КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2524/14 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Федотов І.В.
У Х В А Л А
Іменем України
07 жовтня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів - Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,
при секретарі - Трегубенко Є.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про визнання дій протиправними та скасування рішення,
ВСТАНОВИЛА:
Спільне українсько-естонське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД» (далі - позивач, СП ТОВ «Оптіма-Фарм, ЛТД») звернулося до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (далі - відповідач, Інспекція) про визнання протиправними дій відповідача щодо прийняття постанови від 11.02.2014 року №54/14/7/26-5/1102/02/3 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та скасування зазначеної постанови.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 квітня 2014 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, вважаючи, що судом неповно з'ясовано обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст.12, ч. 1 ст.41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі звернення ПП «Лазуріт-К» відповідачем було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, держаних стандартів і правил СП ТОВ «Оптіма-Фарм, ЛТД» на об'єкті будівництва за адресою: м. Київ, вул. Бориспільській, 9-Ж, за результатами якої складено акт від 27.01.2014 року.
Згідно з висновками відповідача, викладеними у вказаному акті перевірки, посадовою особою Інспекції встановлено, що зазначений об'єкт будівництва є самовільно реконструйованим та експлуатується товариством без прийняття в експлуатацію в порядку, встановленому законодавством.
27.01.2014 року відповідачем складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з вимогою до СП ТОВ «Оптіма-Фарм, ЛТД» з 28.01.2014 року заборонити експлуатацію об'єкта будівництва та у строк до 28.01.2014 року усунути порушення приписів законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку.
Крім того, 27.01.2014 року відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким розгляд справи про правопорушення призначено на 11.02.2014 року.
11.02.2014 року за результатами розгляду вказаної справи Інспекцією прийнято оскаржувану постанову, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.5 п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено на нього штраф у розмірі 450660,00 грн.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку відсутній склад правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та здійснивши системний аналіз чинного законодавства, погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законами України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (далі - Порядок №553), Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461 (далі - Порядок №461).
Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У п.7 Порядку №553 вказано, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.
Підставами для проведення позапланової перевірки, у тому числі є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства та вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Відповідно до ч.2, 5, 8 ст.39 Закону №3038-VI, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.
Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Аналогічні правові норми містяться у п.п.3,11,12 Порядку №461.
Отже, з викладених правових норм вбачається, що експлуатація закінчених об'єктів будівництва, зокрема при здійсненні їх реконструкції, дозволяється лише після введення таких об'єктів в експлуатацію, дозвіл на яку надається відповідним органом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю та посвідчується сертифікатом установленого зразка.
Разом з тим, з первинної документації, яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що реконструкція спірного об'єкта будівництва проводилася у період з 2008 року по 2009 рік. При цьому, після завершення зазначених будівельних робіт на підставі звернення позивача Інспекцією у 2011 році було видано сертифікат серії КВ №16411038941, яким підтверджено готовність закінченого будівництвом об'єкта (реконструкція незавершеного будівництва корпусу №116 на вул. Бориспільській, 9-Ж у Дарницькому районі м. Києва, адміністративно-виробничий комплекс літ.А - 26045,0 кв.м., контрольно-пропускний пункт літ. В - 17,5 кв.м.) до експлуатації.
Таким чином, судова колегія вважає, що позивач дотримався вимог законодавства щодо порядку введення в експлуатацію об'єкта будівництва після його реконструкції, а тому в даному випадку відсутній склад правопорушення, за яке до СП ТОВ «Оптіма-Фарм, ЛТД» застосовано штрафні санкції на підставі оскаржуваної постанови від 11.02.2014 року №54/14/7/26-5/1102/02/3.
Виходячи з цього, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач, виносячи постанову від 11.02.2014 року №54/14/7/26-5/1102/02/3 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, діяв всупереч Конституції України та приписам законодавства, що свідчить про протиправність такої постанови та необхідність її скасування.
При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що відповідач, діючи у порушення норм ч.2 ст.71 КАС України, ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані в ході апеляційного оскарження не надав суду жодних доказів, які б підтверджували ті обставини, на які він посилається в обґрунтуванні своїх вимог і заперечень на адміністративний позов і рішення суду першої інстанції.
Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються обставинами, встановленими судом першої інстанції, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення даного адміністративного позову та приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає його без змін.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 квітня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Федотов І.В.
Судді: Ісаєнко Ю.А.
Оксененко О.М.
Судове рішення № 40869653, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 07.10.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/2524/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: