Рішення № 40868555, 06.10.2014, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2014 рокуСправа № 912/2362/14 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинські об"єднані мережі";

про стягнення 122763,20 грн,

представники сторін:

від позивача - Вознюк Є.В., довіреність № 14-167 від 11.06.14;

від відповідача - Мельник О.М., довіреність № 1 від 03.01.14.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач, Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України") звернулося до Господарського суду Кіровоградської області (далі - господарський суд) з позовною заявою від 15.07.14, яка містить вимоги - стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинські об'єднані мережі" (далі - відповідач, ТОВ "Долинські об'єднані мережі") кошти в загальній сумі 122763,20 грн на підставі договору №12/898-ТЕ-18 купівлі-продажу природного газу від 03.10.2012, із яких сума 0,01 грн основного боргу, сума 2277,43 грн втрат від інфляційних процесів, сума 52127,65 грн пені, сума 57850,55 грн 7% штрафу та сума 10507,56 грн трьох відсотків річних.

Ухвалою господарського суду від 24.07.14 позовну заяву прийнято та порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 02.09.14, позивача і відповідача зобов'язано надіслати суду необхідні документи.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначено прохання зменшити розмір пені та штрафних санкцій на 99,99%, мотивуючи тим, що прострочення оплати отриманого газу обумовлена об'єктивними причинами - неврегулюваність питання щодо виділення субвенцій з Державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію та несвоєчасність виконання взятих на себе державою зобов'язань щодо перерахування деяких субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, та є наслідком подій не залежних від волі відповідача, на думку відповідача, його вина у несвоєчасності розрахунків за отримані об'єми природного газу відсутня.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази, господарський суд встановив нижченаведені обставини справи.

Між національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (Продавець) та ТОВ "Долинські об'єднані мережі" (Покупець) 03.10.2012 укладено договір купівлі-продажу природного газу №12/898-ТЕ-18 (далі - Договір).

За умовами даного Договору Продавець зобов'язався передати Покупцеві в 2012 році природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійним організаціям, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 2.1 цього Договору.

Сторони узгодили умову про те, що приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов'язався надати Продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Договір, згідно пункту 11.1 Договору, набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін та поширює дію на відносини, що склались між сторонами з 01.10.2012 і діє у частині поставки газу до 31.12.2012 включно, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

На виконання умов Договору Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" протягом жовтня 2012 року по грудень 2012 року поставив, а ТОВ "Долинські об'єднані мережі" прийняв природний газ на загальну суму 1212221,02 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 27.11.2012 поставлено газ у обсязі 111,551 тис. куб. м на суму 146042,58 грн, від 30.11.2012 поставлено газ у обсязі 294,672 тис. куб. м, на суму 385784,58 грн, від 31.12.2012 поставлено газ у обсязі 519,702 тис. куб. м, на суму 680393,86 грн, які підписані повноважними особами та скріплені печатками сторін.

Відповідно до пункту 6.1 Договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Із розгорнутого обґрунтованого розрахунку позивача та матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Долинські об'єднані мережі" за отриманий у період з жовтня 2012 р. по грудень 2012 р. газ перерахувало на рахунок позивача 1212221,01 грн, що підтверджується реєстрами прийнятих платежів за період з 03.10.2012 по 28.03.2014, виписками з рахунку (а.с.42-50).

ТОВ "Долинські об'єднані мережі" сплатило за отриманий газ суму 1212221,01 грн, що на 1 копійку менше ніж сума вартості отриманого газу. Представник ТОВ "Долинські об'єднані мережі" причину виникнення боргу в такій незначній сумі - 1 копійка, пояснив арифметичною помилкою.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Нормами ст. 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з приписами ст.ст. 655, 692 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з нормами ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а частина 2 цієї статті вказує на те, що докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідач, у порушення умов Договору, не здійснив оплату за отриманий природній газ у встановлені строки, тому повинен сплатити спірну суму інфляційних втрат, пені, штрафу та трьох процентів річних відповідно до поданих розрахунків.

На підставі вищевикладеного вимога про стягнення основної заборгованості в сумі 0,01 грн підлягає задоволенню.

У ході розгляду позовних вимог про стягнення з відповідача суми 2277,43 грн втрат від інфляційних процесів, суми 10507,56 грн трьох процентів річних, суми 52127,65 грн пені та суми 57850,55 грн сім процентів штрафу господарський суд виходить за наступного.

У пункті 9.3 договору сторони узгодили умову про те, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з цим, грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних.

Інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі, за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Розмір суми трьох процентів річних розрахований за період з 14.11.2012 по 16.10.2013 становить у загальній сумі 10507,56 грн. Втрати від інфляції обчислено за період з листопада 2012 року по червень 2013 року в загальному розмірі 2277,43 грн.

Враховуючи, що відповідач не подав доказів сплати суми нарахованих інфляційних втрат, річних процентів, то позов в цій частині також підлягає задоволенню.

Стосовно позовних вимог про стягнення суми 52127,65 грн пені та 57850,55 грн штрафу, господарський суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1-2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п.7.2 договору у разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов договору, він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

На підставі зазначених умов договору, норм ст. 231, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України позивачем нарахована пеня в загальній сумі 52127,65 грн відповідно до обґрунтованого розрахунку в межах шестимісячного строку простроченого платежу.

Розмір 7 відсотків штрафу з простроченої суми становить 57850,55 грн, що підтверджується правомірним розрахунком.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить законодавству України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Представником відповідача подано клопотання від 19.09.2014, яким у порядку, визначеному п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, просить зменшити розмір пені та штрафних санкцій на 99,9%. Заявник посилається на те, що

відповідно до договору № 1387/517з про організацію взаєморозрахунків з погашенням заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялась, транспортувалась та постачалась населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування від 28.12.2012 та відповідно до платіжного доручення № 600 від 29.12.2012 (призначення платежу - погашення заборгованості за природний газ за 2012 рік згідно договору № 12/898 ТЕ-18 від 03.10.2012) НАК "Нафтогаз України" перераховано 531827,15 грн;

згідно спільного протокольного рішення № 691 про організацію взаєморозрахунків за послуги теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 20.03.2013 та платіжного доручення № 3 від 25.06.2013 (за природний газ 2012 рік, договір № 12/898-ТЕ-18 від 03.10.2012) НАК "Нафтогаз України" перераховано 680393,00 грн;

16.10.2013 ТОВ "Долинські об'єднані мережі" здійснено оплату НАК "Нафтогаз України" згідно договору № 12/898-ТЕ-18 від 03.10.2012 в сумі 0,86 грн;

станом на 01.09.2014 заборгованість перед ТОВ "Долинські об'єднані мережі" споживачів теплової енергії складає 4701449,58 грн, в т.ч. заборгованість населення 4201706,02 грн, інші підприємства та підприємці - 500317,46 грн;

несвоєчасна оплата за газ виникла з незалежних від товариства причин, а причиною несвоєчасності проведення розрахунків стала неврегулюваність питання щодо виділення субвенцій з Державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію та несвоєчасність виконання взятих на себе державою зобов'язань щодо перерахування деяких субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій.

Господарським судом враховується, що договір стосовно організації розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування від 28.12.12 (а.с.59) підписали та брали участь в організації розрахунків Територіальний орган казначейства в Кіровоградській області, Головне фінансове управління Кіровоградської облдержадміністрації, Фінансове управління Долинської райдержадміністрації, ТОВ "Долинські об'єднані мережі" та Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", яка отримала суму заборгованості в розмірі 531127,15 грн; цими ж особами було підписано спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за послуги теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету від 20.03.13 (а.с.62), внаслідок проведення якого Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" отримала суму 680393,00 грн.

Залишок заборгованості в сумі 0,86 грн ТОВ "Долинські об'єднані мережі" сплатило на рахунок Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 16.10.13, але внаслідок арифметичної помилки залишився борг у розмірі 1 копійки.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положеннями ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Статтею 83 Господарського процесуального кодексу України господарському суду надано право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу господарський суд враховує: ступінь виконання боржником зобов'язань за договором, враховує, що причиною неналежного виконання зобов'язання відповідачем є несвоєчасність оплати наданих останнім послуг теплопостачання населенням, підприємствами, установами та організаціями, неврегулюваність питання щодо виділення субвенцій з Державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію та несвоєчасність виконання взятих на себе державою зобов'язань щодо перерахування деяких субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій. Враховується також строк прострочення виконання зобов'язання, вжиття відповідачем всіх можливих заходів для погашення заборгованості перед позивачем (добросовісна поведінка відповідача).

Як слідує з п. 1.2. договору купівлі-продажу газу від 03.10.12, газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями. Втім населення, яке має низьку платоспроможність та за умовами договорів не сплачує неустойку за прострочку платежів, тому у відповідача відсутнє джерело коштів для оплати неустойки, а, отже, сплата неустойки у великому розмірі перетворюється для відповідача на несправедливо непомірний тягар.

Більш того, навіть при таких несприятливих умовах відповідач робить все залежне від нього щоб мінімізувати розмір своєї заборгованості.

Отже, заявлений позивачем розмір неустойки (пені та штрафу) не співрозмірний зі збитками кредитора, призводить до його необгрунтованого збагачення.

Отже, господарський суд вважає даний випадок винятковим та зменшує розмір штрафних санкцій на 25 %, а саме пені, що підлягає стягненню з відповідача - до суми 13031,91 грн; розмір штрафу - до суми 14462,64 грн.

Таким чином, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення суми заборгованості в розмірі 1 копійка, суми 2277,43 грн інфляційних втрат, суми 10507,56 грн трьох процентів річних, суму 13031,91 грн пені, суми 14462,64 грн штрафу. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

На підставі ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору в сумі 2455,26 грн покладаються на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій, пов'язаних з несвоєчасним невиконанням свого зобов'язання щодо сплати коштів.

У засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРIШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинські об'єднані мережі" (28500, Кіровоградська область, Долинський район, м. Долинська, вул. Нова, буд. 80Б, ідентифікаційний код 35182733) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) суму 0,01 грн заборгованості, суму 2277,43 грн інфляційних втрат, суму 10507,56 грн трьох процентів річних, суму 13031,91 грн пені, суму 14462,64 грн штрафу, суму 2455,26 грн витрат на судовий збір.

У задоволенні решти позову, відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повне рішення складено 13.10.14

Суддя О.А. Змеул