Ухвала суду № 40876719, 07.10.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/3392/14

Головуючий у 1-й інстанції: Польовий О.Л.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Матохнюка Д.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державного Підприємства "Красилівський агрегатний завод" до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

12 серпня 2014 року Державне Підприємство "Красилівський агрегатний завод" звернулось до суду з адміністративним позовом до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Сторони в судове засідання не з'явились. Про дату, час і місце розгляду справи повідомленні належним чинном.

02 жовтня 2014 на адресу суду надійшли клопотання та заява (вх.22624/14; вх.22626/14 ) від державного підприємства "Красилівський агрегатний завод" про перенесення апеляційного розгляду справи на іншу дату у зв'язку з перебуванням у відрядженні представника товариства, а в разі не можливості перенесення справи звернути увагу на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року № 822/3279/14.

Ознайомившись із заявленими клопотанням та заявою, колегія суддів не вбачає поважності причин щодо необхідності відкладення апеляційного розгляду даної справи, враховуючи те, що сторони не з'явилися в судове засідання, у звязку з чим, у відповідності до вимог ст.195-1, ч.4 ст.196 КАС України, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Згідно з частиною 6 статті 12, частиною 1 статті 41 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи, у період з 15 по 25 липня 2014 року посадовими особами Красилівської ОДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ДП "Красилівський агрегатний завод" з питань правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за травень 2014 року.

За результатами перевірки складений Акт № 1248/15/14307831 від 01 серпня 2014 року, відповідно до якого позивачем порушено вимоги: п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п.201.1, п.201.2, п.201.10 ст. 201, п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, п. 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 року №1246, п. 14, п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, внаслідок чого позивачем завищено суму бюджетного відшкодування в декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року в сумі 11470 грн.

На підставі акту перевірки, Красилівська ОДПІ винесла податкове повідомлення-рішення №0022361501 від 08 серпня 2014 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 11470 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 5735 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням позивач оскаржив його до Хмельницького окружного адміністративного суду .

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи вказане податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції, виходив з того, що податкове повідомлення-рішення відповідача прийняте не обгрунтовано, без урахування усіх істотних обставин, що мають значення для прийняття рішення, а обгрунтування відповідача, наведене в акті перевірки, не відповідає вимогам чинного законодавства.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 цього Кодексу (п.198.2 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п.198.3 ст. 193 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно приписів п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

В статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" законодавець визначив поняття первинного документу, під яким необхідно розуміти документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Колегія суддів повністю погоджується з позицією Хмельницького окружного адміністративного суду, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами суду першої інстанції, що продукція яка придбана позивачем у ТОВ "Трейд Стар" та ввезена на митну територію України не стосується господарських взаємовідносин позивача та ТОВ "Трейд Стар", оскільки вантажоодержувачем у сертифікаті № 503481 вказано ТОВ "СПМ-М".

Враховуючи фактичні обставини справи та аналіз норм ПК України, суд приходить до висновку про правомірність формування позивачем податкової звітності з ПДВ за результатами господарських взаємовідносин із вказаним контрагентом, оскільки вони підтверджуються належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що викладені в акті перевірки № 1248/15/14307831 від 01 серпня 2014 року, не знайшли свого підтвердження, а отже, і прийняте, на його підставі податкове повідомлення-рішення №0022361501 від 08 серпня 2014 року є протиправним і підлягає скасуванню.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача не грунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М.

Судді Біла Л.М.

Матохнюк Д.Б.