Рішення № 40868704, 06.10.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2014 р. Справа № 914/3137/14

За позовом: Приватного акціонерного товариства акціонерної страхової компанії «Скарбниця», м. Львів

До відповідача: Приватного підприємства «Зелений гай», Миколаївський район с.Розвадів

Про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 5 140, 78 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача: Огоновська О.О. - представник

від відповідача: не з'явився

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Кравець О.І.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Приватного акціонерного товариства акціонерної страхової компанії «Скарбниця» до Приватного підприємства «Зелений гай» про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 5 140, 78 грн.

Представник позивача у судовому засіданні 06.10.2014 р. позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених у позовній заяві та поданих поясненнях.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст. 75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 06.10.2014 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

25.06.2013 р. в м. Дніпропетровську з вини водія ОСОБА_3 забезпеченого транспортного засобу «RENAULT MAGNUM» державний номерний знак НОМЕР_1 з причепом державний номерний знак НОМЕР_2 внаслідок порушення п. 10.1 Правил дорожнього руху трапилась дорожньо-транспортна пригода (надалі ДТП) внаслідок якого було пошкоджено автомобіль «ВАЗ» державний номерний знак НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_4.

Даний факт підтверджується Постановою Миколаївського районного суду Львівської області № 447/2504/13-п від 13.08.2013 р.

Транспортний засіб «RENAULT MAGNUM» державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував визнаний винним у скоєнні ДТП ОСОБА_3 і який перебував у трудових відносинах та застрахований був у Приватному акціонерному товаристві Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» за Правилами обов'язкового страхування наземного транспорту (крім залізничного) поліс АВ/9832867.

Згідно до страхового акту № 151/цв/13 від 29.11.2013 року за ремонт зазначеного вище транспортного засобу на рахунок ОСОБА_4 виплачено страхове відшкодування в сумі 5 140,78 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3227 від 29.11.2013 року.

Позивачем 29.04.2014 р. на адресу ПП «Зелений гай» було направлено претензію про відшкодування збитків в порядку регресу в сумі 5 140,78 грн., однак відповідач залишив її без відповіді і задоволення.

З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача 5 140,78 грн. виплаченої суми страхового відшкодування.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство акціонерна страхова компанія «Скарбниця» звернулось до суду з позовом до відповідача Приватного підприємства «Зелений гай» про стягнення в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 5 140,78 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.12.2012 року між позивачем - ПАТ АСК «Скарбниця» (Страховик) і ПП «Зелений Гай» (Страхувальник) був укладений договір обов'язкового страхування наземного транспортного засобу «RENAULT MAGNUM» державний номерний знак НОМЕР_1, відповідно до якого позивач прийняв на страхування даного автомобіля. Договором визначена страхова сума об'єкту: 50 000,00 грн.

25.06.2013 р. в м. Дніпропетровську з вини водія забезпеченого транспортним засобом «RENAULT MAGNUM» державний номерний знак НОМЕР_1 з причепом державний номерний знак НОМЕР_2 внаслідок порушення п. 10.1 Правил дорожнього руху трапилась дорожньо-транспортна пригода (надалі ДТП) внаслідок якого було пошкоджено автомобіль «ВАЗ» державний номерний знак НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_4.

Вина водія підтверджена постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 13.08.2013 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за скоєння дорожньо-транспортної пригоди. Згідно розпорядження про виплату страхового відшкодування і відповідно до страхового акту №151/цв/13 року за ремонт зазначеного вище транспортного засобу на рахунок ОСОБА_4 виплачено страхове відшкодування в сумі 5 140,78 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3227 від 29.11.2013 року.

Згідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.92 р. № 6 із змінами і доповненнями Верховний Суд звертає увагу на те, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Як вже зазначалося раніше, винуватцем ДТП є ОСОБА_3, цивільно-правова відповідальність якого на момент ДТП була застрахована у ПАТ АСК «Скарбниця» за полісом № АВ/9832867.

За ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п. 38.1.1 ст. 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у пункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Згідно п. 33.1.4 ст. 33 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів», у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка має бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: невідкладно, але не пізніше трьох днів з дня настання дорожньо - транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону - МТСБУ), повідомлення про дорожньо - транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодження майна, контактний телефон та свою адресу. ОСОБА_3 не було надано таке повідомлення до ПрАТ АСК «Скарбниця».

Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.92 р. № 6 із змінами і доповненнями з винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то з неї витрати стягуються в цих межах та враховуючи норми ст. 27 Закону України «Про страхування» випливає, що розмір вимоги, що переходить до страховика повинна відповідати сумі понесених витрат на виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди.

Позивачем на адресу ПП «Зелений Гай» 29.04.2014 р. було направлено претензію про відшкодування збитків в сумі 5 140,78 грн., однак Відповідач залишив її без відповіді і задоволення.

З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача 5 140,78 грн. шкоди, завданої своїм страхувальником.

Дані позовні вимоги підлягають до задоволення.

Згідно зі ст. ст. 4-2 та 4-3 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач позов не заперечив, доказів перерахування коштів суду не подав.

З огляду на викладене, з врахуванням практики застосування законодавства вищою судовою інстанцією, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати слід віднести на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись 3, 4, 41, 42, 43, 44; 45, 46, 12, 32, 33, 34, 35, 36, 43, 49,75, 82, 84, 85,111-12 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задоволити.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Зелений гай» (81634, Львівська область, Миколаївський район, с. Розвадів, вул. Сагайдачного, 72, код ЄДРПОУ 30418517) на користь Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» (79007, м.Львів, вул. Саксаганського, 5, 2 поверх, код ЄДРПОУ 13809430) - 5 140,78 грн. - страхового відшкодування, 1 827,00 грн. - судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 09.10.2014 р.

Суддя Березяк Н.Є.