Постанова № 40866844, 08.10.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2014 року 810/4823/14

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мінатур», про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

12 серпня 2014 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (ТОВ «Комплекс Агромарс», товариство) із позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (ДПІ, Інспекція) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20 травня 2014 року №0001922201.

Зазначали, що твердження відповідача про безтоварність операцій між позивачем і його контрагентами не відповідає дійсності, а податковий орган не наділений повноваженнями визнавати угоди нікчемними. Звертали увагу на наявність у товариства усіх необхідних і належно оформлених первинних документів, що підтверджують реальність операцій, а також подальше використання придбаного товару у господарській діяльності. Вказали, що платник податку не може нести відповідальність за порушення норм законодавства його контрагентом. Наголошували, що висновки за наслідками перевірки позивача ґрунтуються на припущеннях і не підтверджуються доказами.

Посилаючись на невідповідність висновків Акта перевірки реальним обставинам здійснення позивачем господарської діяльності, згідно з вимогами чинного законодавства, у тому числі Податкового кодексу України, просили визнати оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та скасувати його.

26 вересня 2014 року до суду надійшло клопотання від Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінатур» (одного із контрагентів позивача у досліджуваних під час перевірки податковим органом операціях) про залучення його до участі у справі у якості третьої особи; тут же зазначено, що на підставі протоколу №1 загальних зборів учасників ТОВ «АВД-Технологія» від 23 червня 2014 року ТОВ «АВД-Технологія» змінило найменування на ТОВ «Мінатур».

Протокольною ухвалою суду від 26 вересня 2014 року таке клопотання задоволено та залучено до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ «Мінатур».

26 вересня 2014 року представник позивача у судовому засіданні заявив клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Представник третьої особи не заперечувала щодо задоволення такого клопотання. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, місце і час розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно; про причини неявки суд не повідомив. Тому судом, зважаючи на відсутність потреби заслухувати свідка чи експерта, на підставі положень частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, протокольною ухвалою від 26 вересня 2014 року, вирішено продовжувати розгляд справи у порядку письмового провадження.

Документи, що витребовувалися судом ухвалою про відкриття провадження від 15 серпня 2014 року у податкового органу відповідачем до суду не надано. Також матеріали справи не містять і заперечень на позовну заяву.

Дослідивши докази, зокрема письмові, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову і необхідність його задоволення, виходячи із такого.

Як видно з Акта 22 квітня 2014 року №935/22-01/30160757 (т.1 а.с.17-53), у період з 11 квітня 2014 року по 14 квітня 2014 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» щодо документального підтвердження господарських відносин із Товариством з обмеженою відповідальністю «АВД-Технологія» та Приватним підприємством «АПТК» за період з 1 листопада 2012 року по 31 жовтня 2013 року.

За висновками цього Акта, на переконання посадових осіб ДПІ, підприємством порушено вимоги пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201, пунктів 209.1, 209.2 статті 209 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 5732156,00 грн. (за листопад 2012 року - на 273173,00 грн., за березень 2013 року - на 1545139,00 грн., за квітень 2013 року - на 211766,00 грн., за травень 2013 року - на 292022,00 грн., за червень 2013 року - на 77792,00 грн., за липень 2013 року - на 350035,00 грн., за серпень 2013 року - на 1126610,00 грн., за вересень 2013 року - на 1437406,00 грн., за жовтень 2013 року - на 418213,00 грн.).

Такі висновки зроблені у зв'язку із констатацією недійсності договірних відносин (нереальності операцій) ТОВ «Комплекс Агромарс» із ТОВ «АВД-Технологія» та ПП «АПТК» за період з 1 листопада 2012 року по 31 жовтня 2013 року. Вказане твердження обґрунтоване посиланням на Акт ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 11 лютого 2014 року №55/22-03/36367683 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АВД - Технологія» з питань правомірності проведених господарських відносин з платниками податків за періоди: з 1 лютого 2012 року по 29 лютого 2012 року, з 1 червня 2012 року по 31 жовтня 2013 року», Акт від 6 березня 2014 року «Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «АПТК» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Таймсервіс» за період з 1 вересня 2013 року по 30 вересня 2013 року, з ТОВ «Сталь Енерго Транс» за період з 1 серпня 2013 року по 31 серпня 2013 року», що надійшов від Головного управління Міндоходів у Чернігівській області, Акт Прилуцької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 24 грудня 2013 року №461/22-38615098 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «АПТК» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Мірада Плюс» за період з 1 серпня 2013 року по 30 вересня 2013 року, з ТОВ «Мейденгрін» за період з 1 вересня 2013 року по 30 вересня 2013 року». На підставі вказаних актів перевірки та неможливості проведення зустрічної звірки контрагентів позивача резюмовано безпідставне формування ТОВ «Комплекс Агромарс» показників податкового кредиту за господарськими операціями із відповідними підприємствами у період, що підлягав перевірці. При цьому висновки Акта про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АВД - Технологія» обумовлені констатацією незнаходження такого суб'єкта господарювання за юридичною адресою, неможливістю отримання від нього первинних документів та посиланням на акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента цього контрагента позивача; а висновки Актів перевірки ПП «АПТК» - актами про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів вказаного підприємства.

На підставі Акта перевірки позивача 20 травня 2014 року відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001922201, згідно якого товариству «Комплекс Агромарс» збільшено суму грошового зобов'язання із податку на додану вартість на 5732156 грн. за основним платежем і на 2866080 грн. за штрафними санкціями (т.1 а.с.14).

Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» є юридичною особою, зареєстроване 10 серпня 1998 року, тобто є суб'єктом господарської діяльності (т.1 а.с.9-13).

Основними видами діяльності товариства є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; розведення свійської птиці; розведення інших тварин; змішане сільське господарство; допоміжна діяльність у рослинництві; післяурожайна діяльність; виробництво м'яса; виробництво м'яса свійської птиці; виробництво м'ясних продуктів; виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості; виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах.

У ході судового розгляду встановлено, що у період, який підлягав перевірці ДПІ, позивач перебував у договірних відносинах із товариством «АВД - Технологія» та підприємством «АПТК». Судом нижче проаналізовано договори із такими підприємствами, податкові накладні, первинні та інші документи оформлені на їх виконання стосовно правочинів за наслідками констатації нереальності яких було донараховано позивачу податкові зобов'язання оскаржуваним повідомленням-рішенням. Як слідує із письмових пояснень позивача придбаний за відповідними угодами товар (соняшникова та соєва олія, соняшниковий шрот, масло соєве, макуха соєва) був сировиною для виробництва комбікорму для годівлі птиці.

Стосовно операцій із ТОВ «АВД-Технологія».

Так, 9 листопада 2012 року ТОВ «АВД-Технологія» (постачальник) поставлено філії «Бориспільський комбікормовий завод» ТОВ «Комплекс Агромарс» (отримувач) за усною домовленістю олію рослинну (соняшникову) у кількості 25220,00 кг на загальну суму 257244,00 грн., у тому числі і податок на додану вартість.

На підтвердження факту придбання та отримання такого товару позивачем надано завірені копії рахунку-фактури №000188 від 9 листопада 2012 року, видаткової накладної №РН-000188 від 9 листопада 2012 року, товарно-транспортної накладної №887776 від 9 листопада 2012 року, супровідного документа №32930 від 9 листопада 2012 року, посвідчення про якість, податкової накладної №41 від 9 листопада 2012 року (т.1 а.с.79-84), платіжного доручення №20000454 від 17 грудня 2012 року (т.13 а.с.175).

На засвідчення використання вказаного товару у власній господарській діяльності позивачем подано копії рапортів про виготовлення комбікормів та протоколів партії (т.1 а.с.85-97).

Крім цього, 13 листопада 2012 року ТОВ «АВД-Технологія» поставлено товариству «Комплекс Агромарс» (філія «Бориспільський комбікормовий завод») за усним договором олію рослинну (соєву) у кількості 25210,00 кг на загальну суму 257142,00 грн., у тому числі і податок на додану вартість.

На підтвердження придбання та отримання зазначеного товару позивачем надано копії рахунку-фактури №000191 від 13 листопада 2012 року, видаткової накладної №РН-000191 від 13 листопада 2012 року, товарно-транспортної накладної №887777 від 12 листопада 2012 року, супровідного документа №33134 від 13 листопада 2012 року, посвідчення про якість, податкової накладної №51 від 13 листопада 2012 року (т.1 а.с.98-103), платіжного доручення №20000456 від 17 грудня 2012 року (т.13 а.с.174).

З метою засвідчення використання такого товару у власній господарській діяльності позивачем надано копії рапортів про виготовлення комбікормів та протоколів партії (т.1 а.с.104-116).

Також судом встановлено, що 14 листопада 2012 року між ТОВ «Комплекс Агромарс» (філія «Бориспільський комбікормовий завод») та ТОВ «АВД-Технологія» укладено договір поставки №12-1765/БФ-Ю (т.1 а.с.54-55), за умовами якого постачальник (ТОВ «АВД-Технологія») зобов'язується поставити та передати у власність покупця (ТОВ «Комплекс Агромарс» (філія «Бориспільський комбікормовий завод») товар, а покупець - прийняти цей товар і своєчасно його оплатити. Предмет договору - рослинна олія. Кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю товару вказується в рахунках-фактурах та передбачається у накладних на кожну окрему партію товару. Товар повинен відповідати державним стандартам України та технічним умовам і підтверджуватися сертифікатом якості або іншими документами, які є необхідними для товару цього виду згідно вимог діючого законодавства. Поставка товару на об'єкт покупця здійснюється постачальником на умовах DDP ТОВ «Комплекс Агромарс» філія «Бориспільський комбікормовий завод» (DELIVERED DUTY PAID - Boryspil) ІНКОТЕРМС-2010, що застосовується з урахуванням особливостей положень договору. У момент поставки постачальник надає покупцю наступні документи: товарно-транспортну накладну, видаткову накладну, податкову накладну, оригінал рахунку-фактури, карантинний сертифікат, копію сертифікату якості чи іншого документу для цього виду товару. Оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з дати поставки товару та підписання сторонами видаткових накладних.

З метою підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем подано до суду завірені належним чином копії наступних документів:

- рахунки-фактури (т.1 а.с.117, 143, 160, 178, 193, 208, 235, т.2 а.с.8, 32, 49, 66, 83, 105, 121, 135, 151, 168, 184, 205, 221, 235, т.3 а.с.6, 16, 31, 52, 65, 87, 103, 120, 136, 155, 172, 186, 199, 213, 230, 249, т.4 а.с.15, 31, 48, 64, 80, 100, 117, 134, 151, 166, 185, 202, 216, 235, 247, т.5 а.с.14, 29, 49, 67, 85, 103, 118, 130, 145, 154, 173, 188, 200, 214, 229, 241, т.6 а.с.3, 19, 31, 44, 60, 72, 85, 99, 110, 126, 140, 153, 166, 177, 191а, 205, 219, 231, 245, т.7 а.с.10, 24);

- видаткові накладні (т.1 а.с.118, 144, 161, 179, 194, 209, 236, т.2 а.с.9, 33, 50, 67, 84, 106, 122, 136, 152, 169, 185, 206, 222, 236, т.3 а.с.7, 17, 32, 53, 66, 88, 104, 121, 137, 156, 173, 187, 200, 214, 231, 250, т.4 а.с.16, 32, 49, 65, 81, 101, 118, 135, 152, 167, 186, 203, 217, 236, 248, т.5 а.с.15, 30, 50, 68, 86, 104, 119, 131, 146, 155, 174, 189, 201, 215, 230, 242, т.6 а.с.4, 20, 32, 45, 61, 73, 86, 100, 111, 127, 141, 154, 167, 178, 192, 206, 220, 232, 246, т.7 а.с.11, 25);

- товарно-транспортні накладні типової форми №1-ТН разом із супровідними документами (т.1 а.с.119, 120, 147, 148, 162, 163, 180, 181, 195, 196, 210, 211, 237, 238, т.2 а.с.10, 11, 34, 35, 51, 52, 68, 69, 85, 86, 107, 108, 123, 124, 137, 138, 153, 154, 170, 171, 186, 187, 207, 208, 223, 224, 237, 238, т.3 а.с.8, 9, 18, 19, 33, 34, 54, 55, 67, 68, 89, 90, 105, 106, 122, 123, 138, 139, 157, 158, 174, 175, 188, 189, 201, 202, 215, 216, 232, 233, т.4 а.с.1, 2, 17, 18, 33, 34, 50, 51, 66, 67, 82, 83, 102, 103, 119, 120, 136, 137, 153, 154, 168, 169, 187, 188, 204, 205, 218, 219, 237, 238, 249, 250, т.5 а.с.16, 17, 31, 32, 51, 52, 69, 70, 87, 88, 105, 106, 120, 121, 132, 133, 147, 148, 156, 157, 175, 176, 190, 191, 202, 203, 216, 217, 231, 232, 243, 244, т.6 а.с.5, 6, 21, 22, 33, 34, 46, 47, 62, 63, 74, 75, 87, 88, 101, 102, 112, 113, 128, 129, 142, 143, 155, 156, 168, 169, 179, 180, 193, 194, 207, 208, 221, 222, 233, 234, 247, 248, т.7 а.с.12, 13, 26, 27);

- посвідчення про якість (т.1 а.с.121, 146, 164, 182, 197, 212, 239, т.2 а.с.12, 36, 53, 70, 87, 109, 125, 139, 155, 172, 188, 208а, 225, 239, т.3 а.с.10, 20, 35, 56, 69, 91, 107, 124, 140, 159, 176, 190, 203, 217, 234, т.4 а.с.3, 19, 35, 52, 68, 84, 104, 121, 138, 155, 170, 189, 206, 220, 239, т.5 а.с.1, 18, 33, 53, 71, 89, 107, 122, 134, 149, 158, 177, 192, 204, 218, 233, 245, т.6 а.с.7, 23, 35, 48, 64, 76, 89, 103, 114, 130, 144, 157, 170, 181, 195, 209, 223, 235, 249, т.7 а.с.14, 28);

- податкові накладні (т.1 а.с.122, 145, 165, 183, 198, 213, 240, т.2 а.с.13, 37, 54, 71, 88, 110, 126, 140, 156, 173, 189, 209, 226, 240, т.3 а.с.11, 21, 36, 57, 70, 92, 108, 125, 141, 160, 177, 191, 204, 218, 235, т.4 а.с.4, 20, 36, 53, 69, 85, 105,122, 139, 156, 171, 190, 207, 221, 240, т.5 а.с.2, 19, 34, 54, 72, 90, 108, 123, 135, 150, 159, 178, 193, 205, 219, 234, 246, т.6 а.с.8, 24, 36, 49, 65, 77, 90, 104, 115, 131, 145, 158, 171, 182, 196, 210, 224, 236, 250, т.7 а.с.15, 29);

- розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (т.2 а.с.157, т.7 а.с.16);

- платіжні доручення (т.13 а.с.100-173, 176-191).

На засвідчення використання такого товару у власній господарській діяльності позивачем надано копії рапортів про виготовлення комбікормів та протоколів партії (т.1 а.с.123-142, 149-159, 166-177, 184-192, 199-207, 214-234, 241-250, т.2 а.с.1-7, 14-31, 38-48, 55-65, 72-82, 89-104, 111-120, 127-134, 141-150, 158-167, 174-183, 190-204, 210-220, 227-234, т.3 а.с.1-5, 12-15, 22-30, 37-51, 58-64, 71-86, 93-102, 109-119, 126-135, 142-154, 161-171, 178-185, 192-198, 205-212, 219-229, 236-248, т.4 а.с.5-14, 21-30, 37-47, 54-63, 70-79, 86-99, 106-116, 123-133, 140-150, 157-165, 172-184, 191-201, 208-215, 222-234, 241-246, т.5 а.с.3-13, 20-28, 35-48, 55-66, 73-84, 91-102, 109-117, 124-129, 136-144, 151-153, 160-172, 179-187, 194-199, 206-213, 220-228, 235-240, 247-250, т.6 а.с.1-2, 9-18, 25-30, 37-43, 50-59, 66-71, 78-84, 91-98, 105-109, 116-125, 132-139, 146-152, 159-165, 172-176, 183-191, 197-204, 211-218, 225-230, 237-244, т.7 а.с.1-9, 17-23, 30-37).

Також позивачем подано завірені копії журналу зважування сировини на автоматичних вагах Бориспільської філії ТОВ «Комплекс Агромарс» (т.8 а.с.36-86); книги обліку довіреностей на 2012 рік філії «Бориспільський комбікормовий завод» ТОВ «Комплекс Агромарс» (т.8 а.с.87-94); книги обліку довіреностей на 2013 рік філії «Бориспільський комбікормовий завод» ТОВ «Комплекс Агромарс» (т.8 а.с.95-140).

З метою підтвердження використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивачем надано копії рецептів (т.7 а.с.38-193).

Товариством подано до суду і відомість по партіях товарів на складах за період листопад 2012 року - жовтень 2013 року як доказ відображення операцій здійснених із вказаним товариством у бухгалтерському обліку позивача (т.1 а.с.56-78).

Судом з'ясовано, що ТОВ «АВД-Технологія» (постачальник) поставляло філії «Київкомбікорм» ТОВ «Комплекс Агромарс» (отримувач) за усним договором олію рослинну (соєву та соняшникову), на підтвердження чого товариство надало копії наступних документів:

- рахунок-фактура №000198 від 25 листопада 2012 року на суму 290088,00 грн. (т.14 а.с.10);

- видаткова накладна №РН-000198 від 25 листопада 2012 року на суму 290088,00 грн. (т.12 а.с.193);

- податкова накладна №98 від 25 листопада 2012 року на суму 290088,00 грн. (т.12 а.с.194);

- товарно-транспортна накладна типової форми №1-ТН від 24 листопада 2012 року разом із супровідним документом (т.12 а.с.195, 196);

- платіжне доручення №8000145596 від 18 лютого 2013 року на суму 290088,00 грн. (т.13 а.с.64);

- рахунок-фактура №000212 від 8 грудня 2012 року на суму 303480,00 грн. (т.14 а.с.11);

- видаткова накладна №РН-000212 від 8 грудня 2012 року на суму 303480,00 грн. (т.12 а.с.223);

- податкова накладна №20 від 8 грудня 2012 року на суму 303480,00 грн. (т.12 а.с.224);

- товарно-транспортна накладна типової форми №1-ТН від 7 грудня 2012 року разом із супровідним документом (т.12 а.с.225, 226);

- платіжне доручення №8000145786 від 18 лютого 2013 року на суму 303480,00 грн. (т.13 а.с.63).

На засвідчення використання олії рослинної (соєвої та соняшникової) у власній господарській діяльності надано копії протоколів партії та рецептів (т.12 а.с.198-222, 228-250, т.13 а.с.1-35).

З метою підтвердження оформлення довіреностей для отримання товарів від ТОВ «АВД-Технологія» позивачем подано витяг із книги обліку довіреностей (т.12 а.с.197, 227).

Крім того, 21 грудня 2012 року між тими ж суб'єктами господарювання укладено договір поставки №12-1971/КК-Ю (т.14 а.с.71-75), згідно якого постачальник (ТОВ «АВД-Технологія») зобов'язується поставити та передати у власність покупця (ТОВ «Комплекс Агромарс» (філія «Київкомбікорм») товар, а покупець - прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату. Предмет договору - рослинна олія.

Вимоги щодо визначення кількості, одиниці виміру, ціни за одиницю товару, якості, поставки та перелік документів, які надаються покупцю є такими ж, як і у договорі №12-1765/БФ-Ю від 14 листопада 2012 року. Оплата проводиться протягом 14 календарних днів з дати поставки товару та підписання сторонами видаткових накладних.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем подано до суду засвідчені належним чином копії наступних документів:

- видаткова накладна №РН-0000021 від 9 лютого 2013 року на суму 364896,00 грн. (т.13 а.с.36);

- податкова накладна №39 від 9 лютого 2013 року на суму 364896,00 грн. (т.13 а.с.37);

- товарно-транспортна накладна типової форми №1-ТН від 8 лютого 2013 року разом із супровідним документом (т.13 а.с.38, 39);

- платіжне доручення №8000175324 від 24 квітня 2013 року на суму 364896,00 грн. (т.13 а.с.62).

На засвідчення використання олії рослинної (соняшникової) у власній господарській діяльності позивачем надано копії протоколів партії та рецептів (т.13 а.с.41-61).

З метою підтвердження оформлення довіреностей для отримання товарів від ТОВ «АВД-Технологія» подано витяг із книги обліку довіреностей (т.13 а.с.40).

Щодо відносин із підприємством «АПТК», судом встановлено наступне.

8 липня 2013 року товариством «Комплекс Агромарс» (філія «Бориспільський комбікормовий завод») із ПП «АПТК» укладено договір поставки №13-917/БКЗ-Ю (т.9 а.с.83-86), за умовами якого постачальник (ПП «АПТК») зобов'язується поставити та передати у власність покупця (ТОВ «Комплекс Агромарс» філія «Бориспільський комбікормовий завод») товар, а покупець - прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату. Предметом договору є соєва макуха. Кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю товару вказується в рахунках-фактурах та передбачається у накладних документах на кожну окрему партію товару. Товар повинен відповідати державним стандартам України та технічним умовам і підтверджуватися сертифікатом якості або іншими документами, які є необхідними для нього згідно вимог діючого законодавства України. Поставка здійснюється постачальником на умовах DDP ТОВ «Комплекс Агромарс» філія «Бориспільський комбікормовий завод» (DELIVERED DUTY PAID - Boryspil) ІНКОТЕРМС-2010. У момент поставки постачальник надає покупцю наступні документи: товарно-транспортну накладну, видаткову накладну, податкову накладну, оригінал рахунку-фактури, карантинний сертифікат, ветеринарне свідоцтво, копію сертифікату якості чи іншого документа для такого виду товару. Оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 21 календарного дня з дати поставки товару та підписання сторонами видаткових накладних.

З метою підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем подано до суду засвідчені належним чином копії наступних документів:

- рахунки на оплату (т.8 а.с.151, 160, 179, 188, 200, 213, 232, 241, т.9 а.с.12, 35, 53, 64);

- видаткові накладні (т.8 а.с.152, 161, 180, 189, 201, 214, 233, 242, т.9 а.с.13, 36, 54, 65);

- товарно-транспортні накладні типової форми №1-ТН разом із супровідними документами (т.8 а.с.153, 154, 162, 163, 165, 166, 181, 182, 190, 191, 202, 203, 215, 216, 218, 219, 234, 236, 243, 244, 246, 247, т.9 а.с.14, 16, 17, 18, 37, 38, 40, 41, 55, 56, 66, 67, 69, 70);

- посвідчення про якість макухи соєвої (т.8 а.с.155, 164, 167, 183, 192, 204, 217, 220, 235, 245, 248, т.9 а.с.15, 19, 39, 42, 57, 68, 71);

- податкові накладні (т.8 а.с.156, 168, 184, 193, 205, 221, 237, 249, т.9 а.с.20, 43, 58, 72);

- платіжні доручення (т.13 а.с.65-69, 83, 84, 193-197).

На засвідчення використання такого товару у власній господарській діяльності позивачем надано копії рапортів про виготовлення комбікормів, протоколів партії та рецептів (т.8 а.с.157- 159, 169-178, 185-187, 194-199, 206-212, 222-231, 238-240, 250, т.9 а.с.1-11, 21-34, 44-52, 59-63, 73-82).

Також судом встановлено, що 8 липня 2013 року тими ж сторонами укладено договір поставки №13-918/БКЗ-Ю (т.9 а.с.87-90), за яким постачальник (ПП «АПТК») зобов'язується поставити та передати у власність покупця (ТОВ «Комплекс Агромарс» філія «Бориспільський комбікормовий завод») товар, а покупець - прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату. Предметом договору є соняшниковий шрот. Кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю товару вказується в рахунках-фактурах та передбачається у накладних документах на кожну окрему партію товару. Товар повинен відповідати державним стандартам України та технічним умовам і підтверджуватися сертифікатом якості або іншими документами, які є необхідними для товару даного виду згідно вимог діючого законодавства України.

Умови поставки та перелік документів, які надаються покупцю є аналогічними як і у попередньому договорі. Оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10 календарних днів з дати поставки товару та підписання сторонами видаткових накладних.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем подано до суду завірені належним чином копії наступних документів:

- рахунки на оплату (т.9 а.с.91, 108, 150, 163, 194, 214, т.10 а.с.13, 58, 89);

- видаткові накладні (т.9 а.с.92, 109, 151, 164, 195, 215, т.10 а.с.14, 59, 90);

- товарно-транспортні накладні типової форми №1-ТН разом із супровідними документами (т.9 а.с.93, 94, 110, 111, 113, 114, 116, 117, 152, 153, 165, 166, 167, 168, 170, 171, 196, 197, 216, 217, 219, 220, 222, 223, 225, 226, т.10 а.с.15, 16, 18, 19, 21, 22, 24, 25, 60, 61, 63, 64, 66, 67, 91-94, 96, 97);

- посвідчення про якість шроту соняшникового (т.9 а.с.95, 112, 115, 118, 154, 218, 221, 224, 227, т.10 а.с.17, 20, 23, 26, 62, 65, 68, 95, 98);

- декларації про якість і безпеку на шрот соняшниковий (т.9 а.с.169, 172, 198);

- податкові накладні (т.9 а.с.96, 119, 155, 173, 199, 228, т.10 а.с.27, 69, 99);

- платіжні доручення (т.13 а.с.71-73, 75-79, 82).

З метою засвідчення використання такого товару у власній господарській діяльності позивачем надано копії рапортів про виготовлення комбікормів, протоколів партії та рецептів (т.9 а.с.97-107, 120-149, 156-162, 174-193, 200-213, 229-250, т.10 а.с.1-12, 28-57, 70-88, 100-116).

Товариством подано до суду відомість по партіях товарів на складах за період серпень 2013 року - жовтень 2013 року як доказ відображення операцій здійснених із вказаним контрагентом у бухгалтерському обліку позивача (т.8 а.с.141-150).

Крім того, 25 червня 2013 року між ТОВ «Комплекс Агромарс» філія «Бориспільський комбікормовий завод» та ПП «АПТК» укладено договір поставки №13-886/БКЗ-Ю (т.10 а.с.117-119), за яким постачальник (ПП «АПТК») зобов'язується поставити та передати у власність покупця (ТОВ «Комплекс Агромарс» філія «Бориспільський комбікормовий завод») товар, а покупець - прийняти і своєчасно оплатити його. Предметом договору є рослинна олія. Кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю товару вказується в рахунках-фактурах та передбачається у накладних документах на кожну окрему партію товару.

Вимоги щодо якості, умов поставки та переліку документів, які надаються покупцю є такими самими як і у двох попередніх договорах від 8 липня 2013 року із ПП «АПТК». Оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з дати поставки товару та підписання сторонами видаткових накладних.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем подано до суду засвідчені належним чином копії наступних документів:

- рахунки на оплату (т.10 а.с.120, 144, 164, 176, 191);

- видаткові накладні (т.10 а.с.121, 145, 165, 177, 192);

- товарно-транспортні накладні типової форми №1-ТН разом із супровідними документами (т.10 а.с.122, 123, 146, 147, 166, 167, 178, 179, 193, 194);

- посвідчення про якість олії (т.10 а.с.124, 148, 168, 180, 195);

- податкові накладні (т.10 а.с.125, 149, 169, 181, 196);

- платіжні доручення (т.13 а.с.70, 74, 80, 81, 192).

З метою засвідчення використання такого товару у власній господарській діяльності позивачем надано копії рапортів про виготовлення комбікормів, протоколів партії та рецептів (т.10 а.с.126-143, 150-163, 170-175, 182-190, 197-210).

Також позивачем подано завірені копії журналу зважування сировини на автоматичних вагах Бориспільської філії (т.10 а.с.211-220); книги обліку довіреностей на 2013 рік філії «Бориспільський комбікормовий завод» ТОВ «Комплекс Агромарс» (т.10 а.с.221-227).

Судом встановлено, що 11 липня 2013 року між ТОВ «Комплекс Агромарс» (філія «Київкомбікорм») та ПП «АПТК» укладено договір поставки №13-934/КК-Ю (т.11 а.с.50-55), за умовами якого постачальник (ПП «АПТК») зобов'язується поставити та передати у власність покупця (ТОВ «Комплекс Агромарс» (філія «Київкомбікорм») товар, а покупець - прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату. Предметом договору є висівки пшеничні. Кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю товару вказується в рахунках-фактурах та передбачається у накладних документах на кожну окрему партію товару. Вимоги щодо якості, умов поставки та переліку документів, які надаються покупцю такі самі як і у попередніх названих вище договорах із ПП «АПТК». Оплата товарів проводиться протягом 10 календарних днів з дати поставки товару та підписання сторонами видаткових накладних.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем подано до суду засвідчені належним чином копії наступних документів:

- рахунки на оплату (т.11 а.с.56, 77, 92);

- видаткові накладні (т.11 а.с.57, 78, 93);

- товарно-транспортні накладні типової форми №1-ТН разом із супровідними документами (т.11 а.с.58, 59, 79, 80, 94, 95);

- податкові накладні (т.11 а.с.60, 81, 96);

- платіжні доручення (т.13 а.с.207, 208, 218).

Стосовно використання такого товару у власній господарській діяльності позивачем надано копії протоколів партії та рецептів (т.11 а.с.61-76, 82-91, 97-110).

Крім того, 11 липня 2013 року тими ж суб'єктами підприємницької діяльності укладено договір поставки №13-936/КК-Ю (т.11 а.с.111-117), за яким постачальник (ПП «АПТК») зобов'язується поставити та передати у власність покупця (ТОВ «Комплекс Агромарс» (філія «Київкомбікорм») товар, а покупець - прийняти товар і своєчасно оплатити. Предметом договору є макуха соєва. Кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю товару вказується в рахунках-фактурах та передбачається у накладних документах на кожну окрему партію товару. Умови стосовно якості товару, його поставки та переліку документів, які надаються покупцю є аналогічними до тих, які містяться у вже перерахованих договорах із ПП «АПТК». Оплата товарів проводиться протягом 21 календарних днів з дати поставки товару та підписання сторонами видаткових накладних.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем подано до суду завірені належним чином копії наступних документів:

- рахунки на оплату (т.11 а.с.118, 130, 143, 152, 171, 184, 208, 223, 237, т.12 а.с.1, 15);

- видаткові накладні (т.11 а.с.119, 131, 144, 153, 172, 185, 209, 224, 238, т.12 а.с.2, 16);

- товарно-транспортні накладні типової форми №1-ТН разом із супровідними документами (т.11 а.с.120, 121, 132, 133-134, 145, 146, 154-157, 173, 174, 186-189, 210, 211, 225, 226, 239, 240, т.12 а.с.3-4, 17, 18);

- податкові накладні (т.11 а.с.122, 147, 158, 175, 190, 212, 227, 241, т.12 а.с.5, 19, т.14 а.с.98);

- платіжні доручення (т.13 а.с.202-205, 210, 212-217).

Щодо використання такого товару у власній господарській діяльності позивачем надано копії протоколів партії та рецептів (т.11 а.с.123-129, 135-142, 148-151, 159-170, 176-183, 191-207, 213-222, 228-236, 242-250, т.12 а.с.6-14, 20-26).

Також, 11 липня 2013 року між ТОВ «Комплекс Агромарс» (філія «Київкомбікорм») та ПП «АПТК» укладено договір поставки №13-935/КК-Ю (т.12 а.с.27-32), за умовами якого постачальник (ПП «АПТК») зобов'язується поставити та передати у власність покупця (ТОВ «Комплекс Агромарс» (філія «Київкомбікорм») товар, а покупець - прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату. Предметом договору є рослинна олія. Кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю товару вказується в рахунках-фактурах та передбачається у накладних документах на кожну окрему партію товару. Вимоги щодо якості, умов поставки та переліку документів, які надаються покупцю такі самі як і у попередньому договорі. Оплата товарів покупцем проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з дати поставки товару та підписання сторонами видаткових накладних.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем подано до суду завірені належним чином копії наступних документів:

- рахунки на оплату (т.12 а.с.33, 57);

- видаткові накладні (т.12 а.с.34, 58);

- товарно-транспортні накладні типової форми №1-ТН разом із супровідними документами (т.12 а.с.35, 36, 59, 60);

- податкові накладні (т.12 а.с.37, 61);

- платіжні доручення (т.13 а.с.206, 209).

З метою засвідчення використання такого товару у власній господарській діяльності позивачем надано копії протоколів партії та рецептів (т.12 а.с.38-56, 62-92).

До того ж, як встановлено під час судового розгляду справи, ПП «АПТК» поставляло ТОВ «Комплекс Агромарс» філія «Київкомбікорм» (отримувач) за усною домовленістю шрот соняшника.

На підтвердження факту придбання та отримання такого товару позивачем надано копії наступних документів:

- рахунок на оплату №105 від 25 серпня 2013 року на суму 119192,00 грн. (т.12 а.с.93);

- видаткова накладна №105 від 25 серпня 2013 року на суму 119192,00 грн. (т.12 а.с.94);

- товарно-транспортна накладна типової форми №1-ТН від 25 серпня 2013 року разом із супровідним документом (т.12 а.с.95, 96);

- податкова накладна №37 від 25 серпня 2013 року на суму 119192,00 грн. (т.12 а.с.97);

- платіжне доручення №8000177773 від 18 вересня 2013 року на суму 119192,00 грн. (т.13 а.с.211);

- рахунок на оплату №154 від 19 вересня 2013 року на суму 57231,60 грн. (т.12 а.с.114);

- видаткова накладна №154 від 19 вересня 2013 року на суму 57231,60 грн. (т.12 а.с.115);

- товарно-транспортна накладна типової форми №1-ТН від 18 вересня 2013 року разом із супровідним документом (т.12 а.с.116, 117);

- податкова накладна №41 від 19 вересня 2013 року на суму 57231,60 грн. (т.12 а.с.118);

- платіжне доручення №20000943 від 12 грудня 2013 року на суму 57231,60 грн. (т.13 а.с.198);

- рахунок на оплату №153 від 19 вересня 2013 року на суму 59629,20 грн. (т.12 а.с.132);

- видаткова накладна №153 від 19 вересня 2013 року на суму 59629,20 грн. (т.12 а.с.133);

- товарно-транспортна накладна типової форми №1-ТН від 18 вересня 2013 року разом із супровідним документом (т.12 а.с.134, 135);

- податкова накладна №40 від 19 вересня 2013 року на суму 59629,20 грн. (т.12 а.с.136);

- платіжне доручення №20000969 від 12 грудня 2013 року на суму 59629,20 грн. (т.13 а.с.199);

- рахунок на оплату №158 від 20 вересня 2013 року на суму 54123,60 грн. (т.12 а.с.152);

- видаткова накладна №158 від 20 вересня 2013 року на суму 54123,60 грн. (т.12 а.с.153);

- товарно-транспортна накладна типової форми №1-ТН від 19 вересня 2013 року разом із супровідним документом (т.12 а.с.154, 155);

- податкова накладна №45 від 20 вересня 2013 року на суму 54123,60 грн. (т.12 а.с.156);

- платіжне доручення №20000941 від 12 грудня 2013 року на суму 54123,60 грн. (т.13 а.с.201);

- рахунок на оплату №157 від 20 вересня 2013 року на суму 78632,40 грн. (т.12 а.с.171);

- видаткова накладна №157 від 20 вересня 2013 року на суму 78632,40 грн. (т.12 а.с.172);

- товарно-транспортна накладна типової форми №1-ТН від 19 вересня 2013 року разом із супровідним документом (т.12 а.с.173, 174);

- податкова накладна №44 від 20 вересня 2013 року на суму 78632,40 грн. (т.12 а.с.175);

- платіжне доручення №20000942 від 12 грудня 2013 року на суму 78632,40 грн. (т.13 а.с.200).

З метою засвідчення використання такого товару (шрот соняшниковий) у власній господарській діяльності позивачем надано копії протоколів партії та рецептів (т.12 а.с.98-113, 119-131, 137-151, 157-170, 176-187).

На підтвердження наявності документів, підтверджуючих якість придбаної у контрагентів продукції, позивачем подано копії ветеринарних свідоцтв і посвідчень про якість (т.14 а.с.151-250, т.15 а.с.1-250, т.16 а.с.1-108).

Як зазначено у письмових поясненнях позивачем та підтверджується перерахованими вище дослідженими судом документами, про факти поставок свідчать супровідний документ та товарно-транспортні накладні; перед розвантаженням товару проводилася процедура його зважування, що зафіксовано у журналі обліку ваги, а також контроль якості товару, про що зазначено в журналі якості. Використання сировини підтверджується протоколами, які складалися при списанні сировини та безпосередньому виробництві комбікорму. Процес розвантаження насипної сировини повністю автоматизований (на автоприймальній сировина висипається в ємність, із якої за допомогою транспортуючого обладнання (транспортерів, норій) та автоматизованих маршрутів переміщається в бункера для зберігання сировини). Процес виготовлення комбікормів є майже повністю автоматизованим та безперервним (виробничо-технологічна лабораторія згідно замовлення на виготовлення комбікорму по відповідному рецепту видає завдання виробництву в автоматизованій системі керування технологічним процесом з виготовлення комбікормів; апаратники комбікормового виробництва на підставі отриманого завдання в автоматизованій системі керування технологічним процесом з виготовлення комбікормів задають всі необхідні параметри: скільки, якої сировини, з якого бункеру, на яке обладнання подати; коли обладнанню запрограмували завдання, запускається автоматичний процес подачі, відважування та переробки сировини і отримання комбікорму; по закінченню процесу з виготовлення комбікорму з операційної програми роздруковують протокол партії, в якому зазначається, який комбікорм виготовлено, для кого, в якій кількості, скільки використано сировини для його виготовлення).

Перед укладанням досліджуваних договорів, з метою запобігання укладенню правочинів із недобросовісними суб'єктами господарювання, товариство «Комплекс Агромарс» здійснило низку дій щодо перевірки наявності спеціальної податкової правосуб'єктності та добросовісності ТОВ «АВД-Технологія» та ПП «АПТК», зокрема позивачем отримано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ПП «АПТК», витяг із статуту ПП «АПТК», копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ПП «АПТК», копії довідок з ЄДРПОУ, копії свідоцтв про реєстрацію платником податку на додану вартість, витяг із статуту ТОВ «АВД-Технологія», копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ТОВ «АВД-Технологія» (т.13 а.с.242-250, т.14 а.с.1-9).

25 вересня 2014 року товариством надано до суду письмові пояснення (т.14 а.с.69, 70), в яких зазначено, зокрема, що між ТОВ «Комплекс Агромарс» та ТОВ «АВД-Технологія» укладено договір поставки №12-1765/БФ-Ю від 14 листопада 2012 року та згідно вказаного договору 16 листопада 2012 року ТОВ «АВД-Технологія» поставлено товариству рослинну олію. Під час поставки надавалися первинні документи: товарно-транспортна накладна, сертифікат якості, рахунок-фактура, видаткова накладна, податкова накладна. У рахунку-фактурі №000195 від 16 листопада 2012 року постачальником допущено помилку в умові продажу, а саме: замість договору поставки №12-1765/БФ-Ю від 14 листопада 2012 року вказано умову поставки без договору. При цьому позивач звертав увагу, що посилання на договір не є обов'язковим реквізитом ні у такому первинному документі як видаткова накладна, ні у рахунку-фактурі, а є лише додатковим елементом для зручності, у зв'язку із чим відсутність у рахунку-фактурі посилання на договір не впливає на підтвердження достовірності проведення операції.

Також позивачем пояснено питання стосовно розбіжностей кількості товару в деяких документах. Вказано, що ПП «АПТК» здійснило поставку шроту соняшникового 31 серпня 2014 року по договору поставки №13-918/БКЗ-Ю від 8 липня 2013 року трьома машинами; за результатами зважувань ваговою покупця загальна кількість скала 111,810 тонн, що і зазначено у товарно-транспортних накладних. Так, кількість прийнятої сировини за вагами покупця: у товарно-транспортній накладній №004577 від 31 серпня 2013 року - 37,380 тонн; у товарно-транспортній накладній №004577/1 від 31 серпня 2013 року - 37,220 тонн; у товарно-транспортній накладній №004578 від 31 серпня 2013 року - 37,210 тонн. Відхилення становило 80 кг, 60 кг та 50 кг на кожному автомобілі, про що складено акти від 31 серпня 2013 року, якими зафіксовано недостачу шроту соняшникового (т.14 а.с.111, 112). Зазначено і про ту обставину, що документи стосовно розбіжностей у вазі з плюсовою різницею до 50 кг ТОВ «Комплекс Агромарс» не оформлюються.

Крім того, щодо розбіжностей в кількості товару в рахунку на оплату №153 від 19 вересня 2013 року та в товарно-транспортній накладній №003415 від 18 вересня 2013 року надано акт №741 від 19 вересня 2013 року (т.14 а.с.93), яким встановлено недостачу.

Як вже вказувалося вище, ТОВ «АВД-Технологія» 23 червня 2014 року змінило найменування на ТОВ «Мінатур» (т.14 а.с.132-133).

Таким контрагентом позивача надано письмові пояснення (т.15 а.с.111-113), в яких вказано, що на момент проведення ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська зустрічної звірки за результатами якої складено Акт від 11 лютого 2014 року №55/22-03/36367683 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АВД - Технологія» з питань правомірності проведених господарських відносин з платниками податків за періоди: з 1 лютого 2012 року по 29 лютого 2012 року, з 1 червня 2012 року по 31 жовтня 2013 року», ТОВ «АВД-Технологія» змінювало місцезнаходження з м. Дніпропетровська Дніпропетровської області на м. Кременчук Полтавської області, у результаті чого взято на податковий облік Кременчуцькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області.

Крім того, ТОВ «Мінатур» надало довідку Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області від 19 червня 2014 року №1646/16-03-15-01-36367683 «Про проведення зустрічної звірки даних ТОВ «АВД - Технологія» по взаємовідносинах з ТОВ «Комплекс Агромарс» філія «Бориспільський комбікормовий завод» за листопад 2012 року - жовтень 2013 року». Як видно із такої довідки, звіркою встановлено реальність здійснення проведених операцій та відображення в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від ТОВ «АВД - Технологія», яке мало правові відносини з платником податків ТОВ «Комплекс Агромарс» філія «Бориспільський комбікормовий завод» за період листопад 2012 року - жовтень 2013 року (т.14 а.с.134-146).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

За визначенням у пункті 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість передбачено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

За приписами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За нормами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У силу положень статей 185, 187, 198, 200, 201 Податкового кодексу України право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за сукупності таких елементів: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

З метою встановлення факту здійснення господарської операції судом з'ясовувалися, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності її учасників; зв'язок між фактом придбання товарів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Суд наголошує, що факт визнання правочину нікчемним (недійсним) має наслідком застосування негативних наслідків за цивільним законодавством, а не донарахування податкових зобов'язань.

Наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції та навпаки.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість; податковий кредит вважається сформованим правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

При цьому з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та підтверджують їх здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні»).

Витрати для цілей визначення податкового кредиту і об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів, робіт чи послуг або в разі якщо придбані товари, роботи чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення, на підставі якого визначаються податкові зобов'язання платника податків, приймається податковим органом за результатами безпосередньої оцінки фінансово-господарських документів, активів та інших обставин господарської діяльності особи, з дотриманням визначеної законом процедури, висновки податкового органу не можуть ґрунтуватися на неперевірених припущеннях чи суб'єктивних думках посадових осіб інших податкових органів, а повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально.

Наявність певної інформації, одержаної від інших підрозділів податкової служби чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не оформлена рішеннями суб'єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише підставу для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності платнику податків його контрагентом ніякі товари не постачались.

З дослідженого Акта перевірки позивача убачається, що представники Інспекції в основу своїх висновків про порушення позивачем податкового законодавства поклали виключно думку посадових осіб інших податкових органів щодо діяльності контрагентів позивача ТОВ «АВД-Технологія» та ПП «АПТК».

Суд звертає увагу, що обов'язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення податкового законодавства є персоніфікованим. Визначення податкових зобов'язань платнику податків не може ставитись у пряму залежність від виконання податкових обов'язків його контрагентом. Тобто, в основу притягнення позивача до податкової відповідальності не може бути покладено висновок акта перевірки (зустрічної звірки) його контрагента без фактичного встановлення порушень податкового законодавства самим позивачем.

Суд враховує і вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Судом з'ясовано, що позивачем вжито необхідних заходів щодо перевірки наявності податкової правосуб'єктності у своїх контрагентів та їх спроможності виконувати зобов'язання за відповідними договорами.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на момент вчинення та виконання господарських договорів ТОВ «АВД-Технологія» та ПП «АПТК» були належним чином зареєстрованими юридичними особами, мали право укладати правочини, були зареєстровані платниками податку на додану вартість і мали право виписувати податкові накладні.

Суд звертає увагу, що відповідач жодних заперечень щодо форми і змісту наданих позивачем податкових накладних, первинних документів як під час проведення перевірки, так і у ході судового розгляду справи - не висловив. Доказів, які б вказували на недійсність чи підробку таких документів або їх невідповідність нормативно-правовим актам Інспекція суду не надала. У той же час судом встановлено, що названі документи відповідають вимогам чинного законодавства, містять необхідні відомості стосовно придбаного товару та змісту операцій. При цьому такі операції мали наслідком зміни у майновому стані сторін, є економічно виправданими та відповідають основним видам господарської діяльності товариства «Комплекс Агромарс».

Суд, на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності, встановив, що факт здійснення операцій із поставки товарів, оплати їх вартості, використання у господарській діяльності товариства, відображення у податковому та бухгалтерському обліку підтверджується документально; надані позивачем докази є переконливими для твердження про реальність господарських операцій.

За таких обставин вбачається, що доводи податкового органу про безтоварність ґрунтуються на припущеннях та у ході судового розгляду спростовані наявними у матеріалах справи доказами.

За недоведеності відповідачем того, що контрагентом позивача товари не поставлялись, висновки податкового органу є безпідставними.

Таким чином, доводи податкового органу про заниження позивачем податкового зобов'язання із податку на додану вартість у ході судового розгляду не підтвердились.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Це покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. У цьому ж випадку заперечення на адміністративний позов - відсутні.

На підставі викладеного та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Як встановлює частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 560,28 грн., доказів понесення інших судових витрат не надано. Тому судові витрати щодо сплати судового збору у вказаній сумі підлягають присудженню на користь позивача.

Керуючись статями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області №0001922201 від 20 травня 2014 року.

Стягнути із Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 560 (п'ятсот шістдесят) грн. 28 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Скрипка І.М.