Рішення № 40868652, 02.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17328/14 02.10.14

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"

до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон"

про відшкодування шкоди в розмірі 4741,52 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача Терещук В.С. (за довіреністю)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" про відшкодування шкоди у розмірі 4741,52 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" на підставі договору добровільного комплексного страхування на транспорті № 011096/4002/0000281, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому позивачем, відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст.ст. 993 Цивільного кодексу України, отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу, з вини якого трапилось ДТП, що підтверджується постановою суду, була застрахована в приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон", позивач просить стягнути з відповідача шкоду у розмірі 4741,52 грн. в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/17328/14, призначено її до розгляду на 11.09.2014 р. та направлено судовий запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України.

04.09.2014 р. через канцелярію суду відповідь на судовий запит щодо страхового полісу.

11.09.2014 р. через канцелярію суду від позивача надійшли документи для долучення до матеріалів справи, а також клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника.

У судовому засіданні представник відповідача надав усні та письмові заперечення на позовну заяву, в яких просив відмовити у задоволенні вимог в частині стягнення 2267,76 грн., що стосується коефіцієнту фізичного зносу.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2014 р. розгляд справи було відкладено на 02.10.2014 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав усні пояснення по справі.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 02.10.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

01.10.2013 р. між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" (далі - страховик) та ОСОБА_2 (далі - страхувальник) укладено договір № 011096/4002/0000281 добровільного комплексного страхування на транспорті, предметом страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечить закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки «Акура», державний номерний знак НОМЕР_1

Відповідно до довідки № 9355479 про дорожньо-транспортну пригоду, 28.02.2014 р. по вул. Кільцева дорога - вул. Ватутіна 35 в м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода (зіткнення) між транспортним засобом марки «Акура», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та транспортним засобом марки "ГАЗ 3302", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3

Дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України, якого постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 19.03.2014 р. у справі № 760/4571/14-п визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.03.2014 р. страхувальник звернувся до позивача з заявою № 00137950 про подію, що має ознаки страхового випадку та на виплату страхового відшкодування за договором № 011096/4002/0000281 від 01.10.2013 р., та зазначив, що дану виплату просить здійснити на СТО згідно з рахунком.

Вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу ТЗ марки «Акура», державний номер НОМЕР_1, визначена на підставі звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику КТЗ у розмірі 8250,57 грн.

Розмір страхового відшкодування, визначений позивачем на підставі рахунку-фактури та зазначений у страховому акті № 00137950 від 24.03.2014 р., становить 5241,52 грн.

Позивач, на виконання умов договору та відповідно до заяви страхувальника від 06.05.2014 р., перерахував на рахунок СТО ПАТ «Дніпро Мотор Інвест» суму страхового відшкодування у розмірі 5241,52 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 010279 від 25.03.2014 р.

Статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3, який керував транспортним засобом марки "ГАЗ", державний номер НОМЕР_2, на момент скоєння ДТП застрахована приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Еталон" (відповідач у справі), за полісом № АС/9233648, відповідно до наявної у матеріалах справи копії даного полісу.

Отже, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тому 29.04.2014 р. позивач звернувся до відповідача з заявою № 06540 на виплату страхового відшкодування, яка отримана відповідачем 06.05.2014 р.

Проте відповідач вказаних коштів на рахунок позивача станом на дату розгляду справи не перерахував.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, відповідач - приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Еталон" є відповідальною особою за завдані збитки власнику транспортного засобу марки "Акура", державний номер НОМЕР_1.

Відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, до позивача - приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" - як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ОСОБА_3, як до особи, відповідальної за завдані збитки.

Як визначено пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Положеннями статті 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку, а страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

При цьому, страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Також зазначена стаття визначає, що страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування.

Суд не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві, а саме з розрахунком матеріального збитку, виходячи з наступного.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено до стягнення відшкодування шкоди, яка не перевищує вартість відновлювального ремонту з врахування коефіцієнту фізичного зносу, визначеного суб'єктом оціночної діяльності.

Крім того, частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Як раніше було встановлено, належним доказом на підтвердження вартості відновлювального ремонту з врахування коефіцієнту фізичного зносу є звіт суб'єкта оціночної діяльності. Тому, контррозрахунок матеріального збитку відповідача, який не є суб'єктом оціночної діяльності, судом не приймається та вважається як такий, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Крім того, відповідно до позиції Вищого господарського суду України, наведеної в постанові від 30.07.2013 р. у справі № 910/3655/13, нормою ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються, зокрема, витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Проте, здійснення позивачем виплати страхового відшкодування без врахування зносу на користь страхувальника не суперечить приписам ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", оскільки, вказаний закон не поширюється на правовідносини, що виникли за договором добровільного страхування транспортних засобів, а Закон України "Про страхування" відповідних застережень не містить.

Відповідно до приписів статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Статтею 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як передбачено полісом №АС/9233648, розмір франшизи становить 500 грн., у зв'язку з чим вартість страхового відшкодування після зменшення на розмір франшизи становить 4741,52 грн.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не доведено відсутність у нього зобов'язання по виплаті страхового відшкодування у порядку регресу.

З'ясувавши обставини справи та надавши оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судовий збір відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 33-Б, 2 під'їзд, код 20080515) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь приватного акціонерного товариства "УНІКА" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 70А, код 20033533) 4741 (чотири тисячі сімсот сорок одну) грн. 52 копійок страхового відшкодування та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) гривень судового збору.

Повне рішення складено 13.10.2014 р.

Суддя О.Г. Удалова