Постанова № 40877725, 14.10.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 жовтня 2014 року № 826/13867/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УПІ-Магістраль" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УПІ-Магістраль» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення від 02 червня 2014 року № 0002392201 та № 0002402201.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/13867/14, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 29 вересня 2014 року. У судовому засіданні 29 вересня 2014 року представник позивача підтримав адміністративній позов, просив його задовольнити. Представника відповідача заперечив проти позову, просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

На підставі направлення від 17 квітня 2014 року № 610, відповідно до наказу ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 17 квітня 2014 року № 748, згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та постанови про призначення позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «УПІ-Магістраль» від 27 березня 2014 року старшого слідчого другого відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві майора податкової міліції Сака О.М. винесеної по матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32012110100000074 від 03 грудня 2012 року, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «УПІ-Магістраль» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Логістікс Плюс» (код за ЄДРПОУ 38389908) за період з 01 грудня 2012 року по 31 грудня 2013 року, за результатом якої складено акт перевірки від 06 травня 2014 року № 33/26-53-22-01-26/36240675.

Як висновок проведеної перевірки встановлено наступні порушення:

- пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 211328 грн., у тому числі: за червень 2013 року в сумі 104869 грн., за липень 2013 року в сумі 42238 грн., за серпень 2013 року в сумі 31590 грн., за вересень 2013 року в сумі 32632 грн.;

- підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 200762 грн., у тому числі: за 2013 рік в сумі 200762 грн.

Заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю «УПІ-Магістраль» за результатом розгляду залишені без задоволення, висновки акту перевірки від 06 травня 2014 року № 33/26-53-22-01-26/36240675 - без змін (копія листа Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 29 травня 2014 року № 12311/10/26-53-22-01-11 міститься в матеріалах справи).

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 02 червня 2014 року № 0002392201 Товариству з обмеженою відповідальністю «УПІ-Магістраль» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 316993,50 грн., в тому числі: за основним платежем - 211329,00 грн., за штрафними санкціями - 105664,50 грн.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 02 червня 2014 року № 0002402201 Товариству з обмеженою відповідальністю «УПІ-Магістраль» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 301143,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 200762,00 грн., за штрафними санкціями - 100381,00 грн.

За результатом адміністративного оскарження, спірні податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 02 червня 2014 року № 0002402201 та № 0002392201 залишені без змін, а скарги позивача - без задоволення (копії рішення Головного управління Міндоходів у місті Києві від 17 липня 2014 року № 6438/10/26-15-10-06-15 та копія рішення Державної фіскальної служби України від 07 серпня 2014 року містяться в матеріалах справи).

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями - рішеннями й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та ТОВ «Логістікс Плюс» (код за ЄДРПОУ 38389908).

Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта від 06 травня 2014 року № 33/26-53-22-01-26/36240675.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «Логістікс Плюс» (код за ЄДРПОУ 38389908), обставини використання придбаних товарів, послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Матеріали справи свідчать, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «УПІ-Магістраль» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Логістікс Плюс» (Експедитор) укладено Договір № 03/06/13-5 від 03 червня 2013 року, за умовами якого Експедитор зобов'язується за замовленням Клієнта за винагороду та за рахунок Клієнта надати транспортно-експедиторські послуги та інші послуги, пов'язані із перевезенням вантажів Клієнта, по залізничним лініям території України, Росії, країн СНГ та Балтії, тощо.

Відповідно, між позивачем та ТОВ «Логістікс Плюс» підписані акти за період з червень - вересень 2013 року, виписані рахунки - фактур за аналогічний період.

В свою чергу, ТОВ «Логістікс Плюс» виписані на адресу позивача податкові накладні за червень - вересень 2013 року на загальну суму 1267970,66 грн., у тому числі сума ПДВ - 211328,46 грн.

Оплата за надані послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні виписки по особовому рахунку та відповідні платіжні доручення.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як вбачається з обставин справи, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за перевіряємий період в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Логістікс Плюс», у зв'язку з придбанням послуг.

Суд звертає увагу, що наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальником/продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Таким чином, право на податковий кредит з податку на додану вартість виникає в результаті придбання товарів і послуг з метою використання в господарській діяльності. При цьому операція з придбання повинна бути реальною, тобто повинна мати місце об'єктивна зміна складу активів платника податків.

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку понесені витрати на придбання послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

Обґрунтовуючи необхідність придбання юридичних послуг у ТОВ «Логістікс Плюс» позивач зазначає, що основним видом діяльності ТОВ «УПІ-Магістраль» є діяльність у сфері транспортування. Позивач зазначає, що придбані у ТОВ «Логістікс Плюс» експедиторські послуги продавались в складі експедиторських послуг контрагентам - покупцям позивача, на підтвердження чого надано копії договорів, вантажно-митних декларацій, податкових накладних тощо.

Проте, матеріали справи не містять доказів на підтвердження вищезазначених доводів, а саме необхідності залучення ТОВ «Логістікс Плюс» у взаємовідносини їх контрагентами - замовниками позивача. Враховуючи, що основним видом діяльності ТОВ «УПІ-Магістраль» є діяльність у сфері транспортування, є необґрунтованим твердження позивача про необхідність у придбанні експедиторських послуг у ТОВ «Логістікс Плюс».

Водночас, із вказаних вище документів суд не вбачає, що придбані у ТОВ «Логістікс Плюс» експедиторські послуги якимось чином пов'язані із взаємовідносинами позивача і Замовників (клієнтів).

Разом з тим, позивачем не надано до перевірки документів на підтвердження факту придбання послуг з метою та в цілях господарської діяльності.

Слід звернути увагу, що згідно актів про надані послуги, ТОВ «Логістікс Плюс» надавались експедиторські послуги. При цьому, в наведених актах зазначено інформацію про вид послуг - експедиторські та вартість зазначених послуг, тобто інформація про маршрут, країну відвантаження, водія, тощо - відсутня.

Матеріали справи не містять доказів, які свідчили би про реальність вищезазначених послуг, про їх надання, адже матеріали справи не містять кінченого результату наданих послуг. Також, вищезазначений перелік послуг є досить широким та не вичерпним, а тому встановлення яких саме експедиторських послуг (перевозки по території Україні, за кордоном) замовлялось позивачем не вбачається можливим.

При цьому, враховуючи навіть отримання вищезазначених послуг, не вбачається можливим встановити, яким чином експедиторські послуги використовувались позивачем у власній господарській діяльності.

Наявні у матеріалах справи податкові накладні та акти надання послуг містять лише загальну назву - експедиторські послуги, без деталізації змісту та обсягу таких послуг; не містять інформації про посаду, прізвище та ініціали особи, яка їх підписала, або іншої інформації, що дала б змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операції та наявність у неї відповідних повноважень, а відтак в силу наведених вище правових норм такі документи не є належно оформленими первинними документами для підтвердження факту правомірності формування податкового кредиту з ПДВ.

Надані позивачем копії Договорів про експедиторські послуги, укладені між ним та Замовниками не дають змогу ідентифікувати участь ТОВ «Логістікс Плюс» у зазначених взаємовідносинах.

Позивачем не надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності підтверджують їх реальне виконання, а відтак, і не доведено того, що обумовлені правочином надані послуги надані саме цим контрагентом.

За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків контролюючого органу про порушення пунктів 198.3., 198.4., 198.6. статті 198 та підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України.

Разом з тим, суд не приймає посилання відповідача на акт ДПІ У Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві від 19 лютого 2014 року № 538/26-55-22-09/38389908 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Логістікс Плюс», оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Також, відхиляються послання на проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32012110100000074 від 03 грудня 2012 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч.2, ч.5 ст. 191 КК України щодо створення в тому числі ТОВ «Логістікс Плюс», оскільки відповідачем не надано вироку суду, за відсутністю якого такі доводи контролюючого органу є необґрунтованими.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлень-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «УПІ-Магістраль» не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про судовий збір, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Законом України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» встановлено у 2014 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня - на рівні 1218,00 грн.

Враховуючи розмір майнових вимог, позивачу, в даному випадку, за звернення до адміністративного суду із майновим позовом слід було сплатити 4872,00 грн.

Водночас, частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 487,20 грн., а тому, враховуючи, результат розгляду адміністративної справи та розмір сплаченого судового збору, решта суми судового збору у розмірі 4684,80 грн. підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «УПІ-Магістраль» відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УПІ-Магістраль» (код ЄДРПОУ 36240675) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31218206784007, код класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 4684 (чотири тисячі шістсот вісімдесят чотири грн.) 80 коп.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник