Постанова № 40875240, 06.10.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2014 р. Справа№ 925/824/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Лобаня О.І.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 06.10.2014

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Шульц» на рішення господарського суду Черкаської області від 23.07.2014 (повне рішення складено 28.07.2014)

у справі №925/824/14 (суддя Єфіменко В.В.)

за позовом приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Шульц»

до Головного управління Держземагенства у Черкаській області

про зобов'язання укласти додаткову угоду,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 23.07.2014 у справі №925/824/14 відмовлено повністю у задоволенні позову приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Шульц» до Головного управління Держземагенства у Черкаській області про зобов'язання укласти додаткову угоду.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, приватне сільськогосподарське підприємство «Агрофірма «Шульц» звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю. В своїх доводах позивач посилався на те, що рішення суду першої інстанції прийняте із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, та висновки суду є такими, що не відповідають обставинам справи.

Ухвалою від 13.08.2014 Київським апеляційним господарським судом прийнято до провадження вказану вище апеляційну скаргу та призначено розгляд справи №925/824/14 у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.

Представники сторін в судове засідання апеляційної інстанції не з'явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання щодо розгляду апеляційної скарги, а також приймаючи до уваги те, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка представників сторін без поважних причин у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку без участі представників сторін в судовому засіданні.

Крім того, представник позивача брав участь у судовому засіданні 08.09.2014, в якому надав свої пояснення щодо суті спору, підтримав доводи апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу ПСП «Агрофірма «Шульц» задовольнити, а рішення господарського суду Черкаської області від 23.07.2014 у справі №925/824/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.09.2008 між позивачем і Городищенською районною державною адміністрацією було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець (відповідач) зобов'язався надати, а орендар (позивач) зобов'язався прийняти в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Городищенської міської ради загальною площею 28,1 га, в тому числі ріллі 27,4 га та польові шляхи 0,7 га згідно розпорядження Городищенської районної державної адміністрації від 05.08.2008 №323. Договір зареєстрований у державному реєстрі земель 24.09.2008 за №040878000118 (а.с.11-13).

Пунктом 8 вищевказаного договору визначено, що договір укладено на 5 років. Після закінчення договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Законом України від 06.09.2012 №5245-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», який набрав чинності з 01.01.2013, внесено зміни до Земельного кодексу України, відповідно до ч. 4 ст. 122 якого державний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або користування для всіх потреб.

Відповідно до наказу Мінагрополітики України від 25.01.2013 №40 «Про внесення змін до наказу Мінагрополітики України від 10.05.2012 №258», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.02.2013 за № 260/11792, внесено зміни до Положення про Головні управління Держземагентства в областях, згідно пункту 4.32 якого Головні управління Держземагентства в областях наділені повноваженнями передавати відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області.

Головне управління діє на підставі Положення, затвердженого наказом Держземагентства України від 05.09.2012 №417, із змінами згідно наказу від 01.03.2013 №96 і є розпорядником земель сільськогосподарського призначення державної власності з 01 березня 2013 року.

Судом встановлено, що позивачем 15.05.2013 на виконання умов договору оренди від 24.09.2008 до Городищенської районної державної адміністрації було направлено лист-повідомлення №65 про те, що підприємство має намір поновити договір оренди на новий строк на тих самих умовах, які зазначені в договорі з додатком проекту додаткового договору.

Вищевказане звернення позивача про намір поновити договір оренди землі від 24.09.2008, зареєстроване Городищенською районною державною адміністрацією 15.05.2013 за вх. №50/04-14, що підтверджується листом Городищенської районної державної адміністрації від 10.06.2014 №01-01-29/2329.

У травні 2014 року приватне сільськогосподарське підприємство «Агрофірма «Шульц» звернулося до господарського суду з позовом до Головного управління Держземагенства у Черкаській області про зобов'язання відповідача укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі до договору оренди землі від 24.09.2008.

При прийнятті оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що вимоги приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Шульц» про зобов'язання відповідача укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі до договору оренди землі від 24.09.2008 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідач у своїх запереченнях вказує, що він не є стороною за договором оренди землі від 24.09.2008, термін оренди землі по вищевказаному договору закінчився 24.09.2013, а п. 8 цього договору передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк повідомивши письмово орендодавця про намір продовжити його дію не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору. За законом відповідач є орендодавцем із 01.01.2013. Позивач у встановленому порядку не повідомляв його про наміри укласти додаткову угоду, а тому правові підстави для задоволення позову відсутні (а.с. 16-18).

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 792 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 1 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що оренда землі визначається як засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом даних норм Цивільного та Господарського кодексів України договір оренди - реальний, двосторонній та оплатний договір. Договір оренди є двостороннім, оскільки кожна із сторін цього договору несе обов'язки на користь іншої сторони.

Відповідно до ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додав проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, лише 11.04.2014 ПСП «Шульц» звернулося до Головного управління Держземагенства у Черкаській області з клопотанням про поновлення договору оренди землі б/н від 24.09.2008 (а.с. 6).

Отже, вказаний факт свідчить про те, що у визначений законом та договором строк позивач не звертався до відповідача, який в силу закону став орендодавцем, за поновленням договору оренди землі від 24.09.2008.

Доказів зворотного позивач ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не подав, не містять такі докази і матеріали справи.

З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що позивачем не було належним чином виконані умови договору оренди землі від 24.09.2008 та вимоги ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» щодо вчасного повідомлення орендодавця до спливу строку договору оренди про поновлення договору оренди землі.

Отже, на переконання судової колегії, беручи до уваги наведені законодавчі положення, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимога позивача про зобов'язання відповідача укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі до договору оренди землі від 24.09.2008 задоволенню не підлягає з огляду на її недоведеність та необґрунтованість.

Відповідно до ст. 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами статті 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Позивачем - приватним сільськогосподарським підприємством «Агрофірма «Шульц» не надано докази та належним чином не доведено правомірність вимог апеляційної скарги про скасування рішення місцевого господарського суду від 23.07.2014.

Щодо інших доводів апеляційної скарги, колегія не бере їх до уваги, оскільки прийшла висновку про їх необґрунтованість. Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, апелянтом не було надано суду апеляційної інстанції.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду Черкаської області від 23.07.2014 прийнято після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду обставинам справи, а також у зв'язку із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, і є таким що відповідає нормам закону.

Зважаючи на те, що доводи приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Шульц» законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення господарського суду Черкаської області від 23.07.2014 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Шульц» - без задоволення.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Шульц» на рішення господарського суду Черкаської області від 23.07.2014 у справі №925/824/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 23.07.2014 у справі №925/824/14 залишити без змін.

3. Матеріали справи №925/824/14 повернути до господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.І. Лобань

Р.В. Федорчук