Постанова № 40875244, 06.10.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2014 р. Справа№ 925/92/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Лобаня О.І.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 06.10.2014

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства «Родинний сад» на рішення господарського суду Черкаської області від 13.05.2014 (повне рішення складено та підписано 15.05.2014)

у справі №925/92/14 (суддя Єфіменко В.В.)

за позовом прокурора Лисянського району в інтересах держави в особі Лисянської районної державної адміністрації

до 1. Приватного підприємства «Родинний сад»

2. Головного управління Держземагенства у Черкаській області

про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення боргу по орендній платі,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 13.05.2014 у справі №925/92/14 позовні вимоги задоволено повністю. Розірвано договір оренди землі, укладений 20.07.2009 між Лисянською районною державною адміністрацією та приватним підприємством «Родинний сад». Стягнуто з ПП «Родинний сад» на користь Лисянської районної державної адміністрації 13 525,23 грн. боргу. Зобов'язано ПП «Родинний сад» повернути земельну ділянку загальною площею 74,9976 га, яка знаходиться в адміністративних межах Бужанської сільської ради. Стягнуто з ПП «Родинний сад» до Державного бюджету України 4 263 грн. судового збору. У позові до Головного управління Держземагенства у Черкаській області відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, приватне підприємство «Родинний сад» звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 13.05.2014 у справі №925/92/14 в частині розірвання договору оренди землі та прийняти нове рішення суду, яким в частині вимог про розірвання договору оренди землі відмовити.

В своїх доводах заявник посилався на те, що рішення суду першої інстанції прийняте із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та без належних доказів та мало місце порушення норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою від 04.07.2014 Київським апеляційним господарським судом у складі колегії суддів: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Авдеєв П.В., Федорчук Р.В. прийнято до провадження вказану вище апеляційну скаргу та призначено розгляд справи №925/92/14 у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.

Відповідно до розпорядження заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2014 у зв'язку з перебуванням судді Авдеєва П.В. у відпустці, змінено склад судової колегії на: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Лобань О.І., Федорчук Р.В.

Лисянською районною державною адміністрацією на підставі ст.96 ГПК України надано суду відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить у задоволенні апеляційної скарги ПП «Родинний сад» на рішення господарського суду Черкаської області від 13.05.2014 у справі №925/92/14 відмовити, рішення суду залишити без змін. В подальшому від позивача надійшло клопотання про відкликання поданого до суду відзиву на апеляційну скаргу приватного підприємства «Родинний сад» на рішення господарського суду Черкаської області від 13.05.2014 у справі №925/92/14 у зв'язку з тим, що відповідачем-1 погашено борг по орендній платі за землю і позивач не має наміру розривати договір.

Представник відповідача-1 брав участь в судових засіданнях, в яких надав свої пояснення щодо суті спору, підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі та просив скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 13.05.2014 у справі №925/92/14 в частині розірвання договору оренди землі та прийняти нове рішення суду, яким в частині вимог про розірвання договору оренди землі відмовити.

Прокурор брав участь в даному судовому засіданні, в якому заперечив проти доводів, що викладені відповідачем-1 в апеляційній скарзі, просив рішення господарського суду Черкаської області від 13.05.2014 залишити без змін, а апеляційну скаргу ПП «Родинний сад» - без задоволення.

Представники позивача та відповідача-2 в судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином. Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання про розгляд апеляційної скарги, а також приймаючи до уваги те, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка представників сторін без поважних причин у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача та відповідача-2 у судовому засіданні.

Згідно з ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача-1, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.07.2009 між Лисянською районною державною адміністрацією та приватним підприємством «Родинний сад» був укладений договір оренди землі, зареєстрований 07.09.2009 за №040978900005 (із змінами та доповненнями станом на 2010 рік), відповідно до умов якого орендодавець (позивач) зобов'язався надати, а орендар (відповідач) зобов'язався прийняти в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 74,9976 га, у тому числі 54,3691 га - ріллі із земель запасу та 20,6285 га ріллі із земель резервного фонду для посадки саду, яка знаходиться в адмінмежах Бужанської сільської ради (а.с. 14-18).

Відповідно до п. 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 1 168 570,00 грн.

Строк дії договору відповідно до п. 8 договору становить 49 років.

За умовами п. 9 орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1,7 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з 01.01.2009 по 31.12.2009, а в подальшому 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з 01.01.2010.

Пунктом 11 договору визначено, що орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами до 20 числа місяця наступного за звітним.

Відповідно до п.п. 28 договору оренди землі передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з твердженнями прокурора відповідач порушив свої зобов'язання щодо своєчасності розрахунку за користування земельною ділянкою в 2013 році, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість з орендної плати за землю.

У січні 2014 року прокурор Лисянського району в інтересах держави в особі Лисянської районної державної адміністрації звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до приватного підприємства «Родинний сад» про розірвання договору оренди землі, який укладено між Лисянською районною державною адміністрацією та ПП «Родинний сад», що зареєстрований 07.09.2009 за №040978900005, про стягнення заборгованість по виплаті орендної плати за землю в розмірі 13 525,23 грн. (заява про зменшення позовних вимог, а.с. 120) та про зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку загальною площею 74,9976 га, яка знаходиться в адміністративних межах Бужанської сільської ради.

При прийнятті оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора є законними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач-1 посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а висновки суду є такими, що не відповідають обставинам справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга приватного підприємства «Родинний сад» підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню частково з наступних підстав.

Згідно статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також, дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. На перше місце серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків законодавець ставить договори, як складний юридичний факт побудований на основі волевиявлення сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 7 статті 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про оренду землі» (далі - Закон, в редакції чинній на час укладення договору), оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідної орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У статті 7 вказаного Закону визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Підставою для укладення договору оренди і набуття права на оренду земельної ділянки, що перебуває у комунальній або державній власності, є рішення орендодавця.

За змістом даних норм Цивільного та Господарського кодексів України договір оренди - реальний, двосторонній та оплатний договір. Договір оренди є двостороннім, оскільки кожна із сторін цього договору несе обов'язки на користь іншої сторони.

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

До обов'язків орендаря ч. 1 ст. 762 ЦК України, ст.ст. 285, 286 ГК України відносять, зокрема, внесення плати за користування майном, розмір якої встановлений договором оренди.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та п. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та договору. Згідно з ст. 525 ЦК України та п. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 11 договору визначено, що орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами до 20 числа місяця наступного за звітним.

Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За змістом частин 1, 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Нормами статті 287.3 Податкового кодексу України передбачено, що зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

В наслідок порушення взятих на себе договірних зобов'язань за період користування земельною ділянкою у 2013 році за відповідачем-1 утворилась заборгованість в сумі 13 525,23 грн. (73 5025,23 грн. - 60 000,00 грн.).

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем не надано суду доказів в порядку ст. ст. 33, 34 ГПК України на підтвердження здійснення сплати орендних платежів за користування земельною ділянкою в сумі 13 525,23 грн.

З огляду на встановлення судовою колегією факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з відповідача-1 за договором оренди землі від 20.07.2009 за 2013 рік підлягають задоволенню в сумі 13 525,23 грн.

Частинами третьою - четвертою статті 31 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частина перша статті 32 Закону України «Про оренду землі» встановлює, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У відповідності до п. 12.3 договору оренди землі №124 від 31.12.2007 року дія цього договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених цим договором.

Відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Правова позиція щодо розірвання договору оренди у разі систематичної несплати орендної плати викладена в постанові Верховного Суду України від 12.12.2012 №6-146цс12, яка згідно із ст. 111-28 ЦПК України є обов'язковою для судів.

На переконання судової колегії, місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку про порушення відповідачем -1 умов договору, а саме - щодо несвоєчасної сплати орендної плати.

Так, судовою колегією було задоволено клопотання відповідача -1 про прийняття до матеріалів справи договору про розстрочку податкового договору від 31 березня 2014р. між Звенигородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Черкаській області та ПП «Родинний сад», як додаткового доказу, по причині неможливості його подання відповідачем-1 в суд першої інстанції.

Отже, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції було встановлено та досліджено той факт, що 31.03.2014 між Звенигородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Черкаській області та ПП «Родинний сад» було укладено договір на розстрочення податкового боргу з орендної плати за землю в сумі 88 227,25 грн. під проценти строком з 31.03.2014 по 25.12.2014.

Зазначені обставини при розгляді справи судом першої інстанції не перевірялись та не досліджувались, хоча в матеріалах справи міститься звернення ПП «Родинний сад» до податкової інспекції про розстрочення грошового зобов'язання (а.с.105-107).

Крім того, 08.09.2014 до Київського апеляційного господарського суду надійшло від позивача - Лисянської районної державної адміністрації Черкаської області клопотання про відкликання відзиву на апеляційну скаргу та зазначено, що у зв'язку з фактичною сплатою орендної плати за землю визначену договором оренди землі від 07.09.2009, а також погашення розстроченої суми податкового боргу позивач немає наміру щодо розірвання договору оренди землі до закінчення строку дії самого договору.

Таким чином, судова колегія вважає, що позовні вимоги про розірвання договору оренди землі, укладеного 20.07.2009 між Лисянською районною державною адміністрацією та приватним підприємством «Родинний сад» та щодо зобов'язання ПП «Родинний сад» повернути земельну ділянку загальною площею 74,9976 га, яка знаходиться в адміністративних межах Бужанської сільської ради є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Судова колегія також вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у позові до Головного управління Держземагенства у Черкаській області, оскільки даним управлінням ніяким чином не порушено права та інтереси держави в особі Лисянської райдержадміністрації.

Відповідно до ст. 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами статті 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Приватним підприємством «Родинний сад» надано докази та належним чином доведено правомірність вимог апеляційної скарги про часткове скасування рішення місцевого господарського суду від 13.05.2014.

Статтею 103 ГПК України визначені повноваження суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, відповідно до якої суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу (подання) без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Відповідно до ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та процесуального права, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

З огляду на вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що зазначеним вище обставинам місцевий господарський суд не надав належної оцінки, що призвело до прийняття невірного рішення. Зокрема, рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2014 року прийнято після неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, і є таким що не відповідає нормам закону.

Таким чином, апеляційна скарга приватного підприємства «Родинний сад» підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду слід скасувати частково в частині задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди землі, укладеного 20.07.2009 між Лисянською районною державною адміністрацією та приватним підприємством «Родинний сад» та щодо зобов'язання ПП «Родинний сад» повернути земельну ділянку загальною площею 74,9976 га, яка знаходиться в адміністративних межах Бужанської сільської ради, прийняти нове рішення суду, яким в цій частині позову відмовити, в решті рішення господарського суду Черкаської області від 13.05.2014 у справі №925/92/14 залишити без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства «Родинний сад» на рішення господарського суду Черкаської області від 13.05.2014 у справі №925/92/14 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 13.05.2014 у справі №925/92/14 скасувати частково в частині задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди землі, укладеного 20.07.2009 між Лисянською районною державною адміністрацією та приватним підприємством «Родинний сад» та щодо зобов'язання ПП «Родинний сад» повернути земельну ділянку загальною площею 74,9976 га, яка знаходиться в адміністративних межах Бужанської сільської ради, прийняти нове рішення суду, яким в цій частині позову відмовити.

3. В решті рішення господарського суду Черкаської області від 13.05.2014 у справі №925/92/14 про стягнення з приватного підприємства «Родинний сад» 13 525,23 грн. боргу залишити без змін.

4. Стягнути з приватного підприємства «Родинний сад» (код 35445388, вул. Жовтнева, 145, с. Бужанка Лисянського району) в доход Державного бюджету України 609,00 грн. судового збору.

5. Стягнути з Лисянської районної державної адміністрації (код 04061240, пл. Миру, 27, смт. Лисянка, Черкаська область) на користь приватного підприємства «Родинний сад» (код 35445388, вул.Жовтнева, 145, с. Бужанка Лисянського району) 1 218,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

6. Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Черкаської області.

7. Матеріали справи №925/92/14 повернути до господарського Черкаської області.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.І. Лобань

Р.В. Федорчук