Рішення № 40868589, 07.10.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2014 р. Справа № 914/998/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Танк Транс», м. Городок Львівської області

до відповідача: «GATEBORG SOLUTIONS» LTD, London, England, Great Britain

про: стягнення 6000000,00 євро, що згідно офіційного курсу гривні щодо євро, встановленого НБУ станом на 24.03.2014 р. у розмірі 1405,0777 за 100 Євро, становить 84304662,00 грн.

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Никитюк І.С.

Представники сторін: не з'явилися

Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 07.10.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Танк Транс» до GATEBORG SOLUTIONS» LTD про стягнення заборгованості.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 15.05.2014 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 09.09.2014 року, провадження у справі зупинено на строк вручення документів відповідачу.

11.07.2014 року господарський суд Львівської області звернувся до компетентного органу за місцем знаходження «GATEBORG SOLUTIONS» LTD із судовим дорученням про вручення документів у порядку, встановленому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах від 15.11.1965р.

28.08.2014 року на адресу суду повернувся сертифікат-підтвердження компетентного органу про вручення 08.08.2014 р. відповідачу - «GATEBORG SOLUTIONS» LTD документів у порядку, встановленому Конвенцією.

З огляду на те, що обставина, на підставі якої зупинялось провадження у справі, відпала, у відповідності до положень частини 2 статті 79 ГПК України ухвалою суду від 09.09.2014 р. провадження у справі слід поновлено, у зв'язку з невиконанням відповідачем вимог ухвали суду від 15.05.2014 р. розгляд справи відкладено на 07.10.2014 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем умов Договору купівлі-продажу №01/10/13 від 01.10.2013 р. в частині поставки попередньо оплаченого позивачем товару на загальну суму 6000000,00 євро та неповерненням позивачу суми попередньої оплати за Договором.

Позивач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимоги ухвали суду від 15.05.2014 р. виконав.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив. 09.09.2014 р. через канцелярію суду подано відзив вх.№38374/14 відповідача на позовну заяву, відповідно до якого відповідач визнав наявність заборгованості перед ТзОВ «Танк Транс» у розмірі 6000000,00 Євро (шість мільйонів євро). З огляду на складну фінансову ситуацію, просив суд розстрочити погашення заборгованості у порядку, наведеному у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

01.10.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Танк Транс» (Покупець) та Компанією «GATEBORG SOLUTIONS» (Продавець) укладено Договір купівлі-продажу №01/10/13 (Договір), відповідно до п.п. 1.1., 2.2. якого (в редакції Додаткової угоди № 3 до Договору від 27.12.2013 р.) Продавець продає, а Покупець купує сік яблучний концентрований (надалі «Товар») в кількості 8 000 тонн (+/- 5 %), загальною вартістю 12 000 000,00 (+/- 5 %) євро (дванадцять мільйонів євро 00 євроцентів).

Відповідно до п.2.1. Договору ціна за 1 тону товару складає 1 500 євро.

27.12.2013 р. Покупцем було перераховано на рахунок Продавця грошові кошти в сумі 6000000 євро (шість мільйонів євро) в якості передоплати, що підтверджується долученими до матеріалів справи банківськими виписками та не заперечується відповідачем.

28.01.2014 р. Покупець звернувся до Продавця з Листом-вимогою про повну поставку товару, відповідно до якої просив Продавця протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання вимоги здійснити поставку попередньо оплаченого Товару на суму 6000000,00 євро або ж у вказаний строк здійснити повернення суми передоплати на розрахункові рахунки Покупця, зазначені у Договорі (Додаткова угода № 2 до Договору від 20.12.2013 р.).

31.01.2014 р. Продавець надав відповідь № 7 на вимогу Покупця від 28.01.2014 р., в якій зазначив, що сплачені в якості передоплати кошти Продавцем отримано, але він не в змозі виконати договірні зобов'язання та готовий отримані кошти повернути Покупцю повністю у найкоротші строки.

03.02.2014 р. Покупець надіслав Продавцю претензію №03/02-1, відповідно до якої просив його невідкладно протягом 7 (семи) календарних днів повернути сплачені авансові платежі у розмірі 6000000,00 євро. Повідомив Продавця, що у випадку подальшого ухилення Продавця від повернення коштів буде змушений передати справу згідно п.9.2. Договору на розгляду суду.

03.03.2014 р. Продавець надіслав лист № 22 у відповідь на претензію, відповідно до якого повідомляв, що сплачені Покупцем авансові платежі за непоставлений товар у розмірі 6000000,00 євро будуть невідкладно повернуті на банківські рахунки Покупця.

Наявність у Продавця заборгованості по поставці товару згідно Договору №01/10/13 від 01.10.2013 р. на загальну суму 6000000,00 євро підтверджується також Актом звірки взаємних розрахунків станом на 17.03.2014 р.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Пунктом 9.2. укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу №01/10/13 від 01.10.2013 року встановлено, що при відсутності можливості вирішити спір шляхом переговорів між сторонами він підлягає передачі на розгляд і вирішення до господарського суду Львівської області, при цьому застосовується матеріальне та процесуальне право України.

Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України (ГК України) майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України (ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Між сторонами у справі виникли договірні зобов'язання на підставі Договору купівлі-продажу №01/10/13 від 01.10.2013 р.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.

Статтею 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п.4.3. Договору у випадку неможливості відвантажити Товару на умовах, вказаних у Договорі, Сторони домовились, що Продавець повертає на рахунок Покупця попередньо оплачені кошти.

У своїх листах № 7 від 31.01.2014 р. та № 22 від 03.03.2014 р. відповідач вказав про свою неможливість виконати зобов'язання за Договором в частині поставки Товару та зобов'язався повернути суму попередньої оплати в розмірі 6000000,00 (шість мільйонів) євро в найкоротші строки.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зі змісту претензій позивача від 28.01.2014 р. та №03/02-1 від 03.02.2014 р. вбачається, що позивач вимагав від відповідача повернення коштів протягом семи днів з моменту отримання претензій.

Однак, відповідач вимог позивача не виконав, суму попередньої оплати у розмірі 6000000,00 євро не повернув, доказів протилежного суду не надав.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

У своєму відзиві на позовну заяву відповідач визнав наявність заборгованості перед ТзОВ «Танк Транс» у розмірі 6000000,00 Євро (шість мільйонів євро) та повністю визнав позов позивача про стягнення цієї заборгованості. З огляду на складну фінансову ситуацію, просив суд розстрочити погашення заборгованості у порядку, наведеному у відзиві.

Згідно з ч. 5 ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

Частиною 6 статті 22 ГПК України визначено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Оскільки визнання позову відповідачем не суперечить законодавству та не порушує права і охоронювані законом інтереси третіх осіб, суд приймає визнання позову відповідачем.

З огляду на викладене, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 6000000,00 євро, що згідно офіційного курсу гривні щодо євро, встановленого НБУ станом на 24.03.2014 р. у розмірі 1405,0777 за 100 Євро, становить 84304662,00 грн.

Щодо заявленого відповідачем у своєму відзиві на позовну заяву клопотання про розстрочку виконання судового рішення на 6 (шість) місяців, то суд дійшов висновку про його задоволення з огляду на наступне.

Згідно з п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.

Враховуючи неможливість негайного виконання рішення суду відповідачем та складну фінансову ситуацію, суд вважає клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду строком на 6 (шість) місяців обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Оскільки спір виник з вини відповідача, у відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір у розмірі 73080,00 грн. слід покласти на нього у повному обсязі.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 610, 655, 663, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з «GATEBORG SOLUTIONS», 13 John Prince`s Street, 4th Floor, London, W1G OJR, England, Great Britain, Partnership number: 8270917, Beneficiary bank: AS «Privatbank» Riga, LV-1134, Latvia, LV27PRTT0265021379000, SWIFT: PRTTLV22 (Великобританія, Англія, Лондон, W1G OJR, вул. Джон Прінсес Стріт, 13, 4ий поверх; номер компанії: 8270917; банк бенефіціара: AS «Privatbank» вул. Муйтас, 1, Рига, LV-1134, Латвія; SWIFT код PRTTLV22, рахунок: LV27PRTT0265021379000) LTD, London, England, Great Britain на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Танк Транс» (81500, Львівська область, м. Городок, вул. Івасюка, 2г; код ЄДРПОУ 32115067; п/р 26009000021345 в ПАТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614) 6000000,00 (шість мільйонів) євро (84304662,00 грн. згідно офіційного курсу гривні щодо євро, встановленого НБУ станом на 24.03.2014 р. у розмірі 1405,0777 за 100 Євро) з розстрочкою виконання рішення суду рівними частинами щомісячно строком на шість місяців, а саме по 1000000,00 (одному мільйону) євро (14050777,00 грн. згідно офіційного курсу гривні щодо євро, встановленого НБУ станом на 24.03.2014 р. у розмірі 1405,0777 за 100 Євро) щомісяця, починаючи з жовтня місяця 2014 р.

3. Стягнути з «GATEBORG SOLUTIONS», 13 John Prince`s Street, 4th Floor, London, W1G OJR, England, Great Britain, Partnership number: 8270917, Beneficiary bank: AS «Privatbank» Riga, LV-1134, Latvia, LV27PRTT0265021379000, SWIFT: PRTTLV22 (Великобританія, Англія, Лондон, W1G OJR, вул. Джон Прінсес Стріт, 13, 4ий поверх; номер компанії: 8270917; банк бенефіціара: AS «Privatbank» вул. Муйтас, 1, Рига, LV-1134, Латвія; SWIFT код PRTTLV22, рахунок: LV27PRTT0265021379000) LTD, London, England, Great Britain на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Танк Транс» (81500, Львівська область, м. Городок, вул. Івасюка, 2г; код ЄДРПОУ 32115067; п/р 26009000021345 в ПАТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614) 73080,00 грн. судового збору.

4. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

У відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 13.10.2014 р.

Суддя Кидисюк Р.А