Постанова № 40873933, 06.10.2014, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2014 р. Справа № 809/2729/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Візінському М.В.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Ружицької З.Я.,

представника третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_4

до відповідача: Реєстраційної служби Снятинського районного управління юстиції Івано-Франківської області, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_5,

про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, визнання незаконним дій з внесення запису до реєстру та видачі витягу, зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 (надалі також - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Снятинського районного управління юстиції Івано-Франківської області (надалі також - відповідач), третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_5 (надалі також - ОСОБА_5) про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, визнання незаконним дій з внесення запису до реєстру та видачі витягу, зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття рішення про державну реєстрацію права власності на 1/2 житлового будинку по АДРЕСА_1 за ОСОБА_5, так як підставою для виникнення права власності у ОСОБА_5 було рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області, яке на момент державної реєстрації прав на нерухоме майно не вступило в законну силу, так як рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області вказане заочне рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_5 скасоване та ухвалено нове рішення, згідно з яким, зокрема у визнанні права власності за ОСОБА_5 відмовлено. З огляду на вищевказане, позивач просить рішення відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (ідентифікаційний номер 12528755) від 17.04.2014 року визнати незаконним та скасувати, визнати незаконними дії державного реєстратора відповідача у зв'язку з внесенням запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_5 на 1/2 житлового будинку по АДРЕСА_1 та видачі витягу від 17.04.2014 року (індексний номер витягу 20685709) з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зобов'язати відповідача скасувати запис про реєстрацію права власності ОСОБА_5.

Представник позивача вимоги, викладені в адміністративному позові підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечила, в своїх усних запереченнях пояснила суду, що державна реєстрація права власності за ОСОБА_5 здійснена правомірно, оскільки для проведення реєстраційних дій представником заявника було подане рішення суду з гербовою печаткою, без будь-яких застережень, а тому в неї не було підстав сумніватися в чинності цього документу.

Представник третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору проти позову заперечив з тих ж самих підстав, що і відповідач. Просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, судом встановлено наступне.

6 листопада 2013 року Снятинським районним судом прийнято заочне рішення в цивільній справі №2-297/11 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, Снятинської міської ради про визнання незаконним в 1/2 частині свідоцтва про право власності ОСОБА_6 на житловий будинок, визнання недійсним договору купівлі-продажу будинку в 1/2 частині та визнання права власності на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1, яким позов задоволено, визнано незаконним в 1/2 частині свідоцтво про право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1, видане ОСОБА_6 25.03.2002 року Снятинською міською радою, визнано недійсним в 1/2 частині договір купівлі-продажу даного житлового будинку, укладеного 24.07.2010 р, між ОСОБА_7 та ОСОБА_4, визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину вказаного житлового будинку (а.с.84,134,153).

02 грудня 2013 року, уповноважений представник - адвокат ОСОБА_8, що діяв в інтересах ОСОБА_4, подав заяву про скасування вищевказаного заочного рішення від 06.11.2013 року та просив призначити справу до розгляду в загальному порядку, проте 19.12.2013 року ухвалою Снятинського районного суду Івано-Франківської області у справі №2-297/11 заяву ОСОБА_8 представника ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Не погоджуючись із заочним рішенням суду, від 06.11.2013 року, позивач оскаржила його в судовому порядку 24.12.2013 року.

За результатами перегляду справи №2-297/11, апеляційним судом Івано-Франківської області винесено рішення, яким апеляційну скаргу ОСОБА_9 задоволено частково, зокрема, заочне рішення Снятинського районного суду в частині визнання недійсним в 1/2 частині договору купівлі-продажу житлового будинку по АДРЕСА_1 від 24.07.2010 року та визнання за ОСОБА_5 права власності на 1/2 частину вказаного житлового будинку - скасовано.

Не дивлячись на скасування заочного рішення Снятинського районного суду в частині визнання права власності за ОСОБА_5, останній через представника ОСОБА_10 подав заяву до відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про реєстрацію права власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1 (а.с.70). Необхідні документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень разом із заочним рішенням суду від 06.11.2013 року прийняті відповідачем 26 березня 2014 року, про що свідчить картка прийому заяви №11921794 (а.с.85-86, 95-96), в якій додатково вказано, що заява зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 26.03.2014 року 10:50:33 за реєстраційним номером 5983532.

В подальшому 17 квітня 2014 року державним реєстратором відповідача - ОСОБА_2 прийнято рішення №12528755 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким вирішено провести державну реєстрацію права власності форма власності: приватна, спільна частка на житловий будинок, що розташований: АДРЕСА_1, за суб'єктом: ОСОБА_5, податковий номер НОМЕР_1. Відкрито розділ у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об'єкт нерухомого майна (а.с.94).

17.04.2014 року о 18:09:09 державним реєстратором відповідача ОСОБА_2 видано витяг з Державного реєстру речових прав та на нерухоме майно про реєстрацію права власності, в якому зазначено підставу виникнення права власності: рішення суду, про визнання незаконним в 1/2 частині свідоцтва про право власності ОСОБА_6 на житловий будинок, визнання недійсним договору купівлі-продажу будинку в 1/2 частині та визнання права власності на 1/2 частину будинку, серія та номер: 2-297/11, виданий 06.11.2013 року, видавник: Снятинський районний суд Івано-Франківської області (а.с.95).

Виявивши факт державної реєстрації частини житлового будинку позивач звернулася до суду з метою захисту свого порушеного права.

Відповідно до статті 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Абзацом 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за № 1952-IV від 01.07.2004 року (надалі також - Закон №1952), а також Постановою Кабінету Міністрів України №868 від 17.10.2013 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» (надалі - Порядок).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону №1952, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.

Відповідно до приписів пункту 2 частини 2 та частини 4 статті 9 Закону №1952, державний реєстратор, в тому числі, приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав. Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Пунктом 5 частини 1 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, рішень судів, що набрали законної сили.

Згідно з пунктом 36 Порядку для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Відповідно до підпункту 10 пункту 37 Порядку документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Судом встановлено, що заочне рішення Снятинського районного суду від 06.11.2013 року, на підставі якого відповідачем проведено спірну державну реєстрацію права власності на 1/2 частину нерухоме майно не набрало законної сили та в подальшому, в тому числі, станом на момент реєстрації було скасоване в частині визнання права власності за ОСОБА_5

Дослідивши оригінали матеріалів реєстраційної справи щодо реєстрації права власності на нерухоме майно ОСОБА_5 на 1/2 житлового будинку по АДРЕСА_1, судом встановлено, що в матеріалах даної реєстраційної справи міститься заочне рішення Снятинського районного суду від 6 листопада 2013 року в справі №2-297/11 без жодної відмітки чи довідки про набрання вказаним рішенням законної сили.

Із змісту частини другої статті 9 Закону №1952 слідує, що державний реєстратор зобов'язаний встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Вимоги щодо оформлення судових рішень передбачені «Інструкцією з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ», затвердженою наказом Державної судової адміністрації України №173 від 17.12.2013 (надалі - Інструкція), яка набрала чинності з 01 січня 2014 року.

Так, пунктом 13.6. Інструкції передбачено, що копії судових рішень, що набрали законної сили, мають бути підписані відповідальним працівником (особою) суду та суддею, а також скріплені відбитком гербової печатки суду. У разі якщо судове рішення не набрало законної сили, про це працівником апарату суду зазначається на копії, що видається. На копії судового рішення, що набрало законної сили, зазначається дата набрання ним чинності.

Згідно з пунктом 13.8. Інструкції до копії судового рішення, до якого внесено зміни, обов'язково додається копія ухвали апеляційного (касаційного) суду, яким судове рішення змінено, а також за наявності - копії додаткового рішення, копії ухвал про виправлення описок тощо.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, при реєстрації прав на нерухоме майно ОСОБА_5 відповідач не перевірив та не підтвердив в належний спосіб факт набрання законної сили судовим рішенням Снятинського районного суду від 06.11.2013 року, яке на момент проведення державної реєстрації, а саме 17.04.2014 року вже було скасоване в частині визнання права власності, згідно з рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 17.02.2014 року, що призвело, в свою чергу, до прийняття відповідачем рішення про державну реєстрацію права власності на 1/2 житлового будинку по АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 без законних на те підстав, в супереч вимог чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене та вказані правові норми позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, визнання незаконним дій з внесення запису до реєстру та видачі витягу є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Позивач в позовній заяві також просить суд зобов'язати відповідача скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_5 на 1/2 житлового будинку по АДРЕСА_1

Дані правовідносини врегульовані наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 №3502/5 «Про затвердження Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 12 грудня 2011 р., за № 1429/20167, із змінами та доповненнями (надалі - Порядок).

Згідно з пунктом 2.6. даного Порядку для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу. За результатами розгляду заяви та документів, що додаються до неї, державний реєстратор приймає рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав або рішення щодо відмови у внесенні змін до записів, відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав, відмови у скасуванні записів Державного реєстру прав (пункт 2.10 Порядку).

Таким чином, вимога позивача в частині зобов'язання відповідача до вчинення дій є передчасною та не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Снятинського районного управління юстиції Івано-Франківської області Ружицької З.Я., про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №12528755 від 17 квітня 2014 року про проведення державної реєстрації прав власності форма власності: приватна, спільна часткова на житловий будинок, що розташований АДРЕСА_1, за суб'єктом: ОСОБА_5, податковий номер НОМЕР_1.

Визнати протиправними дії державного реєстратора Реєстраційної служби Снятинського районного управління юстиції Івано-Франківської області Ружицької З.Я., із внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на 1/2 житлового будинку, що розташований: АДРЕСА_1, за ОСОБА_5 та формування витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.04.2014 року, індексний номер витягу 20685709.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) частину суми сплаченого судового збору, згідно з квитанцією №к4/Е/53 від 14 серпня 2014 року в розмірі 97 (дев'яносто сім) гривень 44 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.

Постанова складена в повному обсязі 13.08.2014 року.