Рішення № 40868783, 09.10.2014, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2014 р. Справа №917/1952/14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Йозера Україна", вул. Шолом-Алейхема, 11, м. Львів, 79007, адреса для листування: а/с 3939, м. Львів, 79040

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Духова, с. Веприк, Гадяцький район, Полтавська область, 37362

про стягнення грошових коштів у розмірі 144 157,24 грн.

Суддя Киричук О. А.

Представники:

від позивача: Кацюба А. М., дов. № 273 від 08.10.2014 р.,

від відповідача: не з'явився.

Розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 134 від 17.08.2012 р. у розмірі 144 157,24 грн., з яких: 108 673,20 грн. - сума основного боргу, 10 867,32 грн. - штраф, 9 899,68 грн. - пеня, 12 823,44 грн. - інфляційні нарахування, 1 893,60 грн. - 3 % річних.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Позивачем через канцелярію суду надано письмові пояснення (вх. № 13242 від 09.10.2014 р.), в яких було вказано період нарахування пені, а саме з 13.01.2014 року по 13.07.2014 р., а також подано заяву про зменшення розміру позовних вимог (з додатком - витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно відповідача) (вх. № 13241 від 09.10.2014 р.), відповідно до якої заявлені вимоги про стягнення 108 673,20 грн. - суми основного боргу, 10 867,32 грн. - штрафу, 8 652,16 грн. - пені., 12 823,44 грн. - інфляційних нарахувань та 1 893,60 грн. - 3% річних.

Відповідно до постанови Пленуму ВГСУ від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

З урахуванням поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог, судом розглядаються вимоги про стягнення 108 673,20 грн. - суми основного боргу, 10 867,32 грн. - штрафу, 8 652,16 грн. - пені., 12 823,44 грн. - інфляційних нарахувань та 1 893,60 грн. - 3% річних.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце проведення судового засідання, вимоги ухвали суду не виконав, відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач значиться в реєстрі за адресою, що вказана позивачем у позові.

Керуючись ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

17.08.12 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Йозера Україна" (далі - позивач, продавець) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю ім. Духова (далі - відповідач, покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 134 ( далі - договір).

Відповідно до розділу 1 даного договору, продавець зобов'язується продавати покупцю премікси для свиней та ВРХ (вітамінно-мінеральні добавки, кормові добавки, замінник цільного молока та ін.) (далі - товари) , а покупець зобов'язується прийняти та оплатити ці товари на умовах, визначених у цьому договорі. Асортимент товарів визначається в прайс-листі, який наведений у додатку 1 до цього договору і є його невід'ємною частиною.

Згідно з п. 2.2 договору, ціни на товар визначаються у прайс-листах, видаткових накладних, рахунках-фактурах.

Відповідно до п. 3.3 поставка товарів здійснюється окремими партіями.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору ним було поставлено відповідачу товар (ВМД для ВРХ Йозера Камі Протект) на суму 108 673,20 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № РН-02705 від 13.12.13 р. та товарно-транспортною накладною № 452 від 13.12.2013 р. Зазначені накладні підписані представниками сторін та засвідчені печатками. Оригінали оглянуті у судовому засіданні, копії долучені до матеріалів справи.

Відповідно до п. 7.1 договору, покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання товару згідно накладної.

Як стверджує позивач, свої зобов'язання за договором відповідач не виконав і станом на день подачі позову розмір заборгованості відповідача за поставлений товар складає 108 673,20 грн. 25.07.2014 р. позивач звернувся до відповідача з претензією (вих. № 150), відповідно до якої він повідомляв про утворення заборгованості за поставлений товар та просив її погасити. Але дана претензія була залишена без задоволення.

Суд приймає до уваги акт звірки взаємних розрахунків станом на 04.07.2014 р., відповідно до якого відповідачем не заперечується існування боргу перед позивачем у розмірі 108 673,20 грн.

Згідно із ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В статті 193 ГК України зазначається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідачем не спростовані обставини, на які посилається позивач, доказів сплати за поставлений товар відповідно до умов договору не надано, таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 108673,20 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, крім всього іншого і сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення божником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Предметом неустойки, згідно зі ст. 551 Цивільного кодексу України, може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 10.2 договору передбачено, що за прострочення платежів покупець несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 10% від вартості товару та пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинної на момент прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до наданих позивачем розрахунків, відповідачу нараховані пеня за період з 13.01.2014 р. по 13.07.2014 р. на суму 8 652,16 грн. та штраф у розмірі 10 % на суму 10 867,32 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наданих позивачем розрахунків, відповідачу нараховані інфляційні нарахування за період з лютого 2014 р. по липень 2014 р. на суму 12 823,44 грн. та 3% річних за період з 15.01.2014 р. по 15.08.2014 р. на суму 1 893,60 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені за період з 13.01.2014 р. по 13.07.2014 р. у сумі 8 652,16 грн., штрафу у розмірі 10 % від вартості товару у сумі 10 867,32 грн., інфляційних нарахувань за період з лютого 2014 р. по липень 2014 р. у сумі 12 823,44 грн. та 3% річних за період з 15.01.2014 р. по 15.08.2014 р. у сумі 1 893,60 грн., суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Духова (37362, Полтавська область, Гадяцький район, с. Веприк, код ЄДРПОУ 03771459, свідоцтво платника ПДВ №200030303, інд. под. № 037714516079) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Йозера Україна" (79007, м. Львів, вул. Шолома-Алейхема, 11, адреса для листування а/с 3939 м. Львів, 79040, код ЄДРПОУ 35621266, р/р 26002011055458 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023, ІПН 356212613074, номер свідоцтва 00087151) суму основного боргу в розмірі 108 673,20 грн., 10 867,32 грн. - штрафу, 8 652,16 грн. - пені, 12 823,44 грн. - інфляційних нарахувань, 1 893,60 грн. - 3% річних та 2 883,15 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено ___

Суддя О. А. Киричук