповідний орган державного ринкового нагляду, в тому числі про вжиті заходи із забезпечення безпечності такої продукції;

співпрацювати (в межах своєї діяльності) з органами державного ринкового нагляду з питань вжиття заходів щодо уникнення ризиків, які становить продукція, що була поставлена або постачається ними.

Статтею 12 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» визначено, що якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукція може становити ризики за певних умов, він невідкладно приймає рішення про попередження виробником та/або розповсюджувачем споживачів (користувачів) про такі ризики або рішення про вжиття заходів щодо приведення продукції у відповідність із вимогами щодо забезпечення безпечності продукції перед введенням її в обіг на ринку України.

Якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукція може становити ризики для певних категорій споживачів (користувачів), він невідкладно приймає рішення про попередження виробником та/або розповсюджувачем відповідних споживачів (користувачів) про такі ризики.

Якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукція за обґрунтованих припущень може бути небезпечною, він невідкладно приймає рішення про тимчасову заборону введення в обіг такої продукції на ринку, в тому числі постачання цієї продукції, пропонування її для постачання або її демонстрації, на строк, необхідний для проведення відповідної експертизи (випробування).

Якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукція є небезпечною, він невідкладно:

1) забороняє введення в обіг такої продукції на ринку та вживає заходів щодо забезпечення такої заборони;

2) вживає заходів щодо негайного вилучення її з обігу і попередження споживачів (користувачів) про ризики, які становить ця продукція;

3) спільно з виробниками та розповсюджувачами такої продукції, яка вже була надана на ринку України споживачам (користувачам), вживає заходів щодо відкликання її з обігу та знищення. Відкликання продукції застосовується як винятковий захід, якщо вжиті виробником або розповсюджувачем заходи є недостатніми для запобігання чи уникнення відповідних ризиків, які становить продукція.

Обмежувальні (коригувальні) заходи із забезпечення безпечності продукції, визначені частинами першою - четвертою цієї статті, вживаються органами державного ринкового нагляду пропорційно до рівня загрози відповідної продукції суспільним інтересам. Органи державного ринкового нагляду вживають заходів щодо налагодження співпраці з виробниками та розповсюджувачами з метою запобігання чи зменшення ризиків, які становить продукція, що пропонується ними на ринку.

Порядок вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів із забезпечення безпечності продукції визначається Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Згідно Правил застосування національного знака відповідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року № 1599, національний знак відповідності засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які поширюються на неї. Знак відповідності наноситься тільки на ті види продукції, опис яких міститься в технічних регламентах. При цьому нанесення знака відповідності є обов'язковим. У разі підтвердження відповідності продукції призначеним органом з оцінки відповідності поряд із знаком відповідності наноситься ідентифікаційний номер цього органу згідно з державним реєстром таких органів. Знак відповідності наноситься на продукцію безпосередньо її виробниками, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом. Знак відповідності наноситься на виріб та/або на етикетку, тару, пакування, експлуатаційну та товаросупровідну документацію тощо, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом. Місце та спосіб нанесення (друкування, наклеювання, гравірування, травлення, штампування, лиття тощо) знака відповідності визначається виробником продукції. Дозволяється використовувати зображення знака відповідності у рекламі позначеної ним продукції. Технічними регламентами можуть встановлюватися особливості застосування знака відповідності.

Технічним регламентом безпеки іграшок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 року № 901, встановлено, що цей Технічний регламент визначає вимоги до безпеки іграшок, процедуру оцінки їх відповідності таким вимогам, установлює правила маркування, а також введення в обіг іграшок як імпортованих, так і вітчизняного виробництва, їх продажу і безкоштовного розповсюдження.

Введення іграшок в обіг дозволяється тільки якщо вони відповідають вимогам безпеки для життя та здоров'я споживачів у разі використання за призначенням за умови передбачуваної поведінки дітей.

На іграшку та (або) її етикетку (пакування) наноситься національний знак відповідності та ідентифікаційний номер органу з оцінки відповідності згідно з державним реєстром таких органів.

Згідно п. 33 вказаного Технічного регламенту, маркування повинно легко читатися, бути чітким, зрозумілим і не змиватися. Для невеликих за розміром іграшок і таких, що складаються з дрібних деталей, допускається нанесення маркування на етикетку (пакування) або супровідну документацію.

Маркування містить: товарний знак та (або) найменування виробника або уповноваженого представника чи особи, що відповідає за введення іграшок в обіг (у разі, коли виробник чи уповноважений представник не провадить діяльності на території України); адресу виробника та (або) уповноваженого представника чи особи, що відповідає за введення іграшок в обіг (у разі, коли виробник чи уповноважений представник не провадить діяльності на території України).

У разі ненанесення зазначених відомостей на іграшку, слід звертати увагу споживача на доцільність збереження етикетки (пакування) або супровідної документації. Забороняється нанесення на іграшки, їх етикетку (пакування) знаків чи написів, подібних до національного знака відповідності.

Обсяг інформації, що міститься на етикетці (пакуванні) або в супровідній документації, повинен бути достатнім для ідентифікації виробника або уповноваженого представника чи особи, що відповідає за введення іграшок в обіг (у разі, коли виробник чи уповноважений представник не провадить діяльності на території України). Іграшки повинні містити попереджувальну інформацію про небезпеку, пов'язану з їх експлуатацією, та способи запобігання виникненню такої небезпеки.

Якщо визначеними законодавством органами нагляду встановлено, що іграшки, на які нанесено національний знак відповідності, використовуються не за призначенням або здатні створити небезпеку життю та (або) здоров'ю споживачів, органи виконавчої влади вживають згідно із законодавством відповідних заходів до вилучення їх з обігу. У рішенні про вжиття таких заходів зазначаються підстави його прийняття, зокрема: невідповідність основним вимогам цього Технічного регламенту (якщо іграшка не відповідає вимогам національних стандартів); неправильне застосування вимог національних стандартів; недоліки стандартів щодо безпечності.

Отже, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що всі товари та послуги, введені в обіг на території України незалежно від їх походження, мають відповідати вимогам технічних регламентів та містити національний знак відповідності, що наноситься виробником або його уповноваженим представником.

Докази у підтвердження відповідності продукції, що перевірялася, технічним регламентам (сертифікати відповідності, декларації про відповідність продукції вимогам технічних регламентів) відповідачем не надані.

Також відповідачем не вжито жодних заходів щодо усунення порушень норм чинного законодавства, які виявлені в ході перевірки.

Колегія суддів критично оцінює посилання відповідача в доповненні до апеляційної скарги, про те що наказ на проведення перевірки не має до нього жодного відношення та не містить найменування суб'єкта господарювання щодо якого буде здійснюватися захід та предмет перевірки, оскільки наказ від 20.12.2013 № 118 містить додаток 1 - план перевірок з ринкового нагляду на І квартал 2014 року, в якому вказано магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ФОП ОСОБА_5 (а.с.65 - зворотна сторона аркуша).

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість застосування до відповідача штрафу за постановами № 46, 47 в сумі 5 300 грн.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13 травня 2014 року - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк Л.В. Бєлова І.О. Грибан

Повний текст ухвали складено та підписано - 10.10.2014

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Бєлова Л.В.

Грибан І.О.