Ухвала суду № 40869361, 09.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/8740/14 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

09 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

при секретарі : Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 04.06.2014р. №0000064152, №0000062152, №0000063152., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Казенне підприємство спеціального приладобудування «Арсенал» звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.06.2014р. №0000064152, №0000062152, №0000063152.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2014 року позов Казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал» задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 04.06.2014р. №0000064152, №0000062152, №0000063152.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову і повному обсязі.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, співробітниками Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено перевірку позивача, за результатами якої складено Акт №41/26-55-15-02/14307357 від 20.05.2014р. про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування КП СПБ «Арсенал» (п.н. 14307357) бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за лютий 2014 року.

Перевіркою встановлено, що, на порушення п.198.1, 198.6 ст.198, п.201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, КП СПБ «Арсенал» завищено податковий кредит за січень 2014 року на суму ПДВ 982 746 грн. та за лютий 2014 року на суму ПДВ 1 007 466 грн., що призвело до порушення вимог п. 200.1, ст. 200 Податкового кодексу України, завищення від'ємного значення з ПДВ за січень 2014 року на суму ПДВ 982 746 грн., за лютий 2014 року на суму ПДВ 947 410 грн., а також до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту на суму ПДВ 60 056 грн., а також, на порушення вимог п. 200.1, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, КП СПБ «Арсенал» завищено суму бюджетного відшкодування на лютий 2014 року в розмірі 982 746 грн.

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем було прийнято податкові повідомлення рішення від 04 червня 2014 року:

- №0000063152, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 930 156 грн.;

- №0000064152, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем - 60 056,00 грн., за штрафними санкціями - 15 014 грн.;

- №0000062152, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 982 746 грн.

В ході проведення перевірки виявлено, що згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлено розбіжність у січні 2014 року на суму ПДВ 1074459,82 грн. та у лютому 2014 року на суму ПДВ 995674,42 грн. із контрагентом ТОВ «ВТС-ПРОМ» (п.н. 38922650). Дані розбіжності виникли у зв'язку з актом перервірки ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 15.05.2014р. №1378/26-55-22-08/38922650.

Актом перевірки встановлено взаємовідносини КП СПБ «Арсенал» із ТОВ «ВТС-ПРОМ» (п.н. 38922650), згідно договору №3 від 25.11.2013 р. реалізовано мікросхеми, підшипники, резистори, мікро зборки, запобіжники, заготовки, лампи на загальну суму 5 896 474,68 грн., в т.ч. ПДВ 982 745,78 грн. у січні 2014 року та на загальну суму 6 044 798,02 грн., в т.ч. ПДВ 1 007 466,34 грн. у лютому 2014 року. На підтвердження податкового кредиту за січень, лютий 2013 року по взаємовідносинах із ТОВ «ВТС-ПРОМ» надано податкові накладні із зазначенням товарів із кодом УКТ ЗЕД, видаткові накладні та приходні ордери про отримання товарів, які обліковуються на рахунку №20 «Виробничі запаси» бухгалтерського обліку. Згідно умов договору, поставка товару здійснюється після попередньої оплати та транспортом покупця зі складу постачальника за адресою: м. Київ, вул. Лаврська, 16. Приймання-передача товару здійснюється на території покупця (м. Київ, вул. Московська, 8) в присутності представника постачальника. На балансі підприємства наявні 14 вантажних автомобілів, 10 легкових та 9 автомобілів спецпризначення.

Також, відповідно до матеріалів справи, в акті перевірки вчинено запис, що згідно акта про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ВТС-ПРОМ» від 15.05.2014 року №1378/26-55-22-08/38922650, складеного у ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Вербена- Н» (податковий номер 38150277), ТОВ «Цикломен-Н» (податковий номер 38150285) за січень, лютий 2014 року встановлено, що згідно з додатком №5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року, поданої ТОВ «ВТС-Пром» до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, в розділі II «Податковий кредит» встановлено формування податкового кредиту за рахунок ТОВ «Вербена-Н» (ПН 38150277) у загальній сумі 1 052 963,28 грн., що становить 100% всього податкового кредиту ТОВ «ВТС-Пром» за січень 2014 року. Згідно з додатком №5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації з датку на додану вартість за лютий 2014 року, поданої TOB «ВТС-Пром» до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, в розділі II «Податковий кредит» встановлено формування податкового кредиту за рахунок TOB «Цикломен-Н» (ПН 38150285) у загальній сумі 1031203,39 грн., що становить 100% всього податкового кредиту TOB «ВТС-Пром» за лютий 2014 року.

В свою чергу, працівниками управління податкового аудиту ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, з метою вручення запиту від 15.05.2014 року №23075/10/26-55- 22-08-10, здійснено вихід на податкову адресу TOB «ВТС-Пром»: м. Київ, вул. Лаврська, 16, за результатами якої встановлено відсутність TOB «ВТС-ПРОМ» та його посадових осіб за вищевказаною адресою, про що складено акт від 15.05.2014 року №914/26-55-22-08/38922650 та передано запит до СУ ФР ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 15.05.2014 №783/9/26-55-22-08 на встановлення фактичного місцезнаходження TOB «ВТС- ПРОМ».

Крім того, в ході перевірки використано інформацію, наведену в актах ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, а саме: від 03.04.2014 № 1016/26-55-22-07/38150277 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта ТОВ «Вербена-Н» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2014 року»; від 09.04.2014 р. №1114/26-55-22-08/38150285 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Цикломен-Н» при здійсненні фінансово-господарських відносин з платниками податків за період з 01.02.2013 року по 31.03.2014 року».

Враховуючи вищенаведене, відповідач в акті перевірки прийшов до висновку, що податкові накладні, які складені ТОВ «ВТС-Пром» не можуть бути прийняті до уваги як первинні документи, які підтверджують правомірність віднесення сум до податкового кредиту КП СПБ «Арсенал» в бухгалтерському та податковому обліку, а тому позивачем безпідставно включено до податкового кредиту податок на додану вартість за січень 2014 року та за лютий 2014 року, сформований по операціям з ТОВ «ВТС-Пром».

Суд першої інстанції вважає такі висновки відповідача безпідставним, з чим погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.

Так, відповідно до статті 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно зі статтею 198.1 вищезазначеного кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Статтею 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до статті 201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, згідно із статтею 201.8, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Матеріали справи містять податкові накладні, видаткові накладні, рахунки - фактури, виписані позивачу його контрагентом, в той же час, акт перевірки позивача не містить жодних зауважень щодо їх змісту та інформації про відсутність статусу платника податку у контрагента позивача станом на дату їх виписки.

Матеріали справи містять докази фактичного оприбуткування товару, зокрема, підтверджується прибутковими ордерами на оприбуткування товарів від ТОВ «ВТС - Пром», витяг з журналу реєстрації товару, та договір оренди нежитлового приміщення №к-205 від 01.10.2013 р.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на визначення податкових зобов'язань контрагенту позивача, винесення вироків посадовим особам підприємства щодо ухиляння контрагентом позивача від сплати податків та зборів або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону про бухгалтерський облік, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п.5 ст.9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Положення покладає на керівника підприємства, головного бухгалтера обов'язок обліковувати первинні документи. За п. 2.15 Положення, Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Положенням забороняється приймати до виконання лише первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення. (п. 2.16 Положення).

Пунктом 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379, визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, такою особою є підприємство (установа, організація), але не її керівник. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні питання про недійсність податкової накладної.

Відповідно до п.6.2. зазначеного Порядку, податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Господарська діяльність контрагента позивача на момент здійснення правочину не була припинена, що не заперечувалось податковим органом, вказане товариство було зареєстровано платником податку на додану вартість, а тому податкові накладні складені належною особою та не суперечать приписам норм чинного законодавства.

Суд першої інстанції наголошує на положення інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 р. № 1112/11/13-10 щодо принципу персональної податкової відповідальності в спорах про податок на додану вартість та принципу добросовісності платника податків, якими визначено, що сама по собі несплата податку продавцем (серед іншого й внаслідок ухилення від сплати) у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Відповідальна за сплату податку на додану вартість особа, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи.

Якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції реальні та відповідають дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. Не будуть підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни з боку його контрагентів, припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість, припинення юридичної особи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо визнання протиправними податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 04.06.2014р. №0000064152, №0000062152, №0000063152.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у матеріалах справи відповідачем не надано належних і допустимих доказів, що оскаржувані повідомлення-рішення від 04.06.2014р. №0000064152, №0000062152, №0000063152 прийнято обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що підстави для скасування постанови - відсутні.

Колегія суддів не бере до уваги посилання відповідача в апеляційній скарзі на норми законодавства, які не відносяться до фактичних обставин справи, та не можуть застосовуватись в даному випадку. Доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення, в зв'язку з чим, апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 159, 160, 162, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: А.Ю. Коротких

О.Г. Хрімлі

.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.