Постанова № 40867076, 30.09.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 року м. ПолтаваСправа №816/3583/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петрової Л.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лисака С.В.,

представника позивача - Голуб О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

10 вересня 2014 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 1301,13 грн, посилаючись на наявність у відповідача податкової заборгованості, яка виникла у результаті несплати узгодженого податкового зобов'язання, визначеного самостійно фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 шляхом подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог /а.с. 32-33/).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча у матеріалах справи наявні докази про те, що він належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотань та заперечень не надав /а.с. 26-31/.

Судова повістка, направлена відповідачу за адресою АДРЕСА_1, 39600 повернулась до суду з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання" /а.с. 31/.

Разом з тим, згідно наявної у матеріалах справи копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 31 липня 2014 року відповідач зареєстрований за цією адресою /а.с. 7-8/.

Згідно до частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру.

Частиною одинадцятою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи, що матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за даної явки та наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець 19 березня 2013 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 7-8/.

Згідно наявної у матеріалах справи копії корінця свідоцтва серії НОМЕР_2 встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 перебував на спрощеній системі оподаткування /а.с. 12/.

Судовим розглядом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 28 березня 2013 року відповідачем відповідно до статті 291 Податкового кодексу України було подано до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області заяву про застосування спрощеної системи оподаткування /а.с. 13-14/, на підставі якої ФОП ОСОБА_2 висловив своє бажання перебувати на спрощеній системі оподаткування у порядку, встановленому розділом XIV Податкового кодексу України.

Відповідно зазначеної заяви відповідач обрав 2 групу та ставку єдиного податку, яка складає 20% від мінімальної заробітної плати, яка на 01 січня 2013 року становила 1147,00 грн, а з січня 2014 року 1218,00 грн. Як наслідок, ставка єдиного податку платника другої групи у 2013 році становила 229,40 грн, у 2014 році 243,60 грн.

Згідно пункту 295.1. Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Відповідно до підпункту 295.2. зазначеного Кодексу нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

На підставі поданої відповідачем заяви Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Полтавській області на підставі пункту 295.2 статті 295 Податкового кодексу України було нараховано зобов'язання з єдиного податку у загальному розмірі 1419,00 грн (за період з жовтня 2013 року по грудень 2013 року та за період з січня 2014 року по березень 2014 року).

За рахунок переплати у розмірі 117,87 грн заборгованість відповідача була зменшена та станом на дату подання позову за даним розрахунком рахується заборгованість у сумі 1301,13 грн /а.с. 35-43/.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

В силу вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України позивачем винесено податкову вимогу від 04 грудня 2013 року №451-17 /а.с. 18, зворотній бік/, яка направлена засобами поштового зв'язку та повернута відділенням зв'язку 14 січня 2014 року з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання" /а.с. 18, зворотній бік/.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Станом на день розгляду справи сума податкового боргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 становить 1301,13 грн, що підтверджується витягом з облікової картки відповідача /а.с. 35-43/.

Підпунктом 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючим органам надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи наявність у відповідача обов'язку зі сплати податкових зобов'язань, а у позивача - прав на контроль за сплатою податкових зобов'язань і штрафних (фінансових) санкцій та на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позову - про стягнення не сплаченої на дату судового розгляду справи суми боргу у розмірі 1301,13 грн.

Згідно з частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 1301,13 грн /одна тисяча триста одна гривня тринадцять копійок/ на р/р 31516970700008, одержувач: УК у м. Кременчуці /м. Кременчук/ 18050400, код одержувача: 37965850, банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО: 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 30 вересня 2014 року.

Суддя Л.М. Петрова