Ухвала суду № 40872117, 09.10.2014, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Лігус С. М..

Справа № 644/7829/14-к

Провадження № 1-кп/644/439/14

09.10.2014

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2014 року м. Харків

Орджонікідзевський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Лігус С.М.

при секретарі - Дяченко А.В.

за участю прокурора - Довжича В.В.

захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_1

представника потерпілого ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за клопотанням заступника начальника слідчого відділу Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківської області про застосування примусових заходів медичного характеру відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Старовірівка Нововодолажського району Харківської області, неодруженого, пенсіонера, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_3 не судимого,

який підозрюється у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.296, ст.348 КК України,

в с т а н о в и в:

06 серпня 2014 року заступник начальника слідчого відділу Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківської області звернувся до суду з клопотанням, в якому зазначив, що ОСОБА_4 підозрюється в вчинені особливо тяжких злочинів, а саме: хуліганстві, яке вчинене із застосуванням спеціально пристосованого, для нанесення тілесних ушкоджень, предмета та замах на вбивство працівників правоохоронного органу у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків при наступних обставинах.

14 березня 2014року близько 20 годин 10 хвилин ОСОБА_4, знаходячись у під'їзді будинку №73 по бульвару Івана Каркача у м. Харкові, діючи з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, зробив постріл з пневматичної зброї у праву ногу гр. ОСОБА_5, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді забитої рани на правій нозі, яка відноситься до легких тілесних ушкоджень.

25 квітня 2014 року приблизно об 11 годині ОСОБА_4, перебуваючи у лісосмузі між Верстатобудівельним заводом та пр. Московським, неподалік від станції метро «Пролетарська» в м. Харкові побачив працівників міліції, які несли службу з охорони громадського порядку, знаходились у форменому одязі. ОСОБА_6, умисно, з невстановленої огнепальної зброї здійснив декілька пострілів у інспектора 7 роти полку патрульної служби ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_2, чим заподіяв останньому вогнепальне наскрізне поранення поперекової ділянки, (справа та зліва), що відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я. Після чого, ОСОБА_6 зробив близько п'яті пострілів у інспектора 7 роти полку патрульної служби ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_7, але не влучив в нього,оскільки потерпілий ОСОБА_7 встиг сховатися за дерево.

27 квітня 2014 року о 9 годині ОСОБА_6, знаходячись за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1, умисно, наніс кухонним ножем удар в тулуб оперуповноваженому СКР Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області капітану міліції ОСОБА_8, який виконував доручення слідчого по кримінальному провадженню №12014220530000612 від 15.03.2014 року за ч.4 ст. 296 КК України за фактом спричинення тілесних ушкоджень з пневматичної зброї гр. ОСОБА_5, з метою вручення повістки ОСОБА_4 для явки в СВ Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, але свій намір ОСОБА_4 не довів до кінця, оскільки потерпілий був у бронежилеті, який було пошкоджено від дій ОСОБА_4

В клопотання ставиться питання про застосування відносно ОСОБА_6 примусового заходу медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу.

Суд, заслухавши думку прокурора та представника потерпілого, які просили клопотання задовольнити, захисника, який вважав, що дії ОСОБА_4 по епізодам від 14.03.2014 року та 27.04 2014 року необхідно кваліфікувати як опір та умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень представнику правоохоронного органу, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Кримінального Кодексу України не підлягає кримінальної відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Відповідно до ст.513 КПК України суд під час постановляння ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з'ясовує такі питання: чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення; чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою; чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності; чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які. Визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування при мусових заходів медичного характеру.

Судом встановлено, що ОСОБА_4, перебуваючи в стані неосудності внаслідок хронічного психічного захворювання, вчинив вище зазначені суспільно небезпечні діяння.

Ці обставини підтверджується наступними доказами:

- з даних протоколу обшуку від 28.04.2014 року квартири АДРЕСА_2, де мешкає ОСОБА_4 вбачається, що знайдено кухонний ніж, патрони, гільзи та пістолет (а.с.264-268), які були оглянуті та приєднані до матеріалів справи в якості речових доказів (а.с.269-270);

- відносно знайдених предметів було проведено судово - балістичні експертизи, які встановили, що наданий на дослідження предмет є 9-зарядним гладкоствольним револьвером заводського виготовлення, моделі «ZORAKI . R 1"», іноземного виробництва (Туреччина), калібру 4 мм, номер « НОМЕР_1», призначеним виробником для тренувальної стрільби поза спеціальними приміщеннями й площадками патронами Флобера калібру 4 мм, револьвер знаходиться у працездатному стані та придатний для виробництва пострілів стандартними патронами Флобера калібру 4 мм., надані на дослідження 18 патронів до категорії боєприпасів не відносяться - а є патронами Флобера калібру 4 мм, не бойового призначення, відстріляні 8 патронів для проведення пострілів придатні (в тому разі й з наданого револьвера). Зовнішній вигляд та технічний стан решти 10-ти патронів дозволяють стверджувати і про їх придатність

(а.с.234-239,257-260);

- даними судово-медичної експертизи від 28.05.2014 року у потерпілого ОСОБА_5 було встановлено забита рана на правій нозі, яка спричинена від ударної травматичної дії тупого твердого предмету з обмеженою травмуючую поверхнею та маючого невисокою кінетичною енергією. Зазначені пошкодження відносяться до категорії легких. (а.с.255);

- протоколом огляду місця події від 25.04.2014 року, відповідно до якого у лісосмузі між Верстатобудівельним заводом та пр. Московським в м. Харкові, неподалік від станції метро «Пролетарська» було знайдено 4 металевих гільзи. (а.с.105), які згідно висновків судово-балістичної експертизи № 161 від 02.05.2014 року є гільзами пістолетних патронів калібру 7,62 мм та могли бути відстріляні з самозарядної вогнепальної зброї - пістолета системи Токарева.(а.с.119-122);

- потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_7 в суді пояснили, що при обставинах викладених вище вони несли службу з охорони громадського порядку, знаходились у форменому одязі. ОСОБА_6, з пістолету здійснив декілька пострілів у ОСОБА_2, заподіяв йому вогнепальне наскрізне поранення поперекової ділянки. Після чого, ОСОБА_6 зробив близько п'яті пострілів у ОСОБА_7, але не влучив в нього,оскільки він встиг сховатися за дерево;

- висновком судово-медичного експерта №1531-С/14 від 24.07.2014 року, відповідно до якого у потерпілого ОСОБА_2 було встановлене вогнепальне наскрізне поранення поперекової ділянки, (справа та зліва), що відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я.(а.с.123-124);

- даними постанови про визнання і приєднання до матеріалів справи речових доказів - формені куртка, штани працівника міліції, футболка з механічними пошкодженнями та слідами бурого кольору. (а.с.125,);

- протоколами проведення слідчого експерименту від 26.06.2014 року за участю потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_7, де вони розповіли та показали про обставини вчинення на них нападу та застосування вогнепальної зброї з боку ОСОБА_4.(а.с. 126-134,135-159);

- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання від 29.04.2014 року, відповідно до яких потерпілий ОСОБА_2 впізнав ОСОБА_4, як особу яка стріляла в нього з пістолета та поранила його.(а.с.170-175);

- даними протоколів пред'явлення речей для впізнання від 29.04.2014 року, де потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_7 впізнали куртку та кофту, в які був одягнений ОСОБА_4, коли здійснював в них постріли з вогнепальної зброї.(а.с.181-188);

- даними судово-медичної експертизи від 24.07.2014 року, згідно з якими на форменому одязі потерпілого ОСОБА_2 на куртці та футболці були встановлені механічні пошкодження, які по розміру та розташуванню співпадають з вогнепальними пораненнями, встановленими у ОСОБА_2. (а.с.189-199);

- даними висновку судово - криміналістичної експертизи № 67 МК-С на бронежилеті, в який був вдягнений потерпілий ОСОБА_8 під час події від 27 квітня 2014 року в грудній секції: в нижньому відділі зліва та на ремені-кріпленні зліва встановлено два колото-різаних пошкодження.(а.с.229-232).

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності суд вважає, що в діях ОСОБА_4 за епізодом від 14 березня 2014року відносно потерпілого ОСОБА_5 є ознаки кримінального правопорушення, передбачені ч.4 ст.296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадянського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, які вчинені із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.

Також, дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковано органами досудового розслідування за епізодами від 25 квітня та 27 квітня 2014 року відносно потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за ст. 348 КК України, замах на вбивство працівника правоохоронного органу у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків.

Посилання захисника підозрюваного ОСОБА_4 на те, що в діях ОСОБА_4 відсутні ознаки кримінального правопорушення передбаченого ст.348 КК України, оскільки характер тілесних пошкоджень, які встановлені у потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_8, а саме те, що у потерпілих були пошкоджені не життєво важливі органи, вказують на відсутність умислу ОСОБА_4 на вбивство працівників правоохоронного органу, суд не може прийняти до уваги.

Так, в суді встановлено, що під час події кримінальних правопорушень, потерпілі ОСОБА_2 і ОСОБА_7 знаходились у форменому одязі працівників міліції, ОСОБА_8 назвався ОСОБА_4 робітником міліції. При цьому ОСОБА_4 застосував до робітників міліції ОСОБА_2 та ОСОБА_7 вогнепальну зброю, а до ОСОБА_8 - ніж.

Характер таких дій ОСОБА_4 та знаряддя злочину, яке було застосовано ним до потерпілих вказують на замах на вбивство працівників правоохоронного органу.

Згідно висновку стаціонарної судово-психіатричної експертизи № 152 від 17.07.2014 року ОСОБА_6 страждає на хронічне душевне захворювання у формі хронічного маревного розладу. У момент скоєння кримінальних правопорушень ОСОБА_6 не міг керувати своїми діями(бездіяльністю) і віддавати звіт ним. На даний час ОСОБА_6 також не може керувати своїми діями і віддавати звіт ним, та потребує в застосуванні у відношенні нього примусових заходів медичного характеру. (а.с.276-280).

Таким чином, наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 вчинив суспільно небезпечні діяння, передбаченні ч. 4 ст. 296, ст. 348 КК України, у стані неосудності.

Відповідно до ч.5 ст.94 КК України госпіталізація до психічного закладу із суворим наглядом може бути застосована судом що до психічно хворого, який вчинив суспільно - небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб.

Оскільки, ОСОБА_4 вчинив суспільно - небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, то йому треба визначити госпіталізацію до психічного закладу із суворим наглядом.

Потерпілий ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_4 про стягнення майнової шкоди, яка йому спричинена діями ОСОБА_4, в розмірі 5 806,69 грн. витрати на лікування, 40 000 грн. - моральної шкоди, яка виразилася у психологічної травмі, після злочинних посягань підозрюваного.

Відповідно до ч. ст.1186 Цивільного Кодексу України, якщо шкоди було завдано особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними у зв'язку з психічним розладом, суд може постановити рішення про відшкодування цієї шкоди чоловіком, дружиною, батьками повнолітніми дітьми. якщо вони проживали разом з цією особою, знали про психічний розлад, але не вжили заходів щодо запобігання шкоди.

Як встановлено судом ОСОБА_4 є особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними у зв'язку з психічним розладом під час вчинення небезпечного діяння, внаслідок якого потерпілому ОСОБА_2 було завдано шкоди, ОСОБА_4 проживав один, є розлучений, даних про те, що у ОСОБА_4 були близькі родичі судом не встановлено.

Тому, суд вважає, що з зазначених підстав в позові потерпілого ОСОБА_2 слід відмовити.

Процесуальні витрати за проведення експертиз по справі відповідно до ч.2 ст.122 КПК України здійснено за рахунок Держави.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 19,93-94 КК України, ст. ст. 512, 513 КПК України, суд -

у х в а л и в :

Застосувати до ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом до виходу з хворобливого стану.

Запобіжний захід що до ОСОБА_4 у вигляді поміщення до психіатричного закладу, в умовах, що виключають небезпечну поведінку, в Харківської обласної психіатричної лікарні № 3 в м. Харкові - залишити до вступу ухвали в законну силу, а по прибутті до психіатричного закладу із суворим наглядом - запобіжний захід скасувати.

В позові потерпілого ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення майнової шкоди в сумі 5 806 гривень 69 копійок та 40 000 гривень моральної шкоди відмовити.

Речові докази: формені куртка, штани працівника міліції, футболка з механічними.

пошкодженнями, револьвер моделі «ZORAKI . R 1 калібру 4 мм, номер « НОМЕР_1», 18 патронів Флобера калібру 4 мм, відстріляні 8 патронів, 10 патронів, які знаходяться на зберіганні в камері схову Орджонікідзевського РО ХГУ УМВДУ в Харківської області, зберігати там же до вирішення справи по суті.

Ухвала підлягає оскарженню до апеляційного суду Харківської області через районний суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня оголошення ухвали.

Головуючий: Лігус С.М.