Постанова № 40876543, 13.10.2014, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/2193/14-a

"13" жовтня 2014 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чепенюк О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Тернополі адміністративну справу за позовом прокурора Підволочиського району Тернопільської області в інтересах держави в особі Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Підволочиського району Тернопільської області в інтересах держави в особі Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області (далі - Збаразької ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 12509 грн. 32 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрована суб'єктом господарювання, є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зобов'язана своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. В порушення вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідач не проводила сплату єдиного внеску, у зв'язку з чим станом на 04.09.2014 року виникла заборгованість зі сплати єдиного внеску в розмірі 12509 грн. 32 коп., яку прокурор просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.

Прокурор та представник позивача подали до суду письмові клопотання від 13.10.2014 року про розгляд справи у письмовому провадженні, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не прибула, хоча в розумінні статей 33, 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, причини неприбуття до суду не повідомила, заперечень проти позову не подала.

Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, за наявними в ній доказами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 16.09.2014 року (а. с. 41). Відповідач є страхувальником та зареєстрована як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідач перебувала на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, була платником єдиного податку (а. с. 11-12).

Станом на 04.09.2014 року за відповідачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 12509 грн. 32 коп. (у тому числі 6625 грн. 18 коп. - заборгованість зі сплати єдиного внеску, нарахованого на суми заробітної плати (код платежу 71010000), 5884 грн. 14 коп. - заборгованість зі сплати єдиного внеску, нарахована платником, що застосовує спрощену систему оподаткування (код платежу 71040000)). Заборгованість виникла у зв'язку з не сплатою підприємцем у повному обсязі єдиного внеску, нарахованого за 2013-2014 роки, та підтверджується копіями звітів фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за вересень-грудень 2013 року (а. с. 19-36), копією звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2013 рік (а. с. 18), картками особового рахунку платника єдиного внеску за 2013-2014 роки (а. с. 13-16), розрахунком суми боргу станом 04.09.2014 року (а. с. 10).

Відповідно до абзацу третього пункту 1, пункту 4 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI, чинного з 01.01.2011 року, з змінами і доповненнями (далі - Закон № 2464-VI), платниками єдиного внеску є: роботодавці - фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до частин другої-третьої статті 4 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 2 - 14 частини першої цієї статті, є застрахованими особами відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; платники єдиного внеску, зазначені в пункті 1 частини першої цієї статті, є страхувальниками для платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 2, 3, 6 - 14 частини першої цієї статті.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6 цього Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу (пункт 4 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI).

Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця; періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць. Згідно з абзацом третім частини восьмої статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідач не виконав наведені вище положення Закону, вчасно не сплатив суму єдиного внеску. В розумінні статті 1 Закону № 2464-VI несплачена відповідачем вчасно сума єдиного внеску визнається недоїмкою.

Стаття 25 Закону № 2464-VI передбачає заходи впливу органів доходів і зборів до платників єдиного внеску та стягнення заборгованості шляхом надсилання платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимоги про її сплату, або, реалізуючи право звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

11.08.2013 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 04.07.2013 року № 406-VII, яким внесені зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зокрема, з 01.10.2013 року адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюється органами доходів і зборів України.

Частиною четвертою статті 25 Закону № 2464-VI органам доходів і зборів надане право звертатися до суду з позовом про стягнення недоїмки. Право органів доходів і зборів стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску передбачене також пунктом 7 частини першої статті 13 Закону № 2464-VI та підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

У спірному випадку відповідач не виконала зобов'язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, допустила заборгованість в розмірі 12509 грн. 32 коп.

Відповідно до частини другої статті 60 КАС України з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду. Право прокурора на звернення до суду з позовними заявами з метою представництва інтересів держави передбачене також статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-XII (з змінами і доповненнями).

Статтею 11 КАС України встановлено принцип змагальності сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач не спростувала доводи адміністративного позову, не надала доказів про сплату заборгованості з єдиного внеску, при цьому, прокурор у межах повноважень, обґрунтовано звернувся до суду, а тому, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 71, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області (вулиця Б.Хмельницького, 1, місто Збараж, Тернопільська область, ідентифікаційний код 38487294) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 12509 (дванадцять тисяч п'ятсот дев'ять) гривень 32 (тридцять дві) копійки, які перерахувати:

в сумі 6625 (шість тисяч шістсот двадцять п'ять) гривень 18 (вісімнадцять) копійок по платежу 71010000 на розрахунковий рахунок № 37196201001912 в УДКСУ в Підволочиському районі Тернопільської області, код 38487294, МФО 838012,

в сумі 5884 (п'ять тисяч вісімсот вісімдесят чотири) гривні 14 (чотирнадцять) копійок по платежу 71040000 на розрахунковий рахунок № 37193204001912 в УДКСУ в Підволочиському районі Тернопільської області, код 38487294, МФО 838012.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.

копія вірна

Суддя Чепенюк О.В.