Рішення № 40877567, 08.10.2014, Апеляційний суд Херсонської області

08.10.2014

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/791/2845/2014 Головуючий в І інстанції Постол В.С. Категорія 27 Доповідач: Колісниченко А.Г.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Колісниченка А.Г.,суддів:Капітан І.А., Радченка С.В., при секретарі:Сікорі О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 08.08.2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

В листопаді 2012 року до суду із зазначеним позовом звернулось публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк»), обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 18.04.2008 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 002-21044-180408, за умовами якого позивачем було відкрито відповідачці відновлювальну відкличну кредитну лінію на загальну суму 30 000 грн. та на день укладання договору встановлено ліміт кредитної лінії на рахунок в сумі 3000, 00 грн. Відповідачка належним чином умови вказаного кредитного договору не виконувала, внаслідок чого станом на 10.08.2012 року утворилася заборгованість на загальну суму 5 964, 99 грн. У зв'язку з чим, ПАТ «Дельта Банк» просило стягнути з ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором у розмірі 5 964,99 грн. та судовий збір у сумі 214, 60 грн.

Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 08.08.2014 року у задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду ПАТ «Дельта Банк» подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що суд першої інстанції в своєму рішенні посилається на те, що відповідно до квитанцій, наданих відповідачкою, нею виконанні всі умови кредитного договору, однак належними доказами цей факт не підтверджено. Судом порушено норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з чим, ПАТ «Дельта Банк» просило рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги банку задовольнити повному обсязі.

Представник ПАТ «Дельта Банк» - Гостєв А.В., у судовому засіданні в режимі відеоконференції на задоволенні апеляції наполягав, з підстав зазначених у скарзі.

ОСОБА_5, у судовому засіданні в режимі відеоконференції проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідача, учасників процесу, які з'явилися до суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у визначених цивільно-процесуальним законом межах, колегія суддів вважає, що скарга ПАТ «Дельта Банк» підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що 18.04.2008 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 002-21044-180408, за умовами якого ПАТ «Дельта Банк» надав відповідачці кредит шляхом відкриття останній відновлювальної відкличної кредитної лінії на загальну суму 30 000 грн. та на день укладення договору встановлено ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 3000, 00 грн. (а.с.5-6).

Позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором і видав відповідачці кредитну картку з відкриття відновлювальної Кредитної лінії.

Відповідно Кредитного договору, відповідачка зобов'язувалась щомісяця в строки, визначені Правилами, здійснювати погашення частини заборгованості за Кредитною лінією, яка виникла за попередній звітний місяць, в розмірі, визначеному «Тарифами», а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за Овердрафтом, яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та/або Овердрафтом за попередній звітний місяць, та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітний місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за Кредитною лінією та/або Овердрафтом та процентів за користування Кредитною лінією та /або Овердрафтом.

Проте, уклавши кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, відповідачка ОСОБА_5 нерегулярно та з порушенням строків оплати здійснювала погашення кредиту, а з червня 2010 року взагалі припинила сплачувати кошти за кредитом, що вбачається з розрахунку, наданого позивачем (а.с.13). На час припинення сплати за кредитним договором відповідачка мала заборгованість із сплати основної суми за кредитом у розмірі 2161,98 грн. З наведеної причини у відповідачки виникла заборгованість, яка станом на 10.08.2012 року становила 5 964, 99 грн., яка складається з: тіло кредиту - 2 161, 98 грн.; прострочене тіло кредиту - 0, 00 грн.; заборгованість за відсотками - 1 474, 11 грн.; заборгованість за комісіями -2 328, 90 грн.; пеня - 225, 00 грн. (а.с.13).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відмовляючи позивачеві в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачкою надані квитанції, з яких вбачається, що нею виконанні всі умови кредитного договору, отриманий кредит повернутий в повному обсязі, сплачені всі витрати, визначені Правилами здійснення операцій за картковими рахунками.

Однак, з таким висновком суду, колегія суддів не погоджується, оскільки він суперечить вимогам п. 3.6 Кредитного договору, відповідно до якого, Держатель картки зобов'язаний щомісяця в строки, визначені Правилами здійснювати погашення заборгованості у вигляді обов'язкового мінімального платежу (ОМП), складові якого зазначаються у Тарифах.

З наданих ОСОБА_5 копій квитанцій та наданого ПАТ «Дельта банк» розрахунку вбачається, що відповідачка дійсно здійснювала погашення кредиту, але допускала порушення встановлених договором строків сплати чергових платежів, а також, що з червня 2010 року припинила сплату кредиту. Припинення здійснення платежів за кредитом відповідачка пояснювала тим, що на її думку, станом на червень 2010 року вона у повному обсязі виконала свої зобов'язання перед банком і їй перестали надходити СМС повідомлення від банку щодо необхідності погашення чергового платежу. Однак, належними доказами наведені обставини не підтверджуються. Відповідачка не змогла спростувати наданий банком розрахунок і підтвердити відсутність її заборгованості перед позивачем.

На наведені обставини суд першої інстанції належної уваги не звернув і дійшов помилкового висновку про повне погашення відповідачкою заборгованості за кредитом. Зважаючи, на це, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі, з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України.

У відповідності до положень ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309,316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити.

Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 08.08.2014 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» 5 964, 99 грн. в рахунок заборгованості за кредитним договором № 002-21044-180408 від 18.04.2008 року, а також 336, 40 грн. в рахунок витрат на сплату судового збору.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності з дня його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги .

Головуючий:

Судді: