Ухвала суду № 40869646, 07.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15870/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

07 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

при секретарі - Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Спектор-Рост» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спектор-Рост» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектор-Рост» (далі - позивач, ТОВ «Спектор-Рост») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.04.2013 року №0000962250.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 листопада 2013 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про задоволення позовних вимог, вважаючи, що судом неповно з'ясовано обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст.12, ч. 1 ст.41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Спектор-Рост» є юридичною особою, яка перебуває на податковому обліку ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві як платник податку на додану вартість (далі - ПДВ).

Відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Спектор-Рост» з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Виробниче Об'єднання «Ексім-Продукт» за період з 01.10.2012 року по 31.10.2012 року, за результатами якої складено акт від 05.04.2013 року №1526/2240/38078314.

Згідно з висновками вказаного акту перевірки, позивачем було порушено вимоги податкового законодавства, що призвело до заниження ПДВ у жовтні 2012 року на загальну суму 196755,28 грн.

На підставі акту від 05.04.2013 року №1526/2240/38078314 ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.04.2013 року №0000962250, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 196755,28 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 49188,82 грн.

Відмовляючи в задоволенні даного адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції, вчинені між позивачем і його контрагентом ТОВ «Виробниче Об'єднання «Ексім-Продукт», не мають реального характеру, а тому в даному випадку відсутні підстави для задоволення позову.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та здійснивши системний аналіз чинного законодавства, погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України), Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-XIV), Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (далі - Положення №88).

Так, відповідно до п.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, в силу вимог п.198.2. ст.198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Порядок складення платником податку-продавцем податкової накладної та надання її покупцю визначено статтею 201 ПК України.

Відповідно до п.201.1. ст.201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно до ч.1 ст.9 Закону №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Аналогічні правові норми містяться у п.2.4 Положення №88.

Отже, з наведених законодавчих положень вбачається, що податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної сили, крім іншого, повинні бути складені за результатами фактично вчиненої операції, мати всі обов'язкові реквізити, містити відомості про відповідну господарську операцію, її зміст та обсяг, а також бути підписаними уповноваженими особами.

Таким чином, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення податкового кредиту з ПДВ належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції та установлення спеціальної податкової правосуб'єктності її учасників. Для встановлення правомірності обчислення платником податків витрат, що враховуються при розрахунку об'єкта оподаткування податком на прибуток, необхідно визначити, що такі витрати були понесені суб'єктом господарювання для провадження його господарської діяльності, що підтверджується відповідною первинною документацією.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що податкова звітність позивача за жовтень 2012 року, зокрема, була ним сформована за результатами правовідносин з ТОВ «Виробниче Об'єднання «Ексім-Продукт» за договором поставки від 16.10.2012 року №16/10 та на підставі складених контрагентом позивача податкових накладних на загальну суму 1180532,00 грн., у тому числі з ПДВ у розмірі 196755,28 грн.

При цьому, як під час проведення перевірки податкової звітності позивача, так і після її завершення контролюючому податковому органу не було надано жодних первинних документів, підтверджуючих рух товарів та коштів між сторонами за вказаним договором поставки , що у відповідності до приписів п.44.6 ст.44 ПК України, є достатньою та необхідною правовою підставою вважати, що такі документи були відсутні у платника податків на час складання податкової звітності.

Більш того, як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи в суді першої інстанції судом двічі було витребувано у позивача зазначені документи, однак до суду першої інстанції товариством їх не надано, як не представлено і в ході апеляційного провадження.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності жодних правових підстав для визнання таких фінансово-господарських операції реальними та необхідності відмови в задоволенні позовних вимог.

Доводи апелянта стосовно того, що судом першої інстанції безпідставно було прийнято до уваги акт зустрічної звірки контрагента позивача та застосовано норми цивільного законодавства, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, оскільки відмовляючи в задоволенні позову позивачу суд першої інстанції виходив з інших, зазначених вище, підстав.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Спектор-Рост» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.