Постанова № 40868980, 07.10.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2014 р. Справа№ 925/1638/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Мельниченко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Мостепанюк В.І. ( за довіреністю № 437/03 від 17.09.2014 року)

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.11.2013р.

у справі № 925/1638/13 (Суддя: Довгань К.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

третя особа на стороні відповідача без самостійних вимогна предмет спору Приватне підприємство "Полєм-ОПТ"

про стягнення 119 600, 00 грн., шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2013 року позивач звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до відповідача про стягнення з відповідача 119600, 00 грн. шляхом звернення стягнення на заставлене майно відповідно до договору застави №Дз1-51-2007 від 28.09.2007 р.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.11.2013 року у справі № 925/1638/13 позов задоволено повністю: в рахунок погашення заборгованості за договором застави № Дз1-51-2007 від 28.09.2007 року в розмірі 119 600, 00 грн., звернуто стягнення на предмет застави, що належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, а саме: p/ag KABAN Станок АА-1020 (с линейкой); p/ag KABAN Станок AD-1050; p/ag KABAN Станок BA-1020; p/ag OZCELIK Станок НО 14-07 Polar - 4A; p/ag OZCELIK Станок НО 14-11 Galaxy - 2; p/ag OZCELIK Станок HO 14-13 Orbit - 1.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що фізична особа - підприємець ОСОБА_3 передала в заставу позивачу в забезпечення зобов'язань позичальника (ПП "Полєм-Опт третя особа у справі) по договору про надання кредиту №51-2007 від 28.09.2007 р. рухоме майно. Проте, позичальник в строки, визначені кредитним договором кошти позивачу не повернув, тому з відповідача підлягає стягненню борг по кредиту шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 05 листопада 2013 року по справі № 925/1638/13 та в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що до кредитного договору неодноразово укладались додаткові угоди, відповідно до яких збільшувався обсяг зобов'язань відповідача без його згоди.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2013 року було прийнято до розгляду апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця та призначено розгляд справи № 925/1638/13 у складі колегії суддів: головуючий суддя Руденко М.А., суддів: Буравльова С.І., Пономаренка Є.Ю.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В. від 29.01.2014р. змінено склад колегії суддів, та призначено новий склад колегії: головуючий суддя Руденко М.А., судді Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.

29.01.2014 року через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

29.01.2014 року представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Колегією суддів, було відкладено розгляд справи на 11.03.2014р.

В подальшому розгляд справи неодноразово відкладався.

У судовому засіданні 20.05.2014 року представник ПАТ "Брокбізнесбанк" надав клопотання про призначення судової експертизи щодо оцінки майна.

20.05.2014р. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду було призначено по справі № 925/1638/13 судову експертизу щодо оцінки майна, проведення якої, доручено Київському Науково дослідному інституту судових експертиз, експерту з урахуванням експертної спеціальності, який має свідоцтва Міністерства юстиції України на проведення судових експертиз відповідного виду. Апеляційне провадження у справі було зупинено, матеріали справи надіслано до Київського Науково дослідного інституту судових експертиз для проведення вищезазначеної експертизи.

20.06.2014 року через відділ документального забезпечення суду від експерта ОСОБА_5 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, надійшло клопотання про надання матеріалів та проведення дій сторонами, необхідних для проведення експертизи.

Листом від 23.06.2014 року Київський апеляційний господарський суд зобов'язав сторін виконати вимоги експерта зазначені в клопотанні до 07.07.2014 року.

08.09.2014 року через відділ документального забезпечення суду від експерта ОСОБА_5 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, вдруге надійшло клопотання про надання матеріалів та проведення дій сторонами, необхідних для проведення експертизи.

Листом від 09.09.2014 року Київський апеляційний господарський суд вдруге зобов'язав сторін виконати до 23.09.2014 вимоги експерта зазначені в клопотанні, а саме, - забезпечити надання технічної документації на станки: акти технічного стану на поточний період, керівництв з експлуатації, іншої документації із зазначенням технічних параметрів станків.

19.09.2014 року через відділ документального забезпечення суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист повідомлення №6687/14-53 від 17.09.2014 року, в якому зазначено, що оскільки технічна документація на вищезазначені об'єкти дослідження в матеріалах справи відсутні, клопотання експерта не були виконанні сторонами, тому неможливо надати висновку судової товарознавчої експертизи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 року поновлено апеляційне провадження у справі на підставі ч.3 ст. 79 ГПК України, розгляд справи призначено на 07.10.2014 року

07.10.2014 року у судове засідання представники відповідача та третьої особи не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання відповідач та третя особа були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення йому поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи №85130088 (вх.№09-33/350 від 08.01.2014р.).

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Виходячи зі змісту ст. 77 Господарського процесуального кодексу України та аналізу змісту позовних вимог по даній справі, Київський апеляційний господарський не бачить підстав для чергового відкладення розгляду справи, оскільки розгляд справи вже неодноразово відкладався, з урахуванням того, що розгляд апеляційної скарги обмежений процесуальними строками, зокрема ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, чергове безпідставне відкладення призводить лише до необґрунтованого затягування розгляду даної справи.

Оскільки, сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте сторони не скористались своїми правами, передбаченими статтями 22 ГПК України, а явка сторін - не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, Київський апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 03.06.2014р. за відсутності представників відповідача та третьої особи.

В судовому засіданні 07.10.2014 року представник позивача просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції змінити.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 28.09.2007р. між ПАТ „БРОКБІЗНЕСБАНК" та ПП „Полєм - ОПТ" було укладено кредитний договір №51-2007 (а.с.12).

За умовами зазначеного договору, позивач надає позичальнику грошові кошти (кредиту) шляхом відкриття безвідкличної відновлюваної кредитної лінії з кредитним лімітом - 300000 грн. 00 коп. (п.1.1.1. договору). Термін користування кредитом до 25 вересня 2009року. (п.1.1.2. договору). Процентна ставка за користування кредитом - 20% (двадцять) відсотків річних (п. 1.1.3. договору).

Пунктом 2.1.2. передбачено, що в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків, комісій, можливої неустойки, а також інших витрат надаються оформлені у встановленому чинним законодавством порядку договори: договір застави рухомого майна №Дз 1-51-2007 від 28 вересня 2007р.; договір застави рухомого майна №Дз 2-51-2007 від 28 вересня 2007р.

В подальшому в період з 27.12.2007 року по 27.07.2012 року між позивачем та третьою особою були укладені вісім додаткових угод до кредитного договору №51-2007 від 28.09.2007, якими збільшувалось забезпечення по кредиту, процентна ставка, термін користування кредитом, термін повернення кредиту, встановлювалась комісія, нарахування відсотків.(а.с.16-23)

28.09.2007р. між ПАТ „БРОКБІЗНЕСБАНК" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, як майновим поручителем приватного підприємства „Полєм- ОПТ" було укладено договір застави № Дз 1-51-2007 (а.с.24).

За умовами договору застави, а саме до пунктів 1.3.- 1.5 договору позичальником забезпечується виконання зобов'язань по поверненню заставодержателеві кредиту, сплати процентів за користування ним, штрафних санкцій, платежів що передбачені та/або випливають з кредитного договору. В забезпечення виконання основного зобов'язання за кредитним договором заставодавець надає заставодержателю в заставу належний йому на праві власності (на підтвердження чого заставодавець надає накладну №1203-39724 від 12.03.2007р.) обладнання, а саме:p/ag KABAN Станок AA-1020 (с линейкой); p/ag KABAN Станок AD-1050;p/ag KABAN Станок BA-1020;p/ag OZCELIK Станок HO 14-07 Polar - 4A; p/ag OZCELIK Станок HO 14-11 Galaxy - 2; p/ag OZCELIK Станок HO 14-13 Orbit - 1. Оціночна вартість застави , за погодженням сторін становить 119600, 00 грн.

Предмет застави сторони зареєстрували в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна, що підтверджується відповідним Витягом з реєстру від 12.09.2013 №41767763. (а.с.34)

Відповідно до п. 3.1 договору застави №Дз 1-51-2007 від 28.09.2007р. заставодержатель набуває права звернути стягнення на предмет застави якщо на день, визначений основним зобов'язанням, позичальник не поверне заставодержателю кредит в повному обсязі чи його частину та/або не сплатить проценти за користування кредитом, та / або не сплатити штрафні санкції та/або іншу заборгованість та платежі, що передбачені та/або випливають з основного зобов'язання, у тому числі у випадку одноразового прострочення основного зобов'язання.

Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що ПП „Полєм - ОПТ" своїх зобов'язань по договору про надання кредиту не виконало, та заборгувало позивачу 1002126,87 грн., в тому числі 700000,00 сума боргу за кредитом, 52563,66 грн. пеня за несвоєчасне основне зобов'язання, 236094,30 грн. сума заборгованості за процентами та 13468,91 грн. - пеня за несвоєчасно сплачені відсотки та прийшов до висновку про те, що оскільки відповідач є майновим поручителем, то позовні вимоги про звернення стягнення на заставне майно підлягають задоволенню.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. 530 ЦК України у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 572 ЦК України та ст. 20 Закону України "Про заставу" в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом

У ст. 9 Закону України "Про заставу" зазначено, що законом чи договором передбачається перебування заставленого майна у володінні заставодавця, заставодержателя або третьої особи.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно було встановлено, що ПП „Полєм-ОПТ" не виконало своїх зобов'язань перед позивачем за кредитним договором №51-2007 від 28.09.2007р. щодо повернення кредиту, заборгувавши останньому 1002126,87 грн., в тому числі 700000,00 сума боргу за кредитом, 52563,66 грн. пеня за несвоєчасне основне зобов'язання, 236094,30 грн. сума заборгованості за процентами та 13468,91 грн. - пеня за несвоєчасно сплачені відсотки.

Оскільки, відповідач є майновим поручителем за зобов'язанням третьої особи - ПП "Полєм-ОПТ" перед позивачем за кредитним договором №51-2007 від 28.09.2007р., щодо повернення кредиту, то позивач вправі вимагати стягнення суми боргу третьої особи за кредитним договором шляхом звернення стягнення на заставне майно на умовах договору застави №Дз 1-51-2007 від 28.09.2007р.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що оскільки до кредитного договору були укладені додаткові угоди за якими збільшувалась відповідальність поручителя позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до умов договору застави Дз 1-51-2007 від 08 вересня 2007 року визначено, що кредитний договір, зазначений в п.п.1.1 зазначеного договору, а також додаткові угоди до нього, якщо такі будуть укладені між заставодержателем та позичальником, в тому числі щодо строку виконання зобов'язань, їх суми та інших умов, надалі в тексті цього договору іменуються «Кредитний договір». Таким чином, відповідач погодився з укладанням додаткових договорів до кредитного договору та умов їх укладання.

Проте, колегія суддів зазначає, що при винесенні вказаного рішення не були дотримані вимоги ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень», а саме не було вказано спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.

В силу ст.589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ч.2 ст.589 ЦК України).

За змістом ч.2 ст.590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою ст.590 ЦК України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із п.3.2. договору застави № Дз1-51-2007 від 28.09:2007 року стягнення предмету застави здійснюється на підставі рішення суду та на підставі обраного заставодержателем позасудового способу звернення стягнення.

Відповідно до п.3.5. та п.3.6. цього договору, реалізація предмета застави здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства за ліквідною ціною, що реально буде складено на момент реалізації.

Згідно ч.7 ст.20 Закону України «Про заставу», реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Стаття 21 цього ж Закону визначає, що реалізація заставленого майна проводиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, - виключно з аукціонів (публічних торгів).

Відповідно до пунктів 2 і 3 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» рухоме майно, вартість якого не перевищує сто п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, товари побутового вжитку, а також інше рухоме майно (у разі якщо стягувач не заперечує проти цього) реалізуються на комісійних умовах. Нерухоме майно, транспортні засоби, повітряні, морські та річкові судна реалізуються виключно на прилюдних торгах (аукціонах). Майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

У відповідності до ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Отже, умови договору застави № Дз 1-51-2007 від 28.09.2007 року та наведені норми чинного законодавства України, передбачають можливість звернення стягнення предмету застави з визначенням способу реалізації - продаж предмета застави на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Стаття 103 Господарського процесуального кодексу визначає, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги, зокрема має право змінити рішення.

Згідно із статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З метою встановлення початкової вартості предмета застави, колегією суддів було призначено експертизу з оцінки майна, яка не була проведена з вини відповідача, оскільки, як зазначає експерт в своєму листі, технічна документація на об'єкти дослідження в матеріалах справи відсутні, клопотання експерта, про надання необхідної документації, не були виконанні сторонами, тому неможливо надати висновку судової товарознавчої експертизи.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що початкова вартість предмета застави, яка узгоджена сторонами п.1.5. договором застави № Дз 1-51-2007 становить 119 600,00 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції слід змінити: звернути стягнення на предмет застави відповідно до договору застави №Дз1-51-2007 від 28.09.2007р.. а саме: p/ag KABAN станок АА - 1020(с линейкой); p/ag KABAN станок AD - 1050; p/ag KABAN станок BA - 2020; p/ag OZCELIK Станок HO 14-07 Polar - 4A; p/ag OZCELIK Станок HO 14-11 Galaxy - 2; p/ag OZCELIK Станок HO 14-13 Orbit - 1 з визначенням способу реалізації - продаж предмета застави на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною визначеною договором застави Дз1-51-2007 від 28.09.2007 року, що становить 119 600,00 грн.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд вважає, що рішення господарського суду Черкаської області від 05.11.2013 року у справі № 925/1638/13, слід змінити.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103- 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Черкаської області від 05.11.2013 року у справі № 925/1638/13 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Черкаської області від 05.11.2013 року у справі № 925/1638/13 змінити, резолютивну частину викласти в наступній редакції:

«Звернути стягнення на предмет застави відповідно до договору застави №Дз1-51-2007 від 28.09.2007р., а саме p/ag KABAN станок АА - 1020(с линейкой); p/ag KABAN станок AD - 1050; p/ag KABAN станок BA - 2020;p/ag OZCELIK Станок HO 14-07 Polar - 4A; p/ag OZCELIK Станок HO 14-11 Galaxy - 2; p/ag OZCELIK Станок HO 14-13 Orbit - 1 з визначенням способу реалізації - продаж предмета застави на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною визначеною договором застави Дз1-51-2007 від 28.09.2007 року становить 119 600,00 грн.»

В іншій частині рішення господарського суду Черкаської області від 05.11.2013 року у справі № 925/1638/13 залишити без змін.

Видачу наказу доручити господарському суду Черкаської області.

Матеріали справи № 925/1638/13 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Дідиченко

Є.Ю. Пономаренко