Постанова № 40873131, 02.10.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2014 р. Справа № 816/2261/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Подобайло З.Г. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2014р. по справі № 816/2261/14

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

11 червня 2014 року Відкрите акціонерне товариство "Кременчуцький завод технічного вуглецю" (далі- позивач, ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю") звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі- відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ №0001662201/1113 від 26.05.2014.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є акт від 12.05.2014 № 1355/16-03-22-01-08/00152299 про результати планової виїзної документальної перевірки ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 та облік єдиного соціального внеску за період з 01.01.2011 по 31.12.2013. Вважає помилковими висновки акту про завищення витрат на суму 2461926 грн. та відповідно заниження податку на прибуток. Пояснює, що вцілому господарська діяльність ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" у 2013 році була прибутковою, а прибутковість кожної окремої операції не є обов'язковою ознакою господарської діяльності, яка може включати і окремі збиткові операції. Наголошує на тому, що позивачем реалізовувалася продукція за договірними цінами, які випливали з ринкової кон'юнктури. Вважає, що реалізація продукції за цінами, нижчими ніж виробнича собівартість, на податковий облік не впливає.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2014 року у задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" (код ЄДРПОУ 00152299, пошт. інд. 39609, Полтавська область, м. Кременчук, вулиця Свіштовська, 4) на користь Державного бюджету України решту суми судового збору в розмірі 4384 грн. 80 коп. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні вісімдесят копійок).

Відкрите акціонерне товариство "Кременчуцький завод технічного вуглецю", не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що постанова суду першої інстанції є незаконною, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2014 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечувала, просила залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю", код ЄДРПОУ 00152299, є юридичною особою та перебуває на обліку в Кременчуцькій ОДПІ.

У термін з 03.03.2014 по 14.04.2014 посадовими особами Кременчуцької ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 та облік єдиного соціального внеску за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт 12.05.2014 № 1355/16-03-22-01-08/00152299 /том 1 а.с.11-63/.

За висновками перевірки ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю", зокрема, порушено підпункти 14.1.36, 14.1.231, 14.1.228, 14.1.244 пункту 14.1 статті 14, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункти 138.4, 138.8 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на суму 467766 грн., у тому числі за 2013 рік в сумі 467766 грн. /том 1 а.с. 62/.

26.05.2014 Кременчуцькою ОДПІ на підставі акту перевірки від 12.05.2014 № 1355/16-03-22-01-08/00152299 винесено податкове повідомлення-рішення № 0001662201/1113, яким ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" у розмірі 701649 грн., у тому числі: за основним платежем - у сумі 467766 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - у сумі 233883 грн. /том 1 а.с. 9/.

Позивач подав до Кременчуцької ОДПІ письмові заперечення № 01-19/1103 від 19.05.2014 на акт перевірки від 12.05.2014 № 1355/16-03-22-01-08/00152299 /том 1 а.с. 78-79/, на які відповідачем надано відповідь листом від 26.05.2014 № 12705/10/16-03 /том 1 а.с. 80/.

Позивач не погодився з податковим повідомленням-рішенням № 0001662201/1113 від 26.05.2014, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.

ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" подано до Кременчуцької ОДПІ податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, в якій у складі витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, зазначено витрати операційної діяльності, у тому числі, собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) рядок 05.1 у розмірі 452611224 грн. /том 1 а.с. 81-82/.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом встановлено заниження позивачем податку на прибуток підприємства за 2013 рік в сумі 467766 грн. /том 1 а.с. 62/.

Положеннями п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Згідно пункту 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Таким чином, акт перевірки є носієм доказової інформації та підставою для прийняття в подальшому відповідного рішення контролюючим органом.

У акті перевірки від 12.05.2014 № 1355/16-03-22-01-08/00152299 зафіксовано, що проведеною перевіркою відображеного показника за 2013 рік у сумі 452611224 грн. на підставі таких документів: декларацій з податку на прибуток підприємства, головних книг, журналів-ордерів та оборотних відомостей по рахункам: 131 Знос ОФ, 132 Знос інших необоротних матеріальних активів, 133 Знос нематеріальних активів, 201 "Сировина і матеріали", 203 "Паливо", 205 "Будівельні матеріали", 207 "Запасні частини", 22 "Малоцінні та швидкозношувальні предмети", 231 "Основне виробництво", 232 "Допоміжне виробництво", 28 "Товари", 153 "Необоротні матеріальні активи", 91 "Загальновиробничі витрати", 311 "Поточні рахунки в національній валюті", 372 "Розрахунки з підзвітними особами", 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками (матеріали)", 631.1 Розрахунки з постачальниками (послуги), 632.1 Розрахунки з іноземними постачальниками (послуги), 657 ЄСВ, 661 Розрахунки по заробітній платі, 901 Собівартість реалізованої готової продукції, 791 Результат операційної діяльності, 901 Собівартість реалізованих товарів, 91 Загальновиробничі витрати, договорів, накладних актів виконаних робіт та первинних документів до них встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 05.1 СВ Декларацій "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 в розмірі 2461926 грн. за рахунок реалізації продукції за цінами, нижчими ніж виробнича собівартість продукції реалізованої протягом звітного періоду.

Порівнянням показників калькуляції фактичної собівартості продукції за січень-грудень 2013, обігової відомості готової продукції за січень-грудень 2013, наданих ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю", та ціни реалізації продукції Кременчуцькою ОДПІ встановлено, що реалізація технічного вуглецю марки 220 та 550 є збитковою.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України визначено, що у цьому розділі об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 135.4 ПК України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає згідно з пп. 135.4.1 ГЖУ дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо).

Також, статтею 136 ПК України визначено доходи, що не враховуються для визначення об'єкта оподаткування.

Згідно пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Положеннями підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до підпункту 14.1.228 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Таким чином, собівартість реалізованих товарів включається до витрат операційної діяльності та враховується при обчисленні об'єкта оподаткування.

Пунктом 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, передбачено, що собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

Згідно з пунктом 138.8 статті 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Положеннями підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, доходи - це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Положеннями п. 138.4 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

За результатами проведеного порівняння показників калькуляції фактичної собівартості продукції за січень-грудень 2013, обігової відомості готової продукції за січень-грудень 2013, наданих ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю", та ціни реалізації продукції, здійсненим під час перевірки, контролюючим органом встановлено, що реалізація технічного вуглецю 220 та 550 є збитковою.

Проте, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

ВАТ «КЗТВ» здійснювалось визначення ціни технічного вуглецю у відповідному договорі (контракті), виходячи з ринкових умов та враховуючи планову собівартість, сформовану на основі прогресивних норм витрат ресурсів та діючих цін на ресурси у момент формування ціни контракту.

Фактична собівартість розрахована за даними бухгалтерського обліку може бути нижчою від планової собівартості або перевищувати її. В останньому випадку можуть мати місце або здійснення додаткових непередбачуваних витрат внаслідок дії об'єктивних факторів (зростання цін, тарифів тощо), або перевищення запланованих норм витрат.

Позивач зазначає, що окремі господарські операції (перераховані в додатку №8 до акту перевірки ВАТ «КЗТВ») здійснювались на виконання контракту №15/114-13 від 1 лютого 2013 року укладеного ВАТ «КЗТВ» з компанією Меrtrade spol. s.r.о..

Положеннями п. 4.1. контакту визначено, що ціна на товар визначається за домовленістю сторін у додатку №1 до контракту. Зміна ціна здійснюється за погодженням сторін, процедуру зміни ціни визначена у п. 4.2. - 4.4. контракту. При цьому, відповідно до п. 2.3. ВАТ «КЗТВ» зобов'язано постачати погоджений обсяг товару з встановленням відповідальності за невиконання цього обов'язку (п. 2.5. контракту).

В момент визначення ціни у Додатку №1 до контракту №15/114-13 від 1 лютого 2013 року, ВАТ «КЗТВ» виходило з планового розміру собівартості. В ході виконання контракту на фактичну собівартість могли впливати цілий ряд об'єктивних факторів, але зміна ціни може здійснюватись виключно за погодженням сторін.

Як зазначає позивач, ВАТ «КЗТВ» не має можливість змінювати ціну реалізації в окремій господарській операції, і це стосується всіх договорів (контрактів) укладених ВАТ «КЗТВ». Контракт №15/114-13 від 1 лютого 2013 року укладений ВАТ «КЗТВ» з компанією Меrtrade spol. s.r.о. є прикладом.

Розрахунок середньозваженої собівартості в акті перевірки здійснюється у відповідності до вимог п. 18 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 №246, яким визначено, що оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів.

Враховуючи здійснення розрахунку середньозваженої собівартості з врахуванням вартості та кількості запасів одержаних саме за весь звітний місяць, для визначення наявності та/або відсутності розумних економічних або інших причин (ділової мети) під час визначення ціни у відповідному договорі (контракті), для розрахунку не можуть братись лише окремі господарські операції здійснені з окремим контрагентом без врахування інших господарських операцій здійснених в межах розрахункового місяця з цим же контрагентом.

Так, в акті перевірки (додаток №8 Аналіз собівартості реалізованого технічного вуглецю), за квітень 2013 року для аналізу взято господарську операцію з поставки технічного вуглецю контрагенту компанії Меrtrade spol. s.r.о., здійснену в межах виконання зобов'язань за контрактом №15/114-13 від 1 лютого 2013 року (накладна №511 від 1 квітня 2013 року про поставку партії технічного вуглецю в кількості 115,6 тон на суму 115 022 Євро).

В додатку №8 «Аналіз собівартості реалізованого технічного вуглецю» міститься описка: вказано накладна від 01.04.13 №511 на поставку технічного вуглецю марки №220 в кількості 115,6 тонна. В дійсності зазначений обсяг продукції постачався за трьома накладними датованими 01.04.13 №№511, 512, 513.

При цьому, в квітні 2013 року ВАТ «КЗТВ» було поставлено компанії Меrtrade spol. s.r.о. 32 партії продукції загальною кількістю 831,67 тонна загальною вартістю 9191878,06 грн., і це не тільки технічний вуглець марки №220, як вказується в акті перевірки, а й марки №№330, 550, 660.

Здійснений Кременчуцькою ОДПІ аналіз собівартості реалізованого технічного вуглецю, виходячи з різниці в вартості окремої партії продукції, не є та не може бути підставою для висновку про відсутність розумних економічних або інших причин (ділової мети).

Крім того, переважна більшість зазначених в акті перевірки господарських операцій здійснені ВАТ «КЗТВ» на виконання зовнішньоекономічних контрактів. Оплата за поставлений по вказаним операціям товар здійснювалась покупцями в іноземній валюті на умовах попередньої оплати.

Суд зазначає, що наведені обставин и не досліджувалися податковим органом під час перевірки, відповідно оцінка ним не надавалася.

Висновки щодо збитковості операцій зроблені без всебічної оцінки господарських операцій та діяльності позивача. Відповідач оцінював лише окремі поставки без дослідження всієї операції за контрактом, що не заперечував і представник відповідача в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції. Таким чином, висновок про невідповідність операцій господарської діяльності не є обґрунтованим.

Крім того, колегія суддів зазначає, що Положеннями п. 138.4 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім не розподільних постійних загально виробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. При цьому закон пов'язує виникнення права на валові витрати з фактом отримання доходу, а не його розміру. В законі не визначається щодо обов'язкового перевищення доходу витратами.

Так, діяльність підприємства повинна бути направлена на отримання прибутку. Але для надання оцінки господарської діяльності не достатньо лише встановити факт фактичної збитковості конкретної поставки. Необхідно встановлювати суть та мету господарської операції, її пов'язаність з діяльністю підприємства, та економічні умови цієї діяльності, що не було зроблено при перевірці.

Також колегія суддів зазначає, що згідно п. 153.1.1. ст. 153 ПК України, доходи, отримані/нараховані платником податку в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів, виконанням робіт, наданням послуг, у частині їхньої вартості, що не була сплачена в попередніх звітних податкових періодах, перераховуються в національну валюту за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату визнання таких доходів згідно з цим розділом, а в частині раніше отриманої оплати за курсом, що діяв на дату її отримання.

В порушення вимог п. 153.1.1. ст. 153 ПК України, Кременчуцька ОДПІ здійснює розрахунок отриманого ВАТ «КЗТВ» доходу в національній валюті за курсом іноземної валюти не на день отримання попередньої оплати за товар, а на день складення накладної.

Зокрема, за контрактом №15/114-13 від 1 лютого 2013 року, компанією Меrtrade spol. s.r.о. 26 березня 2013 року здійснено попередню оплату в розмірі 115 022 Євро за технічний вуглецю марки №220 в кількості 115,6 тонни, поставлений 1 квітня 2013 року за накладними №511,512,513.

В Додатку №8 до акту перевірки Кременчуцька ОДПІ перераховує 115 022 Євро в національну валюту за курсом не на дату отримання попередньої оплати - 26 березня 2013 року, а на дату поставки товару - 1 квітня 2013 року.

Курс національної валюти до Євро станом на 26 березня 2013 року становив 1 033.8946 грн. за 100 Євро, , а курс національної валюти до Євро станом на 1 квітня 2013 року становив 1 023.50 грн. за 100 Євро..

Як наслідок, Кременчуцькою ОДПІ лише на вказаній господарській операції занижено дохід отриманий ВАТ «КЗТВ».

Крім того, припустивши можливість здійснення постачання окремих партій продукції за цінами нижче виробничої собівартості, ВАТ «КЗТВ» було зобов`язано здійснювати постачання погодженого обсягу продукції та зазначенні в акті перевірки становили не значний відсоток від загального обсягу продукції, що постачався за контрактом, отже в цілому операції за контрактом, в тому числі, і за 2013 рік, були прибутковими, про що зазначає позивач. Будь- яких спростувань наведеного податковий орган не надав. Як вже зазначалося вище операцію по контрактах в сукупності відповідачем не досліджувалися.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що Кременчуцька ОДПІ в ході проведення перевірки не надала оцінку ні контракту, ні обставин по отриманню загального прибутку, не врахувала фактичні обставини діяльності позивача, таким чином висновки податкового органу є не обґрунтованими..

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ №0001662201/1113 від 26.05.2014 року яким збільшено суму грошового зобов`язання ВАТ «КЗТВ» за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, 11021000, сімсот одна тисяча шістсот сорок дев`ять гривень 00 копійок, за основним платежем 467766 грн., штрафних санкцій 233883 грн..

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2014р. по справі № 816/2261/14 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ №0001662201/1113 від 26.05.2014 року яким збільшено суму грошового зобов`язання ВАТ «КЗТВ» за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, 11021000, сімсот одна тисяча шістсот сорок дев`ять гривень 00 копійок, за основним платежем 467766 грн., штрафних санкцій 233883 грн..

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Подобайло З.Г. Тацій Л.В. Повний текст постанови виготовлений 07.10.2014 р.