Рішення № 40879425, 07.10.2014, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7397/14

Головуючий у першій інстанції Гура А. І.

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Виноградової Л.Є.,

Гайворонського С.П.,

за участю секретаря Феленко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Кодимського районного суду Одеської області від 26 березня 2014 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановила:

11 лютого 2014 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк») звернулося до суду з позовом, в якому ставило питання про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором в сумі 14370,38 грн. та судових витрат у справі.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що відповідно до укладеного договору № ODXRRX01860018 від 08 червня 2007 року відповідач 08 червня 2007 року отримав кредит у розмірі 3000, 00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» складає між ним і Банком Договір (далі - Кредитний договір), про що свідчить підпис Відповідача у заяві.

Відповідно до умов Кредитного договору погашення заборгованості мало здійснюватись у наступному порядку: щомісяця в період сплати, відповідач повинен був надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інших витрат.

У порушення умов Кредитного договору ОСОБА_3 свої зобов'язання належним чином не виконав, у результаті чого, станом на 20 січня 2014 року загальна заборгованість перед Банком склала 14370 грн. 38 коп., у т.ч. заборгованість за кредитом - 1190 грн. 14 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом - 4240 грн. 52 коп., заборгованість по комісії за користування кредитом - 1752 грн. 00 коп., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 6027 грн. 23 коп., штраф - 500 грн. 00 коп. (фіксована частина), штраф - 660 грн. 49 коп.(процентна складова).

Посилаючись на вищевказане ПАТ КБ «Приватбанк» просило їх позовні вимоги задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про визнання позову і розгляд справи за його відсутності та просив виконання рішення в частині стягнення заборгованості за кредитним договором розстрочити на 24 місяці (а.с. 26).

Рішенням Кодимського районного суду Одеської області позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» було задоволено в повному обсязі, також було задоволено клопотання ОСОБА_3 щодо розстрочки виконання рішення.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» ставить питання про скасування вищевказаного рішення, в частині розстрочки його виконання, та стягнення з ОСОБА_3 судових витрат за подання апеляційної скарги, посилаючись на те, що рішення суду ухвалено із порушенням норм матеріального та процесуального права.

В іншій частині судове рішення в апеляційному порядку не оскаржується.

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь справі, не з'явились, будучи належним чином повідомленими про час і місце судового засідання, у зв'язку з чим та на підставі ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису в суді апеляційної інстанції не здійснюється.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про розстрочку виконання судового рішення, суд першої інстанції взагалі не мотивував свій висновок в цій частині, що змусило представника позивача звернутись до суду із заявою про виправлення помилки в судовому рішенні стосовно помилкової розстрочки виконання рішення (а.с.46).

Однак, ухвалою суду від 02.06.2014 року у задоволенні заяви позивачу було відмовлено (а.с.52).

Як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про можливість розстрочки його виконання на 24 місяці.

У відповідності до ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Частиною 8 ст. 8 ЦПК України передбачено, що у разі якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Враховуючи той факт, що стаття 217 ЦПК України не містить переліку підстав для розстрочки виконання рішення суду, під час вирішення даного питання суд за аналогією закону має керуватися положеннями ст. 373 ЦПК України, яка передбачає, що розстрочка виконання рішення допускається лише за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо).

Відповідно до ст. 215 ЦПК України у мотивувальній частині рішення суд повинен зазначити мотиви, з яких вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, бере до уваги або відхиляє докази, застосовує зазначені в рішенні нормативно-правові акти.

Однак оскаржуване судове рішення зазначеним вимогам закону не відповідає, оскільки суд жодним чином не мотивував свій висновок щодо необхідності розстрочки виконання судового рішення. Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що виконання рішення може бути утруднено з підстав, передбачених чинним цивільно-процесуальним законодавством, та у зв'язку з чим слід розстрочити його виконання.

Наявність заяви відповідача про розстрочення виконання судового рішення (а.с.26) не є беззаперечною підставою для її задоволення, у зв'язку з чим суд у мотивувальній частині рішення повинен зазначити, яка саме обставина утруднює виконання ухваленого рішення та якими доказами підтверджується наявність цієї обставини.

Згідно ч.ч. 1,2,3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу доводів апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду, в частині його розстрочки, не відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційної скарги його спростовують, рішення в цій частині ухвалено не у відповідності до вимог процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржуване рішення суду в частині розстрочки виконання рішення, скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_3 про розстрочку виконання рішення відмовити.

В іншій частині рішення підлягає залишенню без змін.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України колегія суддів також вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 121,60 грн.

Керуючись ст.ст. 88, 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.

Рішення Кодимського районного суду Одеської області від 26 березня 2014 рок, в частині розстрочки виконання рішення, скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_3 про розстрочку виконання рішення відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в сумі 121 грн. 60 коп. (сто двадцять одну гривню вісімдесят копійок).

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

Л.Є. Виноградова

С.П. Гайворонський