Рішення № 40871744, 09.10.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.10.2014 Справа № 920/1546/14

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго», м. Суми

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Суми

про стягнення 3 438 грн. 82 коп.

Суддя Б.І. ЛИХОВИД

За участі представників сторін:

від позивача: Суяров В.В., довіреність № 10-19/17-Д/17 від 15.04.2014р.

від відповідача: не прибув

У судовому засіданні брала участь секретар с/з М.О. Ейсмонт

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд: стягнути з відповідача на свою користь на рахунок із спеціальним режимом використання № НОМЕР_2 у філії Сумське ОУ АТ «Державний ощадний банк України», МФО 337568, код 24000329: двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини споживання електричної енергії в сумі 3 299 грн. 89 коп.; стягнути з відповідача на свою користь на № НОМЕР_3 в СФ ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 337546, код 24000329 пеню в сумі 49 грн. 58 коп., втрати з урахуванням встановленого індексу інфляції на суму 81 грн. 54 коп., 3 % річних в сумі 7 грн. 81 коп., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827 грн. 00 коп.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги повністю.

Відповідач у дане судове засідання не з`явився, письмового відзиву на позовну заяву не подав, про місце та час слухання справи був повідомлений належним чином. Ухвала господарського суду Сумської області про порушення провадження по справі від 10.09.2014р. направлялась відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві, а саме: 40000, АДРЕСА_1. Ухвала про відкладення розгляду справи від 22.09.2014р. направлялись відповідачу за адресою, вказаною у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АБ № 158069, а саме: 40030, АДРЕСА_2. Поштові повідомлення, які свідчили б про отримання вищевказаних ухвал відповідачем, до суду не повернулись. Ухвала про порушення провадження по справі від 10.09.2014р. та ухвала про відкладення розгляду справи від 22.09.2014р. до суду не повернулись.

За змістом статті 64 ГПК, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Враховуючи, що ухвали суду були направлені відповідачу за адресою, зазначеною в матеріалах справи, суд вважає відповідача повідомленим належним чином та можливим розгляд справи за його відсутності за наявними в матеріалах справи доказами у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем 30.10.2012р. був укладений договір № 2389 про постачання електричної енергії, відповідно до п. 1 якого постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач (відповідач) оплачує постачальнику (позивачу) вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами.

Пунктом 2.1 вищевказаного договору сторони погодили, що підчас виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією.

Відповідно до п. п. 2.3.3. - 2.3.5 вищезазначеного договору, відповідач зобов`язувався оплачувати позивачу вартість електричної енергії, здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею позивача та електроустановками відповідача згідно з додатком № 5 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії», здійснювати інші платежі, передбачені умовами договору.

Порядок розрахунків між сторонами передбачений додатком № 4 до договору № 2389 від 30.10.2012р.

Так, відповідно до п. 1 додатку № 4 до договору розрахунковим періодом вважається період з 12 числа місяця до 11 числа наступного місяця включно. Покази розрахункових засобів обліку відповідно до Переліку об'єктів і точок комерційного обліку фіксуються споживачем 12 числа кожного місяця та оформляються «Актом про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії» у 2-х примірниках, по одному для кожної сторони та надаються постачальнику, не пізніше наступного робочого дня. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.

Згідно п. 3 додатку № 4 до договору, обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається відповідно до «Акту про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії».

У відповідності до п. 8 додатку № 4 до договору, рахунки для оплати перевищення договірної величини споживання електроенергії та/або граничних величин споживання електричної потужності, пені, 3% річних, інфляційні нарахування виписуються постачальником окремо та надаються споживачу. Вказані рахунки мають бути оплачені споживачем протягом 5 операційних днів з дня отримання.

Відповідно до п. 4.2.2. договору, ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», п. 7 Порядку постачання електричної енергії споживачам, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 441 від 24.03.99р., за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, визначених згідно із вимогами розділу 5 договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.

Пунктом 4.4 Правил користування електричною енергією, що затверджені постановою НКРЕ України № 28 від 31.07.96р., а також п. 6 додатку № 4 до договору, визначено, що боржник (відповідач) має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії.

Відповідно до пункту 2 додатку № 4 до договору споживач до початку розрахункового періоду (до 12 числа), здійснює платіж на найближчий наступний розрахунковий період у сумі вартості 100% заявленого (очікуваного) обсягу споживання електричної енергії.

Згідно п. 5.2. вищевказаного договору, визначення договірної величини та її коригування здійснюється постачальником за процедурою передбаченою Правилами користування електричною енергією. Пунктом 5 додатку № 4 до договору визначено, що для здійснення коригування договірної величини споживання електричної енергії у відповідності до п. 4.4 Правил користування електричною енергією, споживач звертається до постачальника із заявою не пізніше, ніж за 5 робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Коригування договірної величини споживання електричної енергії здійснюється при умові відсутності, на момент звернення, боргу за минулий розрахунковий період, при наявності попередньої оплати згідно п. 2 додатку № 4 цього договору та сплати додатково заявленого обсягу, а також дотримання узгоджених графіків погашення заборгованості. При відмові в коригуванні договірних величин споживання електричної енергії та граничних величин споживання електричної потужності, постачальник письмово доводить про це споживачу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу на липень 2014 року були погоджені договірні величини споживання в обсязі 2 000 кВт*год. Фактично в липні поточного року відповідач спожив електроенергії 4862 кВт.*год., що підтверджується актом про обсяги переданої (спожитої) споживачем електроенергії протягом розрахункового періоду від 12.06.2014р. до 11.07.2014р. (а. с. 20).

04 липня 2014 від відповідача надійшов лист № 34 про коригування договірної величини споживання до 5000 кВт.*год. Проте відповідачу було відмовлено в коригуванні договірної величини споживання з причини невиконання ним умов договору в частині проведення оплати, а також у зв'язку з відсутністю на момент звернення попередньої оплати додатково заявлених обсягів споживання електроенергії в повному обсязі, про що відповідачу було направлене повідомлення за № 1/2814 від 16.07.14р. про перевищення договірних величин споживання електричної енергії (а. с. 24), а також лист № 1/2840 від 10.07.14р. (а. с.23).

Як встановлено матеріалами справи, відповідачу було виставлено рахунок № 11/3926 від 16.07.14р. на суму 3 299 грн. 89 коп. (а. с. 25).

Відповідно до п. 6 «Порядку розрахунків», який є додатком № 4 до договору, рахунок на оплату перевищення договірної величини споживання електричної енергії має бути сплачений відповідачем протягом 5 днів з дня отримання. Проте, станом на 04.09.2014р. року вищевказаний рахунок не був сплаченим відповідачем, у зв`язку з чим позивач був змушений звернутись до суду.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, відповідач порушив умови укладеного між сторонами договору № 2389 про постачання електричної енергії від 30.10.2012р., у зв`язку з чим на день розгляду справи його заборгованість перед позивачем щодо сплати двократної вартості різниці фактично спожитої електричної енергії складає 3 299 грн. 89 коп., що підтверджується матеріалами справи.

На підставі викладеного, суд визнає позовні вимоги в частині сплати двократної вартості фактично спожитої і договірної величини споживання електричної енергії правомірними, обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи та задовольняє їх.

Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню з відповідача пені у розмірі 49 грн. 58 коп.

Відповідальність відповідача у вигляді стягнення пені передбачена п. 4.2.1 договору № 2389 від 30.10.2012р., за яким за внесення платежів, передбачених п. п. 2.3.3 - 2.3.4 даного договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 4 «Порядок розрахунків», відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається в окремому рахунку.

Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України.

Крім того, за порушення виконання умов договору № 2389 від 30.10.2012р., позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 7 грн. 81 коп. 3% річних та 81 грн. 54 коп. інфляційних збитків.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи викладене, позовні вимоги стосовно стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних збитків також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 80 - 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (40030, АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» (40024, м. Суми, вул. Прокоф`єва, 9, рахунок із спеціальним режимом використання № НОМЕР_2 у філії Сумське ОУ АТ «Державний ощадний банк України», МФО 337568, код 24000329) 3 299 грн. 89 коп. заборгованості.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (40030, АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» (40024, м. Суми, вул. Прокоф`єва, 9, рахунок № НОМЕР_3 в СФ ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 337546, код 24000329) 49 грн. 58 коп. пені, 7 грн. 81 коп. 3% річних, 81 грн. 54 коп. інфляційних збитків, 1 827 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене 13.10.2014р.

СУДДЯ Б.І. ЛИХОВИД