Постанова № 40866556, 26.09.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2014 р. Справа № 804/13684/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

при секретарі судового засідання Василенко К.Е.

за участю:

представника позивача Кукурузи В.Ю.

представника відповідача Задорожньої А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" до Дніпропетровської митниці Міндоходів про скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» до Дніпропетровської митниці Міндоходів, в якому позивач просить:

- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2014/20008 від 04.03.2014р.;

- визнати недійсним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 110010000/2014/600015/1 від 04.03.2014р.

В обґрунтування позову зазначено, що у позивача були в наявності всі необхідні документи для визначення митної вартості по першому методу, але митний орган прийняв рішення № 110010000/2014/600015/1 від 04.03.2014 року про коригування митної вартості та видав картку відмови у митному оформленні товару № 110010000/2014/20008 від 04.03.2014 року, проте, відмова відповідача в застосуванні першого методу митної вартості за ціною договору є необґрунтованою, а застосування другорядного методу визначення митної вартості - 2г-резервний метод, застосовано з порушенням ст. 64 МК України.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивач не надав повного пакету документів, необхідних для визначення митної вартості за ціною договору, тому був застосований резервний метод визначення митної вартості товару.

В судовому засіданні представник позивача лише підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник позивача під час розгляду справи по суті, жодного пояснення суду щодо заявлених позовних вимог, не надав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення, просив суд в задоволені адміністративного позову відмовити.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що 14.02.2012р. між Публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» та компанією «Puyang Refractories Group Co., Ltd.», (Китай) укладено зовнішньоекономічний контракт № 12-0344-12, в межах якого, продавцем на митну територію України на умовах DDU - станція Правда Придніпровської залізниці, код станції 451701, код колії 45, (ІНКОТЕРМС - 2000) для покупця було ввезено вантаж:

- Периклазо - вуглецеву цеглу PN-MT-10A-1 (вироби з мінеральних речовин, що містять магнезит) - 43 024кг.;

- Периклазо - вуглецеву цеглу PN-MT-14A-1 (вироби з мінеральних речовин, що містять магнезит) - 74 564кг.

04.03.2014р. на підставі контракту та згідно специфікації № 41 від 17.09.13р. позивачем разом з ВМД типу ІМ40 № 110010000/2014/020238, згідно обраного декларантом основного методу визначення митної вартості для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість Дніпропетровській митниці Міндоходів було надано:

- картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 28.03.2013р. № 110/2012/0001471;

- залізнична накладна від 27.02.2014р.;

- комерційна пропозиція від 14.05.2013р. № 13-05-096;

- коносаменти від 14.01.2014р.;

- комерційна пропозиція від 09.09.2013р.;

- рахунки-фактури (інвойси) від 01.01.2014р. №PNCIS 15401, №PNCIS 15402;

- пакувальний лист від 01.01.2014р.;

- страхові поліси від 10.01.2014р.;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) від 14.02.2012р. № 12-0344-12 із доповненнями від 01.11.2013р. № 12, від 17.09.2013р. № 41;

- сертифікати про походження товару форми від 08.01.2014р. №G144103001430012, №G144103001430032;

- листи виробника від 03.03.2014р.;

- копії митних декларацій країни відправлення від 10.01.2014р.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, посадовою особою Дніпропетровської митниці Міндоходів на першому аркуші ДМВ здійснено запис: за митною декларацією від № 110010000/2014/020238 від 04.03.2014р. в автоматичній системі митного оформлення спрацював профілі ризику:

- 103-1 «Перевірка поданих товаросупровідних товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостей, що зазначені у цих документах, митній декларації, документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби»;

- 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів. «Можливе заниження митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів»;

- 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів заявлена митна вартість товарів нижча, ніж при попередньому митному оформленні такого товару одержувача».

В результаті такого контролю встановлено:

- відповідно п.4 специфікації від 17.09.2013р. № 41 до зовнішньоекономічного контракту від 14.02.2012р. № 12-0344-12 передбачено, що покупець перераховує 70% вартості продукції на рахунок продавця протягом 20 банківських днів з моменту отримання оригіналу інвойсу від продавця. Оригінал інвойсу передається покупцеві протягом місяця з моменту підписання специфікації. 30 % покупець перераховує протягом 20 банківських днів з дати поставки, але декларантом ПАТ «ДМКД», документи щодо проведення розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 14.02.2012р. № 12-0344-12, не надано. Незважаючи на вимоги п.5.2 щодо зобов'язань покупця та п.12.3 щодо порядку внесення змін до умов зазначеного зовнішньоекономічного контракту, декларантом надані листи від 03.03.2014р. №№ 14-05-017, 14-05-018 щодо оплати продукції протягом 20 календарних днів;

- декларантом надано страхові поліси від 10.01.2014р. №№ 13212051900124378753, 13212051900124378911, але документи, що містять відомості про вартість страхування, відсутні;

- відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту до вартості товару включено вартість пакування та маркування - п.2.1 контракту від 14.02.2012р. № 12-0344-12, але відомостей щодо відповідної складової митної вартості декларантом не надано;

- комерційна пропозиція видана покупцю від імені представництва виробника в Україні від 09.09.2013р. № 13-05-177 визначає ціни товару на умовах DDU - станція Правда Придніпровської залізниці. Умови поставки DDU м. Дніпродзержинськ, що визначені положеннями контракту від 14.02.2012р. № 12-0344-12 передбачають несення витрат доставки до місця призначення продавцем;

- відповідно до п.4.1 ст. 54 Митного кодексу України, здійснено контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів шляхом проведення обчислення митної вартості товару на підставі відомостей декларацій країни експорту від 10.01.2014р. №№ 091020140102176265, 091020140102204907 та залізничної накладної від 27.02.2014р. № 40837809. За відомостями зазначених декларацій країни експорту продавцем здійснюється поставка на умовах CIF. Приміткою декларації країни експорту від 10.01.2014р. № 091020140102176265 визначено вартість товару на умовах FOB- 11020,41 дол.США. За результатами обчислень відомостей декларації країни експорту від 10.01.2014р. № 091020140102176265 щодо транспортних витрат - 1435,00 дол.США та страхування 14,00 дол.США, вартість товару на умовах CIF складатиме 11020,41 дол.США+1435,00 дол.США +14,00 дол.США = 12469,41 дол.США, що підтверджується відомостями декларації. Приміткою декларації країни експорту від 10.01.2014р. № 091020140102204907 визначено вартість товару на умовах FOB -107307,07 дол.США. За результатами обчислень відомостей декларації країни експорту від 10.01.2014р. № 091020140102204907 щодо транспортних витрат - 15600,00 дол.США та страхування 136,00 дол.США, вартість товару на умовах CIF складатиме 107307,07 дол.США + 15600,00 дол.США + 136,00 дол.США - 123043,07 дол.США , що визначене приміткою декларації. Із розрахунків випливає, що контрактна вартість визначена на умовах DDU м. Дніпродзержинськ співпадає із вартістю визначеною на підставі відомостей декларації країни експорту на умовах CIF, що дає підстави зробити висновок про ймовірність не включення транспортно-експедиційної складової по території України до ціни товару на умовах DDU м. Дніпродзержинськ. Відповідно відомостям залізничної накладної від 27.02.2014р. № 40837809 провізна плата територією України складає 11422,00 грн., що за курсом станом на 27.02.2013р. складає 1200,05 дол.США, тобто 10,01 дол.США/т. Таким чином на підставі проведених розрахунків митна вартість на умовах DDU м. Дніпродзержинськ товару «невипалена цегла марки PN-MT-10A-1 повинна складати 1070,00 дол.США/т + 10,01 дол.США/т = 1080,01 дол.США/т. товару «невипалена цегла марки PN-MT-14A-1 повинна складати 1200,00 дол.США/т + 10,01 дол.США/т = 1210,01 дол.США/т, що не відповідає (вище) відомостям контракту від 14.02.2012 № 12-0344-12 та рахунків від 01.01.2014р. №№РМСІ515401, РМСІ515402. Оскільки, транспортування вантажу здійснювалося шляхом контейнерного морського перевезення із подальшим перевантаженням у залізничні вагони, наявні підстави вважати, що у транспортній складовій митної вартості не враховано навантажувально-розвантажувальні витрати у порту;

- проведено контроль співставлення - автоматизоване порівняння даних стосовно імпортованого товару, які містяться в митній декларації та інших документах, поданих для митного оформлення, з даними, які містяться в електронних копіях - МД (ІМ 40) від 15.01.2014р. № 110010000/2014/20013, від 03.02.2013р. № 110010000/2014/0020110 за якими ввезений такий самий товар за цим самим контрактом із рівнем заявленої декларантом митної вартості - 1,344 дол. США/кг.

Крім того, декларанту запропоновано надати наступні документи:

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- виписку з бухгалтерської документації;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ;

- документи, що містять відомості про вартість страхування;

- ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

- каталоги, специфікації, прейскуранта (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідь на електронне повідомлення, надіслане 04.03.2014р. о 15:16 засобами електронного зв'язку, декларантом ПАТ «ДМКД» шляхом надіслання електронного повідомлення о 17:18 надано відповідь щодо неможливості надання додаткових документів (вих.№062Д/239 від 04.03.2014).

З урахуванням позиції підприємства, посадова особа митниці, відповідно до ст. 55 МКУ, прийняла рішення про коригування митної вартості товару № 110010000/2014/600015/1 від 04.03.2014 року.

Відповідно до рішення про коригування митної вартості № 110010000/2014/600015/1 від 04.03.2014р. митну вартість 1 тони вогнетривких виробів:

- марки PN-MT-10A-1 збільшено з 1070, 00 дол.США/т до 1344,00 дол.США/т.;

- марки PN-MT-14A-1 збільшено з 1200, 00 дол.США/т до 1344,00 дол.США/т.

У зв'язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості, за вантажною митною декларацією було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови №110010000/2014/20008 від 04.03.2014 року.

В подальшому, товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов'язання за митною декларацією від 05.03.2014р. № 110010000/2014/020242 з митною вартістю, визначеною декларантом, та з забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів визначених відповідачем відповідно до прийнятого рішення про коригування митної вартості № 110010000/2014/600015/1 від 04.03.2014р., яка становить 33 931,44 грн.

Позивачем на підтвердження заявленої митної вартості товару листом від 07.05.14р. №062Д/528 (вх. ДММ від 07.05.14р. № 5596/3-15) додатково надано наступні документи :

- висновок експерта Дніпропетровської ТПП від 16.04.14 №ГО-1581;

- калькуляція № 14-05-020 від 07.03.2014р.

За результатами їх розгляду, позивача повідомлено про наступне:

- відповідно до листа від 07.03.2014р. № 14-05-020, наданого в якості калькуляції, компанією виробником „Puyang Refractories Group Co." зазначено, що у прайс-листі від 09.09.2013р. № PN13-05-177-2 (прайс-лист до митниці не надавався) ціна вказана на умовах поставки DDU, це обумовлено тим, що виробництво вогнетривких виробів здійснюється компанією за індивідуальними проектами для кожного окремого замовника. Вартість інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів, відповідно до положень частини десятої статті 58 Кодексу, є однією з складових митної вартості;

- лист продавця від 07.03.2014р. № 14-05-020 не містить відомостей щодо складових витрат, включених до собівартості продукції, що унеможливлює проведення обчислення повноти заявленої декларантом митної вартості;

- за результатами обчислення, з урахуванням відомостей, зазначених у листі від 07.03.2014р. № 14-05-020, виявлено, що розрахована сума 107 204,56 дол.США, яка складається з собівартості продукції (105825,29 дол.США) та транспортних витрат по території Китаю (1379,27 дол.США), не відповідає відомостям, щодо вартості на умовах FOB (107307,07 дол.США), які містяться у наданому перекладі декларації країни експорту, за рахунком від 01.01.2014р. №PNCIS 15401;

- не відповідає відомостям перекладів декларацій країни експорту і вартість транспортних витрат, зазначених у листі від 07.03.2014р. № 14-05-020;

- наданим листом від 07.05.14р. №062Д/528 висновком експерта Дніпропетровської ТПП від 16.04.14р. №ГО-1581 підтверджено, що ринкова вартість вогнетривких виробів, отриманих за контрактом від 14.02.2012р. №12-0344-12, додаток №12, складає зазначену у інвойсах, наданих до митного оформлення, на умовах поставки DDU - м. Дніпродзержинськ. Зазначений висновок ґрунтується на інформації Інтернет - сайту „alibaba" та не враховує складові вартості товару, пов'язані з виробництвом вогнетривких виробів за індивідуальним проектом, наявність посередників у зазначеній торговельній операції і транспортну складову вартості товару, пов'язану з характером перевезення товару. Крім того, сайт мережі Інтернет http://www.alibaba.com, є он-лайн платформою для бізнесу, „провідним постачальником он-лайнових маркетингових послуг для імпортерів та експортерів", створювати власні профілі на якому мають можливість будь-які компанії та реєструватися будь-які користувачі. Зазначене унеможливлює перевірку ідентифікації компанії та перевірку сфери її діяльності, цінових даних, розміщених на сайті, що не дозволяє впевнитися у достовірності заявлених даних.

Під час дії гарантійних зобов'язань, позивачем до Дніпропетровської митниці Міндоходів надано лист від 10.01.14р. № 062Д/28.

За результатом розгляду зазначеного листа Дніпропетровською митницею Міндоходів на адресу позивача направлено лист від 15.01.2014р. № 17-11-2/291, в якому надано відповідь та повідомлено про те, що рішення про коригування митної вартості №110010000/2013/600482/1 від 19.11.2013 року залишається чинним.

Стаття 19 Конституції України регламентує, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких, ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Відповідно до статті VII ГАТТ, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

Порядок визначення митної вартості товарів, методи визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, передбачено Митним кодексом України та іншими нормативними актами.

Відповідно до ст. 318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно ст. 320 Митного кодексу України, форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Не допускаються визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю.

Статтею 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Приписами статті 53 митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких, проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього, у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності), такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, орган доходів і зборів, відповідно до ч. 5 статті 54 Митного кодексу України, має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення, шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів, шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу, подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення:

- формато - логічного контролю;

- контролю співставлення;

- контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно із п. 2.3 наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», якщо за результатами аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадовою особою митного органу встановлено ризик з'явлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість, у тому числі невірне визначення митної вартості, або якщо за результатом розгляду поданих декларантом або уповноваженою ним особою документів, які підтверджують митну вартість товарів, встановлені підстави для запиту документів, перелік яких, визначений частинами третьою та/або четвертою статті 53 Кодексу, посадова особа митного органу у графі „Для відміток митного органу" ДМВ на паперовому носії робить запис про необхідність подання документів для підтвердження митної вартості товарів із складенням переліку таких документів, зазначає час, дату і прізвище, ставить свій підпис та проставляє відбиток особистої номерної печатки.

При електронному декларуванні посадова особа за допомогою автоматизованої системи митного оформлення створює та надсилає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів відповідно до частин третьої та/або четвертої статті 53 Кодексу, для підтвердження митної вартості товарів із складанням їх переліку.

Статтею 55 Митного кодексу України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких, митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів, згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів, згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня, відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів, декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів, орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку, надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом

Якщо орган доходів і зборів протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку орган доходів і зборів скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, вказані в статті 57 Митного кодексу України.

Так, в цій статті зазначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій, митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю, відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак, ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця.

Платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів, тощо).

Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті", стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Таким чином, надані позивачем документи не відповідають положенням п.2 ч.2 ст. 52 Митного кодексу України щодо достовірності відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до ч.6 статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

У зв'язку із неможливістю застосування основного методу визначення митної вартості товарів, посадовою особою Дніпропетровської митниці послідовно застосовано другорядні методи визначення митної вартості.

Відповідно до статті 59 Митного кодексу України (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів), у разі, якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 МК України, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких, збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу, визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому, під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна виробництва; виробник.

Відсутність інформації про продаж ідентичних товарів, унеможливила застосування Дніпропетровською митницею цього методу для визначення митної вартості товару.

Відповідно до статті 60 Митного кодексу України (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів), у разі, якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 МК України, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких, збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Відсутність інформації про продаж подібних (аналогічних) товарів унеможливила застосування цього методу для визначення митної вартості товару.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (статті 62, 63 МК України) повинні ґрунтуватися на даних, які є об'єктивними, підтверджуються документально, піддаються обчисленню та належать до вартості витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Відсутність необхідних документів, також, унеможливила застосування зазначених методів.

Тому, під час перевірки заявленої митної вартості товару та здійсненні митної оцінки виникла потреба у використанні різних джерел її обґрунтування та була необхідність застосування різних підходів до оцінки товарів.

Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, застосований митницею резервний метод визначення митної вартості (статті 64 МК України) базується на світовій практиці, згідно якої, в рамках цього методу допускається розумна гнучкість в підходах до застосування попередніх методів визначення митної вартості.

Таким чином, суд вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів № 110010000/2014/600015/1 від 04.03.2014 року прийнято відповідно до норм чинного законодавства.

У зв'язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, за митною декларацією відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови №110010000/2014/20008 від 04.03.2014 року.

Відповідно до ст. 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Таким чином, суд вважає, що картки відмови прийняті митницею відповідно до норм чинного законодавства.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони з державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова або службова особа).

У зв'язку з чим, понесені судові витрати, не повертаються позивачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 КАС України, при вирішені справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю, або частково.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволені позовних вимог позивача в повному обсязі.

На підставі викладеного, ст.ст. 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 86, 94, 122, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" до Дніпропетровської митниці Міндоходів про скасування рішень - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови, відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Постанова не набрала законної сили 26.09.14 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді І.О. Лозицька І.О. Лозицька Ф.В.Рагімов