Рішення № 40869093, 08.10.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2014 р.

Справа № 916/2885/14

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Ніколаєві П.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/2885/14:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Керамейя”;

до відповідача: Приватного підприємства „Дінінжінірінг”;

про стягнення 8 543,15 грн., -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю „Керамейя” (далі – Позивач) звернулось до приватного підприємства „Дінінжінірінг” (далі – Відповідач) із позовом про стягнення 8 543,15 посилаючись на наступне.

По видатковій накладній № 536 від 03 квітня 2012 р. позивач поставив відповідачеві товару на загальну суму 31 344,74 грн. Вказану суму відповідача сплатив частково у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 8 543.15 грн. яка досі не погашена.

На підставі викладеного. керуючись ст. ст. 526, 530, 692, 712 Цивільного кодексу України, Позивач просить стягнути вказану суми з відповідача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22 липня 2014 р. (суддя Оборотова О.Ю.) порушено провадження у даній справі.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 17.09.2014 р. у зв’язку з перебуванням судді Оборотові О.Ю. на лікарняному з 17.09.2014 р. дана справа передана на розгляд судді Никифорчуку М.І.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18 вересня 2014 р. (суддя Никифорчук М.І.) дана справа прийнята до свого провадження та її розгляд призначений на 08.10.2014 р.

07 жовтня.2014 р. до господарського суду Одеської області від позивача у справі надійшла телеграма про розгляд справи у відсутність позивача за наявними у справі доказами.

Відповідач в засідання суду не з’вився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи (поштове повідомлення з посиланням на закінчення строку зберігання у справі).

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленум Вищого Господарського Суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, -

3.9.1. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Причини неявки до суду відповідач не повідомив, відзив на позов не надав. Тому, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, згідно приписів ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами.

Як випливає з матеріалів справи, приведені вище обставини справи повністю підтверджуються наданими позивачем доказом – вказаною накладною.

Доказів сплати боргу відповідачем протягом строку розгляду справи в порядку ст. 33 ГПК України не надано. Таким чином, відповідач має борг у вказаній вище сумі та має його сплатити.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Посилання позивача на вказані норми ЦК України суд вважає правильним.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст.32,33,43, 44, 49, 82-85 господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Керамейя” – задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства „Дінінжінірінг” (65005, м. Одеса, вул. Мельницька, буд. 26/2, код ЄДРПОУ 33933170) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Керамейя” (40020, м. Суми, вул. Курська, буд. 18, код ЄДРПОУ 34327895) заборгованість у сумі 8 543 (вісім тисяч п’ятсот сорок три) грн. 15 коп. та судовий збір в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.

Повний текст рішення складено та підписано 13.10.2014р.

Суддя М.І. Никифорчук