Рішення № 40868515, 08.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11020/14 08.10.14За позовом Приватного акціонерного товариства "Фармацевтичне підприємство "Спратлі"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛГЗ"

Про спонукання укласти договір

Суддя Лиськов М.О.

Представники сторін:

від позивача, Блажкевич С.В.

від відповідача, Славов В.О.

від відповідача, Сіряченко Т.Б.

від відповідача, Приступко О.О.

від третьої особи, Браницький Д.Ю.

від відповідача, Клименко І.Ф.

В судовому засіданні 08.10.2014, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

04.06.2014 Приватне акціонерне товариство "Фармацевтичне підприємство "Спратлі" звернулося з позовною заявою до Господарського суду міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛГЗ" про спонукання укласти договір.

Ухвалою суду від 10.06.2014. порушено провадження у справі № 910/11020/14, розгляд справи призначено на 23.06.2014.

23.06.2014 через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника відповідача надійшла заява про відвід судді.

Ухвалою суду від 23.06.2014 було відмовлено в задоволенні заяви про відвід судді.

В судовому засіданні 23.06.2014 оголошено перерву на 14.07.2014.

10.07.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв`язку із перебуванням судді Лиськова М.О. у відпустці, розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 14.07.2014 справу було передано судді Головатюку Л.Д. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2014, на підставі ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження суддею - Головатюком Л.Д. та призначено розгляд справи на 04.08.2014.

01.08.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

04.08.2014 представником відповідача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва було подано відзив на позовну заяву.

04.08.2014 представником відповідача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва було подано клопотання про фіксування і долучення до участі у розгляді позову в якості 3-ї особи без самостійних вимог на предмет спору - ПАТ «Київенерго».

У зв'язку із виходом з відпустки судді Лиськова М.О., з метою уникнення затягування розгляду справи розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 04.08.2014 справу було передано судді Лиськову М.О. для подальшого розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2014, на підставі ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження суддею - Лиськовим М.О. та призначено розгляд справи на 03.09.2014.

06.08.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про долучення письмових доказів до матеріалів справи.

07.08.2014 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником відповідача подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

До початку судового засідання судом задоволено клопотання відповідача про фіксування судового процесу.

03.09.2014 у судовому засіданні проводилося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В судове засідання, призначене на 03.09.2014, з'явилися представники сторін та надали пояснення.

Представником відповідача під час судового засідання подано клопотання про долучення ПАТ «Київенерго» в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та витребування у третьої особи доказів.

Представник позивача проти задоволення клопотання про долучення ПАТ «Київенерго» в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та про витребування додаткових доказів у ПАТ «Київенерго» заперечував.

Суд, розглянувши під час судового засідання клопотання відповідача про долучення ПАТ «Київенерго» в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та про витребування додаткових доказів у ПАТ «Київенерго», заслухавши думку представників сторін, вказане клопотання задовольнив частково.

03.09.2014 керуючись частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладав розгляд справи на 29.09.2014.

В судове засідання, призначене на 29.09.2014, з'явилися представники сторін та надали пояснення.

Ухвалою суду, 29.09.2014, у задоволенні клопотанння відповідача про виклик у судове засіданння для надання пояснень Клименка І.Ф у справі № 910/11020/14 та клопотання позивача про залучення до участі у судовому процесі у якості експерта Управління Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики в місті Києві та Київській області відмовлено.

В судовому засідання оголошено перерву на 08.10.2014.

В судове засідання, призначене на 08.10.2014, з'явилися представники сторін та надали пояснення.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.09.2001 року ТОВ «КЛГЗ» викупило Цілісний майновий комплекс до складу якого входили всі системи його електричного забезпечення та в.т.ч. ТП 3333 разом з засобами обліку і відповідним кабельним господарством, яке було розташоване на території цього купленого ЦМК.

Відповідач встановив належні договірні стосунки з ПАТ «Київенерго» та: узгодив всі умови споживання електричної енергії та загальну величину договірної і дозволеної потужності. Максимальна величина потужності, яку ПАТ «Київенерго» дозволила ТОВ «КЛГЗ» для одночасного використання відповідно до умов договору складає 200 Ква.

Наявні в ТП 3333 засоби обліку використовуються для визначення обсягу електричної енергії та величини споживання електричної потужності субспоживачами ПрАТ ФП «Спратлі» ТОВ «Рустен», електроустановки яких приєднані до технологічни) електричних мереж основного споживача ТОВ «КЛГЗ» .

ТОВ «КЛГЗ», як власник ТП 3333 разом з приєднаними до нього електричними мережами ЦМК є основним споживачем і відповідальною стороною несе всі витрати і ризики щодо цього свого майна. Тому ТОВ «КЛГЗ належно врегулював і встановив належні цивільно-правові договірні правовідносини з всіма іншими користувачами (в т.ч. з ПрАТ ФП «Спратлі» ), як орендарями частини належного ТОВ «КЛГЗ обладнання, які є субспоживачами електричної енергії, яку постачає ПАТ «Київенерго». Таким чином ТОВ «КЛГЗ було підписано відповідні договори про технічне забезпечення електропостачання споживача шляхом спільного використання наших технологічних електричних мереж та трансформаторної підстанції ТП 333 і відповідного обладнання.

На підставі належно врегульованих і встановлених цивільно-правових договірних правовідносини з ПрАТ «ФП Спратлі» власник електричних мереж ТОВ «КЛГЗ» проводив необхідні регламентні роботи і обслуговування електричного обладнання та забезпечував технічну можливість передачі (транзиту) у межах дозволеної потужності електричної енергії ПАТ «Київенерго» в точку приєднання електроустановок субспоживачів відповідно до умов договору.

15.12.2010 в зв'язку з закінченням терміну дії Договору, сторони узгодили і підписали наступний Договір, термін дії якого закінчився 31.12.2012.

Таким чином до 2013 між позивачем та відповідачем існували належно встановлені договірні цивільно-господарські відносини, згідно умов яких, відповідач, як власник Комплексу (ТП 3333, технологічного приміщення кабельного господарства) надавав на взаємовигідних умовах позивачу у строкове платне користування узгоджену Сторонами частку власності для забезпечення потреб субспоживача у електриченої енергії.

Однак, позивачем допускались порушення виконання умов Договору, у звязку з чим відповідач запропонував позивачу з 01.01.2013 узгодити відповідні умови договору оренди.

Окрім того, 09.08.2013 відповідачем листом № 59 було направлено Договір орендля для узгодження положень останнього. 24.01.2013 листом № 11 також направлялась пропозиція укласти між сторонами Договір.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач не відмовляється укласти договір з позивачем, однак такий договір має бути укладений на взаємнихвигідних умовах, який має відповідати інтересам обох сторін.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою для виникнення зобов'язань є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

За ч. 1, 2 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Згідно частин 3, 4 ст. 181 Господарського кодексу України проект договору може бути запропонований будь-якою стороною. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

В силу ч. 5, 7 ст. 181 Господарського кодексу України, сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились не врегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Положеннями статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ч. 7 ст. 181 Господарського кодексу України, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладання якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Частини 3, 4, 5, 7 статті 181 Господарського кодексу України застосовуються у випадку, коли сторони мають намір укласти відповідний договір, але не можуть дійти згоди щодо окремих його умов. При цьому, розбіжності до суду передаються лише якщо на це є згода обох сторін, за виключенням випадку, коли договір заснований на державному замовленні або укладання якого, є обов'язковим для сторін на підставі закону або виконавцем є монополіст, на якого покладається обов'язок передати відповідний спір на вирішення суду, у разі отримання ним договору з протоколом розбіжностей, з якими він не згоден.

Отже, умовою застосування до спірних правовідносин правила частини 7 статті 181 Господарського кодексу України є відмова сторони, яка одержала протокол розбіжностей, передати протягом двадцяти днів спір до суду.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В матеріалах справи відсутні доказ того, що позивач належним чином та встановлені законом строки надав відповідачу відповді на його пропозиції укласти договір.

Зважаючи на все вищевикладене, позовні вимоги, за викладених в позовній є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 13.10.2014.

Суддя М.О. Лиськов