Постанова № 40873642, 10.10.2014, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/4035/14

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Транчуковій О.С.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Кузьменко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м.Херсоні про скасування постанов,

встановив:

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся із адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м.Херсоні (далі - відповідач, ВДВС Суворовського РУЮ у м.Херсоні), в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просить скасувати постанови від 23.05.2014 р. про стягнення з боржника виконавчого збору, від 23.05.2014 р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, від 17.09.2014 р. про арешт коштів боржника.

Свої вимоги мотивує тим, що в порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження" відповідачем не надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження від 16.05.2014 р. рекомендованим листом з повідомленням про вручення, у зв'язку з чим ОСОБА_3 не отримав її та був позбавлений можливості добровільно сплатити недоїмку. В подальшому відповідачем винесено оскаржувані постанови, які з огляду на викладене є протиправними та підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник відповідача заперечувала проти позовних вимог. Суду пояснила, що 13.05.2014 р. до ВДВС Суворовського РУЮ у м.Херсоні надійшла повторно заява про відкриття виконавчого провадження з виконання вимоги № Ф-1765 від 08.07.2013 р. про стягнення з ОСОБА_3 на користь УПФУ в м.Херсоні недоїмки зі сплати єдиного внеску у сумі 5766,45 грн. 16.05.2014 р. державним виконавцем відкрито виконавче провадження та надано строк для добровільного виконання до 23.05.2014 р. У зв'язку з тим, що боржником вимогу не виконано, 23.05.2014 р. державним виконавцем винесено постанови про стягнення виконавчого збору та про стягнення витрат на проведення виконавчих дій. Постановою від 17.09.2014 р. накладено арешт на кошти боржника та направлено сторонам для виконання. Вважає, що оскаржувані постанови відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження" та не підлягають скасуванню Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Положеннями ст.1 Закону України від 21.04.1999 р. № 606-XIV "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ст.17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI (в редакції, яка діяла на час винесення вимоги про сплату недоїмки) вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Вимога територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Отже, у розумінні Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску є виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою.

Згідно п.1 ч.1 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Приписами ч.ч.2, 5 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Згідно ч.1 ст.31 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

З аналізу вказаних правових норм слідує, що примусовому виконанню державною виконавчою службою підлягають вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску. Підставою для відкриття виконавчого провадження є заява стягувача, після надходження якої державний виконавець виносить постанову про відкриття виконавчого провадження та встановлює строк для добровільного виконання. Постанова про відкриття виконавчого провадження направляється боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Судом встановлено, що управлінням Пенсійного фонду України у м.Херсоні для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м.Херсоні направлено вимогу № Ф-1765 від 08.07.2013 р. про стягнення з ОСОБА_3 недоїмки зі сплати єдиного внеску у сумі 5766,45 грн.

16.05.2014 р. на підставі заяви стягувача державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та встановлено строк для добровільного виконання до 23.05.2014 р. Однак, в порушення вимог ч.1 ст.31 Закону України "Про виконавче провадження" постанову про відкриття виконавчого провадження не було направлено рекомендованим листом з повідомленням, що не заперечується представником відповідача у судовому засіданні. Тому позивач був позбавлений можливості у добровільному порядку сплатити суму недоїмки.

У судовому засіданні встановлено, що з постановою про відкриття виконавчого провадження від 16.05.2014 р. позивач ознайомився 02.10.2014 р., тобто після закінчення встановленого державним виконавцем строку на добровільне виконання рішення.

Законом України "Про виконавче провадження" передбачено наслідки невиконання рішення у встановлені державним виконавцем строки для добровільного виконання.

Так, відповідно до ч.1 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Приписами ч.1 ст.28 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 41 Закону України "Про виконавче провадження" визначено перелік витрат виконавчого провадження. Частиною 5 даної статті передбачено, що про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк.

З приписів даних правових норм слідує, що підставою для стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій є невиконання боржником у встановлений державним виконавцем строк рішення у добровільному порядку. При цьому стягненню виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій повинно передувати підтвердження того, що боржник дійсно обізнаний про наявність постанови про відкриття виконавчого провадження та строку для добровільного виконання рішення. Саме умисне невиконання боржником рішення у добровільному порядку тягне негативні наслідки як у вигляді стягнення виконавчого збору і витрат на проведення виконавчих дій, та і застосування заходів примусового виконання рішень, визначених ст.32 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідачем надано до суду постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 23.05.2014 р. у розмірі 576,64 грн. та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 23.05.2014 р. у сумі 65 грн., які підлягають скасування, оскільки, як вже зазначалося, позивачу у строки та у спосіб, визначені ч.5 ст.25 та ч.1 ст.31 Закону України "Про виконавче провадження", не направлялася постанова про відкриття виконавчого провадження від 16.05.2014 р., у зв'язку з чим боржник був позбавлений права добровільно виконати рішення у встановлені державним виконавцем строки. Крім того, відповідачем не надано жодного доказу про направлення позивачу постанов про стягнення з боржника виконавчого збору від 23.05.2014 р. та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 23.05.2014 р.

При вирішенні питання про правомірність постанови про арешт коштів боржника від 17.09.2014 р. суд виходить з наступного.

Постановою державного виконавця від 17.09.2014 р. накладено арешт на кошти ОСОБА_3 в межах суми 6408,09 грн. Вказана сума включає в себе недоїмку у розмірі 5766,45 грн., виконавчий збір у розмірі 576,64 грн., витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 65 грн.

За результатами розгляду справи суд дійшов до висновку про протиправність винесення постанов про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій та про їх скасування. Враховуючи те, що арешт на кошти накладено в межах суми, в яку входить виконавчий збір у розмірі 576,64 грн. і витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 65 грн., постанови про стягнення яких скасовані судом, та те, що позивачем сплачено у повному обсязі суму недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 5766,45 грн. згідно квитанції від 07.102014 р., постанова про арешт коштів боржника від 17.09.2014 р. також підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м.Херсоні про стягнення з боржника виконавчого збору від 23.05.2014 р., про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 23.05.2014 р., про арешт коштів боржника від 17.09.2014 р.

Стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_3 (код НОМЕР_1) судовий збір у сумі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 14 жовтня 2014 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 11.5