Постанова № 40877749, 15.09.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 вересня 2014 року № 826/11126/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бридж Плюс" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Міндоходів у м. Києві №0002222203 від 19 березня 2014 року та податкового повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Міндоходів у м. Києві №0000551702 від 03 липня 2014 року.

Позивач не погоджується з висновками Акту перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями й мотивує позовні вимоги тим, що в Акті перевірки жодним чином не вказано, з якого працівника, в якій сумі, та конкретно, з яких підстав донараховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 2850,48 грн. п.3.5.1.4. Акту перевірки містить лише таблицю - додаток №1 до довідки, в якій вказано випадків помилок (4) та по скількох особових рахунках (1). Позивач підтверджує, що має всі первинні документи, які підтверджують правомірність надання працівникам підприємства грошових коштів під звіт та надасть їх в ході судового розгляду, в тому числі у разі, якщо Відповідач надасть пояснення з якого конкретно працівника, в який період, та яку суму не утримав Позивач, як податковий агент.

Заперечення відповідача співпадають з висновками акта від 26.02.2014 року №69/1-26-50-22-03-35570641.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

На підставі направлення на перевірку від 31.01.2014 р. №264/22-03, від 31.01.2014 р. №263/22-03, від 31.01.2014 р. №262/22-03, від 31.01.2014 р. №252/17-02, від 31.01.2014 р. №253/17-02, від 31.01.2014 р. №257/17-05, від 31.01.2014 р. №265/22-03, , від 08.02.2014 року № 315/17-02, згідно пп. ст. 77 Податкового кодексу України, відповідачем проведено документальну планову перевірку ТОВ "Бридж Плюс" з питань з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2012 р., за результатом якої складено акт перевірки від 26.02.2014 року №69/1-26-50-22-03-35570641.

Перевіркою встановлено наступні порушення: пп.14.1.36, пп. 14.1.27, п. 14.1, п. 138.4, п. 138.8, ст. 138 Податкового кодексу України від 02 12 2010р. № 2755 -VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму -135 291,0 грн., в т. ч. по періодам: 2011 рік на загальну суму - 69141,0 грн., в т ч. по періодам: ІІ кв.2011 рік -21 633,0 грн., ІІІ кв.,2011 рік - 21 633,0 грн., ІV кв. 2011 рік - 25 875,0 грн.; 2012 рік на загальну суму - 66 150,0 грн., в т. ч. по періодам: І кв. 2012 рік - 15 750,0 грн.; ІІІ кв.2012 рік - 33 600,0 грн.; ІV кв. 2012 рік - 16 800,0 грн.; п. 201.1, п. 201.6 ст. 201, п. 187.1, ст. 187, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість за 2012 рік на загальну суму - 289 926,0 грн., в т.ч. по періодам: Березень - 4166,0 грн.; Квітень - 48 351,0 грн.; Серпень 46 000,0 грн.; Вересень - 16 000,0 грн.; Жовтень - 16 000,0 грн.; Листопад - 572,0 грн.; Грудень - 188 837,0 грн.; пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.1.2 п. 164.1, пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. «а» п. 171.2 ст. 171, пп. «а» п. 176.2 ст. 176 із змінами і доповненнями, що призвело до заниження Податку на доходи фізичних осіб на суму 2 850,48 грн., Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку" затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010р. № 1020; п.2.8 р. 2, п.3.5 р. 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (із змінами та доповненнями)на суму - 97 774,12 грн.

Податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 19 березня 2014 року № 0002222203 за порушення п. 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджено постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 р. №637, з зміна та доповнення до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) 195 548 грн. та податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 19 березня 2014 року № 0000161702 щодо донарахування зобов'язань зі сплати податку на доходи фізичних осіб в сумі 4073,10 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями Позивачем подано скаргу до ГУ Міндоходів у м. Києві, за результатом розгляду скарги ГУ Міндоходів у м. Києві було прийнято рішення від 04.06.2014 р. №4923/10/26-15-10-06-15, яким було залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 19.03.2014 №0002222203 про застосування штрафних (фінансових) санкцій; скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 19.03.2014 №0000161702 в частині застосованих штрафних санкцій в розмірі 675,66грн., в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін; скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 19.03.14 №0002212203 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в частині основного платежу у розмірі 92025 грн. та в частині застосованих штрафних санкцій в розмірі 16538 грн., в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін; скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 19.03.14 №0002202203 щодо збільшення суми грошового зобов'язання податку на додану вартість в частині основного платежу у розмірі 85500 грн. та в частині застосованих штрафних санкцій в розмірі 21375,5 грн., в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу директора ТОВ «Бридж Плюс» - частково задоволено.

Податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 03.07.2014 року №0000551702 було донараховано позивачу з податку на доходи фізичних осіб в сумі 3397,44 грн. (за основним платежем - 2850,48 та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 546,96 грн.).

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями та рішенням ГУ Міндоходів у м. Києві Позивачем подано скаргу до Міндоходів України, за результатом розгляду скарги Міндоходів України було прийнято рішення від 07.07.2014 р. №12110/6/99-99-10-01-15, яким було залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 19.03.2014 р. №0002202203, №0002212203, №0002222203, №0000161702 з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги, а скаргу - без задоволення.

На думку позивача, в Акті перевірки жодним чином не вказано, з якого працівника, в якій сумі, та конкретно, з яких підстав донараховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 2850,48 грн., а у позивача наявна вся документація, яку надано до суду, а спірні податкові повідомлення-рішення є неправомірними та підлягають скасуванню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши встановлені обставини справи, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

В частині скасування податкового повідомлення-рішення від №0002222203 від 19 березня 2014 року, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, під час перевірки було встановлено, що в період з 01.10.2010р. по 31.12.2012р. ліміт залишку готівки в касі підприємства не встановлювався, що підтверджується довідкою директора ТОВ «Бридж плюс» ОСОБА_3

Перевіркою встановлено, що 21.04.2011 із каси підприємства ТОВ «Бридж плюс» згідно видаткового касового ордеру від 21.04.2011 № 34 були видані готівкові кошти в сумі 4000,00 грн. ОСОБА_4 на підставі авансового звіту від 15.03.2011р. № 12, видача яких не підтверджена підписом одержувача. Відповідно касовій книзі, залишок готівки 21.04.2011 року становив 0 грн. Таким чином, встановлено перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства 21.04.2011 в сумі 4000,00 грн.

Також, перевіркою встановлено, що 07.10.2011р. із каси підприємства ТОВ «Бридж плюс» згідно відомості на виплату заробітної плати від 07.10.2011 № ВЗП-000025 були видані готівкові кошти в сумі 253,05 грн. ОСОБА_4, видача яких не підтверджена підписом одержувача та не депонована. Відповідно касовій книзі, залишок готівки 07.10.2011 року становив 0 грн. Таким чином, встановлено перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства 07.10.2011 р. в сумі 253,05 грн.

Перевіркою встановлено, що 01.12.2011 із каси підприємства ТОВ «Бридж плюс» були видані готівкові кошти згідно видаткового касового ордеру від 01.12.2011 № 72 в сумі 426,00 грн. та згідно видаткового касового ордеру від 01.12.2011 № 73 в сумі 297,04 грн. ОСОБА_4, видача яких не підтверджена підписом одержувача. Відповідно касовій книзі, залишок готівки 01.12.2011 року становив 0 грн.

Таким чином, встановлено перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства 01.12.2011р. в сумі 723,04 грн.

Перевіркою встановлено, що 20.01.2012 із каси підприємства ТОВ «Бридж плюс» згідно видаткового касового ордеру від 20.01.2012 № 4 були видані готівкові кошти в сумі 88775,17 грн. ОСОБА_3 на підставі договору надання поворотної фінансової допомоги від 20.01.2012 № 1, видача яких не підтверджена підписом одержувача.

Крім того, згідно відомості на виплату заробітної плати від 20.01.201 № ВЗП-000003 були видані готівкові кошти в сумі 880,41 грн. ОСОБА_4, видача яких не підтверджена підписом одержувача та не депонована.

Відповідно касовій книзі, залишок готівки 20.01.2012 року становив 0 грн. Таким чином, встановлено перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства 20.01.2012 в сумі 89655,58 грн.

Перевіркою встановлено, що 15.02.2012 із каси підприємства ТОВ «Бридж плюс» згідно відомості на виплату заробітної плати від 15.02.2012 № ВЗП-000006 були видані готівкові кошти в сумі 354,09 грн. ОСОБА_3, видача яких не підтверджена підписом одержувача та не депонована. Відповідно касовій книзі, залишок готівки 15.02.2012 року становив 0 грн. Таким чином, встановлено перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства 15.02.2012 в сумі 354,09 грн.

Перевіркою встановлено, що 23.03.2012 із каси підприємства ТОВ «Бридж плюс» згідно видаткового касового ордеру від 23.03.2012 № 12 були видані готівкові кошти в сумі 532,61 грн. ОСОБА_5, видача яких не підтверджена підписом одержувача, згідно видаткового касового ордеру від 23.03.2012 № 13 були видані готівкові кошти в сумі 6,20 грн. ОСОБА_5, видача яких не підтверджена підписом одержувача, згідно видаткового касового ордеру від 23.03.2012 № 14 були видані готівкові кошти в сумі 103,55 грн. ОСОБА_6, видача яких не підтверджена підписом одержувача, згідно видаткового касового ордеру від 23.03.2012 № 15 були видані готівкові кошти в сумі 1954,00 грн. ОСОБА_3, видача яких не підтверджена підписом одержувача, згідно видаткового касового ордеру від 23.03.2012 № 16 були видані готівкові кошти в сумі 192,00 грн. ОСОБА_7, видача яких не підтверджена підписом одержувача.

Відповідно касовій книзі, залишок готівки 23.03.2012 року становив 0 грн. Таким чином, встановлено перевищення ліміту залишку готівки в касі підприємства 23.03.2012 в сумі 2788,36 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Національного банку України № 637 від 15 грудня 2004 року, а саме: наявність видаткових касових ордерів: від 21.04.2011 № 34, від 01.12.2011 № 72, від 20.01.2012 № 4, від 23.03.2012 № 12, від 23.03.2012 № 13, від 23.03.2012 № 14, від 23.03.2012 № 15, від 23.03.2012 № 16 та відомостями на виплату заробітної плати: від 07.10.2011 № ВЗП-000025, від 20.01.201 № ВЗП-000003, від 15.02.2012 № ВЗП-000006, в яких відсутні підпис отримувача коштів - ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, що дає підстави вважати перебування в касі підприємства цієї суми понад встановленого ліміту.

Відповідно до пункту 2.8 розділу 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Національного банку України №637 від 15 грудня 2004 року встановлено, що підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів.

Згідно п. 5.8 розділу 5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України якщо підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення), то ліміт такої каси вважається нульовим. У цьому разі вся готівка, що перебуває в його касі на кінець робочого дня і не здана підприємством відповідно до вимог цього Положення, вважається понадлімітною.

За приписами пп. 3.5 вказаного Положення у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа. Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача. Видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу, або за окремою видатковою відомістю.

Відповідно до пункту 3.9 Положення після закінчення встановлених строків виплат, пов'язаних з оплатою праці за видатковими відомостями, касир зобов'язаний: у видатковій відомості проти прізвища осіб, яким не здійснено виплату, поставити відбиток штампа або зробити напис "Депоновано"; скласти реєстр депонованих сум.

З огляду на наявність підпису в видатковій відомості з посиланням на пп. 3.9 Положення N 637, оскільки вказаною нормою регламентовано порядок складання одного загального видаткового касового ордера на загальну суму проведених підприємством касових операцій при здійсненні виплат пов'язаних з оплатою праці за видатковими відомостями, а у даному випадку виплата здійснювалась по авансовому звіту на окрему особу.

Згідно п. 7.24 розділу 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України у разі виявлення під час перевірок видаткових касових ордерів або видаткових відомостей, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (абзац другий пункту 3.5 цього Положення), сума готівки за такими видатковими документами додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки.

Як встановлено Судом ліміт залишку готівки в касі на підприємстві складав 0.00 грн., а згідно касових ордерів відомостями на виплату заробітної плати, які не підтверджено підписом отримувача коштів, видача готівки склала 97774,12 грн. Згідно касової книги підприємства, залишок готівки на кінець дня склав 0.00 грн.

Згідно ст.1 Указу Президента від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки» у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Оскільки, в касі позивача виявлено понадлімітні залишки у сумі 97774,12 грн., то відповідачем правомірно та на законних підставах застосовано фінансові санкції у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки, а саме, 195548,24 грн.

Крім того, Суд звертає увагу, що позивачем не надано суду первинну документацію, яка б спростовувала доводи, викладені відповідачем в акті перевірки.

Аналогічна позиція викладене в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 18 вересня 2014 року по справі К/800/40333/14 та в Постанові Вищого адміністративного суду України від 17.04.2013 р. по справі К-26307/10.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині щодо скасування податкового повідомлення-рішення від №0002222203 від 19 березня 2014 року є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

В частині щодо визнання протиправним та скасувати податкового повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Міндоходів у м. Києві №0000551702 від 03 липня 2014 року, Суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено порушення пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.2 п. 164.1, п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, п. п. "а" п.171.2 ст.171, пп."а" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, а саме: підприємством не утриманий податок на доходи фізичних осіб, який утворився внаслідок отримання грошових коштів ОСОБА_8, згідно авансових звітів: №19 від 21.04.2011 р., №22 від 11.05.2011 р., №32 від 14.06.2011 р, №44 від 23.09.2011 р. та не підтвердивши їх первинними документами. Загальна сума отриманих коштів під звіт склала 18124,50грн. (квітень 2011 року - 154,00 грн., травень 2011 року - 1491 грн.; червень 2011 року - 16000,00 грн., вересень 2011 року - 479,50 грн.).

Також, перевіркою встановлено порушення п. 176.2 ст.176 Податкового Кодексу України, а саме: при заповненні податкового розрахунку за формою №1-ДФ у 2012 року позивачем не відображені суми доходів у вигляді поворотної фінансової допомоги та суми виплачених доходів фізичним особам - підприємцям (ознаки доходу 153 та 157).

Згідно з пп. 14.1.48 ст.14 Податкового кодексу України, заробітна плата - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Відповідно до пп. 14.1.180 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий агент зобов'язаний, зокрема нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі.

Згідно з п. 163.1 ст.163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування платника податку (як резидента так і нерезидента) є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, який складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Відповідно до пп. 164.1.2 п. 164.1 ст.164 Податкового кодексу України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Ставка податку згідно з п.167.1 ст. 167 Податкового кодексу України становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167,2 - 167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою, визначеною в абзаці першому цього пункту.

Пунктом 176.2 статті 176 Податкового кодексу України встановлено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податків податковим агентом протягом звітного періоду.

Відповідно до п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення (пункт 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу).

Відповідно до п. 127.1 ст.127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів , - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше,- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідно до п. 127.1 ст.127 Податкового кодексу України сума штрафних санкцій по податку на доходи фізичних осіб по встановленому порушенню становити 36,96грн. (І півріччя 2011 року - 1,00грн.; вересень 2011 року - 35,96грн. (71,93грн.*50%)).

Враховуючи вищевикладене Суд приходить до висновку, що податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Міндоходів у м. Києві №0000551702 від 03 липня 2014 року, прийнято у відповідності до законодавства, а отже підстав для його скасування судом не вбачається.

Також, суд звертає увагу, що у відповідності до п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду питання про прийняття рішення. Разом з тим, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому п. 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до вимог, встановлених абз. 2 п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України, протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Згідно з пунктом 86.7 вказаної статті Кодексу у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Системний аналіз вищезазначених правових норм дозволяє стверджувати про те, що законодавцем наділено платника податків необхідним механізмом захисту своїх прав від можливих незаконних дій співробітників контролюючого органу. Разом з тим, на платника податків також покладено обов'язок надання документів, необхідних для здійснення перевірки та чітко встановлено наслідки невиконання цього обов'язку - зокрема, застосування фінансової відповідальності.

Вищезазначеною нормою визначено право платника податку після отримання акту перевірки надати документи, визначені в акті перевірки, як відсутні. Акт містить визначення про те, що позивачем первинних бухгалтерських документів до перевірки не надано в повному обсязі, натомість, позивачем Акт перевірки було отримано, що ним не заперечується та заперечень з первісною документацією Позивачем Податковому органу надано не було так, як і до суду.

Оскільки відповідачу та суду не було надано в повному обсязі первинно бухгалтерських документів під час перевірки, судом вбачається правомірним висновок відповідача про порушення позивачем вищезазначених норм Податкового кодексу України щодо обов'язкового підтвердження первинними бухгалтерськими документами.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві.

Конституційний Суд України в рішенні від 02.11.2004 р. у справі № 1-33/2004 (справа про призначення судом більш м'якого покарання) роз'яснив, що верховенство права вимагає від держави його втілення як у правотворчу, так і правозастосовну діяльність.

Як зазначив Конституційний Суд України, справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Визначаючи права та обов'язки платника, законодавець виходив з принципу їх справедливого співвідношення. Реалізація господарюючим суб'єктом законодавчо закріпленої свободи підприємницької діяльності не повинна йти в розріз із зазначеним принципом.

Частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. (ч.1) В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. (ч.2) Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи. (ч.3) Суд може збирати докази з власної ініціативи. (ч.5) Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. (ч.6 ст.71 КАС України).

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, а отже, податкові повідомлення-рішення прийняті з урахуванням всіх обставин.

Вирішуючи питання про судовий збір, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", який набрав чинності з 23 жовтня 2013 року, внесено зміни у підпункті 1 пункту 3: а саме: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" встановлено у 2014 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня - на рівні 1218,00 грн.

Враховуючи розмір майнових вимог, позивачу, в даному випадку, за звернення до адміністративного суду із майновим позовом слід було сплатити 3978,90 грн.

Водночас, частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 397,89 грн., а тому, враховуючи, результат розгляду адміністративної справи та розмір сплаченого судового збору, решта суми судового збору у розмірі 3581,01 грн. підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Бридж-Плюс" відмовити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бридж-Плюс" (код ЄДРПОУ 35570641) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31218206784007, код класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 3581,01 грн. (три тисячі п'ятсот вісімдесят одна грн. 01 коп.).

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник