Постанова № 40866898, 30.09.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2014 року м. Львів № 813/4291/14

17 год. 14 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Рехліцької Ю.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Матвієвська В.В.;

відповідача: ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації до ОСОБА_2 про повернення надміру нарахованих грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації (далі - УСЗН Золочівської РДА) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2) про повернення надміру виплачених грошових коштів в сумі 83327,96 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_2 отримує соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям, а також компенсацію по догляду за престарілою ОСОБА_3 В результаті проведеної перевірки УСЗН Золочівської РДА було виявлено, що гр. ОСОБА_2 неодноразово перетинала державний кордон України та не перебувала на території України тривалий період часу. Про такі обставини відповідач не повідомила УСЗН Золочівської РДА, що призвело до надмірної виплати ОСОБА_2 бюджетних коштів за період з 2010 року по 2014 рік на загальну суму 83327,96 грн.

Оскільки належна до повернення сума відповідачем не відшкодована, тому просить стягнути на користь Управління соціального захисту населення Золочівської РДА надміру виплачені кошти в сумі 83327,96 грн. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просить їх задовольнити повністю.

Відповідач позовні вимоги заперечила. Зазначила, що їй не було відомо про необхідність повідомлення УСЗН Золочівської РДА таких обставин, як перетин державного кордону. Також пояснила, що на час її відсутності догляд за престарілою здійснювала мати, яка проживає разом із ОСОБА_2, тому просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення представника позивача, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до заяв №443 від 08.06.2010 року, №1750 від 18.11.2010 року, №1699 від 06.12.2010 року, №708 від 03.06.2011 року, №2161 від 09.12.2011 року, №773 від 08.06.2012 року, №2220 від 13.12.2012 року, №991 від 06.06.2013 року, №2521 від 11.12.2013 року про призначення усіх видів соціальної допомоги, ОСОБА_2 призначено державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям. Також, відповідно до заяви №433 від 07.06.2010 року про призначення усіх видів допомоги, ОСОБА_2 призначено компенсаційну виплату по догляду за престарілою ОСОБА_3

УСЗН Золочівської РДА здійснено перевірку, внаслідок якої встановлено, що ОСОБА_2 неодноразово виїжджала за кордон, що підтверджується листом Золочівського районного відділу ГУ МВС України у Львівській області від 04.02.2014 року №904.

23.12.2013 року УСЗН Золочівської РДА надіслано повідомлення на адресу ОСОБА_2 про відшкодування до 20.01.2014 року надміру виплачених коштів в сумі 83327,96 грн., оскільки відповідач не здійснювала догляд за престарілою, за що одержувала компенсацію за період з 17.08.2010 року по 28.02.2014 року в сумі 579,26 грн., що, у свою чергу, надавало їй право на одержання державної соціальної допомоги за період з грудня 2010 року по листопад 2013 року в сумі 82748,70 грн.

Оскільки зазначена сума відповідачем не була відшкодована, УСЗН Золочівської РДА звернулось до суду про повернення надміру виплачених грошових коштів.

Оцінюючи доводи сторін суд керувався наступним:

Закон України «Про соціальні послуги» від 19.06.2003 року №966-ІV визначає основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг особам, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги.

Відповідно до ч.9 ст.7 вказаного Закону, фізичним особам, які надають соціальні послуги, призначаються і виплачуються компенсаційні виплати в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 р. №558, відповідно до п. 1, якого непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами), призначається щомісячна компенсаційна виплата (далі - компенсація).

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 832 «Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян» було установлено щомісячні компенсаційні виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за інвалідом І групи, а також за престарілим, який досяг 80-річного віку. Зазначені щомісячні компенсаційні виплати призначаються і виплачуються органами праці та соціального захисту населення та фінансуються органами Пенсійного фонду (пункт 2 даної Постанови).

Відповідно до п.15 Порядок призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, фізичні особи, які одержують компенсацію, зобов'язані повідомити структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради, що призначають ці виплати, про обставини, які можуть вплинути на умови їх призначення та виплати. У разі виявлення таких обставин виплата компенсації припиняється з дня, що настає за днем виникнення таких обставин. У разі одержання у зв'язку з цим зайвих сум компенсації одержувачі повинні відшкодувати структурним підрозділам з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради надміру виплачені суми за весь період, коли фізична особа не мала права на одержання компенсації.

Якщо одержувачем компенсації приховано або подано недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на призначення компенсації та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради:

визначає обсяг надміру виплачених коштів та встановлює строки їх повернення;

повідомляє отримувачу компенсаційної виплати про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення;

у разі врахування надміру виплачених коштів під час виплати компенсації у наступних періодах проводить щомісячні відрахування на підставі своїх рішень у розмірі не більш як 20 відсотків суми, що підлягає виплаті.

З матеріалів справи вбачається, що при проведенні позивачем перевірки щодо ОСОБА_2 встановлено факт її неодноразового перетину державного кордону України протягом 2010, 2012 та 2013 років, згідно інформації наданої Золочівським районним відділом ГУ МВС України у Львівській області 04.02.2014 року. Вказана обставина не заперечувалась відповідачем. В той же час, перебування за кордоном позбавляє можливості ОСОБА_2 здійснювати постійний догляд за особою похилого віку, а відтак є підставою для припинення відповідної виплати компенсації по догляду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки про факт перетину державного кордону та перебування за кордоном ОСОБА_2 (обставину, що впливає на умови призначення компенсації) не повідомила УСЗН Золочівської РДА, сума виплаченої компенсації по догляду згідно розрахунку по о/с НОМЕР_2 за період з 17.08.2010 року по 28.02.2014 року у розмірі 579,26 грн., підлягає поверненню як надміру виплачена сума.

Щодо доводів позивача про необхідність стягнення надміру виплаченої державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям у розмірі 82748,70 грн., суд зазначає наступне.

Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» від 01.06.2000 № 1768-III (далі - Закон № 1768-III) спрямований на реалізацію конституційних гарантій права громадян на соціальний захист - забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним сім'ям.

Відповідно до Закону № 1768-III державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям (далі - державна соціальна допомога) - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї. Малозабезпечена сім'я - сім'я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї.

Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 № 250 (далі - Постанова № 250) визначає умови призначення і виплати малозабезпеченим сім'ям державної соціальної допомоги, передбаченої Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям».

Пунктом 2 Постанови № 250 передбачено, що державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям (далі - соціальна допомога) призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім'ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї.

Так, відповідно до Закону № 1768-III та Постанови № 250, на підставі поданих заяв ОСОБА_2 призначено державну соціальну допомогу малозабезпеченій сім'ї.

Згідно з п. 28 вищезазначеної Постанови №250 якщо сім'єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи праці та соціального захисту населення:

визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім'ї;

повідомляють уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення;

у разі врахування надміру виплачених коштів при виплаті соціальної допомоги у наступні періоди провадять щомісячні відрахування на підставі своїх рішень у розмірі не більш як 20 відсотків суми, що підлягає виплаті;

у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.

Слід вказати, що одна з особливостей суб'єкта владних повноважень в адміністративному процесі - це здійснення владних управлінських функцій щодо іншого суб'єкта в межах наданих повноважень та виконання відповідних функцій. При цьому суд враховує конституційний принцип, що органи влади діють лише на підставі і у межах повноважень та у спосіб, передбачених законом.

Так, частиною 2 ст. 22 Закону України від 21.11.1992 року № 2811-XII «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги, тощо), стягуються згідно з законом.

З аналізу наведених норм чітко випливає, що суми надміру виплачених коштів стягуються в судовому порядку тільки внаслідок зловживання такої особи щодо приховування та подання нею недостовірних даних, пов'язаних із її доходами та майновим станом при призначенні соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї.

Позивач же просить стягнути з ОСОБА_2 надміру виплачені кошти в сумі 82748,70 грн. внаслідок неповідомлення позивачем обставин, що не пов'язані із її майновим станом та її доходами, а впливають лише на умови виплати компенсації по догляду за особою похилого віку.

Відтак, суд приходить до висновку, що наведені позивачем підстави для стягнення із ОСОБА_4 надміру виплачених коштів державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям не узгоджуються із вимогами ч.2 ст. 22 Закону № 2811-XII та п.28 Постанови №250, в той же час, обґрунтувань щодо зловживань відповідача представником УСЗН Золочівської РДА не наведено, доказів щодо подання ОСОБА_2 документів із свідомо неправдивими відомостями або приховування відомостей щодо її майнового стану та доходів, матеріали справи не містять.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи пояснення позивача та заперечення відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення виплаченої державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям у розмірі 82748,70 грн. є необґрунтовані і не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Судові витрати відповідно до положень ст. 94 КАС України з сторін не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації (вул. Пачовського, 7, м. Золочів, Львівська область, 80700, код ЄДРПОУ 03194306) надміру виплачені кошти в розмірі 579 (п'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 26 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 06.10.2014 року.

Суддя Клименко О.М.