Ухвала суду № 40870200, 01.10.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/4673/13-а

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

представника позивача Нестеренко Н.В., представника відповідача Лопуленко О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (правонаступника Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби) на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Фірма «Кохан» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

20 червня 2013 року Приватне підприємство «Фірма «Кохан» (далі - ПП «Фірма «Кохан») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.03.2013 р. №0000372230 та №0000362230.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Фірма «Кохан» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства щодо взаємовідносин з ПП «Дана маркет юг», ПП «ОСК-Компані», ТОВ «Укрвебконсалтинг», ПП«Дана Даблю», ПП «Автотранспортна компанія «Алана», за результатами якої складено акт №35/22-3/32727068/543 від 21.02.2013 р. Перевіркою встановлено порушення ПП «Фірма «Кохан»: п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України; п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.138.2 ст.138 , пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України. На підставі висновків, зазначених у акті перевірки, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 04.03.2013 р. №0000372230 та №0000362230. Позивач не погоджується з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями та зазначає, що господарські операції з ПП «Дана маркет юг», ПП «ОСК - Компані», ТОВ«Укрвебконсалтинг», ПП «Дана Даблю», ПП «Автотранспортна компанія «Алана» мали реальний характер та підтверджуються відповідними первинними документами, які відображені у бухгалтерському обліку ПП «Фірма «Кохан», а висновки податкового органу про заниження податку на прибуток у сумі 103159,48грн. та податку на додану вартість у сумі 82872,96 грн. є безпідставними.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 04.03.2013 р. №0000372230 та №0000362230

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Державна податкова інспекція у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволені позову ПП «Фірма «Кохан» відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї представника позивача Нестеренко Н.В., представника відповідача Лопуленко О.П., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у період з 08.02.2013 р. по 14.02.2013 р. ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП«Фірма «Кохан» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам ПП «Дана Маркет юг», ПП «Оск-компані», ТОВ «Укрвебконсалтинг», ПП«Дана Даблю», ПП «Автотранспортна компанія «Алана» за весь період взаємовідносин, за результатами якої складено акт №35/22-3/32727068/543 від 21.02.2013р. (Т. 1, а.с.21-27)

Перевіркою встановлено порушення ПП«Фірма «Кохан»:

- п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ПДВ всього на суму 82872,96 грн., у тому числі по періодах: вересень 2010 року у розмірі - 15065,53 грн., жовтень 2010 року у розмірі - 3348,21 грн., листопад 2010 року у розмірі - 2404,90 грн., грудень 2010 року у розмірі - 7504,17 грн., лютий 2011 року у сумі - 3468,22 грн., березень 2011 року у сумі - 46764,75 грн., травень 2011 року у сумі - 1544,64 грн., липень 2011 року у сумі - 2014,53 грн., серпень 2011 року у сумі - 758,01 грн.;

- п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі - 103 159,48 грн., у тому числі: 3 квартал 2010 року у сумі - 18831,92 грн., 4 квартал 2010 року у сумі - 16571,59 грн., 1 квартал 2011 року у сумі - 62791,22 грн., 2 квартал 2011 року у сумі - 1776,33 грн., 3 квартал 2011 року у сумі - 3188,42 грн.

На підставі висновків, зазначених у акті перевірки, ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС від 04.03.2013 р. були винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0000372230, яким ПП «Фірма «Кохан» визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 82873,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 7775,00 грн. (Т. 1 а.с. 19).

- №0000362230, яким ПП «Фірма «Кохан» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на 103159,00 грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції у сумі 9479,00 грн. (Т. 1, а.с. 20).

Відповідно до акту перевірки №35/22-3/32727068/543 від 21.02.2013 р. перевіркою було встановлено, що ПП «Фірма «Кохан» за перевіряємий період було неправомірно включено до податкового кредиту суми ПДВ по господарським операціям з ПП «Дана Маркет юг», ПП«Оск-компані», ТОВ «Укрвебконсалтинг», ПП«Дана Даблю», ТОВ «Автотранспортна компанія «Алана» та безпідставно віднесено до складу валових витрат витрати по господарським операціям із вказаними контрагентами.

Так, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС було отримано акт ДПІ у Приморському районі м.Одеси №495/23-5/35503072 від 06.04.2011 р. «Про неможливість проведення документальної перевірки ПП «Дана Маркет юг» з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за період березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року», відповідно до якого перевіркою встановлено, що у ПП «Дана Маркет юг» відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням згідно з ч. 1,5 ст.203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України угоди з контрагентами є нікчемними.

Також, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС були отримані акти ДПІ у Приморському районі м. Одеси №263/23-5/37351889 від 04.03.2011 р. «Про неможливість проведення документальної перевірки ПП «Дана Даблю», щодо правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року»; №1330/23-5/37351889 від 15.04.2011 р. «Про неможливість проведення документальної перевірки ПП «Дана Даблю», щодо правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2011року»; №1678/23-5/37351889 від 08.06.2011 р. «Про неможливість проведення документальної перевірки ПП «Дана Даблю», щодо правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2011 року», згідно яких встановлено, що у ПП «Дана Даблю» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням згідно з ч. 1,5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України угоди з контрагентами мають ознаки нікчемності.

Крім того, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС було отримано акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси №500/23-513/37351391 від 24.02.2012р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Оск-компані» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період березень-грудень 2011 року», згідно якого встановлено, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться. При цьому, встановлено що за ПП «Оск-компані» згідно «Переліку платників ПДВ за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» рахуються розбіжності між сумами податкового зобов'язання та податкового кредиту.

Також, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС встановлено, що згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_4 від 16.01.2012 р. він не виконував функції директора ТОВ «Автотранспортна компанія «Алана» та був фіктивним директором.

При цьому, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС встановлено, що згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_5 від 07.02.2012 р. він не виконував функції директора ТОВ «Укрвебконсалтинг» та був фіктивним директором.

Задовольняючи позов ПП «Фірма «Кохан» суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується апеляційний суд.

Згідно з приписами «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. №984 та зареєстрованого Мінюстом 12.01.2011 р. за №34/18772, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пунктом 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Таким чином суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що дані актів перевірки відносно контрагентів ПП «Фірма «Кохан» без зазначення конкретних порушень з боку позивача, з посиланням на первинні документи, не можуть бути безумовною підставою для встановлення факту порушень з його боку. Крім того, оскільки діючим законодавством України передбачена індивідуальна відповідальність, суб'єкт господарювання не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства його контрагентом, у разі якщо не доведено про його обізнаність та спрямованість дій на отримання податкової вигоди у зв'язку з узгодженістю таких дій. В актах перевірки відносно ПП «Фірма «Кохан» податковим органом не наведено жодного документу про притягнення до будь-якої відповідальності за порушення податкового законодавства його контрагентів на підставі складених відносно них актів. Таких документів не надано відповідачем і суду.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який діяв на час зазначених господарських відносин та втратив чинність з 01.01.2013р.) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону було визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У відповідності до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включається до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який був чинним на час зазначених правовідносин та втратив чинність з 01.01.2011р.) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судами обох інстанції враховується, що 15.08.2011 р. між ПП «Фірма «Кохан» (покупець) та ПП «Автотранспортна компанія «Алана» (постачальник) було укладено договір №290 (Т. 1, а.с. 40-41), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати, а покупець прийняти у власність і оплатити підлогове покриття у тому числі: лінолеум, ламінат, паркет, ковролін, килимне покриття, комплектуючі, фурнітуру, супутні товари.

На виконання зазначених умов договору ПП «Автотранспортна компанія «Алана» було передано лінолеум ПП «Фірма «Кохан» за накладною №290 від 15.08.2011 р. на загальну суму 4 548,06 грн., у тому числі ПДВ у сумі 758,01 грн. з відповідною податковою накладною №290 від 15.08.2011 р. (Т.1, а.с.42-43) Отриманий товар був прийнятий на склад позивача, про що свідчить прибутковий ордер від 15.08.2011 р. (Т.1, а.с.173) та зазначені операції були відображені позивачем в бухгалтерському обліку. Позивачем було сплачено кошти за зазначений товар на підставі рахунку №290 від 15.08.2011 р. (Т.1, а.с.44), що підтверджується випискою з банку за жовтень 2011 року (Т.1, а.с.129-131).

Сума податку на додану вартість по зазначеній податковій накладній включена позивачем до складу податкового кредиту у перевіряємому періоді, відображена в податковій декларації з податку на додану вартість за перевіряємий період та у реєстрі отриманих податкових накладних за перевіряємий період.

Також судами 1-ї та 2-ї інстанції враховано, що 01.03.2011 р. між ПП «Фірма «Кохан» (покупець) та ПП «Оск-компані» (постачальник) було укладено договір постачання №6 (Т. 1, а.с. 45-46), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати, а покупець прийняти у власність і оплатити підлогове покриття у тому числі: лінолеум, ламінат, паркет, ковролін, килимове покриття, комплектуючі, фурнітуру, супутні товари.

На виконання зазначених умов договору ПП «Оск-компані» було передано лінолеум, плінтус, кріплення до плінтусу, ламінат ПП«Фірма «Кохан» за накладними №744 від 30.03.2011 р. на суму 99 743,60 грн., у тому числі ПДВ у сумі 16623,93 грн., №745 від 30.03.2011 р. на загальну суму 52 323,53 грн, у тому числі ПДВ у умі 8720,59грн., №746 від 30.03.2011 р. на загальну суму 70 560 грн., утому числі ПДВ у сумі 11760,00 грн. з відповідними податковими накладними №744 від 30.03.2011 р., №745 від 30.03.2011 р., №746 від 30.03.2011 р. (Т. 1, а.с. 47-52) Отриманий товар був прийнятий на склад позивача, про що свідчить прибутковий ордер від 30.03.2011 р. (Т. 1, а.с. 168-170) та зазначені операції були відображені позивачем в бухгалтерському обліку. Позивачем було сплачено кошти за зазначений товар, що підтверджується випискою з банку за березень 2011 року (Т. 1, а.с. 112-116).

Сума податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включена позивачем до складу податкового кредиту у перевіряємому періоді, відображена в податковій декларації з податку на додану вартість за перевіряємий період та у реєстрі отриманих податкових накладних за перевіряємий період.

Колегія суддів відхиляє посилання апеляційної скарги та акта перевірки на те, що у ПП«Оск-компані» за юридичною адресою не знаходиться, оскільки, як вірно зазначено судом першої інстанції, доказів того, що ПП«Оск-компані» було відсутнє за місцезнаходженням на момент здійснення господарських операцій з ПП«Фірма «Кохан» до суду не надано та не зазначено про це у акті перевірки.

Також колегія суддів погоджується з тим, що посилання відповідача на те, що згідно «Переліку платників ПДВ за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» рахуються розбіжності між сумами податкового зобов'язання та податкового кредиту, не може бути беззаперечною підставою для встановлення заниження податкових зобов'язань його контрагентом ПП «Фірма «Кохан» з огляду на наступне.

Платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті та несуть самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Виходячи з наведеного порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Окрім зазначеного, жодна норма діючого законодавства не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

06.05.2011р. між ТОВ «Укрвебконсалтинг» (постачальник) та ПП«Фірма «Кохан» (покупець) було укладено договір поставки №10 (Т. 1, а.с. 55), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується постачати товар (передати у власність покупця) для використання у підприємницькій діяльність, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього кошти. Так, згідно до п. 2.1 зазначеного договору, предметом поставки є: підлогове покриття - лінолеум, ламінат, перкет, ковролін, килимове покриття, плінтуси, фурнітура, супутні товари.

На виконання зазначених умов договору ТОВ «Укрвебконсалтинг» було передано товар ПП«Фірма «Кохан» за накладними №64 від 04.07.2011 р. на загальну суму 12 087,18 грн., у тому числі ПДВ у сумі 2014,53 грн., №153 від 06.05.2011 р. на загальну суму 9 267,82 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1544,64 грн. з відповідними податковими накладними №64 від 04.07.2011 р., №153 від 06.05.2011 р. (Т.1, а.с.56-57, 59-60). Отриманий товар був прийнятий на склад позивача, про що свідчить прибутковий ордер від 04.07.2011 р. та 06.05.2011 р. (Т.1, а.с.171-172), зазначені операції були відображені позивачем в бухгалтерському обліку. Позивачем було сплачено кошти за зазначений товар на підставі рахунку, що підтверджується випискою з банку за травень, липень, вересень 2011 року (Т.1, а.с.117-120, 122-125, 126-128).

Сума податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включена позивачем до складу податкового кредиту у перевіряємому періоді, відображена в податковій декларації з податку на додану вартість за перевіряємий період та у реєстрі отриманих податкових накладних за перевіряємий період.

Також, 11.01.2011р між ПП «Фірма «Кохан» (покупець) та ПП «Дана Даблю» (постачальник) було укладено договір №1 від 11.01.2011 р. (Т.1, а.с.77-78) Відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується поставити та передати, а покупець прийняти у власність і оплатити підлогове покриття у тому числі: лінолеум, ламінат, паркет, ковролін, килимове покриття, комплектуючі, фурнітуру, супутні товари.

На виконання зазначених умов договору ПП «Дана Даблю» було передано товар ПП«Фірма «Кохан» за накладними №8 від 01.03.2011 р. на загальну суму 7 200 грн., у тому числі ПДВ у сумі 1200,00 грн., №741 від 29.03.2011 р. на загальну суму 50 761,36 грн, у тому числі ПДВ у сумі 8460,23 грн., №467 від 15.02.2011 р. на загальну суму 20 809,39 грн., у тому числі ПДВ у сумі 3468,22 грн., №677 від 22.12.2010 р. на загальну суму 12 722,53 грн, у тому числі ПДВ у сумі 2 120,42 грн., №502 від 14.12.2010 р. на загальну суму 32 302,49 грн, у тому числі ПДВ у сумі 5 383,75 грн. з відповідними податковими накладними №8 від 01.03.2011р., №741 від 29.03.2011р., №467 від 15.02.2011р., №677 від 22.12.2010 р., №502 від 14.12.2010 р. (Т.1, а.с. 79-80, 82-83, 85-86, 88-91). Отриманий товар був прийнятий на склад позивача, про що свідчить прибуткові ордера від 01.03.2011р., 29.03.2011 р., 15.02.2011 р. та 22.12.2010 р., 14.12.2010 р. (Т.1, а.с.158-162), зазначені операції були відображені позивачем в бухгалтерському обліку. Позивачем було сплачено кошти за зазначений товар на підставі рахунків ПП «Дана Даблю», що підтверджується випискою з банку за лютий, березень 2011 року (Т.1, а.с.107-116) та за грудень 2010 року (Т. 1, а.с. 102-106)

Сума податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включена позивачем до складу податкового кредиту у перевіряємому періоді, відображена в податковій декларації з податку на додану вартість за перевіряємий період та у реєстрі отриманих податкових накладних за перевіряємий період.

Суд першої інстанції вірно виходив з необґрунтованості посилання відповідача у акті перевірки на те, що у ПП«Дана Даблю» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням, оскільки вказані обставини є виключно припущеннями відповідача, які не підтверджені належними доказами та не доводить факту не поставки товару.

ПП «Фірма «Кохан» було отримано товар від ПП «Дана Маркет юг» за накладними №3371 від 03.09.2010 р. на загальну суму 5 414,17 грн., у тому числі ПДВ у сумі 902,36 грн., №3755 від 20.09.2010 р. на загальну суму 84 979,03 грн., у тому числі ПДВ у сумі 14163,17 грн., №5010 від 21.10.2010 р. на загальну суму 14531,56 грн., у тому числі ПДВ у сумі 2421,93 грн., №4574 від 04.10.2010 р. на загальну суму 5 557,68 грн., у тому числі ПДВ у сумі 926,28 грн., №4740 від 03.11.2010 р. на загальну суму 14 429,38грн., у тому числі ПДВ у сумі 2404,90 грн. з відповідними податковими накладними №3371 від 03.09.2010 р., №3755 від 20.09.2010 р., №5010 від 21.10.2010 р., №4574 від 04.10.2010 р., №4740 від 03.11.2010 р. (Т.1, а.с. 62-63, 65-66, 68-69, 71-72, 74-75) Отриманий товар був прийнятий на склад позивача, про що свідчить прибуткові ордера від 03.09.2010 р., 20.09.2010 р., 21.10.2010 р., 04.10.2010 р., 03.11.2010 р. (Т. 1, а.с. 163-164, 165-167) зазначені операції були відображені позивачем в бухгалтерському обліку. Позивачем було сплачено кошти за зазначений товар на підставі рахунків (Т. 1, а.с. 64, 67, 70, 73, 76), що підтверджується випискою з банку за жовтень, листопад 2010 року (Т. 1, а.с. 94-101).

Сума податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включена позивачем до складу податкового кредиту у перевіряємому періоді, відображена в податковій декларації з податку на додану вартість за перевіряємий період та у реєстрі отриманих податкових накладних за перевіряємий період.

Колегія суддів відхиляє посилання апеляційної скарги та акта перевірки на те, що у ПП «Дана Маркет юг» відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням, оскільки вказані обставини є припущеннями відповідача, які не підтверджені належними доказами та не доводить факту не поставки товару.

Суд першої інстанції правильно зазначив про необґрунтованість посилання відповідача на наявність ознак нікчемності угод з зазначеними контрагентами згідно з ч.1,5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу, враховуючи наступне.

Частина перша ст.203 ЦК України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з частиною другою ст. 215 ЦКУ недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. ст. 219, 220, 221, 224, 228 ЦК України недійсними, зокрема, є правочини у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності в разі відсутності його схвалення батьками, усиновлювачем або опікуном, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування в порядку ст. 71 ЦК України, правочин, що порушує публічний порядок, тобто спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Також, відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Правовими наслідками укладення правочину, зокрема договору про надання робіт (послуг), є виникнення у сторін такого договору взаємних прав та обов'язків з їх подальшою реалізацією. Оскільки вищезазначені договори було укладено сторонами, скріплено печатками та підписами, сторонами виконанні обов'язки за цим договорами (сплачені кошти, надані послуги), то відповідно такі договори не можуть бути визнаний фіктивними.

Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Також, відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Судом першої інстанції вірно зазначено про те, що укладені між ПП «Фірма «Кохан» та вищезазначеними контрагентами угоди не віднесені законом до нікчемних, а також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, ухилення від сплати податків, фіктивне підприємництво тощо.

При цьому, таких вироків у кримінальній справі, які б підтверджували зазначені обставини не надано, не зазначено про їх наявність і на час проведення перевірки.

Колегія суддів погоджується з тим, що ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС, приймаючи оскаржувані рішення, не могла керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених угод, висновок відповідача про те, що зазначені угоди очевидно суперечать інтересам держави та суспільства під час розгляду справи, не підтверджені належними доказами та рішеннями суду про визнання їх такими.

Отже, на підставі викладеного та п.5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, окрім встановлених зазначеним Законом, не дозволяється, наявності відповідних первинних документів, що підтверджують господарські операції з надання послуг та робіт ПП «Дана маркет юг», ПП «ОСК - Компані», ТОВ«Укрвебконсалтинг», ПП«Дана Даблю», ПП «Автотранспортна компанія «Алана», суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість рішення відповідача про заниження ПП «Фірма «Кохан» податку на прибуток у сумі 103159,48 грн.

Також, з урахуванням зазначеного вище, та наявності первинних документів щодо отримання послуг ПП «Фірма «Кохан» у межах господарських операцій, здійснюваних з ПП «Дана маркет юг», ПП «ОСК - Компані», ТОВ «Укрвебконсалтинг», ПП «Дана Даблю», ПП «Автотранспортна компанія «Алана», колегія суддів вважає необґрунтованими висновки відповідача про заниження податку на додану вартість за перевіряємий період на загальну суму 82872,96 грн..

ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС не довела правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, який дійшов висновку про те, що адміністративний позов ПП «Фірма «Кохан» підлягає задоволенню, а податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 04.03.2013р. №0000372230 та №0000362230 - скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не довів та не обґрунтував. В свою чергу позивач довів апеляційному суду протиправність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 04.03.2013р. №0000372230 та №0000362230.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Відтак, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення рішення апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов