Постанова № 40867795, 10.10.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2014 року 08:05 № 826/14115/14

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Саніна Б. В., при секретарі судового засідання Дмитрієвій В. В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»доВідділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у м. Києвітретя особаМіжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платниківпровизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити діїВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Національна енергогенеруюча компанія «Укренерго» (надалі - позивач/ДП «НЕК «Укренерго») до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у м. Києві (надалі - відповідач/Відділ примусового виконання рішень ДВС ГУЮ у м. Києві), в якому просить суд:

1. Визнати причини пропуску строку для звернення до адміністративного суду поважними, поновити строк для оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження.

2. Визнати дії державного виконавця по закінченню виконавчого провадження незаконними та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 24.06.2014 р.

3. Зобов'язати державного виконавця відновити виконавче провадження №43447249 по виконанню виконавчого листа №826/1291/13-а, виданого 08.05.2014 р. Окружним адміністративним судом м. Києва.

Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.09.2014 р. провадження у справі було відкрито, залучено в якості третьої особи Окружну державну податкову службу - Центр офісу з обслуговування великих платників податків ДПС, та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні, відповідно до положень ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) було допущено процесуальне правонаступництво, та Окружну державну податкову службу - Центр офісу з обслуговування великих платників податків ДПС було замінено на її правонаступника Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників.

В судове засідання з'явились представники Позивача, які позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять суд їх задовольнити з підстав викладених в адміністративному позові, зокрема зазначають, що оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження №43447249 від 24.06.2014 р. була винесена відповідачем протиправно та з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження» (надалі-Закон №606).

В судове засідання Відповідач не з'явився, про дату час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

В судове засідання з'явився представник Третьої особи, який проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, просить суд в його задоволенні відмовити з підстав викладених в письмових запереченнях, зокрема зазначає, що вимоги виконавчого листа №826/1291/13-а від 08.05.2014 р. останнім були виконані в повному обсязі, таким чином постанову про закінчення виконавчого провадження №43447249 від 24.06.2014 р. було винесено відповідачем правомірно.

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Зважаючи на неявку в судове засідання відповідача та приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, на підставі ст.3 та ч.6 ст.128 КАС України, суд дійшов висновку про можливість перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, дослідивши письмові заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.03.2013 р. Окружним адміністративним судом м. Києва було винесено постанову №826/1291/13-а, якою позовні вимоги ДП «НЕК «Укренерго» задоволено та зобов'язано ОДПС - ЦО з обслуговування ВП (правонаступником якої є МГУ Міндоходів - ЦО з обслуговування ВП) відобразити по картці особового рахунку ДП «НЕК «Укренерго» суму переплати податку на прибуток на IV квартал 2011 р. у розмірі 2 517 663,72 грн.

В той же час, 30.05.2013 р. Київським апеляційним адміністратвиним судом було винесено ухвалу, якою постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.03.2013 р., в частині позовних вимог щодо зобов'язання третьої особи відобразити по картці особового рахунку ДП «НЕК «Укренерго» суму переплати податку на прибуток на IV квартал 2011 р. у розмірі 2 517 663,72 грн. було залишено без змін.

Враховуючи вищевикладене, Окружним адміністративним судом м. Києва було видано виконавчий лист №826/1291/13-а від 08.05.2014 р. (надалі-виконавчий лист №826/1391/13-а).

28.05.2014 р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_1 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №43447249 та встановлено МГУ Міндоходів - ЦО з обслуговування ВП строк на добровільне виконання рішення суду протягом семи днів з моменту винесення постанови про відкриття провадження, а також зобов'язано останнього надати письмове підтвердження його виконання.

18.06.2014 р. МГУ Міндоходів - ЦО з обслуговування ВП було надіслано на адресу відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у м. Києві лист №2024/9/28-10-10-2-25, в якому останній повідомив відповідача про виконання виконавчого листа №826/1391/13-а, у зв'язку з чим виконавче провадження просив закрити.

Так, 24.06.2014 р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_1 було винесено оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №43447249.

Не погоджуючись із винесеною постановою про закінчення виконавчого провадження ВП №43447249 від 24.06.2014 р., вважаючи її протиправною та такою, що порушує законні права та інтереси позивача, ДП «НЕК «Укренерго» звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Нормативно-правовим актом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон №606.

Відповідно до вимог ст.1 Закону №606 (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону №606 примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

В той же час, п.1 ч.2 ст.17 Закону №606 визначено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, а саме: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Статтею 19 Закону №606 визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст.17 цього Закону, зокрема: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; в інших передбачених законом випадках.

В той же час, п.8 ч.1 ст.49 Закону №606 визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

При цьому, відповідно до ч.3 ст.49 Закону №606 про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, з аналізу вищезазначених норм, вбачається, що державний виконавець наділений правом вживати заходи примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Однак, суд критично ставиться до дій відповідача щодо винесення оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №43447249 від 24.06.2014 р. з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, зокрема постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №43447249 від 28.05.2014 р., боржника МГУ Міндоходів - ЦО з обслуговування ВП було зобов'язано виконати рішення суду в семиденний термін з моменту винесення постанови, проте як вбачається з матеріалів справи, що не заперечується сторонами лист №2024/9/28-10-10-2-25 яким було повідомлено відповідача про виконання виконавчого листа №826/1291/14 було надіслано 18.06.2014 р., що свідчить про порушення боржником строку подачі відомостей про добровільне виконання рішення суду.

Крім того, суд приймає до уваги, що МГУ Міндоходів - ЦО з обслуговування ВП не було надано відповідачу письмових підтверджень виконання рішення суду (зокрема, зворотній бік облікової картки Позивача за 2014 р.), таким чином суд приходить до висновку, що у відповідача не було належних доказів фактичного та в повному обсязі виконання боржником рішення суду, як то передбачено п.8 ч.1 ст.49 Закону №606.

Більше того, суд приймає до уваги наданий позивачем до матеріалів справи акт звірки №8102-20 від 14.08.2014 р., в якому зазначено, що повернення переплати по податку на прибуток у розмірі 2 517 663,72 грн. МГУ Міндоходів - ЦО з обслуговування ВП не проведено, що в свою чергу підтверджується й наданою третьою особою, обліковою карткою по податку на прибуток ДП «НЕК «Укренерго».

При цьому, суд критично ставиться до пояснень третьої особи, оскільки представником 3-ї особи надано зворотній бік облікової картки Позивача за 2012 р., з якого не вбачається добровільне виконання постанови відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у м. Києві від 28.05.2014 р. про відкриття виконавчого провадження ВП №43447249, щодо зобов'язання ОДПС - ЦО з обслуговування ВП (правонаступником якої є МГУ Міндоходів - ЦО з обслуговування ВП) відобразити по картці особового рахунку ДП «НЕК «Укренерго» суму переплати податку на прибуток на IV квартал 2011 р. у розмірі 2 517 663,72 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що МГУ Міндоходів - ЦО з обслуговування ВП рішення суду не виконано, як насідок у відповідача були відсутні підстави для винесення оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №43447249 від 24.06.2014 р., як наслідок така постанова підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог Позивача про зобов'язання державного виконавця відновити виконавче провадження №43447249 по виконанню виконавчого листа №826/1291/13-а, виданого 08.05.2014 р. Окружним адміністративним судом м. Києва, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що після скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №43447249 від 24.06.2014 р. виконавче провадження підлягає автоматичному відновленню.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною1 ст.6 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, завданням адміністративного судочинства є захист саме порушених прав, свобод та інтересів фізичної особи.

Частиною 1 ст.11 КАС України, визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч.1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Крім того, в ч.2 ст.72 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача. Відповідно до положень ст.94 КАС України, судовий збір відшкодовується позивачу частково.

Керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві задовольнити частково.

2. Визнати дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_1 по закінченню виконавчого провадження незаконними.

3. Постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №43447249 від 24.06.2014 р. скасувати.

4. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

5. Присудити Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» понесені судові витрати в розмірі 53 (п'ятдесят три) грн. 08 коп. із видатків Держаного бюджету України направлених на асигнування діяльності Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя Б. В. Санін