Ухвала суду № 40870321, 25.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2014 року м. Київ К/9991/51476/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Голубєвої Г.К.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Авіаційна компанія «Дніпроавіа»

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2012

у справі № 2а/0470/10406/11

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Авіаційна компанія «Дніпроавіа»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «УРС Груп»

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Авіаційна компанія «Дніпроавіа» (далі по тексту - позивач, ВАТ «Дніпроавіа») звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську (далі по тексту - відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000548821 від 04.08.2011.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2011 позовні вимоги задоволено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2012 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «УРС ГРУП» за липень, вересень, жовтень, листопад 2010 року, за результатами якої 21.07.2011 складено акт перевірки №1261/08-03/1-01130549.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 1.4, п. 1.8 ст. 1, пп. 7.2.1, пп. 7.2.3 п.7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: занижено позитивне значення податку на додану вартість у липні 2010 року на суму 8118,80 грн.; завищено від'ємне значення податку на додану вартість у вересні 2010 року на суму 17811,62 грн.; завищено від'ємне значення податку на додану вартість у жовтні 2010 року на суму 15445,66 грн.; завищено від'ємне значення податку на додану вартість у листопаді 2010 року на суму 7427,48 грн.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №000054 8821 від 04.08.2011.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходи в з того, що позивачем підтверджено реальність здійснення господарської операції з ТОВ «УРС ГРУП» всіма необхідними первинними документами, а тому відповідач безпідставно зробив висновок про завищення позивачем сум податкового кредиту.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції вказав на те, що первинні документи надані позивачем на виконання укладених договорів з ТОВ «УРС ГРУП» складені з порушеннями, а тому податковий орган правомірно виніс податкове повідомлення-рішення №000054 8821 від 04.08.2011.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податком на додану вартість» податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податком на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що між ВАТ «АК «Дніпроавіа» (замовник) та ТОВ «УРС ГРУП» (підрядник) укладено договір підряду - 29.07.2010 №29/06-1 відповідно до якого підрядник зобов'язувався власними силами та засобами виконати ремонт трубопроводу, складу відповідно до технічної тендерної документації та здати виконані роботи у встановленому порядку.

Між вказаними сторонами 30.07.2010 укладена додаткова угода №1, якою сторони змінюють п. 1.5 договору підряду від 29.07.2010 №29/06-1, а саме викладають пункт вказаного договору з можливістю залучення субпідрядника - ТОВ «Будмонополія».

Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до п. 4.4 договору підряду від 29.07.2010 №29/06-1, роботи підрядником виконуються власними силами без залучення субпідрядної організації, а строк виконання робіт - три місяці з моменту підписання договору, однак акти підписання виконаних робіт у липні 2010 року з субпідрядником відсутні.

Таким чином, договір підряду від 29.07.2010 №29/06-1, додаткова угода до нього від 30.07.2010 №1, документи на виконання договору підряду суперечать одне одному та не можуть підтвердити реальність здійснення робіт. Товарно-транспортні накладні не можуть підтвердити отримання товару, оскільки не відповідають вимогам складання.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо правомірності прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення №0000548821 від 04.08.2011 про застосування до позивача зобов'язання з податку на додану вартість на суму 48803,56 грн. та застосовані штрафні санкції на суму 12200,89 грн.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Авіаційна компанія «Дніпроавіа» відхилити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)Г.К. Голубєва (підпис)Т.М. Шипуліна