Рішення № 40868290, 01.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14909/14 01.10.14Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Вілєкс» про стягнення 39 679, 44 грн., за участю представників позивача - ОСОБА_2, довіреність №б/н від 10.06.2014 року, відповідача - Малиневського П.П., довіреність №13 від 15.09.2014 року,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 35 000, 00 грн. - основного боргу та 4679, 44 грн. - пені, у зв'язку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов'язань з оплати вартості наданих послуг за договором №6-2001 про надання інформаційно-консалтингових послуг (пошук орендаря на об'єкт нерухомості) від 15.05.2013 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.07.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 17.09.2014 року.

В судовому засіданні 01.10.2014 року позивачем надано уточнення (зменшення) розміру позовних вимог, в якому він просив стягнути 25 000,00 грн. основного боргу та 4679, 44 грн. пені.

В судовому засіданні 01.10.2014 року відповідачем підтверджено суму заборгованості та подано клопотання про надання розстрочки виконання судового рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15 травня 2013 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (виконавець) та Приватним підприємством «Вілєкс» (замовник) було укладено договір №6-2001 про надання інформаційно-консалтингових послуг, за умовами якого виконавець приймає на себе зобов'язання знайти орендаря на об'єкт нерухомості, розташований за адресою АДРЕСА_2,а замовник приймав зобов'язання оплатити послуги.

Згідно п. 3.1. договору в разі здачі в оренду об'єкту нерухомості орендарю, замовник оплачує послуги виконавця в розмірі 50% вартості місячної оренди об'єкту нерухомості на дату укладання договору оренди, вказаної в договорі оренди, укладеному між замовником та орендарем. Факт надання орендаря підтверджується оглядовим актом.

Згідно п. 3.2. договору, оплата послуг виконавця замовником здійснюється в три етапи. Перша частина - протягом трьох банківських днів з моменту надходження на розрахунковий рахунок замовника орендної плати від орендаря. Друга частина - протягом трьох банківських днів з моменту підписання між замовником та орендарем акту передачі приміщення в оренду. Третя частина повинна бути сплачена не пізніше 31 липня 2013 року.

Поясненнями позивача, частково відповідача, оглядовим актом №6 - 2001 від 16.05.2013 року, актом виконаних робіт №6 - 2001 від 21.05.2013 року, які містяся в матеріалах справи, підтверджується факт надання виконавцем посередницьких послуг по пошуку орендатора на належний замовнику на праві власності об'єкт нерухомості на суму 80 595,00 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором про надання інформаційно-консалтингових послуг та на даний час має перед позивачем заборгованість у сумі 25 000,00 грн., з урахуванням часткової оплати.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на суму 25 000,00 грн.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 4.2. договору у разі порушення строків виконання грошових зобов'язань передбачених договором, винна сторона несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми простроченого зобов'язання.

Позовні вимоги в частині стягнення 4679,44 грн. пені у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати інформаційно-консалтингових послуг за договором №6 - 2001 від 21.05.2013 року на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованими, проте підлягають задоволенню частково у розмірі 2 318,63 грн. за уточненим розрахунком суду з врахуванням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. В позові в іншій частині стягнення пені слід відмовити.

У судовому засіданні 01.10.2014 року представник відповідача заявив клопотання про розстрочку виконання судового рішення в частині стягнення суми існуючого боргу.

Пунктом 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

При цьому, відповідач не надав належних доказів на підтвердження виняткових обставин в розумінні статті 121 Господарського процесуального кодексу України, які б ускладнювали чи робили неможливим своєчасне виконання судового рішення та які б могли бути підставою для розстрочки виконання рішення суду.

Пунктом 1 статті 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, правові підстави для задоволення клопотання про розстрочку виконання рішення відсутні, тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Вілєкс» (04080 м. Київ, Межигірська, 87; код 21592051) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (04212, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн. 00 коп. - основної заборгованості, 2 318 (дві тисячі триста вісімнадцять) грн. 63 коп. пені та 1 680 (одна тисяча шістсот вісімдесят) грн. 84 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 06.10.2014р.

Суддя С.О. Чебикіна