Ухвала суду № 40876940, 04.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/20426/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

04 вересня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Карпушової О.В.,

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2014 у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

ФОП ОСОБА_2 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002661720 від 22.07.2013.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2014 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ФОП ОСОБА_2 зареєстрована в Святошинській районній у м. Києві державній адміністрації 03.12.2003, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців 2 072 017 0000 022058. На податковому обліку у Державній податковій інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПС перебуває з 11.12.2003 № 04481 і перебувала на загальній системі оподаткування.

З 01.01.2012 позивач перейшла на спрощену систему оподаткування, згідно свідоцтва платника єдиного податку серія НОМЕР_3 та є платником єдиного податку другої групи.

Згідно свідоцтва платника єдиного податку серія НОМЕР_3 вид господарської діяльності ФОП ОСОБА_2 є роздрібна торгівля на ринках (КВЕД 52.02.0).

Судом першої інстанції встановлено, що про початок перевірки позивача проінформовано направленням № 700/17-20ф від 27.06.2013, яке було отримано ОСОБА_3, яка працює продавцем у ФОП ОСОБА_2 27.06.2013. В направленні зазначено, на підставі пп.75.1.3 п.75.1 ст.75, пп.80.2.7 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України та наказу № 1177 від 27.06.2013 проводиться з 27.06.2013 фактична перевірка тривалістю 10 робочих днів та зазначено «метою перевірки є дотримання норм законодавства і питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

У відповідності до п. 80.1, пп. 80.2.2 п. 80.2 ст.80 Податкового кодексу України ДПІ у Святошинському районі міста Києва ДПС проведено фактичну перевірку, за результатами якої складено акт (довідка) фактичної перевірки № 471/0032/17-20/НОМЕР_2 від 05.07.2013, яким встановлено наступні порушення:

- пп. 2.2 та пп. 2.6 п. 2 Постанови Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні": готівкові кошти за реалізований товар на загальну суму 535 680,00 грн за період з 24.01.2012 по момент перевірки не оприбутковані (не обліковані) у встановленому законом порядку (книга обліку доходів (для платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість), яку ведуть громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності протягом календарного року не ведеться);

- ст. 21, ст. 24, ст. 24-1 Кодексу законів про працю України, а саме : встановлено не оформлення трудових відносин.

На підставі акта (довідки) фактичної перевірки № 471/0032/17-20/НОМЕР_2 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002661720 від 22.07.2013, яким встановлено правопорушення пп.2.6 п.2 Постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті України» та на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та згідно ст.1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 536/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій 2 678 400,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення, за правилами ст. 56 Податкового кодексу України, було оскаржене позивачем в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у м. Києві, за результатами якого оскаржуване рішення було залишене без змін, а скарга - без задоволення.

У відповідності до п. 6 першої частини ст. 33 Закону України "Про Національний банк України" № 679-XIV від 20.05.1999, п. 1.2, п. 2.6, гл. 4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджено постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320, абз. 3 ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" № 436/95 від 12.06.1995, п. 44.1 ст. 44 пп. 296.1.1. п. 296.1 ст. 296 ПК України, пунктів 1 - 5, 7 Наказу|Порядку Мінфін, № 1637 від 15.12.2011 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2011 за № 1534/20272 "Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядків їх ведення" судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що дохід, отриманий фізичними особами - підприємцями, що обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку першої і другої груп, а також платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, відображається у Книзі в день фактичного його одержання шляхом внесення відповідних записів.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, протягом спірного періоду Книга обліку доходів № 2023 від 24.01.2012 позивачем не велася.

Відповідно до пояснень позивача, наведених в тексті поданої позовної заяви, нею велися щоденні записи виручки в Книзі обліку доходів і витрат, яка була їй видана в 2003 році. І вона вважала, що ведення Книги доходів № 2023, яка була видана 24.01.2013, необхідно розпочати коли попередня Книга буде повністю заповнена.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач своєчасно відобразила результати своєї підприємницької діяльності шляхом зазначення суми отриманого нею доходу в податковій декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця. Тобто податковим органом не встановлено приховування позивачем отриманого доходу.

Відповідальність платників податків, які перебувають на спрощеній системі оподаткування визначається виключно законами. Тобто прийнятий Податковий кодекс України має більшу юридичну силу ніж Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, що було застосоване відповідачем у супереч існуючого Закону.

За правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до ст. 300 Податкового Кодексу України.

Разом з тим, приписами абзацу другого пункту 7 підрозділу 10 розділу XX Кодексу передбачено, що штрафні санкції до платників єдиного податку за порушення у 2012 році порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій платника єдиного податку та повноти сплати сум єдиного податку платниками не застосовуються.

Таким чином, діючим законодавством України передбачено вичерпний перелік порушень, за які до платника єдиного податку застосовується відповідальність.

Посилання апелянта на той факт, що позивач отримала готівкову виручку за вказаний період в сумі 535 680 грн., згідно з наданим до перевірки зошитом не приймаються до уваги, з огляду на вимоги п. 3 ст. 70 КАС України та враховуючи те, що надані суду першої інстанції світлокопії невідомого зошита не містять жодної інформації з якої можна було б встановити достовірність документу.

За наведених обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що оспорюване податкове повідомлення-рішення, прийняте за результатами даної перевірки, не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2014 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 09.09.2014.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

О.В. Карпушова

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Карпушова О.В.