Рішення № 40878263, 30.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18702/14 30.09.14

За позовомПриватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»провідшкодування шкоди в порядку регресу Суддя Шкурдова Л.М. при секретарі судового засідання Іващенко М.М.за участю представників сторін:від позивачане з'явився;від відповідачане з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 10 610,85 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком, виплачено страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача, в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги в межах здійснених фактичних затрат до відповідача в розмірі 10 610,85 грн., як до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Ухвалою від 08.09.2014 суддею Шкурдовою Л.М. порушено провадження у справі № 910/18702/14 та призначено її до розгляду на 30.09.2014.

04.09.2014 через канцелярію Господарського суду м. Києва надійшло клопотання позивача про розгляд справи за відсутності представника позивача, у якому позивач у повному обсязі підтримав заявлені ним позовні вимоги і просив суд їх задовольнити.

У судове засідання 30.09.2014 представник відповідача не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про час і місце розгляду даної справи повідомлений належним чином.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено, а відтак, суд не вважає за необхідне відкладати розгляд справи та, відповідно до статті 75 Господарського суду України, здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

21.09.2012 між Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (далі - Позивач) та ОСОБА_1 (далі - Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 640550143,12 (далі - Договір), за яким застраховано транспортний засіб марки «Toyota» моделі «Camry 2.4», державний номер НОМЕР_1.

16.06.2013, у м. Соснівка Львівської області, в районі будинку 62 по вул. І. Франка сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю транспортного засобу «Toyota Camry 2.4», державний номер НОМЕР_1, та транспортного засобу «ЗАЗ-110307», державний номер НОМЕР_1, який перебував під керуванням ОСОБА_2.

Внаслідок зазначеного ДТП пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль «Toyota Camry 2.4», державний номер НОМЕР_1.

Постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 11.07.2013 у справі № 459/3243/13-п ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до Рахунку-фактури № Д-00007809 від 17.06.2013 Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр «Діамант», вартість відновлювального ремонту автомобіля «Toyota Camry 2.4», державний номер НОМЕР_1, склала 12 120,85 грн.

Судом установлено, що на підставі Розпорядження № 100286 від 21.06.2013 на виплату по страховому випадку, на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр «Діамант» Позивачем перераховано 11 120,85 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7924 від 11.07.2013 на суму 11 120,85 грн.

У подальшому, з метою досудового врегулювання спору, Позивач звернувся до Відповідача з вимогою № 206 від 05.11.2013 про виплату страхового відшкодування в розмірі 10 610,85 грн. (повідомлення про вручення від 11.11.2013, наявне у матеріалах справи), однак зазначена вимога Відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Станом на час розгляду спору Відповідачем вказаних коштів не сплачено, доказів сплати суду не надано.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Отже, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Вина ОСОБА_2, який керував транспортним засобом «ЗАЗ-110307», державний номер НОМЕР_1, встановлена постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 11.07.2013 у справі № 459/3243/13-п.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відтак, до Позивача, який здійснив страхову виплату за завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Враховуючи викладені положення законодавства та встановлені матеріалами справи фактичні обставини, Відповідач дійсно є особою, відповідальною за шкоду, завдану автомобілю особи, застрахованої Позивачем.

Підпунктом 12.1. ст. 12 Закону встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно з Договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеним Відповідачем зі своїм страхувальником, ліміт відповідальності по майну - 100 000,00 грн., розмір франшизи становить 510,00 грн.

Таким чином, Позивачем виплачено Страхувальнику страхове відшкодування в сумі 11 120,85 грн., розмір франшизи, згідно з полісом № АС/1206501, становить 510,00 грн., відтак страхова виплата, що підлягає відшкодуванню, складає 10 610,85 грн.

З урахуванням викладеного, суд, враховуючи обставини справи, ліміт відповідальності відповідно до полісу обов'язкового страхування та розмір франшизи, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача страхового відшкодування підлягають задоволенню в повному обсязі, тобто в сумі 10 610,85 грн.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» (01601, м.Київ, Печерський узвіз, 3, код ЄДРПОУ 14229456) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (01054, м.Київ, вул. Воровського, 33, код ЄДРПОУ 16285602) страхове відшкодування в сумі 10 610 (десять тисяч шістсот десять) грн. 85 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.10.2014

Суддя Л.М. Шкурдова