Постанова № 40866636, 02.10.2014, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2014 р. Справа № 809/2202/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Біньковської Н.В.

при секретарі судового засідання Хоми О.В.

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Левченка В.С.

представника відповідача - Бурчавковської Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області, управління ДАІ УМВС України в Івано-Франківській області про визнання незаконним та скасування в частині наказів № 708 від 05.06.2014 року, № 314ос від 12.06.2014 року, поновлення на службі та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області про визнання незаконними та скасування наказів № 708 від 05.06.2014 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності, від 12.06.2014 року № 314 о/с в частині звільнення з органів внутрішніх справ, поновлення на службі та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що обставини, зазначені в якості підстави звільнення є надуманими. Крім того, в порушення статті 14 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", позивача не ознайомлено із наказом про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.07.2014 року до участі у справі залучено управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області (надалі - УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області) як другого відповідача.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві. Позивач пояснив, що 27.05.2014 року перебуваючи на нічному чергуванні погано себе почував. 28.05.2014 року зранку звернувся за медичною допомогою. За результатами обстеження з'ясувалось що необхідне термінове хірургічне втручання. В обідній час 28.05.2014 року йому передзвонив командир взводу ОСОБА_5 і повідомив, що необхідно на 2-3 дні здійснити супровід колони до східних областей України. Він не заперечував поїхати на 2-3 дня і пояснив який у нього діагноз. 30.05.2014 року стало відомо про існування наказу Міністерства внутрішніх справ України № 488 і що відрядження триватиме не 2-3 дня, а 32 доби. За станом здоров'я він не міг поїхати на такий тривалий термін, про що повідомив ОСОБА_5 та заступника начальника УДАІ УМВС ОСОБА_6 Зазначив, що службову дисципліну не порушував, просив позов задовольнити.

Представник відповідача - УМВС України в Івано-Франківській області у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених в письмовому запереченні на позов. Суду пояснив, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення. Вказав, що позивача звільнено за порушення дисципліни. В ході проведення службового розслідування встановлено, що позивачем не виконано наказ Міністерства внутрішніх справ України від 18.05.2014 року № 488/Дск "Про відрядження працівників Державтоінспекції до Харківської області", чим грубо порушено статті 1, 2, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Присяги працівника органів внутрішніх справ, пунктів 1.1, 2.2, 2.3, 2.5 розділу ІІІ Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012 року № 155. За вказане порушення ОСОБА_1 згідно наказу УМВС України в Івано-Франківській області від 05.06.2014 року № 708 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення. Вказаний наказ і був підставою для видання наказу № 314 о/с від 12.06.2014 року.

Представник відповідача - УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області проти позову заперечила. Просила в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та його представника, представників відповідачів, дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 14.05.2004 року згідно наказу УМВС України в Івано-Франківській області № 47 о/с від 17.05.2004 року прийнятий на службу в органи внутрішніх справ.

08.05.2004 року ОСОБА_1 склав присягу працівника органу внутрішніх справ України (а.с.64).

За останнім місцем служби позивач перебував на посаді інспектора дорожньо-патрульної служби другого взводу роти дорожньо-патрульної служби ДАІ підпорядкованої УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області в званні старшого сержанта міліції.

Наказом т.в.о. начальника УМВС України в Івано-Франківській області від 05.06.2014 року № 708 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення дисципліни у виді звільнення з органів внутрішніх справ.

Наказом т.в.о. начальника УМВС України в Івано-Франківській області від 12.06.2014 року № 314 о/с ОСОБА_1 звільнено з посади інспектора дорожньо-патрульної служби другого взводу роти дорожньо-патрульної служби ДАІ підпорядкованої УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області з 12.06.2014 року за порушення службової дисципліни за пунктом "є" статті 63 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ з 12.06.2014 року (а.с.29).

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про міліцію" встановлено, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 10 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року № 114, особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Статтею 1 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" передбачено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Статтею 7 цього Закону визначено, що в обов'язки осіб рядового і начальницького складу входить, зокрема: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку.

Статтею 2 зазначеного Закону встановлено, що дисциплінарний проступок це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Згідно положень статті 5 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно статті 14 зазначеного Закону з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування (частина 1).

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць (частина 2).

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення (частина 5).

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ (частина 6).

Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу(частина 8).

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо (частина 10).

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу (частина 15).

Судом встановлено, що підставою для видачі оскаржуваних наказів слугував висновок службового розслідування за фактом порушення присяги працівника ОВС окремими працівниками УДАІ УМВС від 05.06.2014 року (а.с.55).

Згідно з висновком службового розслідування від 05.06.2014 року встановлено, що на виконання наказу Міністерства внутрішніх справ України від 18.05.2014 року № 488/ДСК "Про відрядження працівників Державтоінспекції до Харківської області" для виконання завдань, визначених Законом України "Про боротьбу з тероризмом" та несення служби по охороні громадського порядку в районах проведення антитерористичної операції, УМВС України в Івано-Франківській області було підготовлено проект наказу "Про відрядження працівників Державтоінспекції до м. Харків". Однак, станом на 30.05.2014 року окремі працівники міліції, зокрема, і ОСОБА_1, письмово у своїх рапортах, відмовилися від несення служби по охороні громадського порядку в районах проведення АТО.

Відповідно до проекту наказу УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області до Харківської області відряджались терміном на 32 (тридцять дві) доби, з 31 травня по 01 липня 2014 року, десять працівників, в тому числі і старший сержант міліції ОСОБА_1, інспектор другого взводу роти ДПС ДАІ при УМВС (а.с.66).

Опитаний у ході службового розслідування ОСОБА_1 пояснив, що 28.05.2014 року перебуваючи поза службою звернувся в приватну клініку в м. Коломия для обстеження, оскільки його турбувало здоров'я. Після огляду його було направлено для обстеження в Коломийську ЦРЛ, за результатами якого повідомили, що потрібне термінове операційне втручання. Прибувши за місцем проживання близько 13:00 год. йому зателефонував командир взводу ОСОБА_5 та повідомив, що потрібно здійснити супровід колони на схід України на декілька днів. ОСОБА_1 сказав, що погано себе почуває і необхідно робити операцію, на що ОСОБА_5 відповів, що супровід займе декілька днів і він, ОСОБА_1, включений до списку працівників, які будуть здійснювати супровід колони. 30.05.2014 року близько 10:00 год. він прибув в ДАІ УМВС та повідомив керівництву, що не зможе виїхати у відрядження у зв'язку із станом здоров'я. Крім того, стало відомо, що відрядження триватиме терміном не 2-3 доби, як було сказано раніше, а 30 діб. О 17:00 год. 30.05.2014 року він повторно прибув до УДАІ, де ним написано рапорт про те, що він не може (не готовий) виїхати у відрядження. 30.05.2014 року він звернувся в Коломийську ЦРЛ і 03.06.2014 року його було прооперовано (а.с.63, 62).

В ході службового розслідування встановлено, що позивач з 30.05.2014 року по 05.06.2014 року в лікарню з поліклінікою СМЗ УМВС не звертався.

За результатами службового розслідуванням за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками УМВС встановлено, що ОСОБА_1, відмовившись виконувати наказ Міністерства внутрішніх справ України від 28.05.2014 року № 488/ДСК, грубо порушив статті 1, 2, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Присяги працівника органів внутрішніх справ, пунктів 1.1, 2.2, 2.3, 2.5 розділу ІІІ Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012 року № 155.

Відповідно пункту 2 Висновку службового розслідування від 05.06.2014 року за порушення вищевказаних актів ОСОБА_1 підлягає звільненню з органів внутрішніх справ України за порушення дисципліни.

На виконання вимог статті 14 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" наказом УМВС України в Івано-Франківській області від 05.06.2014 року № 708 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УМВС України в Івано-Франківській області" позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни (а.с.52).

Частиною 5 статті 18 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" встановлено, що такі дисциплінарні стягнення як, зокрема, звільнення з органів внутрішніх справ, вважається виконаним після видання наказу по особовому складу.

Внаслідок чого, УМВС України в Івано-Франківській області і було видано наказ від 12.06.2014 року № 314 о/с в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ.

У судовому засіданні встановлено, що УМВС України в Івано-Франківській області наказ від 05.06.2014 року № 708 в порушення вимог частини 8 статті 14 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" не було доведено до відома позивача. Доказів протилежного представником УМВС України в Івано-Франківській області суду подано не було.

Згідно частини 2 статті 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що позивача звільнено з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни, яка виразилася у невиконанні наказу Міністерства внутрішніх справ України від 28.05.2014 року № 488/ДСК "Про відрядження працівників Державтоінспекції до Харківської області".

Згідно даного наказу для виконання завдань, визначених Законом України "Про боротьбу з тероризмом", та несення служби по охороні громадського порядку в районах проведення антитерористичної операції наказано начальникам ГУМВС України у Львівській області, УМВС України у Волинській, Житомирській, Івано-Франківській та Тернопільській областях у період з 01 червня по 30 червня 2014 року відрядити до ГУМВС України в Харківській області по 10 досвідчених, патріотично налаштованих працівників ДПС ДАІ на службових транспортних засобах із розрахунку три співробітники на один патрульний автомобіль та старшого групи, забезпечивши кожного працівника ДАІ, що відряджається, табельною та автоматичною вогнепальною зброєю, боєприпасами до неї згідно з нормами належності, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони (бронежилети та захисні шоломи), форменим та камуфляжним одягом, службовою документацією, коштами на відрядження відповідно до вимог законодавства, а службові автомобілі - паливно-мастильними матеріалами в достатній кількості, у тому числі для забезпечення супроводження (а.с.54).

Вказаний наказ Міністерства внутрішніх справ України № 488/ДСК від 28.05.2014 року передбачає розпорядчий індивідуальний припис по організації та здійсненню відрядження працівників, що адресований начальникам ГУМВС України у Львівській області, УМВС України у Волинській, Житомирській, Івано-Франківській та Тернопільській областях, а отже висновки відповідача - УМВС України в Івано-Франківській області про невиконання позивачем даного наказу не відповідають дійсності, оскільки такий наказ не містить індивідуальних приписів, обов'язкових до виконання позивачем.

Водночас судом з'ясовано, що на виконання наказу Міністерства внутрішніх справ України від 28.05.2014 року № 488/ДСК УМВС України в Івано-Франківській області було підготовлено проект наказу "Про відрядження працівників Державтоінспекції до м. Харків", яким наказано УДАІ (ОСОБА_7І.) відрядити до Харківської області, терміном на 32 (тридцять дві) доби, з 31 травня по 01 липня 2014 року, десять працівників, в тому числі і позивача.

Вказаний проект наказу не був реалізований та начальником УМВС України в Івано-Франківській області не виданий.

За таких обставин, судом встановлено, що будь-якого розпорядження, адресованого позивачу на відбуття у відрядження відповідачем - УМВС України в Івано-Франківській області прийнято не було, і як наслідок, позивачем не порушено надані йому накази та розпорядження, а також не порушено службової дисципліни.

Відповідно до частини 4 пункту 21 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, особи рядового і начальницького складу зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами прямих начальників.

Статтею 4 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" визначено, що наказ є формою реалізації службових повноважень особи начальницького складу, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа, якій належить його виконати (частина 1).

Накази можуть даватись як в усній, так і в письмовій формі (частина 2).

Відповідач не довів суду, що позивачу надавався наказ про його відрядження до Харківської області на 32 доби з 31 травня по 01 липня 2014 року.

При цьому, суд не погоджується із твердженнями представника відповідача про те, що такий наказ було надано командиром взводу ОСОБА_5 28.05.2014 року, оскільки в судовому засіданні встановлено, що 28.05.2014 року ОСОБА_5 повідомив позивача у телефонній розмові про необхідність вибуття до східних областей України для супроводу автотранспорту на 2-3 дня.

Крім того, судом з'ясовано, що на час відрядження до Харківської області терміном на 32 доби з 31.05.2014 року по 01.07.2014 року позивач хворів, що підтверджується довідками від 28.05.2014 року діагностично-лікувального центру "Андромед", № 1369 від 28.05.2014 року Коломийської ЦРЛ, від 28.05.2014 року прийому в лікаря, № 535 Коломийської ЦРЛ, випискою з карти стаціонарного хворого, листками непрацездатності, довідкою Коломийської ЦРЛ № 1451/01-05/07 від 16.07.2014 року, з яких слідує, що 28.05.2014 року, 30.05.2014 року позивач проходив медичні обстеження і йому рекомендоване оперативне втручання, а 03.06.2014 року ОСОБА_1 поступив на стаціонарне лікування в хірургічний відділ Коломийської ЦРЛ в якому цього ж дня йому була проведена операція (а.с.9-16, 85).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що накази УМВС України в Івано-Франківській області № 708 від 05.06.2014 року в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, № 314 о/с від 12.06.2014 року в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ прийнято в порушення вимог Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", тобто необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. А відтак, позовна вимога щодо визнання їх протиправними та скасування підлягає до задоволення.

Відповідно до пункту 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року за № 114, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.

Згідно з наказом №314 о/с від 12.06.2014 року позивача звільнено з посади інспектора ДПС другого взводу роти ДПС ДАІ підпорядкованої УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області, з 12 червня 2014 року, з виплатою компенсації за 15 діб невикористаної відпустки за 2014 рік.

Таким чином, суд, прийшовши до висновку про протиправність звільнення позивача із займаної посади та з органів внутрішніх справ України, вважає за необхідним поновити ОСОБА_1 на посаді, яку він обіймав на момент звільнення - інспектора дорожньо- патрульної служби другого взводу роти ДПС ДАІ підпорядкованої УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області з 12.06.2014 року.

В судовому засіданні встановлено, що грошове забезпечення позивачу виплачувало УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області.

Відповідно до п.п. "з" п. 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, цей Порядок застосовується у випадках вимушеного прогулу.

Згідно з п.2 Порядку, середня заробітна плата за час вимушеного прогулу обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до п.8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Враховуючи, що позивача було звільнено в червні 2014 року, то для обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд бере період за квітень-травень 2014 року.

Середньоденний заробіток позивача становить 135,84 грн.

Як слідує із змісту довідки про доходи, позивачу нараховане та виплачене грошове забезпечення по 12.06.2014 рік (а.с.94).

Таким чином, загальна кількість робочих днів за період з 13.06.2014 року по 02.10.2014 року, за які слід стягнути середній заробіток, становить 78 днів.

Сума на відшкодування грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, яка підлягає стягненню на користь позивача, становить 10595,52 грн., з якої не вирахувано належних податків та зборів.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України серед іншого, негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

За таких обставин, поновлення позивача на посаді та стягнення в його користь грошового забезпечення в розмірі 2716,88 грн. підлягає негайному виконанню.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати наказ управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області № 708 від 05.06.2014 року в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності - звільнення з органів внутрішніх справ.

Визнати протиправним і скасувати наказ управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області № 314 о/с від 12.06.2014 року По особовому складу в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ.

Поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора дорожньо-патрульної служби другого взводу роти ДПС ДАІ підпорядкованої УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області з 12.06.2014 року.

Стягнути з управління Державної автомобільної інспекції УМВС в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код 08807340) на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 13.06.2014 року по 02.10.2014 року за 78 робочих днів в розмірі 10595,52 гривень з проведенням відрахувань загальнообов'язкових зборів та платежів.

Допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора дорожньо-патрульної служби другого взводу роти ДПС ДАІ підпорядкованої УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області та стягнення з управління Державної автомобільної інспекції УМВС в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за один місяць в розмірі 2716,88 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Біньковська Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 06.10.2014 року.