Рішення № 40878300, 07.10.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" жовтня 2014 р.

Справа № 916/3436/14

За позовом Приватного підприємства „Подільська транспортна логістика”

до відповідача: Приватного підприємства „Украгроюг”

про стягнення 8 095,78 грн.

Суддя Власова С.Г.

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: 26.08.2014р. за вх.№3501/14 Приватне підприємство „Подільська транспортна логістика” звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства „Украгроюг”, в якому просить суд стягнути з останнього 8 095,78 грн., з яких 7100,00 грн. – основний борг, 532,50 грн. – пеня, 463,28 грн. – 3% річних.

Ухвалою суду від 28.02.2014р. провадження у справі порушено та присвоєно №916/3436/14.

Ухвалою суду від 16.09.2014р. розгляд даної справи відкладено на 07.10.2014р. у зв’язку з нез’явленням у судове засідання сторін та невиконанням сторонами вимог суду щодо надання витребуваних доказів.

У судове засідання, яке призначене на 07.10.2014р., сторони не з’явилися та витребуваних судом доказів не надали, проте про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

У судовому засіданні від 07.10.2014р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 господарського процесуального кодексу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд, у порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України, встановив наступне:

18.06.2012р. між ПрАТ „Подільська транспортна логістика” ( надалі – Виконавець) та ПП „Украгроюг” (надалі – Замовник) укладено Договір про надання транспортних послуг №14/12, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець зобов’язується виконати від свого імені роботи, пов’язані з перевезенням автотранспортом сільськогосподарської техніки по території України. (Розміри техніки, місця завантаження та розвантаження, вартість перевезення, заплановані терміни завантаження повідомляються додатково у вигляді заявки на перевезення) ( п. 1.1. Договору).

Вартість перевезення вказується у заявках (в письмовій формі, або в усній домовленості), які є невід’ємною частиною даного договору ( п. 2.1. Договору).

Оплата послуг Виконавця здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування Замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця по факту відвантаження вантажу ( п. 2.2. Договору).

Виконавець зобов’язується: надати автомобіль в повністю справному технічному стані; заправляти автомобіль паливно-мастильними обслуговування за власний рахунок; нести експлуатаційні витрати та проводити оплату праці; надати документи: товаро-транспортні накладні і акти виконаних робіт (п.5.1. Договору).

Замовник зобов’язується: надати Виконавцеві всі документи, що необхідні для перевезення Товару; своєчасно проводити оплату за транспортне обслуговування (п.5.2. Договору).

Відповідальність сторін передбачена у розділі 7 договору.

Сторона, винна в невиконанні чи неналежному виконанні своїх договірних

зобов’язань, відшкодовує іншій стороні за договором заподіяні їй у зв’язку з цим збитки в повному обсязі (п.7.1. Договору).

У випадку невиконання чи несвоєчасного виконання своїх зобов’язань за цим

договором, у терміни, обумовлені даним договором, винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми невиконаного чи несвоєчасно виконаного зобов’язання за весь період прострочення (п. 7.2. Договору).

Сплата штрафних санкцій не звільняє сторону, винну в порушенні своїх договірних зобов’язань від їхнього виконання в натурі (п. 7.3. Договору).

Договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2012р. або до остаточного виконання сторонами своїх зобов’язань за договором, зроблених належним чином (п. 8.1. Договору).

Позивач, на виконання умов Договору надав Відповідачу послуги з перевезення с/г техніки, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт №ОУ-0000018 на суму 7 100,00 грн. з ПДВ, який підписано обома сторонами та скріплено їх печатками, а також податковою накладною від 18.06.2012р. №18. На підставі акту здачі-прийняття робіт позивач виставив відповідачу рахунок – фактуру №СФ-0000018 від 18.06.2012р. на суму 7 100,00 грн. з ПДВ.

Відповідач, у свою чергу, за твердженням позивача зобов’язання за Договором щодо оплати вартості послуг не виконав у зв’язку з чим ПрАТ „Подільська транспортна логістика” звернулась до останнього з претензією №1 (№7від 22.04.2013р.), відповідно до якої просить ПП „Украгроюг” оплатити суму заборгованості у розмірі 7 100,00 грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Пунктом 1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.ст. 173, 175 Господарського кодексу України цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, визнається майново-господарським зобов'язанням. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 Господарського Кодексу України).

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Як вище встановлено господарським судом, 18.06.2012р. між ПрАТ „Подільська транспортна логістика” та ПП „Украгроюг” укладено Договір про надання транспортних послуг №14/12, відповідно до умов якого ПП „Украгроюг” доручає, а позивач зобов’язується виконати від свого імені роботи, пов’язані з перевезенням автотранспортом сільськогосподарської техніки по території України.

Позивач виконав свої зобов’язання за договором, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт №ОУ-0000018 на суму 7 100,00 грн. з ПДВ, який підписано обома сторонами та скріплено їх печатками, а також податковою накладною від 18.06.2012р. №18. Як зазначає позивач, відповідач зобов’язання за Договором щодо оплати вартості послуг не виконав, у зв’язку з чим у останнього утворилась заборгованість в сумі 7 100, 00грн.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов’язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки.

В силу вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки, зокрема, пені, а в силу вимог ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Розрахунок суми пені, який здійснений позивачем та згідно з яким розмір нарахованої відповідачу пені становить 532,50 грн. відповідає обставинам справи.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.. При цьому в силу вимог ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Розрахунок 3% річних в сумі 463,28 грн. здійснено позивачем вірно та вказаний розрахунок відповідає обставинам справи.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства „Подільська транспортна логістика” щодо стягнення основного боргу, пені та 3% річних Позивачем обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Украгроюг” (67700, Одеська обл. м. Білгород-Дністровський, вул. Леона Попова, буд. 2, кім. 22, код ЄДРПОУ 31965719) на користь Приватного підприємства „Подільська транспортна логістика” ( 31200, Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Незалежності, 233а; поштова адреса: 31200, Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Запорізька,7, код ЄДРПОУ 37776607, р/р 26004060754827 в ТФ ПАТ „Приватбанк”, МФО 338783) основний борг в сумі 7 100 (сім тисяч сто) грн. 00 коп., пеню в сумі 532 (п’ятсот тридцять дві) грн. 50 коп., 3 % річних в сумі 463 (чотириста шістдесят три) грн. 28 коп. та судовий збір в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У зв’язку з перебуванням судді Власової С.Г. на лікарняному з 10.10.2014р. по 13.10.2014р. включно повний текст рішення по даній справі підписано 14.10.2014р. відповідно до довідки від 14.10.2014р.

Повне рішення складено 14 жовтня 2014 року.

Суддя С.Г. Власова