Постанова № 40869750, 02.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

826/18967/13-а

Д О Д А Т К О В А

ПОСТАНОВА

02 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Костюченка М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору та витрат на правову допомогу у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного агентства автомобільних доріг України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2013 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати бездіяльність Державного агентства автомобільних доріг України, що полягала в ухиленні від розгляду запиту на одержання публічної інформації від 08.11.2013 щодо штатного розпису центрального апарату Державного агенства автомобільних доріг України на 2010 рік протиправною та зобов'язати Державне агентство автомобільних доріг України розглянути запит на одержання публічної інформації від 08.11.2013 щодо штатного розпису центрального апарату Державного агенства автомобільних доріг України на 2010 рік.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

В результаті розгляду даної апеляційної скарги 08 травня 2014 року колегією суддів Київського апеляційного адміністративного суду ухвалено постанову, якою дану скаргу задоволено, шляхом, визнання бездіяльності Державного агентства автомобільних доріг України, що полягала в ухиленні від розгляду запиту на одержання публічної інформації від 08 листопада 2013 року щодо штатного розпису центрального апарату Державного агенства автомобільних доріг України на 2010 рік протиправною та зобов'язання Державного агентства автомобільних доріг України розглянути запит на одержання публічної інформації від 08 листопада 2013 року щодо штатного розпису центрального апарату Державного агенства автомобільних доріг України на 2010 рік.

16 липня 2014 року за допомогою поштового зв'язку позивачем подано заяву про повернення судового збору та витрат на правову допомогу у сумі 1305 грн 36 коп.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи та заявлене прохання, колегія суддів вважає, що дана заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи при подачі апеляційної скарги позивачем сплачено судовий збір за подання адміністративного позову та подання апеляційної скарги на постанову суду в розмірі 105 грн 36 коп., а також здійснено витрат на правову допомогу у розмірі 1200 грн.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ (Закон №3674-VІ), який набрав чинності з 01.11.2011.

Частиною першою ст. 4 Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 2 п. 3 частини другої ст. 4 зазначеного Закону за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду складає 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість та порядок повернення судових витрат. Зокрема частиною першою ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 №2747-VI (КАС України) встановлено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вище викладене та ту обставину, що рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2014 року не вирішено питання щодо повернення судового збору, судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції слід повернути позивачу, а відтак, дана заява в цій частині підлягає задоволенню.

Що ж стосується повернення судових витрат на правову допомогу, колегія суддів вважає за необхідне зауважити наступне.

До матеріалів справи в суді першої інстанції було долучено акт виконаних робіт від 25.12.2013, відповідно до якого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказали, що ОСОБА_1 було надано наступні юридичні послуги: вивчення обставин справи та складення позовної заяви (22.11.2013); складення заяв та інших процесуальних документів по справі (20.12.2013).

Однак, зазначений акт не містить жодного визначення, в межах якої саме адміністративної справи надавалися такі юридичні послуги. Разом з тим, у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Укравтодору № 826/19355/13-а.

Водночас, слід зазначити, що договір про надання правової допомоги №101013 від 20.11.2013 є загальним, і його умови не дають можливості встановити, в якій саме адміністративній справі ОСОБА_2 надавав зазначені вище послуги.

Більше того, відповідно до пункту 5.4. Договору №101013 від 20.11.2013 замовник зобов'язаний внести передоплату послуг Юриста з надання правової допомоги до початку розгляду справи по-суті у сумі 1200 грн.

Зі змісту пунктів 5.5 та 5.6. оплата за договором носить характер авансу.

Проте, згідно із квитанцією передоплату за надані послуги 22.11.2013 та 20.12.2013 внесено лише 25.12.2013.

За таких обставин, відсутні належні та допустимі докази того, що юридичні послуги суму 931 грн. 08 грн. надавалися саме у межах адміністративної справи 826/18967/13-а.

Окрім того, в акті жодним чином не визначено і не конкретизовано, в чому полягають послуги із складення заяв та інших процесуальних документів, що це заяви та процесуальні документи.

Що стосується послуг із вивчення обставин справи та складення позовної заяви, то дані послуги не підпадають під визначення правової допомоги у розумінні Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», оскільки згідно із статтею 1 даного закону відшкодовуються витрати за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Відповідно до статті 3 КАС України адміністративний процес-правовідносини, що складаються під час здійснення адміністративного судочинства; адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом.

Складення позовної заяви та вивчення обставин справи не є процесуальними діями, оскільки вони здійснюються до звернення до суду та порушення провадження у справі, тобто на час їх вчинення правовідносини що виникають під час здійснення адміністративного судочинства відсутні.

Щодо відсутності доказів надання правових послуг на суму 268 грн 92коп., то в матеріалах справи відсутні будь - які докази надання послуг на дану суму та розрахунок витраченого часу і вартості таких послуг, що унеможливлює їх стягнення.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу на ті обставини,що представник позивача не зареєстрований у встановленому порядку як суб'єкт підприємницької діяльності, або як самозайнята особа (адвокат), тому згідно із вимогами закону він не має права надавати юридичні послуги із правової допомоги на платній основі.

Підсумовуючи наведені обставини, судова колегія приходить до переконання про необхідність часткового задоволення заявленого прохання, а саме в частині стягнення судового збору.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 168, 254 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору та витрат на правову допомогу у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного агентства автомобільних доріг України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Винести додаткове судове рішення, яким здійснити розподіл судових витрат.

Судові витрати в сумі 105 грн 36 коп., а саме за сплату судового збору присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України.

В іншій частині заяви відмовити.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання додаткової постанови суду щодо стягнення судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

В.А. Твердохліб

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Костюк Л.О.

Лічевецький І.О.