Ухвала суду № 40870110, 22.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2014 року м. Київ К/800/60877/13

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Вербицької О.В., Пилипчук Н.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25.09.2013 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.11.2013 року

у справі № 812/6485/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смавіт»

до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Смавіт» звернулось до суду з адміністративним позовом до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25.09.2013 року у справі № 812/6485/13-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.11.2013 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області від 11.07.2013 року № 0000022250.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами фактичної перевірки господарської одиниці, що належить позивачу, за дотриманням порядку проведення розрахунків, відповідачем складено акт від 26.04.2013 року № 0142/08/00/22/37456564, яким встановлено порушення п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», порушення режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості (у фіскальному чеку товар «унітаз» закодовано як «компакт Senta-07 (косой); п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», порушення встановленого порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання у сумі 80 109, 00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.07.2013 року № 0000022250, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 160 303, 00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку щодо відсутності порушень позивачем положень п. 11, п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та протиправного прийняття податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно із ст. 6 вказаного Закону облік товарних запасів юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) ведеться у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до наказу ТОВ «Самвіт» «Про організацію роботи бухгалтерського обліку документообігу на роздрібних торгівельних об'єктах (магазинах)» на підприємстві організовано аналітичний облік руху товарно-матеріальних цінностей в наступному порядку - в бухгалтерії зведення обліку залишків товарів та матеріалів в сумарному кількісному вигляді, на торгівельних точках - прийом товару здійснюється на підставі внутрішніх переміщень. Оригінали документів зберігаються в офісі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підтвердження факту оприбуткування товарів позивачем надані належним чином завірені копії накладних на внутрішнє переміщення товарів, видаткових накладних на придбання товарів.

Судами попередніх інстанцій вірно відхилено доводи відповідача щодо невірного програмування позивачем в чеку назви товару, оскільки такий недолік програмування не становить складу правопорушення, передбаченого Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком судів про відсутність у відповідача правових підстав застосувати до позивача штрафні (фінансові) санкції відповідно до ст.ст. 17, 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м.Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області відхилити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25.09.2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.11.2013 року у справі № 812/6485/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді О.В.Вербицька

Н.Г.Пилипчук