Рішення № 40875105, 13.10.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2014 р. Справа № 914/3231/14

За позовом: Приватного підприємства - фірма «Грин», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський будівельний холдинг», м. Львів

про: стягнення 24 667,56 грн.,

Суддя Долінська О.З.

При секретарі Вашкевич Н.І.

За участю представників:

позивача : ОСОБА_1 - дов. від №18/04 05.09.2014 р.

відповідача: не з'явився.

Учасникам судового процесу роз'яснено їхні права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Приватного підприємства - фірма «Грин» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський будівельний холдинг» про стягнення 24 667,56 грн. Ухвалою від 11.09.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.09.2014р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що в порушення умов договору №8 від 04.01.2014 р., відповідачем проведено не в повному обсязі оплату за відпущений товар, внаслідок чого виникла основна заборгованість в сумі 14 823,64,грн. Крім того, відповідачу нараховано 960,96 грн. - пені, 1852,96 грн. - інфляційних, 7 030,00 грн. - 27% річних, які позивач стягнути з відповідача, а також просить стягнути з відповідача на його користь послуги адвоката в сумі 2 000,00 грн. та понесені витрати по сплаті судового збору.

Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду, що містяться в матеріалах справи.

09.10.2014 р. через канцелярію суду представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог за вих. №75 від 24.09.2014 р. (вх. №4826/14 від 09.10.2014 р.), в якій просить стягнути 14 823,64 грн. основного боргу, 7 030,00 грн. - 27 % річних, 1867,75 грн. - інфляційних втрат, 960,96 грн. - пені та судові витрати, в тому числі 2 000,00 грн. витрати на послуги адвоката і 1827,00 грн. понесені витрати на сплату судового збору.

В судове засідання 13.10.2014 р. представник позивача з'явився, позов підтримав з врахуванням заяви за вих. №75 від 24.09.2014 р. (вх. №4826/14 від 09.10.2014 р.), вимоги ухвали суду виконав.

В судове засідання 13.10.2014 р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи судом, відзиву не подав, вимог ухвал суду не виконав.

Судом прийнято заяву за вих. №75 від 24.09.2014 р. (вх. №4826/14 від 09.10.2014 р.) про збільшення позовних вимог до розгляду, оскільки вона не протирічить діючому законодавству, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, а також є процесуальним правом сторони, відповідно до ст. 22 ГПК України.

Судом вжито усі передбачені дії і дотримано встановлені вимоги щодо належного повідомлення сторін про дату, час та місце судового розгляду даної справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 13.10.2014 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши пояснення представника позивача, оглянувши оригінали документів, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд встановив таке.

04.01.2011 р. між сторонами по справі укладено договір №8 (надалі -Договір). Згідно умов договору, Продавець (позивач у справі) зобов'язується, передати у власність товар, , а покупець (відповідач у справі) приймає на себе зобов'язання прийняти товар та своєчасно здійснити оплату. Предметом договору купівлі - продажі є металопрокат. Асортимент товару визначається покупцем при придбанні кожної партії окремо. Отримання представником покупця товару за накладною підтверджує факт вибору асортименту товару. Додатково асортимент товару, що підлягає продажу за даним договором може погоджуватися сторонами по специфікаціях або замовленнях. Відпуск товарів може здійснюватись окремими партіями допускається підборка товару представником покупця, що засвідчується накладною на відпуск ( п. 1.2.-1.3. Договору).

Пунктом 3.1. Договору сторони погодили, що ціна і кількість товару вказується у накладних на відпуск. Вважається, що ціну на товар покупець погодив в момент отримання товару посадовою особою покупця чи особою, що отримала товар за дорученням покупця в розмірах вказаних у накладній на відпуск товару

Згідно п. 4.2. Договору, покупець здійснює попередню оплату за товар в сумі, визначеній продавцем в рахунку. Продавець має право відпустити товар без попередньої оплати, в такому випадку покупець зобов'язується здійснити оплату товару на протязі 5 (п'ясти) днів з моменту передачі товару.

Відповідачем було отримано від позивача товар на загальну суму 45 525,96 грн., що підтверджується видатковими накладними, та довіреностями на ОСОБА_2, а саме накладними: №3 від 31.01.2012 р. на відпуск перил, на суму 31 820,52 грн.; №16 від 10.07.2012 р. на відпуск кришки люка металеву вартістю 528,00 грн.; №17 від 10.07.2012 р. на відпуск огорожі даху (стійки) на суму 6034,32 грн.; №19 від 31.07.2012 р. на відпуск огородження маршів, металоконструкції дашка, кронштейнів на суму 5250,00 грн.; №21 від 17.08.2012 р. на відпуск перил сходів вартістю 1893,12 грн.

З метою належного виконання своїх зобов'язань за Договором позивачем було виконано свої договірні зобов'язання, в повному обсязі, без будь-яких зауважень чи претензій із сторони відповідача та факт прийняття відповідачем товару підтверджено шляхом підписання і скріплення печаткою сторін видаткових накладних. Відповідачем вказаний товар отримано, про що свідчить також підпис представника відповідача на видаткових накладних та довіреність на його отримання, видані відповідачем.

Однак, в порушення умов договору, відповідачем проведено тільки частково оплату по видаткових накладних на загальну суму 30 702,32 грн. (докази-банківські виписки) містяться в матеріалах справи).

А відтак, залишок основного боргу відповідача перед позивачем за отриманий товар на час прийняття рішення у справі становить 14 823,64 грн.

Станом на день розгляду справи відповідач основну заборгованість у сумі 14 823,64 не сплатив позивачу, доказів зворотнього суду не представив. Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами не заперечувались та документально не спростовувались.

Відповідач у визначеному законом порядку не заперечив проти позову. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 27% річних, що складає 7 030,00 грн. нарахованих у відповідності до п. 8.3. Договору, пеню в сумі 960,96 грн. нараховану у відповідності до пунктів 8.3. та 8.4. Договору, інфляційні втрати - 1852,96 грн., послуги адвоката - 2 000,00 грн. та витрати по сплаті судового збору 1 827,00 грн.

В адресу відповідача позивачем скеровувався акт звірки взаєморозрахунків, однак відповідач його підписаним не надав ні позивачу ні суду на вимогу ухвал суду.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно зі ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як встановлено судом із матеріалів справи, між сторонами виникли зобов'язання на підставі договору №8 від 04.01.2011 року відносно накладних: №3 від 31.01.2012 р.; №16 від 10.07.2012 р.; №17 від 10.07.2012 р.; №19 від 31.07.2012 р. та №21 від 17.08.2012 р.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, вказує на те, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як підтверджено матеріалами справи, а саме копіями зазначених вище накладних та копіями довіреностей на отримання товару, виданих представнику відповідача ОСОБА_2, відповідач отримав товар у позивача через вказаного представника на загальну суму 45 525,56 грн., однак оплатив за них відповідач позивачу тільки частково в загальній сумі 30 702,32 грн. А відтак, непогашеною залишилась сума основної заборгованості відповідача перед позивачем 14 823,64 грн. Станом на момент звернення з позовом до суду та на момент прийняття рішення судом, заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 14 823,64 грн. доведена документально та не сплачена відповідачем. Відповідач відзиву не подав не заперечив проти позову у встановленому Законом порядку зворотнього суду не довів.

А відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача 14 823,64 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до п. 8.3. Договору, якщо покупець порушив терміни оплати визначені п. 4.2. даного Договору, при відпуску товарів без попередньої оплати покупець зобов'язується: сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми вартості товару, за який прострочено оплату за кожен день прострочення; сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення; сплатити 27% річних від простроченої суми(нарахованої на борг прострочення).

У відповідності до п. 8.4. Договору, нарахування та сплата пені за порушення термінів оплати здійснюється покупцем за весь період прострочки до моменту сплати суми боргу.

А отже, перевіривши розрахунки, здійснені позивачем за період з 10.03.2014 р. по 10.09.2014 р., вимоги про стягнення з відповідача 960,96 грн., пені є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від прстроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, з врахуванням умов Договору (п.8.3.) перевіривши розрахунки, здійснені позивачем, позовні вимоги про стягнення з відповідача 7 030,00 грн. - 27% річних та 1 867,75 грн. інфляційних втрат є підставними і підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ст.48 ГПК України, витрати за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». У Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1ст.26), в якому встановлюється порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо (ч.2 ст.30). При встановлені розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини, а гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.3 ст.30). Закон не містить іншого порядку визначення розміру коштів за послуги адвоката.

Внаслідок невиконання боржником зобов'язання за договором, позивач був вимушений звернутись за правовою допомогою до адвоката. Таким чином, укладення з адвокатом договору про надання юридичних послуг було зумовлене неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за укладеним договором.

З аналізу договору №07/14 укладеного між Приватним підприємством - фірма «Грин» та адвокатським обєднанням «Правового центру «Професіонал» про правове обслуговування від 01.06.2014р. вбачається, що надання юридичної (правової) допомоги Приватному підприємству - фірма «Грин» та її об'єм пов'язані із даною справою і її розглядом в господарському суді. Витрати позивача в повному обсязі документально підтверджуються вказаним договором, свідотством на право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 виданим 10.03.94. р. виданого адвокату ОСОБА_1, довіреністю № 18/04 від 05.09.2014р., яка уповноважує адвоката ОСОБА_1 представляти інтереси Приватного підприємства - фірма «Грин» та платіжним дорученням №5225 від 05.09.2014р. про оплату Приватним підприємством - фірма «Грин» 2 000,00грн. за юридичний супровід даної справи згідно договору № 07/14 від 01.06.2014р.

Відповідно до п.6.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р., вирішуючи питання про розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування таких витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову.

Відповідно до ч.5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Суд, врахувавши тривалість розгляду та складність справи, вважав за доцільне витрати, понесені позивачем на оплату послуг адвоката в розмірі 2000,00грн. стягнути з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 1 827,00 грн. покладається на відповідача, так як спір виник з його вини, а відтак підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 48, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський будівельний холдинг» (адреса: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4; ідентифікаційний код 36416850) на користь Приватного підприємства - фірма «Грин» (адреса: 79034, м. Львів, вул. Навроцького, будинок 4, ідентифікаційний код 20838679) 14 823,64 - основного боргу, 960,96 грн. - пені, 7 030,00 грн. - 27% річних, 1 867,75 грн. - інфляційних втрат, 2 000,00 грн. витрат понесених на сплату послуг адвоката та 1827,00 грн. понесених витрат на сплату судового збору.

4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст виготовлено та підписано 14.10.2014 р.

Суддя Долінська О.З.